Навигация
Живлення та рівневий режим
62289
знаков
16
таблиц
4
изображения
1.2 Живлення та рівневий режим
Гідрографічна сітка басейну річки розвинена помірно. Основні гідрографічні характеристики наведені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Основні гідрографічні характеристики р. Стрижень
| Найменування характеристик | Одиниці виміру | Показник |
| Куди впадає | - | Десна |
| Права або ліва притока | - | права |
| Довжина | км | 32,4 |
| Відмітки : витоку | м абс. | 150,0 |
| гирла | м абс. | 104,9 |
| Падіння | м | 45,1 |
| Похил : середній | м / км | 1,39 |
| середньозважений | м / км | 1,28 |
| Площа водозбору | км2 | 158 |
| Середня висота водозбору | м абс. | 136,0 |
| Середній похил водозбору | м / км | 17,0 |
| Залісеність | % | 8,0 |
| Заболоченість | % | 0,28 |
| Озерність | % | 0,52 |
| Розораність | % | 57,3 |
| Еродованість | % | 0 |
| Урбанізованість | % | 18,7 |
| Зрошених земель з постійною водопровідною мережею | тис. га | 0,250 |
| Осушених земель з постійною водопровідною мережею | тис. га | 0,335 |
| Кількість приток : довжиною більше 10 км | шт. | 0 |
| довжиною 10 км і менше | шт. | 6 |
| Довжина річкової сітки : з врахуванням річок l > 10 км | км | 32,4 |
| з врахуванням річок l < 10 км | км | 50,0 |
| Коефіцієнт густоти річкової сітки : з врахуванням річок l > 10 км | км / км2 | 0,21 |
| з врахуванням річок l < 10 км | км / км2 | 0,32 |
| Звивистість | - | 1,27 |
Басейн річки розташований в межах Деснянської терасової рівнини і Чернігівсько-Городнянської морено-зандрової рівнини [12].
Абсолютні відмітки поверхні складають 105 - 154 м, а її загальний уклін спрямований у південному напрямку. Густота розчленування складає 0,53 км / км2. Глибина ерозійної врізки - до 10 м. Морфологія та стан річкової долини р. Стрижень наведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
Морфологія та стан річкової долини р. Стрижень
| Характеристика | Одиниці виміру | Ділянка річки, км | Показник | |
| Тип долини | 0 – 32,4 | Ерозійно - акумулятивна | ||
| Кількість терас | шт. | 0 - 10 | 2 | |
| Морфометрична характеристика | абс. відмітка | м | 0 – 32,4 | 105 - 154 |
| ширина | м | 0 – 32,4 | 250 - 1000 | |
| глибина ерозійної врізки | м | 0 – 32,4 | до 10 | |
| крутість схилів | град. | 0 – 32,4 | 0,004 – 0,01 | |
| Джерела забруднення поверхневих і підземних вод | Вид | - | - | Тваринницький комплекс |
| Кількість | шт. | 9,5; 14; 21; 25; 28,5 | 5 | |
| Вид | - | - | Склад ядохімікатів | |
| Кількість | шт. | 7,5; 13; 23 | 3 | |
| Вид | - | - | Скид зливових вод | |
| Кількість | шт. | 0,5 - 4 | 11 | |
| Вид | - | - | Скид стічних вод | |
| Кількість | шт. | 0,5 - 4 | 14 | |
| Вид | - | - | Вигріб | |
| Кількість | шт. | 4 | 1 | |
| Сучасні процеси | Вид | - | - | Яружна ерозія |
| Ступінь виявлення | - | 0,5 - 4 | сильна | |
| Вид | - | - | Яружна ерозія | |
| Ступінь виявлення | - | 10; 14 | середня | |
| Вид | - | - | Яружна ерозія | |
| Ступінь виявлення | - | 18; 21 | слабка | |
| Вид | - | - | Просадочність | |
| Ступінь виявлення | - | 10 – 32,4 | I тип | |
Морфологія і стан заплави р. Стрижень наведені в таблиці 1.4. Характеристика русла річки р. Стрижень відображена в таблиці 1.5.
Таблиця 1.4
Морфологія і стан заплави р. Стрижень
| Характеристика | Одиниці виміру | Ділянка річки, км | Показник | ||
| Тип заплави | - | 0 – 32,4 | акумулятивний | ||
| Розташування відносно русла | - | 0 – 32,4 | двостороннє | ||
| Потужність алювію | м | 0 – 32,4 | до 25 | ||
| Морфометричні та гідравлічні характеристики | Ширина | м | 0 – 32,4 | 50 - 300 | |
| Відносна висота над середньомеженним рівнем води | м | 0 – 32,4 | 0,6 – 3,5 | ||
| Глибина затоплення при максимальних у році витратах забезпеченістю : 1 % | м | 0 – 32,4 | 0,9 – 4,2 | ||
| 5 % | м | 0 – 32,4 | 0,5 – 3,3 | ||
| 10 % | м | 0 – 32,4 | 0,3 – 2,9 | ||
| Тривалість затоплення | діб | 0 – 32,4 | 5 - 12 | ||
| Залісеність | % | 0 – 32,4 | 29,9 | ||
| Залуженість | % | 0 – 32,4 | 50,3 | ||
| Розораність | % | 0 – 32,4 | 16,5 | ||
| Заболоченість | % | 0 – 32,4 | 1,8 | ||
| Відносна площа староріч | % | 0 – 32,4 | 0 | ||
| Меліорованість | % | 0 – 32,4 | 0 | ||
| Урбанізованість | % | 0 – 32,4 | 1,5 | ||
| Джерела забруднення поверхневих і підземних вод | Вид | - | - | Сміттєзвалище | |
| Кількість | шт. | 16,5 | 1 | ||
| Вид | - | - | Смітник | ||
| Кількість | шт. | 2 – 4 ;5 – 6 ; 22 | 9 | ||
| Сучасні процеси | Вид | - | - | Заболочування | |
| Ступінь прояву | - | 10 - 15 | сильна | ||
| Вид | - | - | Заболочування | ||
| Ступінь прояву | - | 15 – 16,5 ; 17,5 – 20,5 | середня | ||
| Вид | - | - | Підтоплення | ||
| Ступінь прояву | - | 15 – 17,5 ; | сильна | ||
| Вид | - | - | Підтоплення | ||
| Ступінь прояву | - | 18,5 – 20,5 | середня | ||
Таблиця 1.5
Характеристика русла річки р. Стрижень
| Характеристика | Одиниці виміру | Ділянка річки, км | Показник | |
| Тип русла | - | 0 – 32,4 | ерозійно-акумулятивний | |
| Ширина | м | 0 – 32,4 | 2 - 40 | |
| Глибина : на плесах | м | 0 – 32,4 | 0,3 – 0,8 | |
| на перекатах | м | 0 – 32,4 | 0,1 – 0,2 | |
| Швидкість течії : а ) на плесах – у межень | м / с | 0 – 32,4 | 0,005 – 0,08 | |
| у багатоводні періоди | м / с | 0 – 32,4 | 0,2 – 0,3 | |
| б ) на перекатах – у межень | м / с | 0 – 32,4 | 0,15 – 0,30 | |
| у багатоводні періоди | м / с | 0 – 32,4 | 0,6 – 0,8 | |
| Руслові утворення | - | - | - | |
| Замулення русла | м | 0 – 32,4 | 0,05 – 0,5 (місцями до 1 – 1,5) | |
| Заростання русла | % | 0 – 32,4 | 10 – 30, місцями 70 – 100 | |
| Відносна довжина ділянок русла : випрямлених | % | 0 – 32,4 | 12 | |
| обвалованих | % | 0 – 32,4 | 6 | |
| що знаходяться у підпорі | % | 0 – 32,4 | 29 | |
| Відносна протяжність різних угідь в межах прибережної смуги : рілля | % | 0 – 32,4 | 0 | |
| сіножаті | % | 0 – 32,4 | 82,5 | |
| пасовища | % | 0 – 32,4 | 0 | |
| присадибні ділянки | % | 0 – 32,4 | 0 | |
| ліси або чагарники | % | 0 – 32,4 | 15,6 | |
| болота | % | 0 – 32,4 | 1,9 | |
| інші угіддя | % | 0 – 32,4 | 0 | |
| Сучасні процеси | Вид : | - | - | Замулення |
| Ступінь прояву | - | 0 - 4 | сильна | |
| Вид : | - | - | Замулення | |
| Ступінь прояву | - | 4 – 22,5; 28 - 30 | середня | |
Аналіз даних, характеризующих схили долини, заплаву та русло річки, показує, що розвинуті тут сучасні процеси (заболочення та підтоплення заплави, замулення русла, яружна ерозія) мають стабільний характер і подальше змінення їх інтенсивності залежить від господарчої діяльності в басейні річки.
Басейн річки розташований в межах геологічної структури північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини [8].
У геологічній будові до регіонального водоопіру, якими є мергельно-крейдові відклади сенеман-мастрихського ярусів ( K2 cm + m ), що залягають на глибинах 220 - 240 м, приймають участь відклади палеогенової, неогенової та четвертинної систем. Геологічна будова басейну наведена в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6
Геологічна будова басейну
| Геологічний вік порід | Геологічний індекс | Район поширення | Глибина залягання м | Потужність, м | Літологічний склад порід | |||
| Четвертинні відклади, Q | ||||||||
| Сучасні елювіальні відклади | е IV | Усюди | З поверхні | до 1, 2 | Різноманітні грунти | |||
| Алювіальні відклади | а IV | Заплави річок та днищ балок | З поверхні | від 2 – 3 до 25 | Піски, рідше супіски, з прошарками глини та суглинків | |||
| Еолово-делювіальні відклади | vd III | Області І-х надзаплавних терас | З поверхні | 2 - 10 | Суглинки лісоподібні | |||
| Алювіальні відклади ІІ – ї надзаплавної тераси | а ІІІ | Нижня частина розрізу тераси | 1 - 11 | 12 - 35 | Піски, суглинки | |||
| Еолово-делювіальні відклади | vd III | На межиріччях | З поверхні | 5 - 13 | Суглинки лесо-подібні | |||
| Водно-льодовикові надморенні відклади | f II dns | Водно-льодовикові долини | З поверхні | до 10 | Піски з уламками кристалічних порід | |||
| Льодовикові відклади (морена) | g II dn | Водно-льодовикові долини | 5 - 13 | до 33 | Піски, суглинки | |||
| Водно-льодовикові підморенні відклади | f, g II dnі | Водно-льодовикові долини | 8 – 17 | до 25 | Піски, глини | |||
| Водно- та озерно-льодовикові відклади | f, lg, g II dn | Водно-льодовикові долини | 6 - 14 | до 10 | Піски, суглинки, супіски | |||
Варто зазначити, що відклади крейдової та юрської систем розповсюджені усюди.
Басейн річки Стріжень розташований в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну [5]. Водоносні горизонти приурочені до відкладів палеогенового, неогенового та четвертинного віку.
Першим від поверхні регіональним водоопіром слугують алеврити київської свити палеогену. Основні відомості про пункти спостережень наводяться в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7
Основні відомості про пункти спостережень
| Місцезнаходження та відомча належність | Спостережений водоносний горизонт | Кількість спостережених свердловин | Дата початку спостережень |
| Чернігівське УОС: Водозабір “ Полуботки “ | Q | 5 | 1978 |
| Водозабір “Ялівщина” | Q | 7 | 1974 - 1982 |
За своїм режимом р. Стрижень відноситься до Східноєвропейського типу. Живлення річки здебільшого сніго-дощове. Гідрологічна вивченість режиму річки в цілому незадовільна. Гідрологічна вивченість р.Стриень наведено в таблиці 1.8
Таблиця 1.8
Гідрологічна вивченість
| Характеристика ( показник ) | Одиниці виміру | р. Стрижень |
| Назва річки | - | Стрижень |
| Пункт спостережень | - | Відсутні |
| Відстань від гирла | км | |
| Площа водозбору | км2 | |
| Відмітка нуля поста | м, система висот | |
| Період дії : відкритий | дата | |
| закритий | дата | |
| Належність поста ( відомства ) | - | |
| Склад спостережень : рівні води | - | |
| витрати води | - | |
| температура води | - | |
| льодові явища | - | |
| товщина льоду | - | |
| витрати завислих наносів | - | |
| хімічний склад води | - |
Позначення : “ + “ - наявність матеріалів вивченості ;
“ – “ - відсутність матеріалів вивченості.
Похожие работы
... та нітратний азот, аміаковий азот, хлориди, залізо загальне, важкі метали (Сu, Мn, А1, Сг, Ni). Згідно з матеріалами досліджень на якісний склад дренажних вод негативно впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори для випасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральних добрив га пестицидів), природні (нітрифікація, амоштизація, мінералізація донних відкладень), а також ...
... . В умовах різкого зниження обсягів застосування добрив дуже важливо використовувати їх найбільш ефективно. Розділ 4. Основні напрямки іноваційно-екологічної конверсії промислових і аграрних підприємств 4.1 Конверсія промислових підприємств Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Виникла необхідність наукового аналізу взаємодії промислового ...
0 комментариев