2. Вимоги санітарії до чистоти повітряного середовища виробничих приміщень
Оточуюче нас повітря (атмосфера) є найважливішим фактором забезпечення нашого життя. Без повітря, що потрапляє через дихальні шляхи в легені, вже через декілька хвилин настає смерть. В природних умовах повітря, як правило, не забруднене отруйними речовинами і життю людини не загрожує. Тільки з того часу, коли людина почала використовувати в своїй діяльності шкідливі для її організму речовини, з’явилася загроза її життю. При цьому з’ясувалось, що наші органи чутливості не дозволяють з достатньою точністю визначати якість повітря і запобігати загрозі отруєння.
Наше відчуття на нюх нездатне сигналізувати про наявність у повітрі деяких шкідливих речовин, наприклад, оксиду та діоксиду вуглецю, оксидів азоту та інших речовин. В той же час, коли ми і відчуваємо присутність у повітрі незначної кількості отруйних речовин (таких, як синільна кислота), наш організм не відповідає на це захисною реакцією. Реакція організму настає з запізненням, коли отрута вже накопичилась в організмі в значній кількості і стала небезпечною для життя. Ступінь отруєння залежить як від кількості отрути, що потрапила в організм, так і від індивідуальної чутливості організму людини до дії конкретної шкідливої речовини.
Зважаючи на викладене, можна констатувати, що для створення здорових і безпечних умов праці потрібно мати гігієніче нормування шкідливих речовин, надійні способи визначення їх концентрацій у повітрі і сучасне технічне та організаційне забезпечення їх знешкодження.
Згідно з рекомендаціями Спілки німецьких інженерів (VDI) чисте повітря має такий склад:
Компонент | N2 | O2 | Ar | CO2 | Kr | Ne | Xe |
Вміст, %(об) | 78,10 | 20,93 | 0,93 | 0,03 - 0,04 | 0,0001 | 0,0005 | 0,00001 |
У чистому повітрі є шкідливі гази, такі, як оксид вуглецю, озон, водень, оксид та діоксид азоту та деякі інші, які позначаються негативно на здоров’ї людей та всієї флори і фауни Землі через незначну їх концентрацію.
чистим вважається повітря, не забруднене твердими, рідкими та газоподібними речовинами і газами, які змінюють його природний склад.
Тверді, рідкі або газоподібні речовини будь-якого ряду і походження, що потрапляють у повітря і змінюють його природний склад, називають емісіями. Існує ще поняття імісія – це забруднюючі атмосферне повітря речовини, що присутні в атмосфері в безпосередній близькості від зони своєї дії, як правило, на висоті 1,5 км. від поверхні землі або верхньої межі рослинності, або на відстані 1,5 км. від поверхні будівлі.
Емісії – це забруднення техногенного походження. В технічній літературі користуються поняттям «забруднення», «шкідливі речовини» в тих випадка, коли ці речовини присутні у повітрі в концентраціях, шкідливих і небезпечних для людей.
На промислових підприємствах повітря робочої зони може забруднюватися шкідливими речовинами, які утворюються в результаті технологічного процесу або містяться в сировині, продуктах та напівпродуктах і відходах виробництва. Ці речовини потрапляють у повітря у вигляді пилу, газів або пари і діють негативно на організм людини. В залежності від їх токсичності та концентрації в повітрі можуть бути причиною хронічних отруєнь або професійних захворювань.
Залежно від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких неприпустиме.
Гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини в повітрі робочої зони вважається така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє негативного впливу на здоров’я нащадків. Робочою зоною вважається простір заввишки 2 м над рівнем підлоги або робочої площини, на якій розташовані місця постійного або тимчасового перебування працюючих.
За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:
1 – надзвичайно небезпечні;
2 – високонебезпечні;
3 – помірно небезпечні;
4 – малонебезпечні.
Класи небезпеки встановлюються в залежності від норми і показників, наведених у таблиці 1.
Таблиця 1 Класи небезпеки шкідливих речовин
№ п/п | Показник | Норма для шкідливих речовин | |||
1 | 2 | 3 | 4 | ||
1. | Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливої речовини в повітрі робочої зони, мг/м3 | Менше 0,1 | 0,1-1,0 | 1,1-10,0 | Більше 10,0 |
2. | Середня смертельна доза при введенні у шлунок, мг/кг | Менше 15 | 15-150 | 151- 500 | Більше 500 |
3. | Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/кг | Менше 100 | 100-500 | 501- 2500 | Більше 2500 |
4. | Середня смертельна концентрація в повітрі, мг/м3 | Менше 500 | 500-5000 | 5001- 5000 | Більше 50000 |
Для деяких речовин, що досить часто потрапляють у повітря виробничих приміщень, встановлюються так звані середньогодинні допустимі концентрації. Наприклад, для оксиду вуглецю, який постійно потрапляє у повітря топочних приміщень, встановлені такі допустимі середньогодинні норми:
50 мг/м3 – при тривалості роботи до 1 години;
100 мг/м3 – до 30 хвилин;
200 мг/м3 – при роботі не більше 15 хвилин.
Повторні роботи можна виконувати при наведених концентраціях не раніше ніж через дві години.
ГДК деяких шкідливих газів, пари та пилу, що часто потрапляють у повітря робочої зони виробничих приміщень промислових підприємств наведено у таблиці 2.
Таблиця 2. ГДК шкідливих газів, пари та пилу
Речовина | ГДК мг/м3 | Речовина | ГДК мг/м3 |
Гази та пара | |||
Акролеїн | 0,2 | Луги їдкі (розчини в перерахунку на NaOH) | 0,5 |
Амілацетат | 100 | Металева ртуть | 0,01 |
Аміак | 20 | Окиси азоту (NO2NO) | 2 |
Ацетон | 200 | Сірчаний водень | 10 |
Бензин та гас (в перерахунку на С) | 3000 | Сірчаний ангідрид | 1 |
Бензол | 5 | Скипидар (в перерахунку на С) | 300 |
Вуглецю оксид | 20 | Сода кальцинована | 2 |
Вуглецю діоксид | 9000 | Спирт метиловий | 5 |
Вуглець чотирихлористий | 20 | Спирт етиловий | 1000 |
Дихлоретан | 10 | Толуол | 50 |
Кислота сірчана | 1 | Уайт-спіріт (в перерахунку на С) | 300 |
Кислота соляна | 5 | Хлору діоксид | 0,1 |
Кислота оцтова | 5 | Ефір етиловий | 300 |
Ксилол | 50 | Ефір диетиловий | 300 |
Пил | |||
Зерновий | 4 | Тютюновий | 3 |
Вапняковий | 6 | Цукровий | 10 |
Борошняний | 6 | Рослинний, твариннийз вмістом SiO2: | |
Крохмальний | 6 | Більше 10% | 2 |
Вугільний (коксовийта сланцевий) | 6 | В межах 2-10% | 4 |
Вугільний (з домінкомSiO2, до 2%) | 10 | Менше 2% | 6 |
3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини. Гігієнічне нормування. Профілактичні заходи і методи захисту від дії іонізуючого випромінювання
У результаті дії іонізуючого випромінювання на організм людини в тканинах можуть виникати складні фізичні, хімічні та біологічні процеси. При цьому порушується нормальне протікання біохімічних реакцій та обмін речовин в організмі.
В залежності від поглинутої дози випромінювання та індивідуальних особливостей організму викликані зміни можуть носити зворотний або незворотний характер. При незначих дозах опромінення уражені тканини відновлюються. Тривалий вплив доз, які перевищують гранично допустимі межі, може викликати незворотні зміни в окремих органах або у всьому організмі й виразитися в хронічній формі променевої хвороби. Віддаленими наслідками променевого ураження можуть бути променеві катаракти, злоякісні пухлини.
При вивченні дії на організм людини іонізуючого випромінювання були виявлені такі особливості:
- висока руйнівна ефективність поглинутої енергії іонізуючого випромінювання, навіть дуже мала його кількість може спричинитн глибокі біологічні зміни в організмі;
- присутність прихованого періоду негативних змін в організмі, він може бути досить довгим при опроміненнях у малих дозах;
- малі дози можуть підсумовуватися чи накопичуватися;
- випромінювання може впливати не тільки на даний живий організм, а й на його нащадків ( генетичний ефект );
- різні органи живого організму мають певну чутливість до опромінення. Найбільш чутливими є: кришталик ока, червоний кістковий мозок, щитовидна залоза, внутрішні (особливо кровотворні ) органи, молочні залози, статеві органи;
- різні організми мають істотні відмінні особливості реакції на дози опромінення;
- ефект опромінення залежить від частоти впливу іонізуючого випромінювання. Одноразове опромінення у великій дозі спричиняє більш важкі наслідки, ніж розподілене у часі.
При одноразовому опроміненні всього тіла людини можливі такі біологічні порушення в залежності від сумарної поглинутої дози випромінювання:
До
0,25 ГР (25 рад) – видимих порушень немає;
0,25 … 0,5 ГР (25…50 рад) – можливі зміни в складі крові;
0,5 … 1,0 Гр (50…100 рад) – зміни в складі крові, нормальний стан працездатності порушується;
1,0 … 2,0 Гр )100…200 рад) – порушується нормальний стан, можлтва втрата працездатності;
2,0 … 4,0 Гр (200…400 рад) – втрата працездатності, можливі смертельні наслідки;
4,0 … 5,0 Гр (400.500 рад) – смертельні наслідки складають 50% від загальної кількості потерпілих;
... у випадку відмови працівника виконувати з цих причин доручену йому роботу. Уповноважені з охорони праці мають право: безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів про охорону праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого його обрав; вносити в спеціально заведену для цього книгу обов'язкові для розгляду власником (кері ...
... лля; - соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; - встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності; - адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та ...
... – відпускна ціна i-го заводу j-й продукції; - закупівельна ціна i-го заводу j-й продукції, - шуканий обсяг закупівель на i-м заводі j-й продукції. 2.5 Перевірка моделі оптимізації на контрольному прикладі В цьому підрозділі на прикладі підприємства ТОВ "Гермес-Груп" розрахуємо модель (2.4.5) за допомогою електроних таблиць MSEcxel. Цільова функція має вигляд: де - об’єм закупівлі; ...
... ї зони та обмеження доступу до неї людей. На підприємстві згідно з вимогами законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці повинні бути розроблені і затверджені роботодавцем: - план попередження надзвичайних ситуацій, у якому визначаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та природного ...
0 комментариев