2.3 РОДОДЕНДРОН СХІДНОКАРПАТСЬКИЙ, рододендрон Кочі, червона рута Rhododendron kotschyi Simonk. (Rh. myrtifolium Schott et Kotschy)
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Карпатсько-балканський високогірний вид на ПН.-СХ. межі ареалу.
Статус. III категорія.
Поширення. Українськi Карпати (масиви Чорногора, Мармароський та Свидовець, Чивчинськi гори). Вид поширений у Карпатах, на Балканах.
Місця зростання. Субальпiйський, частково альпiйський пояси. Як едифiкатор формує чистi заростi або зростає в асоцiацiї з чорницею, ялiвцем сибiрським та iншими рослинами.
Чисельність. Популяції численні, однак кількість особин у них зменшується. За останні десятиріччя рослина подекуди (полонина Штиришора на масиві Свидовець та ін.) зникла.
Причини зміни чисельності. Зривання квітів, вирубування, спалювання чагарникових заростей навесні (засіб боротьби з біловусником на полонинах).
Загальна характеристика. Вічнозелений кущ заввишки 10-40 см. Стебло розгалужене, молоді гілки опушені. Листки (завдовжки до 2 см) зелені (зісподу - лускато-іржаві), еліптичнояйцевидні, шкірясті, блискучі. Квітки рожево-червоні, іноді білі, зібрані (по 5-7) у щитковидний зонтик. Плід - коробочка завдовжки 4-5 мм. Цвіте у травні - липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням вегетативно. Геліофіт.
Заходи охорони. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику, Карпатському національному природному парку та на тер. пам`ятки природи загальнодержавного значення Скелі Близниці у Рахівському р-ні Закарпатської області. Слід у місцях найбільшого поширення виду створити заказники, заборонити знищення рослини.
3. Фіалкові
3.1 ФІАЛКА ДЖОЯ (Viola jooi Janka)
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Реліктовий центральноєвропейський гірський вид.
Статус. I категорія.
Поширення. Передкарпаття (бiля с. Герасимiв Тлумацького р-ну та бiля с. Назаренкове Городенкiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл.-урочища Балди i Жолоб). Вид поширений також у Пд. та Сх. Карпатах.
Місця зростання. Найчастiше крутi (до 60°) пiвнiчнi (рiдше - зх. або сх.) схили з гiпсiв або вапнякiв, на погано розвинутих дерново-карбонатних грунтах.
Чисельність. Популяції виду виявлені у двох місцях зростання (заг. площа до 1 га) з проективним покриттям менше 1 %.
Причини зміни чисельності. Стенотопність та слабка конкурентна здатність виду.
Загальна характеристика. Багаторічна трав`яниста рослина заввишки 5-15 см. Листки темно-зелені, зарубчасто-зубчасті, серцевидно-трикутні, опушені жорсткуватими волосками, зібрані у прикореневу розетку. Квітки рожево-фіолетові, з пурпурним відтінком; пелюстки оберненояйцевидні. Цвіте у травні - червні. Плодоносить у липні - серпні. Плід - коробочка з волосистим опушенням. Облігатний петрофіт. Ксеромезофіт.
Заходи охорони. Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Доцільно створити пам`ятки природи в урочищах Балди і Жолоб. Рекомендується докладно гартувати місця зростання та дослідити динаміку популяцій, вирощувати вид у ботанічних садах.
3.2. ФІАЛКА БІЛА (Viola alba Bess.)
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Центральноєвропейський вид.
Статус. I категорія.
Поширення. Приднiстров`я (поблизу с. Степанiвки Заставнiвського району Чернiвецької областi), Закарпаття (Чорна гора у Виноградiвському р-нi, бiля мiст Виноградiв i Берегове), Лiсостеп, Степ i Крим. Вид поширений також у Центр. Європi.
Місця зростання. Узлiсся та лiсовi галявини, серед чагарникiв у лiсостепових i степових ценозах.
Чисельність. Трапляється поодинці або невеликими групами.
Причини зміни чисельності. Розорювання земель, хімічна обробка грунтів.
Загальна характеристика. Багаторічна трав`яниста рослина заввишки 10-15 см. Листки прикореневої розетки серцевиднотрикутні, з білими щетинистими волосками. Пластинки листків зелені, зарубчасто-зубчасті, прилистки вузьколанцетні. Квіти білі, запашні. Плід - коробочка. Цвіте у квітні - червні. Плодоносить у липні - серпні. Розмножується насінням.
Заходи охорони. Не здійснювалися. Слід контролювати стан популяцій та створити заказники в місцях зростання виду.
3.3 ФІАЛКА КРИМСЬКА, фіалка скельна (Viola oreades Bieb.)
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Реліктовий ендемічний кримсько-кавказький вид з диз`юнктивним ареалом.
Статус. III категорія.
Поширення. Гiрський Крим (яйли). Вид поширений також на Кавказi.
Місця зростання. Лучно-степовi угруповання кримських яйл (на вис. 1100-1400 м над рiвнем моря ) на дерново-карбонатних грунтах та осипищах.
Чисельність. Популяції виду нечисленні.
Причини зміни чисельності. Зривання квітів на букети, залісення яйл.
Загальна характеристика. Багаторічна трав`яниста рослина заввишки до 15 см, з підземними повзучими нитковидними пагонами. Стебло з укороченими меживузлями. Листки довгастояйцевидні, прилистки - перистозубчасті. Квітки великі (діаметр 30-40 мм), одиничні, забарвлення - від жовтого до фіолетового. Плід - коробочка. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у липні. Розмножується вегетативно і насінням. Мезофіт. Геліофіт.
Заходи охорони. Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках. Доцільно контролювати динаміку популяцій виду.
Використана література:
1. Заверуха Б. В., 1964, 1985; Определитель высших растений Украины, 1987.
2. Флора УРСР, 1952; Андриенко Т. Л., 1982; Определитель высших растений Украины, 1987.
3. Вульф Е. В., 1957; Флора УРСР, 1957; Определитель высших растений Крыма, 1972; Чопик В. И., 1978; Голубева И. В., 1982; Красная книга СССР, 1984; Шеляг-Сосонко Ю. Р., Дидух Я. П., Молчанов Е. Ф., 1985; Ена А. В., 1986; Определитель высших растений Украины, 1987.
... помітний край мезозниження, вона становить 12 см. Ґрунт північної частини має типову для ніколи не оброблюваних дерново-підзолистих ґрунтів прогумусованість верхніх 3 см. Рослинний покрив ПП та його зміни Сукцесійні процеси починаються при створенні регенераційних ніш для діаспор видів, які доставляються агентами поширення - вітром, водою, тваринами. З часу спорудження суцільної огорожі на ПП ...
... падолисту у різних видів, над продовженням їх вегетаційного періоду. Отже, слід констатувати, що паркові і лісопаркові території та насадження можуть досить ефективно бути використані в шкільному курсі біології під час вивчення розділу «Рослини» і можуть бути ефективними під час організації роботи гуртків юних ботаніків, юних дендрологів, юних фенологів та ряду інших. 3.2 Шкільні лісництва ...
... при досить високому площинному показнику техногенізації (53%) має один із найменших об'ємних показників техногенізації (17,6 м3/га) і найбільший об'ємний показник фітогенізації (9,4м3/га), що свідчить про екологічну збалансованість ландшафтно-архітектурної структури. Простішу структуру мають ландшафтно-архітектурні системи давньої та сучасної забудови парків і лісопарків акумулятивних давньоалюв ...
... до граматики Лаврентія Зизанія 1596 р. та ін. Травники по суті — народні лікувальники. У них викладені загальні правила збирання лікарських рослин, виготовлення з них ліків та інші поради. Перша аптека у XVI ст. була відкрита в м. Львові. З цього часу лікарські трави набули статусу офіційних ліків. У кінці XVIII ст. (1778 р.) надрукована перша руська громадянська фармакологія, в якій описано ...
0 комментариев