2.3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.
Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами: повітряпостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв’язку, санітарно-технічною системою.
Проведемо оцінку найбільш важливих систем: повітря– і водопостачання. Оцінка зводиться до визначення кількості людей, які укриваються і можуть бути забезпечені повітрям (водою) за існуючими нормами протягом встановленого строку і потім порівнюються з потрібною кількістю.
Вихідні дані:
Кількість і тип ФВК | |
ПРУ | немає |
Сховище № 8 | 3 ФВК – ІІ |
Сховище № 12 | 3 ФВК – ІІ |
Кліматична зона | IV |
Тривалість укриття (діб) | 3 |
Зараження території чадним газом | Не очікується |
Ємності аварійного запасу води (л) | |
ПРУ | немає |
Сховище № 8 | 2500 |
Сховище № 12 | 2500 |
а) оцінка повітряпостачання
1. визначаємо які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачаня. Так як на об’єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в двох режимах:
· „чистої вентиляції” (режим І )
· „фільтровентиляції” (режим ІІ)
Норма подавання:
У режимі І – 13 м3 / год. (середня температура найспекотнішого місяця до 25оС), у режимі ІІ - 2 м3 / год. на одну людину.
2. визначаємо можливості системи
а) у режимі 1 (чистої вентиляції):
у сховищі № 8 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276
у сховищі № 12 Nо.повітря 1 = n * V1 / W1 = 3 * 1200 / 13 = 276
б) у режимі 2 (фільтри вентиляції):
у сховищі № 8 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300
у сховищі № 12 Nо.повітря 2 = n * V2 / W2 = 3 * 300 / 3 =300
4. визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітря забезпеченням людей в режимі 1 (з найменшими можливостями)
Кжоповітря = (N8 + N12) / N = (276 + 276) / 770 = 0,71
Висновки: системи повітряпостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання повітря в обох режимах. Необхідно встановити додаткові ФВК.
б) оцінка системи водопостачання:
1. норма запасу питної води на одну людину за добу W = 3 л.
2. визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації:
У сховищі № 8 – Nо.вод.8 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
У сховищі № 12 – Nо.вод.12 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
3. визначаємо показник життєзабезпечення водою:
Кжовод = (N8 + N12) / N = (277 + 277) / 770 = 0,72
Висновки: водою аварійного запасу забезпечується 72% людей, що укриваються у сховищах;
системи водопостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання води. Необхідно встановити додаткові емності з водою:
У сховищі № 8 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071
У сховищі № 12 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071
Загальний показник по життєзабезпеченню дорівнює 0,71.
ІІ ЗАВДАННЯ
Підвищення стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій.
Під стійкістю роботи промислового об’єкта розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому об’ємі і номенклатурі, а при слабкому і середньому руйнуванні, пожежі, повенях, зараженні місцевості, а також при порушенні зв’язків по кооперації і постачанню відновлювати виробництво в мінімальні терміни.
Критерієм стійкості об’єкта до впливу ударної хвилі приймають таке граничне значення надлишкового тиску (ΔРфгр), при якому будівлі, споруди і обладнання об’єкта ще не руйнуються або отримують не більше, ніж середнє руйнування.
ΔРфгр ≥ ΔРфмах – об”єкт стійкий до ударної хвилі.
ΔРфгр ≤ ΔРфмах – об”єкт не стійкий до ударної хвилі.
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Вихідні дані:
Відстань від цеху до сховища вуглеводневих продуктів | 0,8 км |
Цех розташований до сховища по азимуту | 135о |
Тип вуглеводневого продукту | Пропан |
Маса продукту | 400 Т |
Характеристика механічного цеху | |
Будівля | Бетон |
Верстати | Середні |
Трубопроводи | На металевих естакадах, наземні |
Кабельні мережі | наземні |
Надмірний тиск на відстані r, що очікується на об’єкті в разі вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів (ГПС), буде максимальним значенням надмірного тиску ΔРфмах і визначається розрахунковим шляхом виходячи з того, що у разі вибуху газоповітряної суміші формуються три фізичні зони:
Зона І – зона детонаційної хвилі. Вона знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони можна розрахувати за формулою:
r1 = 17,53Öq, м
r1 = 17,53Ö400 = 17,5 * 7,37 = 128,97 м
В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа
Зона ІІ – зона дії продуктів вибуху. Ця зона охоплює всю територію, по якій розлетілись продукти ГПС в результаті їх детонації. Радіус цієї зони становить:
r2 = 1,7 * r1 = 1,7 * 128,97 = 219,26 м
В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа
Порівнюючи відстань від центру вибуху до цеху (800 м) зі знайденими радіусами зон, робимо висновки, що цех знаходиться в ІІІ зоні ударної хвилі. Знаходимо надлишковий тиск за формулою для зони ІІІ, приймаючи r3 = 800 м.
φ = 0,24 * r3 / r1
φ = 0,24 * 800 / 128.97 = 1.49 < 2, отже, ΔРф рахуємо за формулою:
ΔРф = 700 / 3 * (Ö 1 + 29,8 * φ3 - 1) = 25,9 кПа
Таким чином, при вибуху 400 Т пропану цех машинобудівного заводу буде під впливом ударної хвилі ΔРф = 25,9 кПа.
Виділяємо основні елементи механічного цеху:
· будівлі – бетон;
· верстати – середні;
· трубопроводи – на металевих естакадах, наземні;
· кабельні мережі – наземні.
Значення надлишкового тиску, що викликає руйнування елементів цеху. Значення надлишкового тиску беремо з додатку № 2
Елементи цеху | Ступінь руйнування | |||
Слабкі | Середні | Сильні | Повні | |
будівлі – бетон | 25-35 | 80-120 | 150-200 | 200 |
верстати – середні | 15-25 | 25-35 | 35-45 | 45 |
трубопроводи – на металевих естакадах, наземні | 20-30 | 30-40 | 40-50 | 50 |
кабельні мережі – наземні | 10-30 | 30-50 | 50-60 | 60 |
Результати стійкості об’єкту до ударної хвилі
Елементи цеху та їх характеристика | Ступінь руйнування при ΔРф , кПа | |||||||||||||||
10 20 30 40 50 60 70 80 120 150 200 25,9 | ||||||||||||||||
будівлі – бетон | ||||||||||||||||
верстати – середні | ||||||||||||||||
трубопроводи – на металевих естакадах, наземні | ||||||||||||||||
кабельні мережі – наземні | ||||||||||||||||
Слабкі | |
Середні | |
Сильні | |
Повні |
Елементи цеху та їх характеристика | Межа стійкості елементу | Збитки у % | Примітки |
будівлі – бетон | 35 | 30-50 | Межа стійкості цеху 25кПа |
верстати – середні | 25 | 10-30 | |
трубопроводи – на металевих естакадах, наземні | 30 | 10-30 | |
кабельні мережі – наземні | 30 | 10-30 |
ВИСНОВКИ:
1. Межа стійкості цеху 25 кПа.
2. Найуразливіші елементи цеху: верстати, кабельні мережі наземні.
3. При надлишковому тиску ΔРфмах = 25,9 кПа, будівлі (бетон) отримують слабкі руйнування, верстати – середні, трубопроводи на металевих естакадах, наземні – слабкі, кабельні мережі, наземні – слабкі руйнування.
Заходи щодо підвищення стійкості:
· Провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установлення над ними захисних конструкцій (кожухів, камер);
· Прокладання кабельних мереж під землею, а також комунально-енергетичних і технологічних мереж;
· Збільшення відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним об’єктами;
· Зменшення кількості вибухонебезпечних речовин в сховищах.
... споруджень по своєчасному укриттю робітників та службовців Висновок Список використаних джерел Додатки Реферат Темою роботи є:”Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців на об’єктах господарської діяльності ВАТ “Роксолана” в надзвичайних ситуаціях. В ході курсової роботи розглянуто оцінку захисних споруджень по місткості, по захисним властивостям, по ...
... 1949 р. ООН прийняла Загальну Декларацію прав людини (Хартію прав людини) 12 серпня 1949 р. Чотири Женевські конвенції 8 березня 1977 р. Два Додаткових протоколи до Женевських Конвенцій 1949 р. Цивільна оборона є виконанням деяких або всіх названих нижче гуманітарних завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і допомогу в усуненні безпосередніх наслідків воєнних дій або ...
... проводяться у 2 етапи. На першому аналізують уразливість основних елементів у випадку надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу та оцінюють можливість роботи об'єкта у надзвичайних ситуаціях. На другому етапі розробляють заходи по підвищенню сталості роботи об'єкта до всіх вражаючих факторів. Результат роботи усіх груп — звітна доповідь і план-графік нарощування заходів по підвищенню сталост ...
... з містом підземною кабельною лінією, то в результаті нанесення ядерного удару по місту наведені на кабельних лініях напруги будуть впливати на електроустаткування заводу. Визначаємо вражаючі фактори і причину їхньої появи на СРЗ у результаті нанесення наземного ядерного удару по об'єкту "Б". 1. Визначимо радіус дії ударної хвилі (радіус зони, для якої ΔРф > 10 кПа). При потужності боє ...
0 комментариев