Призначає орієнтири;

1.  Призначає орієнтири;

2.  Уточнює: - передній: край оборони противника;

-  наявність і характер загороджень;

-  опорні пункти;

-  розташування вогневих засобів (в першу чергу протитанкових);

-  відкриті фланги і проміжки;

-  сильні та слабкі сторони противника;

-  імовірний характер його дій;

-  фронт наступу;

-  напрямок зосередження основних зусиль;

-  бойові завдання підрозділам;

-  цілі противника, які треба подавити (знищити);

-  вогневі позиції штатних та приданих вогневих засобів, терміни їх інженерного обладнання;

- місця проходів в загородженнях, час їх пророблення;

- маршрути висування, рубежі розгортання, рубежі переходу в атаку, рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів;

-  напрямок переміщення КСП батальйону;

-  місця розгортання підрозділів технічного забезпечення і тилу.

В бойовому наказі, при постановці завдань, командир батальйону вказує:

А) Приданим підрозділам артилерії, мінометній батареї:

-  цілі для ураження в період вогневої підготовки атаки;

-  кого підтримати;

-  завдання по забезпеченню вводу в бій другого ешелону і при
 відбитті контратак противника;

-  вогневі позиції;

-  маршрути і порядок висування;

-  час готовності до відкриття вогню;

-  порядок переміщення в ході бою.

Цей пункт бойового наказу командир батальйону готує на основі пропозицій командирів артилерійських підрозділів.

Б) Протитанковому підрозділу:

-  цілі для знищення в період вогневої підготовки атаки;

-  вогневі позиції (рубежі розгортання);

-  час та порядок їх зайняття;

-  місце в бойовому порядку батальйону;

-  напрямок та порядок переміщення в ході бою;

-  завдання, до яких необхідно бути готовим.

Під час організації взаємодії командир батальйону:

1. Узгоджує дії механізованих підрозділів з вогнем артилерії і
протитанкових підрозділів:

а) по знищенню противника в опорних пунктах на першій позиції;

б) при бої в глибині (особливо по знищенню протитанкових засобів противника);

в) при відбитті його контратак.

2. Указує:

а) цілі, уражаємі під час вогневої підготовки атаки гарматам, виділеним для стрільби прямою наводкою;

б) порядок відкриття і ведення вогню при підтримці
механізованих підрозділів при проходженні їх через загородження
перед переднім краєм оборони противника, при атаці, при розвитку
наступу в глибині.

3.  Уточнює безпечне віддалення від розривів своїх снарядів.

4.  Доводить сигнали: оповіщення,

управління,

взаємодії,

свого обозначення.

У визначений час він доводить до командирів підрозділів час початку вогневої підготовки, а також час "Ч".

У призначений час, за сигналом старшого командира починається вогнева підготовка атаки. Підрозділи, які знаходяться в безпосередньому зіткненні з противником, своїм вогнем знищують та подавляють вогневі засоби та живу силу противника.

Командир батальйону:

-  веде спостереження за результатами вогню;

-  ставить завдання на ураження уцілілих та знов розвіданих цілей противника;

-  контролює: своєчасність прокладання проходів в мінних полях та інженерних загородженнях, висування з районів приданих батальйону танкових підрозділів, які починають висування з початком вогневої підготовки атаки, з таким розрахунком, щоб в час "Ч", одночасно з загальновійськовими підрозділами вийти на передній край оборони противника.

Для атаки механізованих підрозділів в пішому порядку, при підході танків до вихідних позицій механізованих рот, командири рот надають команду: "Підготуватися до атаки", а після проходження танками вихідних позицій - "В атаку - вперед!" Особовий склад вистрибує із траншей і за танками стрімко просувається до переднього краю оборони противника. БМП (БТР) скачками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на віддаленні, яке забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї особового складу.

При атаці на БМП (БТР), посадка особового складу проводиться під час вогневої підготовки атаки. При проходженні танками вихідних позицій механізованих підрозділів, БМП (БТР) за танками переходять в атаку.

Атака полягає в стрімкому та безупинному русі танкових та механізованих підрозділів в бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків та БМП (БТР), а по мірі наближення до противника із іншої зброї з метою його знищення.

Атака в пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на різко пересічній місцевості.

Атака на БМП (БТР) застосовується, коли оборона противника надійно подавлена, більша частина протитанкових засобів, знищена, а також при наступі поспішно зайняту оборону.

Артилерія, з початком атаки переходить до артилерійської підтримки атаки. Гармати, які призначені для виконання завдань прямою наводкою продовжують знищувати вцілівши та знов розвідані цілі вогнем в, проміжках між своїми підрозділами.

Мінні поля противника, при атаці в пішому порядку, механізовані підрозділи долають слід за танками по їх коліям та проробленим проходам. БМП, які мають мінні трали, продовжують атаку і долають мінні поля самостійно.

Подолання мінних полів здійснюється під прикриттям вогню артилерії, протитанкових та гранатометних підрозділів батальйону.

Механізовані підрозділи просуваються вперед на віддалені 100 м за танками, щоб забезпечувалась тісна взаємодія і не дати противнику змоги відсікти себе від танків.

З підходом танкових і механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів своїх снарядів, за командою командира загальновійськового підрозділу артилерія переносить вогонь в глибину.

Безпечне віддалення від розривів своїх снарядів для механізованих підрозділів приймається:

-  атака в пішому порядку - 400 м.;

-  атака на БМП - 300 м.;

-  для танкових підрозділів - 200 м.

В точно встановлений час "Ч" танкові і механізовані підрозділи стрімко вриваються на передній край оборони противника, знищують його живу силу та вогневі засоби, оволодівають опорними пунктами і безупинно продовжують атаку в глибину.

Бій в глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів і розвивається в швидко змінній обстановці.

Командир батальйону повинен пильно спостерігати за ходом бою, управляти вогнем всіх засобів і своєчасно підтримувати підрозділи, які досягли найбільшого успіху, вміло використовувати їх успіх.

Другий ешелон батальйону просувається за першим ешелоном на відстані 1,5-2 км, в готовності до введення в бій.

В залежності від умов обстановки, другий ешелон може вводитись при завершенні виконання найближчого завдання, або після його завершення в проміжки між підрозділами першого ешелону, або із-за флангів, а інколи і перекатом через підрозділи першого ешелону.

Для відбиття контратак противника танки, БМП (БТР) займають позиції за найближчими укриттями; особовий склад займає вигідні позиції для знищення противника. у взаємодії з танками. Протитанкові підрозділи займають вогневі рубежі на більш танконебезпечних напрямках, в проміжках між ротами або на флангах.

Гранатометні підрозділи займають вогневі позиції в бойових порядках рот.

Мінометна батарея займає вогневу позицію якомога ближче до рот першого ешелону і разом з приданою артилерією виконує вогневі завдання по знищенню противника, який контратакує.

Відбивши контратаку противника, батальйон продовжує наступ.

При відході противника, командир батальйону:

-  уточнює завдання розвідувальному загону;

-  при необхідності висилає додаткові дозори;

-  ставить завдання підрозділам на переслідування противника.

Наступ на противника, який обороняється, з ходу здійснюється із вихідного району, віддалення якого від переднього краю оборони противника, в залежності від умов обстановки може складати 20-40 км.

Розгортання батальйону в бойовий порядок здійснюється послідовно, в ході його висування до рубежу переходу в атаку.

Для організованого висування, розгортання і переходу в атаку батальйону призначають:

-  маршрути висування;

-  вихідний пункт (рубіж);

-  рубежі розгортання в батальйонні, ротні, взводні колони;

-  рубіж безпечного віддалення від розривів від своїх снарядів;

-  рубіж спішування (при атаці в пішому порядку).

Рубіж розгортання в ротні колони призначають на відстані 4-6 км від переднього краю оборони противника.

Рубіж розгортання у взводні колони призначається по можливості за складками місцевості на відстані 2-3 км від переднього краю оборони противника.

Рубіж переходу в атаку вибирають так, щоб висування до нього танкових і механізованих підрозділів здійснювалось скрито, а віддалення його забезпечувало ведення дійсного вогню із основних видів зброї та дозволяла підрозділам безупинно, на максимальних швидкостях досягати переднього краю противника у визначений час "Ч".

Він може призначатись на відстані до 600 м від переднього краю, а інколи і більше.

Рубіж спішування призначається якомога ближче до переднього краю оборони противника, в місцях, укритих від вогню його протитанкових засобів і кулеметів. Інколи він може збігатись з рубежем переходу в атаку.

В залежності від умов обстановки та характеру місцевості, віддалення цих рубежів може бути і іншим.

Висування батальйону з вихідного району до рубежу переходу в атаку починається у визначений час, або за командою старшого командира і здійснюється на максимальній швидкості.

Побудова колони батальйону при висуванні до рубежу переходу в атаку повинна забезпечувати швидке розгортання його в перед бойовий та бойовий порядок.

Придана артилерія, мінометна батарея, які залучаються до участі в вогневій підготовці атаки, гармати, танки, протитанкові засоби, виділені для стрільби прямою наводкою - висуваються і займають вогневі позиції, як правило, в ніч перед наступом.

Батальйон висувається з максимально можливою швидкістю, послідовно розгортається в перед бойовий і бойовий порядок на визначених рубежах.

Атака переднього краю противника і ведення наступу в глибині, здійснюється як і при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником.

Сучасний наступальний бій ведеться з застосуванням якісно нових засобів боротьби. Це створює складні і напружені умови для дій підрозділів і частин. Наступальні дії військ носять виключно маневровий характер і розвиваються у високих темпах, при швидких і різких змінах обстановки. Характерними стало стрімке застосування військ, що наступають в глибині оборони противника, широке застосування обходів та охоплень і знищення противника.

В даній лекції були розглянуті основи ведення наступу механізованим (танковим) батальйоном, порядок роботи командира батальйону при підготовці до наступу та під час ведення наступального бою.

Для більш повного і досконального вивчення питань даної теми необхідно додатково розглянути розділи "Наступ" Бойового Статуту Сухопутних Військ частини І та II та підручника "Тактика (батальйон, рота)".

Навчальна література

1. Бойовий статут Сухопутних військ ч.І ст.

2. Бойовий статут Сухопутних військ ч.ІІ ст. 144-152, 162-167, 168-174.

3.  Бойовий статут артилерії Сухопутних військ ч.ІІ ст. 131-134,

4.  Підручник 'Тактика" (батальон, рота) с. 123-132.