ТАВРУАВННЯ, ФАРБУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ БОЄПРИПАСІВ

4. ТАВРУАВННЯ, ФАРБУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ БОЄПРИПАСІВ

- Таврування боєприпасів

Таврування заключається в витискуванні, вибиванні або витравленні на зовнішній поверхні боєприпасів /їх елементів/ умовних знаків, які називаються ктавром , у вигляд1 букв, цифр та різноманітних фігур. На снарядах невеликих розмірів /малого калібру / клейма є основними визначаючими знаками, які дозволяють встановити виробничі та службові дані цих снарядів. На снарядах середнього та крупного калібру клейма частично дублюють маркіровку, і тому е лише допоміжними відрізняючими знаками. Тавро наноситься при виготовлені боєприпасів / в окремих випадках, після ремонту/. Таврування / тавром "Хол"/ охолощенні на базах боєприпаси, призначені для учбових цілей або зборки практичних пострілів.

Клейма наносяться на дні та на бокові поверхні снаряда.

А Б

Малюнок 1. Тавро на боєприпасі (на його ціліндричній частині) А- унітарних, Б- роздільно-гільзового заряджання.

Крім того, клейма наносяться на дні гільзи, на капсульній втулці та на підривника.

- Фарбування боєприпасів

Фарбування боєприпасів поділяеться на запобіжне та відрізняюче .

Запобіжне фарбування використовується для захисту поверхні боєприпасів від корозії.

Артилерійські снаряди калібра 57-мм і вище та міни калібру 82-мм і вище фарбуються краскою сіродикого кольору /сірого/. Не фарбуються центруючі потовщення, ведучий поясок. Всі непофарбовані поверхні снарядів покриваються лаком.

При швидкому розході боєприпасів /під час війни/ запобіжне фарбування не наноситься. Для захисту поверхні снарядів від корозії застосовується змазка, яка підлягає видаленню перед стрільбою.

Відрізняючи фарбування застосовується для розпізнавання особливостей призначення , дії та будови боєприпасів. Відрізняюче фарбування наноситься у вигляді кольорових смуг товщиною 10 - 15 мм на снаряді , міні підривники та гільзі.

Таблиця 1

Відрізняючи фарбування боєприпасів

Тип боєприпасів	Колір та вид	місце нанесення
БЕТОНОБ1ЙНІ	Синя кільцева полоса	під верхнім центруючим потовщенням
ЗАПАЛЮВАЛЬНІ	Червона кільцева полоса	-//-
ОСВІТЛЮВАЛЬНІ	біла кільцева полоса	-//-
ДИМОВІ	Чорна кільцева полоса	Над верхнім центруючим потовщенням
ПРИСТРІЛОЧНО-ЦІЛЕВКАЗІВНІ	Чорна та кольору облака диму кільцеві полоси	На циліндричній частині
АГІТАЦІЙНІ	Червоне суцільне фарбування	Крім ведучого пояска та центруючих потовщень
ПРАКТИЧНІ	Чорне сплошне фарбування, маркування білого кольору	Крім ведучого пояска та центруючих потовщень
З ІНЕРТНИМ СПОРЯДЖЕННЯМ	Чорне фарбування	Вся поверхня головної частини
ЗІ СТАЛЕВОГО ЧАВУНУ	Чорна кільцева полоса	Над ведучим пояском снаряда Під маркуванням у міни
НАВЧАЛЬНІ	Надпис "НАВЧАЛЬНИЙ"	Над маркуванням

- Маркування боєприпасів

Маркуванням називаються - надписи у вигляді букв, цифр та знаків, які наносяться на поверхню снарядів та мін спеціальними маркувальними фарбами та лаками.

Маркування призначене для визначення назви та деяких характеристик елементів боєприпасів, необхідних для організації правильного зберігання, транспортування та бойового використання боєприпасів.

Маркування виконується стандартним шрифтом чорного кольору, а по чорній фарбі - білим кольором.

Маркування містить:

індекс зразка боєприпаса, який представляі собою його умовне найменування,

заводські дані про виготовлення спорядження та сборку окремих елементів постріла,

дані про сборку та ремонт пострів на базах та складах боєприпасів.

В маркуванні на снарядах застосовуються скорочені індекси:

Наприклад: ОФ-462,

Де ОФ - осколково - фугасний снаряд,

462 - умовний номер зразка боєприпаса даного калібру (122 мм).

- Визначення, призначення снаряда по буквам

У - унітарний патрон;

В - постріл роздільного заряджання;

О - осколковий снаряд;

Ф - фугасний снаряд;

ОФ- осколково-фугасний снаряд;

БР - бронебійно-трасуючий снаряд;

З - запалювальний снаряд;

БК - кумулятивний необертаючийся снаряд;

БП - кумулятивний обертаючийся снаряд;

Ш - шрапнель;

С - освітлювальний снаряд;

Г - бетонобійний снаряд;

А - агітаційний снаряд;

Д - димовий снаряд;

ПБР - практичний бронебійно-трасуючий снаряд;

ДЦ - димовий цілевказівний снаряд.

Крім індексу снаряда на ньому (на головной частині) присутня група з трьох цифр: шифр вибухової речовини, ваговий знак та калібр снаряда.

Група цифр показує:

56, де 56- номер снаряджательного заводу,

12 - номер партії споряджання, 12 – 64

64 - рік снаряджання.

Ваговий (балістичний) знак, показує відхилення ваги данного снаряду від ваги табличної. Він наноситься у вигляді знаків "+" , "-" та букв Н, ЛГ, ТЖ під цифрою, яка означає калібр снаряда.

Кожен знак відповідає відхиленню ваги снаряда в межах 2/3 % від ваги табличної.

Значення вагових знаків на снарядах вагові знаки значення вагових знаків

ЛГ Легше на 3% та більше

- - - - Легше на 3 - 2,33 %

- - - Ленше на 2.33 - 1.66 %

- - Легше на 1.66 - 1 %

- Легше на 1 - 0.33 %

Н Легший або важчий до 0 - 0.33 % (нормальна вага)

+ Важче на 0.33 – 1 %

+ + Важче на 1 - 1.66 %

+ + + Важче на 1.66 - 2.33 %

+ + + + Важче на 2.33 - 3 %

ТЖ Важче на 3 % та більше

- Маркування на укупочці

а) передня стінка ящика

РГМ-2 122 Г ОСК.ФУГ.

ПОВНИЙ

4К-5-62 9-60-35

Н

V-63-35 2 шт БРУТТО 65 кг.

де: 122Г - скорочена назва гармати;

ПОВНИЙ - тип бойового заряду;

ОСК.ФУГ. - тип снаряда;

Н - ваговий знак;

2 шт - кількість пострілів у ящику;

9-60-35 - партія, рік та завод зборки бойового заряду;

РГМ-2 -марка підривника, ввинченого до снаряду;

4К-5-62 - завод, партия та рік виготовлення підривника;

V-63-35 - місяць, рік приведення снаряда до спорядженого стану та номер бази, яка це спорядження виконала.

БРУТТО 65 - вага боєприпасів з укупоркою.

б) торцева стінка ящика:

Крім того на кришці ящика наноситься знак небезпеки (трикутник) та разрядності вантажу.

5. ЗБЕРІГАННЯ БОЄПРИПАСІВ У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ

Щоб забезпечити постійну готовність боєприпасів до соєвого використання, необхідно:

проводити в установлені строки технічні огляди боєприпасів;

своєчасно ремонтувати боєприпаси;

правильно організувати зберігання боєприпасів.

Боєприпаси розміщувати на сховищах таким чином, щоб можна було контролювати їх якість, а також вести облік, приймання та видачу їх. Для цієї мети у сховищі при укладці боєприпасів залишати прохожі:

робочі – шириною 1,5 м навпроти кожної двері і один вздовж стіни – ширина1,25; якщо ящик з боєприпасами довше 1 м, то ширину робочих проходів дозволяється збільшувати до1,75-2 м;

оглядові – вздовж других стін шириною 0,6 м.

Проходи на полу обозначати ограничними лініями, які наносяться білою фарбою.

Ящики з боєприпасами складати у штабеля кришками догори. Ящики нижнього ряду ставити на дерев’яні подкладки розміром в попереч 12 * 18 см.

Ящики з боєприпасами укладовати у штабеля маркуванням до проходу.

Для забезпечення вентиляції у сховищах між верхнім рядом штабелем і потолком залишати вільний простір висотою не менше 0,5 м.

Снаряди в циліндричній укопорці укладувати в штабеля рядами; прицьому для стійкості і удобства укладки один снаряд відділяти від другого дерев’янною прокладкою товщиною 2 - 2,5 см. кінці прокладок звязати рейками, які одночасно служать упором для крайніх рядів снарядів. Кріпити рейки цвяхами безпосередньо до укупорки з боєприпассами, а також прибивати штабельні ярлики до ящиків з боєприпасами забороняється.

В кожний штабель укладається постріли тільки однієї номенклатури і однієї партії.

При зберіганні боєприпасів декількох номенклатур чи партій в одному сховищі між штабелями боєприпасів різних номенклатур чи партій залишати інтервали у 10 см.

Зберігати у одному штабелі придатні з непридатними , некомплектні, заборонені до відпускання або зняті з озброєння постріли категорично забороняється.

Такі постріли зберігати в окремих штабелях з написом “ЗАБОРОНЕНІ” або “НЕПРИДАТНІ”.

Ручні гранати зберігати без вставлених запалів; при цьому вічко гранати повинно бути закрито холостою пробкою; запали зерігати в герметичній укупорці в ящиках разом з гранатами.

Боєприпаси зберігати у штатній справній укупорці. Макування на укупорці повинна бути виразною і суворо відповідати даним нанесеним на боєприпасах, вкладених в укупорку. Старе маркування на ящиках, не відповідаючу маркуванню , на укладених боєприпасах, видалити або зафарбувати . Після чого нанести нову, що відповідає даним нанесених на боєприпасах.

Навчальні боєприпаси на артилерійському складі частини зберігати окремо: зберігати їх в одному сховищі з боєвими, практичними та холостими боєприпасами категорично забороняється.

Нефарбовані снаряди і міни зберігати змащеними гарматною змазкою, яка повинна бути нанесена тонким слоєм.

Зберігати гранати ПГ-2, ПГ-82, ОГ-82 у готовому закінченому спорядженому вигляді дохволяється по розпорядженню округа.

Гранати ПГ-7В військовим частинам подаються тільки у кінцево спорядженому вигляді в комплекті з пороховими стартовими зарядами, укладені в ящики разом з гранатами.

Гранатометні постріли дозволяється зберігати разом з іншими боєприпасами, крім димного пороху, спец. пострілів та піротехнічних засобів.

Зберігати гранатометні постріли на відкритих площадках категорично забороняється.

При зберіганні гранатометних пострілів н артилерійских складах висота штабелів повинна бути:

для всіх пострілів в закінченому споряджені і для пострілів з кумулятивними гранатами, кім гранат ПГ-2, в назакінченому споряджені не більше 2м;

для пострілів в незакінченому споряджені з осколковими гранатами ПГ-2, а також для пострілів з гранатами в інертному споряджені не більше 3м.

Література

1.  Снаряды наземной артиллерии. 1975г.

2.  Основы устройстав боэприпасов. Ч. І. Одесса-1986.

3.  Руководство по хранению и сбережению боэприпасов в войсках. Воениздат МО СССР: М.: 1963.