Навигация
3.3 Льодовики
Середній Алечский льодовик має довжину 5,4км і площа близько 8,31 км² (за станом на 1973 рік)[1]. Він бере свій початок на східному схилі Алечхорна й південному схилі Драйекхорна (ньому. Dreieckhorn, 3 811м) на висоті близько 3 700 метрів над рівнем моря із широкого фірнового поля на схилі крутістю близько 36°. Далі він стікає на південний схід у долину між Гиссхорном (ньому. Geisshorn, 3 740 м) на заході й Олменхорном (ньому. Olmenhorn, 3 314 м) на сході. Біля Гиссхорна він подпитывается ще одним фірновим полем. Язик льодовика закінчується на висоті 2 350 метрів над рівнем моря. Середнього Алечского льодовика, що випливає з-під язика, потік поталої води приблизно через 1 км поглинається тілом Великого Алечского льодовика.
Льодовик Миттельалеч довгий час був одним з рукавів Великого Алечского льодовика. Але через потепління клімату й відступу альпійських льодовиків на початку 1970-х років він відірвався від Великого Алечского льодовика.
РОЗДІЛ 4. ГРУНТОВО – РОСЛИННИЙ ПОКРИВ ТА ТВАРИННИЙ СВІТ
4.1 Рослинність
Рослинність Альп відповідно клімату, висоті й ґрунту дуже різна й взагалі відрізняється багатством видів. Рослинність південного й західного схилів Альп за своїм характером належить до рослинності країн, що оточують Середземне море; на північному схилі зустрічаємо види, властиві Німеччині; у східних частинах Альп значний вплив трансільванської флори. Із всієї рослинності Альп, принаймні німецьких, третя частина стосовних сюди видів, по Унгеру, не належить властиво А., а переселилася сюди з інших місць, причому шляхи можуть бути легко простежені в одну сторону до Піренеїв і в іншу - через Карпати до Кавказу. Флора верхньоальпійскої області виявляє вражаючу схожість із рослинністю арктичного поясу: ті ж пологи й види властиві обом областям, отут, як і там, низькорослі верби становлять крайню межу деревних порід. Чудово, однак же, розходження в порядку зникнення інших деревних порід: в Альп знизу нагору, в арктичній зоні із С. на Ю. В А. першим зникає дуб, за ним сосна, бук, береза, ялина й вільха; на С., навпроти, першим зникає бук, за ним дуб, сосна, ялина, береза й останнім можжевельник. Виноград зріє в Сівбу. А. до 500, у Центральні до 600 і на південному схилі до 900 м приблизно. Середня межа землеробства лежить на 900, навіть 1300 і 1550 м, але в деяких місцевостях хлібна культура простирається до 1200 і 1650 м, а в Південних Альпах навіть і до 1950 м. Цілі ліси із хвойних дерев рідко зустрічаються вище 1800, 1950 і 2100 м, але окремі дерева, саме лиственница, кедр і особливо гірська сосна, попадаються й на висоті 1450, 2100 і 2300м. Для альпійських трав так само важко визначити межу, як і для лишаїв. Згідно з висотою й широтою місця й з обумовленим ними кліматом альпийска рослинність може бути розділена на наступні зони, що сходять, зрозуміло, на більше теплих південному й західному схилах вище, ніж на північному: 1) Зона вічнозелених листяних дерев обмежується теплими долинами південного й південно-західного схилів і простирається до 500м висоти; тут ростуть вічнозелені дуби, маслинові, фігові й мигдальні дерева; у захищених місцях зріють апельсини й лимони, а на крайньому Ю.З., у Приморські А., навіть і низькорослі пальми. 2) Нижній ярус листяних лісів, від плоскої височини, пов'язаною із схилом, до 750 м приблизно; це ярус земледлия, виноробства й садівництва; лісу його складаються з листяних дерев, переважно дубів і буків, на південному схилі - з каштанових дерев. Зима триває близько 4 місяців. 3) Верхній ярус листяних лісів, до 1200 м; виноробство припиняється, землеробство й садівництво тривають до верхньої межі ярусу. У лісах листяні дерева помалу поступаються місцем хвойним - ялинам, піхтам і соснам. Зима триває 5 міс. 4) Зона хвойних лісів, від 1200 до 1800 м. Садівництво й землеробство в Північні Альпи припиняються й поступаються місцем скотарству; пасовища займають більшу частину безлісного простору. Листяний ліс остаточно зникає й заміняється хвойним, що складається на С. із сосни і ялиць, у Центральні й Південні Альпи з лиственницы і, що простирається до граничної лінії лісів. Представниками листяних порід є тільки гірський клен і чагарники гірської ольхи. Зима триває близько 6 місяців. 5) Зона альпійських чагарників, до 2100 м, пояс властиво альпійських пасовищ, ліс відсутній, зустрічаються тільки окремо зростаючі кедри, горн. сосна й альп. боярышник так чагарники альпійських троянд, вересу, черники і брусники і т.д. Зима триває майже 9 місяців. У цьому поясі в Центральні Альпи лежать найвищі населені пункти. 6) Зона альпійських трав, або підсніжна, простирається від 2000 м приблизно до сніжної лінії; дерев немає; це батьківщина властиво альпійських трав, самими характерними представниками яких є багато численні первоцвіти (Primulaceae), генцианы, нижчі крестоцветные, види камнеломки і низькорослі верби. Рослини постачені в більшості випадків сильно розвиненими, часто розгалуженими коріннями, дерев'янистими короткими стеблами й утворять часто що густо поростили галявини. 7) Область вічного снігу вище сніжної лінії, з убогою рослинністю на вільні від снігу місцях, лишаями й червоним від присутності альги снігом.
Похожие работы
... називаних ригелями, і ванн льодовикового виорювання (мал. 1.8), що зв'язано з різною опірністю гірських порід льодовикової экзарації. Рис. 1.8. Схема трогової долини 1.3 Переносна й акумулятивна діяльність льодовиків Весь різнорідний уламковий матеріал - від тонких глинистих часток до великих валунів і брил, як стерпний льодовиками і своїм рухом, так і відкладений, називають мореною ...
... , що дозволяє Івано-Франківщині забезпечувати себе якісними трудовими ресурсами, підготовкою яких займаються місцеві заклади вищої і середньої освіти. 2. Природно-рекреаційні ресурси Івано-Франківської області Івано-Франківська область має значні туристичні ресурси для задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів в оздоровленні, відпочинку й пізнанні історії та культури краю. Під ...
... ічна характеристика району дослідження 2.1 Територія (місце знаходження) об’єкта дослідження Об’єктом даного дослідження, як відомо є лісові масиви Корецького лісництва загальною площею 5844 га, що є складовою Рівненського держлісгоспу Рівненського державного лісогосподарського об’єднання. Адміністративно територія об’єкта дослідження розташовується у південно-східній частині Рівненщини. Лі ...
... ізації сільської місцевості країни Південно-Східної Європи істотно відстають від більшості країн інших регіонів Європи. РОЗДІЛ 6.Характеристика рекреаційно-туристичної галузі Основні етапи розвитку туризму у Словенії Організований туризм в Словенії виник у XIX столітті, але подорожі до Словенії та з неї існували задовго до цього часу. Вони носили скоріше войовничий та торговий характер, ...
0 комментариев