Навигация
Система державних екологічних стандартів
22293
знака
0
таблиц
0
изображений
2. Система державних екологічних стандартів
2.1 Сучасний стан довкілля
Сучасний стан довкілля свідчить про те, що екологічні проблеми обумовлені двома основними чинниками:
марнотратним використанням природних ресурсів, яке знижує продуктивність біосфери, і забрудненням, яке загрожує всьому живому, в першу чергу благополуччю людини і його здоров'ю.
Мірою поєднання екологічних інтересів в здоровому і сприятливому для життя природному середовищі з економічними інтересами суспільного прогресу Закон України “О охороні природного довкілля” (ст.ст. 31-33) називає екологічні стандарти і нормативи.
Мета екологічної стандартизації і нормування - це встановлення комплексу обов'язкових норм, правив, вимог по охороні природного Довкілля, використанню природних ресурсів і забезпеченню екологічної безпеки (ст. 31).
Державні стандарти визначають поняття і терміни, режим використання і охорони природних ресурсів, методи контролю за станом природного довкілля, вимоги по запобіганню шкідливій дії забрудненого природного довкілля на здоров'ї людей, інші питання, зв'язані з охоронного природного довкілля і використанням природних ресурсів (ст. 32).
Відповідно до Декрету Кабінету міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” (ст. 4) нормативні документи по стандартизації діляться на:
- державні стандарти України;
- галузеві стандарти;
- стандарти науково-технічних і інженерних суспільств і союзів;
- технічні умови;
- стандарти підприємств.
2.2 Екологічні стандарти
Правила вживання стандартів на території України встановлює Державний комітет України із стандартизації, метрології і сертифікації.
Виконання екологічних стандартів є обов'язковим і охороняється чинним законодавством. Так, за випуск, реалізацію продукції, яка в результаті порушень вимог стандартів, санітарних норм, є небезпечною для життя і здоров'я людей, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 100% вартості випущеної або реалізованої продукції.
Екологічні нормативи є системою і включають:
а) нормативи екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в природному довкіллі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного і іншої шкідливої дії на природне довкілля, граничний допустимий вміст шкідливих речовин в продуктах харчування;
б) гранично допустимі викиди (ПДВ) і скидання в природне довкілля забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливої дії фізичних і біологічних чинників.
Законодавством України можуть встановлюватися також нормативи використання природних ресурсів і інші екологічні нормативи.
Центральне місце серед перерахованих екологічних нормативів займають нормативи гранично допустимих концентрації (ГДК) шкідливих речовин в атмосфері, водоймищах, ґрунтах, і нормативи гранично допустимих викидів (ПДВ) шкідливих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.
Якщо перший вигляд екологічних нормативів дає характеристику екологічної обстановки в республіці, області, місті, районі без вказівки джерела дії, то друге - передбачають конкретне джерело такої дії.
“Нормативні ПДВ шкідливих речовин в атмосферу, водоймища, грунт, надра і шкідливих інших хімічних, фізичних, біологічних дій на природне довкілля встановлюються для кожного стаціонарного джерела викидів або іншої шкідливої дії, для кожної моделі транспортних і інших пересувних засобів і установок. ПДВ визначаються на рівні, при якому викиди забруднюючих речовин і інші шкідливі дії від конкретного і всіх інших джерел в даному районі з врахуванням перспективи його розвитку не приведуть до перевищення ГДК, що діють в даному районі”.
Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію Міністерством охорони природного довкілля, Міністерством охорони здоров'я і іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.
На базі екологічних стандартів і екологічних нормативів Закон України “О охороні природного довкілля” пред'являє до господарюючих суб'єктів наступні екологічні вимоги (ст. 51-56):
- до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, вводить до ладу і експлуатації підприємств, споруд і інших об'єктів;
- при вживанні засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і інших препаратів;
- від неконтрольованої і шкідливої біологічної дії: акустичного, електромагнітного, іонізуючого і іншої шкідливої дії фізичних чинників і радіоактивного забруднення;
- від забруднення виробничими, побутовими, іншими відходами;
- до екологічної безпеки транспортних засобів.
Спеціальні екологічні вимоги Закон передбачає також при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів, винаходів, вживанні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем;
відносно військових, оборонних об'єктів і військової діяльності; при розміщенні і розвитку населених пунктів.
У всіх перерахованих випадках законодавчо передбачається поєднання екологічних інтересів з економічними, шляхом встановлення відповідних стандартів і нормативів, виняток становлять зони надзвичайних економічних ситуацій і природні території, що особливо охороняються, і об'єкти.
На думку Петрова В.В., перша категорія територій утворюється для запобігання деградації природного середовища, що йде, відновлення, якщо це можливо, втрат в природному середовищі. Друга - для збереження природного середовища від негативної дії економічної дії (ст. 60-64), тому для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних і інших окремих районів можуть встановлюватися строгіші нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин і інших шкідливих дій на природне довкілля.
“Не дивлячись на діаметральну протилежність в частині стану довкілля, правовий режим цих територій має одну загальну рису – повна або часткова заборона господарською або іншій діяльності, що перечить цілям і завданням території, що охороняється”.
Якщо екологічні стандарти і нормативи є мірою поєднання екологічних інтересів з економічними, то економічний механізм охорони природного довкілля покликаний створити умови для розвитку як у виробників, так і громадян дбайливого відношення до природи, виробити у суб'єктів права відношення до неї з позиції - не нашкодь. Він включає комплекс заходів по економічному стимулюванню охорони довкілля, нормуванню господарської дії на довкілля, екологічну експертизу, екологічні вимоги при розміщенні, проектуванні, експлуатації виробничо-господарських об'єктів, екологічний контроль, відповідальність і відшкодування збитків.
Формування нового економічного механізму природокористування і фінансування природоохоронних заходів при переході до ринкових стосунків повинне, - на думку заст. міністра охорони природного довкілля України В.Шевчука, - стати органічною складеною системою управління і регулювання економіки.
При цьому головним складеним економічного механізму, - вважає він, - мабуть:
- плата за спеціальне використання природних ресурсів;
- плата за забруднення природного довкілля;
- система фінансування і кредитування природоохоронних заходів (державний і місцевий бюджети, природоохоронні фонди, банки, засоби підприємств, іноземні інвестиції і так далі).
Фінансування заходів щодо охорони природного довкілля на території міста, району, області, республіки Законом України “О| охороні природного довкілля” (ст.ст. 42, 47) передбачається республіканськими і місцевими позабюджетними фондами охорони природного довкілля, а також за рахунок республіканського бюджету України, Республіки Криму і місцевих бюджетів, засобів підприємств, установ і організацій, добровільних внесків і особистих засобів.
Місцеві позабюджетні фонди охорони природного довкілля утворюються в межах єдиного позабюджетного фонду відповідної Поради народних депутатів за рахунок:
а) платежів за забруднення природного довкілля;
б) грошових стягнень за порушення норм і правил охорони природного довкілля, санітарних норм і правил і збиток, заподіяний порушенням законодавства про охорону природного довкілля в результаті господарської або іншій діяльності, понадлімітне використання природних ресурсів;
в) цільових і інших добровільних внесків підприємств, установ і організацій і громадян;
г) вступів від реалізації конфіскованого відповідно до законодавства майна, яке було предметом екологічного правопорушення.
Республіканський позабюджетний фонд охорони природного довкілля утворюється за рахунок:
а) відрахувань з місцевих позабюджетних фондів охорони природного довкілля, розмір якого визначається Верховною Радою України;
б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян і інших вступів.
Засоби місцевих і республіканських позабюджетних фондів охорони природного довкілля можуть використовуватися лише для цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень, а також заходів для зниження дії забруднення природного довкілля на здоров'ї населення.
Негативні чинники економічного стимулювання пов'язані з вилученням частини коштів господарюючих суб'єктів. Центральною ланкою тут є система платежів за спеціальне використання природних ресурсів. Згідно ст. 41 Закону платежі підрозділяються на два види: спеціальне використання природних ресурсів (землею, надрами, водами, лісами, тваринним світом) і за забруднення довколишньою природною сиві (викиди, скидання, розміщення відходів і інші види шкідливої дії).
Порядок і розмір платежів за спеціальне використання природних ресурсів встановлюється спеціальним законодавством. Плата за використання землі, наприклад, встановлюється на рівні закону (Закон України “Про плату за землю”, Закон Республіки Криму “Оплаті за землю”), а прісних водних ресурсів - Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року N75.2.
Порядок визначення плати і стягування платежів за забруднення природного довкілля затверджений постанова Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р., N18 і від 7 липня 1992 р., N373 за:
- викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
- скидання забруднюючих речовин в поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води, а також підземні горизонти, у тому числі скидання, вироблювані підприємствами через систему комунальної каналізації;
- розміщення відходів в природному довкіллі.
Платежі за викиди і скидання забруднюючих речовин і розміщення відходів в природному довкіллі взимаються з підприємств незалежно від форм власності і відомчої приналежності.
Розміри вказаних платежів встановлюються Урядом Криму, облвиконкомами, Київською і Севастопольською міською адміністрацією на підставі лімітів викидів і скидань забруднюючих речовин і розміщення відходів і нормативів плати за них.
Враховуючи місцеві умови, Порада Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міська державна адміністрації можуть звільняти підприємства, організації і установи від платежів за викиди і скидання забруднюючих речовин, вироблюваних у межах граничний допустимих викидів і скидань.
Розміри платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами встановлюються на підставі нормативів плати за ці викиди і кількості використаного пального.
Міністерство охорони природного Довкілля України встановлює загальні по території Криму, областей або окремих районів, а також міст республіканського підпорядкування ліміти:
- викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення;
- скидань забруднюючих речовин в територіальні і внутрішні морські води, а також поверхневі води республіканського значення.
Ліміти викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, скидань забруднюючих речовин в територіальні і внутрішні морські води, поверхневі води республіканського значення, а також розміщення відходів, що наводять до забруднення природних ресурсів республіканського значення, встановлюються для підприємств органами Міністерства охорони природного довкілля України у формі видачі дозволів на викиди і скидання забруднюючих речовин і розміщення відходів.
Ліміти скидань забруднюючих речовин в поверхневі води місцевого значення і розміщення відходів, що наводять до забруднення природних ресурсів, окрім віднесених до ресурсів республіканського значення, встановлюються для підприємств за поданням органів Міністерства охорони природного довкілля України в порядку, визначеному Верховною Радою Криму, обласними, міськими (міст республіканського підпорядкування) Порадами народних депутатів.
Ліміти викидів і скидань забруднюючих речовин і розміщення відходів встановлюються на один рік і доводяться до підприємств не пізніше за 1 липня попереднього року.
Нормативом плати за викиди і скидання забруднюючих речовин і розміщення відходів в межах встановлених лімітів є розмір плати за одну тонну конкретної забруднюючої речовини або класу забруднюючої речовини.
За викиди і скидання забруднюючих речовин і розміщення відходів в межах встановлених лімітів встановлюються базові нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості.
Вказані нормативи і коефіцієнти розробляються і затверджуються Міністерством охорони природного довкілля за узгодженням з Міністерством економіки і Міністерством фінансів України.
За понадлімітні викиди і скидання забруднюючих речовин і розміщення відходів встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати, коефіцієнтів.
Похожие работы
... 2. ізолюючий шар 3. відходи 4. покривний шар 5. глина Рис 13. Схематичний розріз полігону для захоронення побутових відходів Щодо відходів рослинного походження, на даній території екологічне землеробство розвинуте, то виникає необхідність відновлення родючості цих грунтів, підтримувати умови живлення цих рослин, підтримувати стабільність врожаю у кількісному та якісному складі поживними ...
... геохімічне забруднення водозбірних ландшафтів важкими металами, нафтохімічними продуктами, залишками міндобрив тощо. Останні роки, за оцінками УІДНСіР та Держгеолслужби Мінекоресурсів, негативний вплив на екологічний стан поверхневих водних об’єктів підсилюється скиданням недостатньо очищених комунально-побутових та промислових стічних вод. Відносному уповільненню вказаної тенденції, на нашу думку ...
... речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів. Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифі ...
... ії суші, хоча це й не така велика проблема, якщо врахувати, що 15% території Землі – пустелі. Геологічні проблеми на Україні Декілька слів скажемо про основні екологічні проблеми пов’язані з геологічною діяльністю на Україні. Територія України характеризується складними і різноманітними природними і інженерно - геологічними умовами. Багато районів відносяться до категорії техногенно навантажених ...
0 комментариев