Навигация
Основою інтерв’ю є розмова журналіста з однією людиною чи кількома людьми з якого-небудь суспільно значимого приводу
12226
знаков
0
таблиц
0
изображений
5. Основою інтерв’ю є розмова журналіста з однією людиною чи кількома людьми з якого-небудь суспільно значимого приводу
6. Відповідає на питання. Інтерв'ю вийде інформаційним, якщо й у відповідях його співрозмовника акцент буде зроблено на питаннях: що? де? коли? Якщо ж інтерв'юер або його співрозмовник почнуть «розгортати» відповіді на питання: чому? яким чином? що це значить? тощо, то в результаті може з'явитися аналітичний матеріал.
7. Будова. Публікується зазвичай у формі питань та відповідей, але можлива монологічна форма (питання задано в ліді, весь інший текст – суцільна відповідь інтерв'юйованого) або специфічна форма подачі, наприклад, в інтерв'ю журналу «Есквайр» спеціально опущені поставлені запитання, в тексті наводяться тільки відповіді.
8. Обсяг може бути різноманітним
9.Особливість жанру - питально-відповідна форма.
10.Наявність суб’єктивної авторської думки. Позиція автора може виражатися через формулювання запитань, їх порядок.
Репортаж
1.Жанр – репортаж
2. Визначення: жанр журналістики, що дає оперативне наочне уявлення про подію через призму світогляду автора, його учасника або очевидця.
3.Функції: -проінформувати про конкретну подію - дати аудиторії можливість побачити подію, що описується, очима очевидця (репортера), тобто створити "ефект присутності".
4. Види:
Подієвий - оперативно відображає суспільно-значущу подія в хронологічній послідовності. Найпоширеніший вид.
Пізнавальний - в основі тема, яку висвітлює репортер. Це розповідь про життя робітничого колективу, наукової лабораторії тощо. Оперативність подібних матеріалів буває знижена. Поява цього виду репортажу пов'язано з певними подіями в суспільстві - пам'ятними датами тощо.
Проблемний - несе в собі елементи аналізу події, авторські узагальнення і висновки. Автор залучає додаткові відомості, цифри, документи, свідоцтва.
Репортаж з експериментом - несе в собі інтригу, тому що журналіст моделює ситуацію, яка дозволить йому дізнатися що-небудь, перевірити реакцію людей в несподіваному положенні тощо. При цьому учасники експерименту не знають, що стали об'єктом вивчення. Як правило, в експерименті журналіст «змінює професію», стає на час охоронцем, двірником. Завдання автора - наочно зафіксувати хід експерименту і його результат.
5. Основою репортажу є подія, очевидцем якої є сам репортер, який слідкує за тим, як розвивалася подія, визначає ключові моменти, фіксує поведінку людей, учасників або очевидців події.
6. Відповідає на чималу кількість питаннь, які допомагають повноцінно відтворити перебіг події та її результати.
7. Будова. Класична форма репортажу - принцип піраміди. Можна прочитати перший абзац репортажу і зрозуміти, про що йде мова, другий абзац розширює цю інформацію, робить її більш широкої, третій поглиблює і так далі.
Така структура матеріалу пов'язана з тим, що часто журналісти передавали інформацію по телефону, телеграфу. Лінії іноді обривалися, тому на початку потрібно сказати найголовніше, щоб все-таки стало зрозуміло, про що йде мова.
8. Обсяг може бути різноманітним
9.Особливості жанру. Своєрідність жанру репортажу виникає, перш за все, в результаті розгорнутого застосування, методу спостереження та фіксації в тексті його перебігу та результатів. Завдання будь-якого репортера полягає в тому, щоб дати аудиторії можливість побачити подію що описується очима очевидця (репортера), тобто створити "ефект присутності". 10. Наявність суб’єктивної авторської думки. Для репортера важливо описати подію так, щоб викликати співпереживання реципієнта. Способами досягнення цієї мети є як виклад динаміки події, так і власне виклад динаміки авторських переживань, що говорить про певну частку суб’єктивності автора.
Кореспонденція
1.Жанр – кореспонденція
2. Визначення: жанр журналістики, предметом якого виступає конкретна соціальна ситуація ( "шматочок життя"), обмежена місцем і часом.
3.Функції: - повідомити про «предметну» подію, використовуючи при цьому (на відміну від репортажу) не стільки «живе» спостереження,скільки стислий переказ того, що відбувався
4. Види
Інформаційна. Вона відрізняється широтою охоплення матеріалу, ґрунтовним розкриттям теми.
Аналітична кореспонденція розкриває причини явища,що описується. Вона критичного плану.
Постановочна кореспонденція - такий вид відображає злободенну, актуальну ситуацію на основі аналізу та синтезу фатів.
Кореспонденція - роздум. Журналіст спільно з читачем аналізує, зіставляє, порівнює, оцінює цілий ряд фактів.
5. Основою кореспонденції зазвичай виступає якась одинична подія, явище, дія.
6. Відповідає на питання Що сталося? Де? Коли? Чому? Як? У залежності від мети виступу та обсягу інформації, якою володіє журналіст, ці питання можуть бути розташовані в якомусь іншому порядку, їх може бути більше або менше. Але в будь-якому випадку вони служать для опису того явища (події, дії, судження), яке стало відомо журналисту.
7.Будова. Структура кореспонденції специфічна. Вона має: рубрику, заголовок, лід, зачин, основну частину і кінцівку. По рубриці можна визначити характер кореспонденції. Зачини різних видів цього жанру бувають різними: сюжетний, інформаційний, проблемний.
8. Обсяг може бути різноманітним
9.Особливості жанру. Інформаційна кореспонденція відрізняється від замітки більш детальним і широким висвітленням предмета, може містити в собі деякі елементи оцінки, прогнозу. Вона близька за своєю суттю до репортажу, але відрізняється від нього тим, що автор кореспонденції не присутній на місці події в момент її здійснення і не ставить перед собою завдання дати докладний емоційно насичений опис предмета відображення. Темою кореспонденції часто є звичайні події або якісь локальні ситуації, процеси.
10. Наявність суб’єктивної авторської думки можлива у формі оцінок і коментарів.
Похожие работы
... і обсяги цих видань. Щодо процесу створення рекламно-інформаційного тижневика спочатку слід розглянути технологічні аспекти цього процесу. Технологічний процес створення рекламно-інформаційного тижневика можна розділити на три етапи (два перших відбуваються безпосередньо в редакції): створення макету, вивід плівок, друк. Переважна більшість періодичних видань в Україні не мають власної поліграф ...
... їх, вони зможуть прочитати чи продекламувати текст відповідно до авторського задуму, жанру твору і описуваних подій. РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НАД ВИВЧЕННЯМ ТВОРІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ 2.1. Організація і зміст експериментального дослідження Експериментальне дослідження ефективності запропонованої нами системи вправ у плані формування умінь і навичок виразного ...
... і т. д. Отже, йдеться про інформацію, яка є результатом наукової обробки первинних документів і має риси інформаційно-аналітичного дослідження. До сфери наукової обробки документів входить систематичне визначення кола питань, що виникають у процесі базової (професійної) діяльності споживача. Завданням референтів-аналітиків є виявлення, відбір, аналітико-синтетична обробка документної інформації та ...
Журнал "Дукля" (Словаччина, 1953–2004 рр.): організаційний, проблемно-тематичний та жанровий аспекти
... і журналістики словацьких українців другої половини ХХ століття” – окреслено джерельну базу з досліджуваної проблеми, простежено історію становлення й розвитку української журналістики Словаччини, з’ясовано організаційний аспект і програмні засади журналу “Дукля”, виокремлено періоди його існування, проаналізовано внесок провідних творців видання у його позиціонування. У підрозділі 1.1. “Історі ...
0 комментариев