Навигация
Загальна характеристика водосховищ Дніпровського каскаду
70418
знаков
4
таблицы
2
изображения
1.3 Загальна характеристика водосховищ Дніпровського каскаду
Принципи сталого використання ресурсів Дніпра формуються, виходячи з факту зарегулювання його шістьма водосховищами на ділянці від гирла р. Прип'яті до Чорного моря: Каховським, Дніпровським, Дніпро- дзержинським, Кременчуцьким, Канівським та Київським. Режим експлуатації водосховищ має забезпечувати належне функціонування екосистем водосховищ та нижнього Дніпра, що є чинником відтворення біоресурсів, підтримання самоочищувальної здатності та забезпечення якості води певного рівня.
Основними водокористувачами на Дніпрі є: промисловість та комунальне господарство, енергетика, водний транспорт, сільське господарство (зрошення), рибне господарство, лікувальні та профілактичні заклади охорони здоров'я. Всі галузі висувають до режимів роботи водосховищ та річки в цілому численні й часто протилежні вимоги. Тому для визначення експлуатаційного режиму роботи каскаду в основу покладено принцип досягнення оптимального комплексного ефекту [32].
Режим дніпровських водосховищ визначається з урахуванням потреб усіх галузей економіки у практично можливих межах. Гідроелектростанції каскаду, беручи участь у покритті графіка навантажень енергосистеми України, мають працювати на верхню частину графіка, знімаючи піки добових навантажень як у зимовий, так і в літній період. Максимальна віддача енергії та потужності забезпечується у грудні-січні, коли спостерігається найбільше навантаження енергосистеми. З метою най- повнішого використання встановленої потужності гідроелектростанцій, особливо Кременчуцької, у покритті добових графіків навантажень і найбільшого вирівнювання режиму теплових електростанцій системи регулювання стоку і попуски води з водосховищ необхідно здійснювати не тільки у зимовий період з найбільшою потребою в енергії, а й улітку.
Місткість Київського водосховища при позначці нормального підпірного рівню 103 м становить 3,73 км3, що є достатнім для обмеженого сезонного регулювання з метою вирівнювання припливності річки в осінньо-зимовий період року. Літнє спрацювання водосховища за умовами судноплавства дозволено не нижче позначки 102 м. Проектний режим водосховища заплановано такий: наповнення весняною повінню до позначки 103 м; спрацювання водосховища здійснюється тільки в осінньо-зимові місяці для вирівнювання різких провалів припливності річки. Спрацювання водосховища може виконуватися перед початком весняної повені у роки з очікуваною значною, тобто за об'ємом вищою за середньобагаторічну, повінню з метою зменшення холостих скидів води [33].
Канівське водосховище з позначкою нормального підпірного рівню 91,5 м має незначний об'єм у 2,6 км3, недостатній для істотного регулювання припливу річки. Водосховище працює на частково зарегульованих Київським водосховищем витратах води й на незарегульованому припливі р. Десни. Не передбачено планового спрацювання водосховища - воно припустиме тільки в аварійних випадках взимку не більш як 0,5 м. Канівською ГЕС здійснюється тижневе та добове регулювання. Кременчуцьке водосховище є основним регулятором дніпровського стоку. З позначкою норамльного підпірного рівню 81 м та має робочий об'єм 9,07 км3, що становить 18,6 % середнього річного припливу річки. Правила використання Кременчуцького водосховища складено з урахуванням таких основних положень. Для забезпечення судноплавних глибин у верхньому б'єфі водосховища спрацювання його у нормальних умовах дозволено до закінчення навігації (1 грудня) не нижче, ніж до позначки 79 м; для визначення режиму Кременчуцького водосховища у весняний період икористовується гідропрогноз об'єму повені, який подає Гідрометцентр України (на 1 березня); для визначення умов наповнення водосховища велике значення має припливність річки за березень, що визначається переходом від низької зимової межені до періоду весняної повені. З урахуванням наведених вище положень слід планувати такий режим Кременчуцького водосховища у межах річного періоду. Рік розбивають на три періоди: літньо-осінній (червень-жовтень), осінньо-зимовий (листопад-лютий), весняний період наповнення водосховища (березень-травень). Літньо-осінній період (червень-жовтень) характеризується невеликими припливними витратами річки: так, у липні та серпні витрати на випаровування з Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпровського та Каховського водосховищ у маловодні роки становлять 400 м3/с. В умовах маловодних років залишок припливу річки є недостатнім для мінімальної участі гідростанцій та покриття графіка навантажень енергосистеми. Тому в літньо-зимові місяці на Кременчуцькому водосховищі мають здійснюватися попуски, достатні для вирівнювання стоку та забезпечення значних заборів води на зрошення з Каховського водосховища. Підрахунки показали, що для цього періоду можна гарантувати з Кременчуцького водосховища середньодобову витрату води, що скидається у нижній б'єф, близько 700-750 м/с (із забезпеченням близько 90-75 %). Такі витрати гарантують напрацювання енергії гідростанціями та необхідні забори води для зрошення. У разі таких гарантованих витрат навіть в умовах маловодних років (90-95 % -ної забезпеченості) спрацювання водосховища до закінчення навігації не перевищує 2 м, що задовольняє вимоги судноплавства. У другий період (листопад-лютий) з найбільшими навантаженнями енергосистеми передбачено інтенсивне спрацювання Кременчуцького водосховища. Якщо в умовах маловодних років водосховище за літньо- осінній період буде спрацьовано до позначки 79 м, залишок робочого об'єму на 1 грудня становитиме 5 км3. Спрацювання цього об'єму протягом грудня-лютого збільшить побутові критичні витрати річки на 500-600 м3/с й гарантовані витрати через ГЕС дорівнюватимуть 1000 м3/с.
У березні робота Кременчуцької ГЕС має здійснюватися з урахуванням прогнозу об'єму повені Десни, причому за дуже малого об'єму повені на Дніпрі (менш як 15 км3) скиди у нижній б'єф зменшаться до 700 м3/с і зберігатимуться у такому розмірі весь період проходження повені. Основною умовою спрацювання водосховища є наповнення до нормального підпірного рівню до кінця повені, тому водосховище спустошують до мертвого об'єму у березні повільно і тільки в разі очікуваного об'єму повені (поблизу м.Києва) понад 25 км3. У наступний період (квітень-червень) відбувається наповнення водосховища, порядок якого визначатиметься величиною об'єму в умовах проходження весняної повені, період якої умовно приймають за квітень-червень. За очікуваних об'ємів повені більш як 25 км3 поблизу м. Києва (забезпеченість таких повеней – 60 %, тобто один раз на 2 роки), Кременчуцька ГЕС пропускає через турбіни середньодобові витрати у такому розмірі, щоб з урахуванням бокової припливності на ДніпроГЕС не було холостих скидів.
При очікуванні значної повені (50 км і більшої поблизу м. Києва, періодичність таких повеней – один раз на 30 років) наповнення Кременчуцького водосховища варто затримувати. У початковий період повені пропускати через КремГЕС припливні витрати транзитом, ставлячи в цьому випадку за мету насамперед зрізання максимальних витрат водопілля і зменшення збитків суспільного виробництва та населення [1, 2].
Дніпродзержинське водосховище має невелику місткість, що за по- значки нормального підпірного рівню 64 м становить 2,45 км , спрацювання водосховища на 1 м призводить до можливості використання лише 0,52 км води. Дніпродзержинське водосховище працює на зарегульованому розташованому вище Кременчуцьким водосховищем припливі, а також невеликій власній припливності річок Псел та Ворскла (стік р. Орель скидається у нижній б'єф Дніпродзержинського водосховища)[3,4].
Внаслідок малої місткості Дніпродзержинське водосховище не здійс- нює регулювання припливу річки – воно виконує тільки тижневе і добове регулювання. В окремі роки у період весняної повені для зменшення скидів води допускається спрацювання на 1 м. Добове регулювання на Дніпродзержинській ГЕС нині обмежується необхідністю скиду в нижній б'єф базисних витрат не менш як 400 м3/с для розбавлення стічних вод дніпродзержинської групи заводів [5,6,7].
Дніпровське водосховище має незначну робочу місткість, що становить близько 1 км3. Дніпровською ГЕС здійснюється добове та тижневе регулювання. Роль Каховського водосховища як регулятора стоку в каскаді дніпровських водосховищ є другим за значенням після Кременчуцького. Робочий об'єм 6,8 км не може бути використаний повністю за умови обмеження великих водозаборів півдня України.
Режим Каховського водосховища повинен плануватися з урахуванням умов роботи верхніх водосховищ і мати переважно характер компенсатора стоку, задовольняючи вимоги енергосистеми, сільського та рибного господарства, водного транспорту і санітарні вимоги: для забезпечення судноплавних глибин у період навігації рівні водииу Каховському водосховищі мають бути не менше позначки 14 м; для задоволення вимог рибного господарства після наповнення Кременчуцького та Каховського водосховищ до нормального підпірного рівню його спрацьовують у липні на 1-1,5 м один раз на 3 роки; для запобігання засоленню води на нижній ділянці Дніпра у нижньому б'єфі Каховської ГЕС з Каховського водосховища скидаються мінімальні середньодобові витрати води не менше 500 м7с. В окремих випадках у період маловодної літньо-осінньої межені допускається короткостроковий скид води до 300 м3/с.
Враховуючи наведені вимоги, а також умови спільної роботи з верхніми водосховищами, встановлюють такий режим Каховського водосховища:
По-перше, режим спрацювання та наповнення водосховища має плануватися з урахуванням вимог усіх водокористувачів на підставі прогнозів та інформації про приплив води з Кременчуцького водосховища та бокову припливність між Кременчуком та ДніпроГЕС, а також з урахуванням роботи Дніпровського водосховища;
По-друге, порядок наповнення водосховища визначається залежно від очікуваної припливності до нього за квітень-червень [34].
Похожие работы
... внутрішньопопуляційна різноякісність і у морських організмів у порівнянні з прісноводними. Така різниця пояснюється більшою стабільністю морського середовища, в той час як у внутрішніх водоймах умови значно різноманітніші. 1.4 Внутрішньо-популяційні взаємини гідробіонтів Наприклад, інтенсивність живлення форелі в ставках зростає із збільшенням (до певного рівня) щільності (кількість орган ...
... ів за спеціальне використання природних ресурсів в проекті Податкового Кодексу України Згідно з проектом доопрацьованого Податкового Кодексу України (2006 рік – стаття 16) в состав загальнодержавних податків будуть входити 2 основних види екологічних податків [52]: платежі за спеціальне використання природних ресурсів; екологічний збір. Згідно с главою 64 проекту Податкового Кодексу Укра ...
0 комментариев