Конструювання та вибір обладнання теплового пункту

1.4 Конструювання та вибір обладнання теплового пункту

Так як параметри теплоносія теплової мережі не відповідають допустимим для житлових і адміністративних будівель, а тиск на вході достатній для роботи елеватора, система опалення підключається до тепломережі по залежній схемі, через елеваторний вузол. Теплова потужність Q_C, Вт, яку повинен забезпечити елеватор, визначається як:

де  - коефіцієнт для опалювальних приладів М140

 коефіцієнт, що враховує додаткові втрати тепла трубами через зовнішні огородження,

 - тепловтрати будови, Вт.

 Витрати води. що проходять через горловину G, т/ч, обчислюються по залежності:

де  и  - температура води відповідно в подаючій та зворотній магістралях системи опалення (знаходиться в залежності від призначення будівлі), ^оС.

Перепад тисків після елеватора, кПа

де  - перепад тисків до елеватора (по завданню);

 - коефіцієнт змішення води в елеваторі;

Т_г – температура води в тепломережі:

для лікарень, ясел, дитсадків  ^оС,  ^оС.

Діаметр горловини елеватора, м обчислюється  як:

По обчисленому діаметру горловини з таблиці підбирають найближчий менший діаметр горловини стандартного елеватора і його номер, згідно таблиці 1.3. вибираємо елеватор ВТІ МосЕнерго N2.

Діаметр сопла елеватора d_C, м , знаходять по формулі:

2. Вентиляція

 

2.1  Визначення повітрообмінів та розмірів вентиляційних каналів

Витрати повітря L, м³/ч., що виводиться з кожній із шести розрахункових приміщень (по 2 на кожному поверсі)шляхом природної втяжної системи, розраховують по наступній залежності:

де  - об’єм обчислювального приміщення, м³;

 - кратність повітрообміну за годину, для гуртової кімнати (Д.6).

де  - об’єм обчислювального приміщення, м³;

 - кратність повітрообміну за годину, для процедурної (Д.6).

Необхідна площа перерізу каналів F_k , м²визаначається по формулі:

де  - рекомендована швидкість повітря в вентиляційному каналі, м/с., приймається 0,5 – 1,0 м/с в залежності від поверху (1 пов. – 0,6; 2 пов. – 0,7; 3 пов. - 0,8 м/с).

В залежності від товщини стін,їх матеріалу та розташування задаються стандартними розмірами каналів. Кількість каналів n, шт., для кожного приміщення визначається з подальшим округленням даних по формулі:

де  - площа перерізу стандартного каналу, м².

Живий переріз вентиляційних решіток кожного каналу обчислюють наступним чином:

де  -  рекомендована швидкість, м/с, повітря біля входу в жалюзійну решітку, (Д.13).

де  - витрати повітря через вертикальний канал, м³/ч.

В кожному обчислювальному приміщенні на плані будови наносяться витяжні канали, а на горищі, або на плані другого поверху пунктиром показують горизонтальні короби і вентиляційну шахту системи природної витяжної вентиляції обчислювальних приміщень. Розрахунок повітрообміну заносять в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Розрахунок повітрообміну в приміщенні

№ кімнати, призначення	Об’єм приміщення  м3	Кількість повітрообміну, К	Витрати повітря L, м3/час	Сумарна площа каналу  м2	Розмір стандартного каналу, а	Число каналів , шт.	Швидкість, м/с
101 гуртова	90,312	1	90,312	0,042		1	0,66
102 процедурна	20	5	100	0,046		1	0,75
201 гуртова	90,312	1	90,312	0,036		1	0,66
202 процедурна	20	5	100	0,04		1	0,75
301 гуртова	90,312	1	90,312	0,031		1	0,66
302 процедурна	20	5	100	0,035		1	0,75

 

Вимоги до техніки безпеки по газопостачанню житлового будинку

При виконанні роботи слід користуватись нормативами [13-15]. газопровід вводять в житлові і громадські будинки через нежитлові помешкання (сходові клітки, коридори, чи в помешканнях де є газові прибори). Не дозволяється ввід газопроводу в підвали, ліфти, вентиляційні камери. Замикаюча арматура газопроводу розміщується на сходових клітках, в тамбурах, коридорах. Розводящі труби газопроводів прокладають по верху стін першого поверху. Газові стояки прокладають в кухнях, на сходових клітках чи коридорах. Їх не можна прокладати в житлових кімнатах, ванних та санвузлах. Якщо від одного вводу в житловий будинок газ подають до кількох стояків, то на кожному з них ставиться кран чи засув.

В будинках до п’яти поверхів вимикаючі пристрої на стояках не встановлюють. Перед кожним газовим приладом встановлюють кран. Труби з’єднуються на зварюванні. В місцях перетину з фундаментами, перекриттями, сходовими площадками, стінами, а також у входу та виходу з-під землі газопровід замикають в стальні футляри. Відстань між відкрито прокладеними електропроводами та стінкою газопроводу повинна бути не менш, ніж 0,1м.

Установку газових плит в житлових будинках треба передбачити в приміщеннях кухонь висотою не менш, ніж 2,2 м, які мають вікна з кватирками. При цьому внутрішній об’єм приміщення повинен бути не менш ніж 8 м³ – для газових плит з двома пальниками; 12 м³ – для плит з трьома та 15 м³ – для плит з чотирма пальниками.