Водоспоживання, його різновиди і особливості
Море (для господарських і питних потреб)
Водозабірні споруди
Насосні станції
Водовідведення, його види і особливості
Норматівно-правове обгрунтування водоспоживання та водовідведення
Аналіз стану водопостачання Дніпропетровської області
Аналіз стану водовідведення Царичанського району Дніпропетровської області
Оцінка якості води
Мікробіологічна оцінка якості води
Фільтрування
Використання закордонного досвіду водоспоживання та водовідведення при аналізі екологічного стану водного середовища України
Екологічні проблеми Німеччини
Екологічні проблеми водного середовища України та шляхи їх подолання
Проблеми водних ресурсів України
Навигация
Оцінка якості води
Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання
168843
знака
3
таблицы
4
изображения
2.2.2 Оцінка якості води
Останніми роками особливо сильно загострилася проблема забезпечення народного господарства водою належної якості. В зв'язку з цим багато уваги приділяється чистоті природних вод і їх збереженню. У природній воді завжди є домішки. Їх склад і концентрація – головне, що визначає придатність води у кожному конкретному випадку, тобто відповідність її цільовому призначенню.
З урахуванням основних показників якості води, визначуваних її органічними, мінеральними домішками, природну води умовно розділяють на чотири групи стосовно подальшого використання: 1 - для господарсько-питного призначення; 2- для рибогосподарських цілей; 3 - іригаційну, тобто використовувану для зрошування сільськогосподарських полів; 4 - технічну, тобто вживану в промисловості. Деякі мікродомішки в хлорованих водах (такі як тетрахлорди-бензодиоксіни) володіють мутагенною і канцерогенною дією.
Якість природних вод визначається загальнофізичними показниками, концентрацією неорганічних і органічних речовин, а також біологічними чинниками.
Більшість водоймищ, за винятком ставків рибоводів і деяких технічних водних об'єктів, використовуються для вирішення комплексу водогосподарських завдань і задоволення потреб різних водокористувачів (енергетики, транспорту, питного і технічного водопостачання, рекреації, рибогосподарського і іригаційного використання). Вимоги, що пред'являються до якості води цих основних водокористувачів, різні, але є загальна умова – вода в джерелах має бути доброякісною, тобто допустимою до використання людиною.
Більш за третину всіх стічних вод, які скидають підприємства Дніпропетровської області в поверхневі водоймища, складають забруднені стічні води.
У 2007 р. контролювалися 8 річок (Дніпро, Самара, Орель, М.Сура, Інгулец, Вовча, Саксагань, Жовта) і 5 водосховищ (Дніпродзержинське, Дніпровське, Карачуновськоє, Іськровськоє, Кресовськоє).
Багатолітні спостереження показали, що найбільш поширеними забруднюючими речовинами річок басейну є нітрит, азот амонійний, біогенні і органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти і феноли. Виявлені їх концентрації у воді свідчать про порушення норм її якості.
За результатами аналітичного контролю якість води в Дніпрі лише по деяких інгредієнтах (сухому залишку, хлоридам, сульфатам, фосфатам, азотній групі) відповідає вимогам Сан ПІН 4630-88 і ГДК для води рибогосподарських водоймищ (ГДК риб). Рівень забруднення зваженими речовинами перевищує допустимий від Мішуріного Рогу ка Дніпропетровська, нижче за течією він залишається в допустимих межах. У більшості створів Дніпра вміст БПКп в 2-3 рази перевищує рівень ГДК для води рибогосподарських водоймищ. Наголошується досить високий рівень вмісту заліза (1,5-3,5 ГДК риб) і важких металів – цинку, марганцю, кобальту, кадмію, які визначалися у межах Дніпропетровська (1,5-8 ГДК риб). Кількість нафтопродуктів практично у всіх створах (у 1,5-4 рази) перевищують навіть культурно-побутові ГДК.
Вміст забруднюючих речовин за течією Дніпра змінюється: по сухому залишку, хлоридам, сульфатам, нітриту, залізу, нафтопродуктам воно зростає від Мішуріного Рогу до Волосського, а по БПК і зважених речовинах зменшується. У зоні спостереження вмісту важких металів (Дніпропетровськ) наголошується збільшення за течією хрому, нікелю, кобальту, марганцю, практично не змінюється вміст свинцю і кадмію. Найбільший вклад до забруднення Дніпра вносять ВАТ «Металургійний завод ім. Петровського», ВАТ «Дніпротяжмаш», ВАТ «Трубний завод», ПО «Південний машинобудівний завод», які скидають свої неочищені поворотні води вище за залізничний міст; Придніпровська ТЕС, ПУВКХ (виробниче управління водно-каналізаційним господарством), недостатньо очищені поворотні води яких потрапляють в річку в районі гирла р. М.Сура.
У м. Дніпродзержинську спостерігається підвищене забруднення Дніпра з'єднаннями азоту, фенолом, нафтопродуктами, іонами міді і цинку, сульфатами, хлоридами, хлороорганическими пестицидами.
В результаті такого інтенсивного забруднення змінюється гидрохимический і гідробіологічний режим Дніпра і інших водоймищ. Хімічні речовини і компоненти, які знаходяться у воді і накопичуються в донних відкладеннях, включаються в харчові ланцюги і цим викликають відхилення в нормальному розвитку гідробіонтів. В результаті порушується їх природна структура, знижується їх видова різноманітність і в першу чергу, за рахунок коштовних видів, що веде до зниження продуктивності водоймищ.
Погіршується якість води малих річок в результаті обмеження можливостей розбавлення і самоочищення. Так, концентрація нітратів у воді р. Вовча перевищує ГДК до 2 разів. Джерелом вступу нітратів є розміщення в басейнах малих річок тваринницьких комплексів і підприємств по переробці сільськогосподарської продукції.
Відведення через малі річки високомінералізованих вод найбільш загрожує річкам Саксагань, Інгулец, Самара, Вовча.
За результатами аналітичного контролю високий рівень забруднення спостерігається в Самаре, вода якої із-за постійного скидання високомінералізованих шахтних вод, що поступають з Донецької області і скидаються шахтами ГХК «Павлоград-вугілля» від 16 до 20 млн.кум.м/год по балках Косьмінная і Свідовок, характеризується високим вмістом хлоридів (200-800 мг/л при ГДК – 350 мг/л), сульфатів (550-1600 мг/л при ГДК – 500 мг/л) і сухого залишку (1500-4200 мг/л при ГДК – 1000мг/л). Вміст солі в річці досягає 3-5 г/л при найбільш допустимій концентрації для прісних водоймищ 1г/л.
У всіх контрольованих створах річки вміст зважених речовин, нафтопродуктів, залоза в 1,5-4 рази перевищує навіть культурно-побутові ГДК.
Дуже забрудненим залишається р. М. Сура, куди скидають неочищені стічні води багато підприємств Дніпропетровська. Вміст основних речовин, що характеризують якість поверхневих вод, (БПК, зважені речовини, нафтопродукти, залізо) в 2-7 разів перевищує культурно-побутові ГДК і свідчить про нездатність водоймища до самоочищення.
Інгулець – основна водна артерія Крівбасса, яка приймає високомінералізовані води хвостохранилищ ВАТ «СЕВГОК», ВАТ «Інгулецький ГОК» і накопичувача ПО «Крівбассруда» і недостатньо очищені стічні води ряду підприємств. Скидання забруднених стічних вод в рр. Інгулец і Саксагань до 16 млн.куб.м/год наводить до різкого погіршення якості води в межах пограничних створів від Кіровоградської (с. Іськровка) до Миколаївської (с. Андрєєвка) області, де спостерігається зростання сухого залишку в середньому від 800-4200мг/л, хлоридів від 90 до 1470мг/л, сульфатів від 240 до 790мг/л, БПК-5 від 1,2 до 5,7мг/л, заліза і нафтопродуктів від 0,1 до 0,4 мг/л. Таким чином, щорік в малі річки області скидається до 400млн.куб.м забруднених вод (близько 50% від об'єму цих вод по області). Найбільш забрудненими річками області є Мокра Сура, Саксагань, Інгулець, Самара.
Унаслідок значного техногенного навантаження екосистема водотоков і водоймищ області знаходиться у важкому положенні, вичерпуються її природні можливості до самоочищення і існує перспектива якісного вичерпання водних ресурсів.
Висновок
Дана глава другого розділу висвітлює аспекти проблеми оцінки якості води. Розглянуто стандарти, що прийнято при вивчені даної проблеми, а також наведено необхідні статистичні дані та розрахунки.
Похожие работы
... речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів. Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифі ...
... Кабінету Міністрів України. В шкідливих умовах праці знаходяться близько 400 чоловік, з них 30 жінок. Висновки Тема даної дипломної роботи: „Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП ”Втп ”ВОДА”)”. Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки. В першому теоретичному розділі повністю розкрита сутність обраної теми, досліджено ...
... в областях з високим рівнем індустріального розвитку. 2. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля та використання природних ресурсів. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки розроблено відповідно до статті 16 Конституції України, якою визначено, що забезпечення екологічно ...
... ійних територій України, а також складання територіальних комплексних схем охорони довкілля основних курортно-рекреаційних регіонів України.3.ОСНОВНІ ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ. Реалізація Основних напрямів передбачається в три етапи. На першому етапі ( ...
0 комментариев