Оцінка заборгованості державного бюджету Індії

5.  Оцінка заборгованості державного бюджету Індії

Протягом останніх років, попри зростання загального обсягу державного боргу Індії, його відношення до ВВП зменшувалось (Табл. 3), що було результатом відповідної політики держави. Але в 2009 р. Індія уклала декілька угод з міжнародними організаціями щодо надання позик для подолання наслідків фінансової кризи (Світовий банк та Азіатський банк розвитку).

Державний борг Індії в 2009 р. становив 787412,17 млн. дол.. тобто 60% ВВП, що на 120810,88 млн. дол.. і на 5 відсоткових пунктів більше ніж в попередньому році.

Характер змін обсягів консолідованого боргу майже збігається з державним боргом. У 2009 р. він становив 645677,98 млн. дол., що на 112396,95 млн. дол. більше за 2008 р.

Відомо, що державний борг має переважна більшість каїн світу, тому для оцінки заборгованості використовують відносні показники:

1.  Коефіцієнт заборгованості (Кз)– відношення суми державного боргу до обсягу ВНП. (Загалом значення цього показника для Індії в останні п`ять років зменшується, але все ще перевищує критичне значення в 55%, що свідчить про наявність негавитних впливів від державного боргу на економіку).

2.  Коефіцієнт обслуговування боргу (Коб) – відношення суми виплат по обслуговуванню боргу до величини експорту товарів та послуг. (Він показує, яка частина валютних надходжень спрямовується у сферу погашення боргу – для Індії він становить 13,9 %. Таке, досить не значне значення цього показника, забезпечується завдяки швидким темпам збільшення обсягів експорту).

3.  Коефіцієнт рівня заборгованості (Кр.з.) - відношення суми виплат по обслуговуванню боргу до доходів бюджету. (Цей коефіцієнт, як і попередні, за останні роки не мав чітко вираженої тенденції змін, але, все ж таки, можна прослідкувати певне збільшення рівня заборгованості для Індії).

Наявність значного обсягу державного боргу в Індії значно обмежує можливості економічного росту. Збільшення податкового тиску як умови обслуговування боргу може в подальшому призвести до зниження стимулів до праці, інновацій та інвестицій.

6.  Аналіз міграційних процесів в Індії та факторів, що на них впливають

Індія - друга (після Китаю) держава світу за чисельністю населення (Табл. 1 - 1155 млн. чол., 2009 р.). У країні досить високі темпи річного приросту чисельності населення (1,35% в останні роки). І хоча пік "демографічного вибуху" вже в цілому пройдений, демографічна проблема ще не втратила гостроту. Індія - найбільша багатонаціональна країна світу. У ній живуть представники кількох сотень націй, народностей і племінних груп, що знаходяться на різних щаблях соціально-економічного розвитку та говорять на різних мовах. Рівень урбанізації досить низький - 27%, але число великих міст і "міст-мільйонерів" постійно збільшується; за абсолютним числом городян (380 млн. чол.) Індія займає 2-е місце в світі. Тим не менше, більше 70% населення Індії живе в багатолюдних селах.

В даний час зросла кількість трудових міграцій, пов'язаних з безробіттям. В основному мігрують в розвинені країни.

Міграції в Індії завжди відігравали велику роль у житті та зайнятості населення. При розділі Індії (1947) обмін населенням між Індією і Пакистаном отримав масовий характер. У 1971 році у зв'язку зі збройним конфліктом, розв'язаним військовими пакистанськими властями в Східному Пакистані, винятковим явищем був наплив біженців до Індії з цього району.

Після капітуляції пакистанських військ і освіти Народної Республіки Бангладеш, біженці повернулися на батьківщину.

Виділяють два ареали найбільш значного скупчення населення: північний (Гангська рівнина) і південний (прибережні райони Індостану). У межах першого з них, який зосередив майже 2 / 5 усього населення країни, наиб. високою щільністю (300-500 чоловік на 1 км2) виділяють штати Уттар-Прадеш, Біхар, Західна Бенгалія, у другому ареалі - Тамілнад і Керала. В Індії пропагують переваги малодітної сім’ї, використовують різні методи обмеження народжуваності, у деяких випадках — матеріальне заохочення сімей, які прагнуть обмеження народжуваності. Демографічні проблеми створюють ряд інших проблем, зокрема продовольча і неписемності (до 50% населення регіону є неписьменне через бідність країн).

Висновки

Сучасна Індія – країна з однією з найбільш динамічних економік у світі. Незважаючи на світову фінансово-економічну кризу вона демонструє високі темпи економічного зростання, які в найближчі роки, за оцінками міжнарожних експертів, складуть 9-10%.

Економіка країни характеризується досить стабільним фінансовим становищем, наявністю значних золотовалютних резервів, динамічно розвивається промисловість, величезним споживчим ринком, наявністю багатомільйонної досить кваліфікованої і порівняно дешевої робочої сили.

Національна економіка забезпечує потреби країни за багатьма промисловим та сільськогосподарським товарам і постійно збільшує обсяги експорту, у тому числі машинно-технічної продукції.

Уряд Індії приділяє велику увагу розвитку спеціальних економічних зон. До останнього часу вони створювалися переважно за ініціативою держави, і їх кількість не перевищувала кількох десятків. Після лібералізації правил організації СЕЗ різко зріс інтерес до них з боку приватних та іноземних інвесторів. Створюються спеціалізовані зони і парки в таких галузях, як інформаційні технології, виробництво сільськогосподарських, текстильних, хімічних і харчових продуктів, автомобільних компонентів, автомобілів і тракторів, електроніки.

Аналіз основних економічних показників дає можливість стверджувати, що Індія – надзвичайно перспективна країна, яка через 10-20 років може стати одним із лідерів міжнародної економіки. Це розуміють і в самій Індії й проводять відповідну політику розвитку. Зокрема, уряд Індії на найближчі роки оголосив пріоритетними такі завдання як:

• досягнення стійкого щорічного зростання економіки на рівні 10%;

• проведення радикальних реформ в сільськогосподарському секторі;

• збільшення частки Індії в міжнародній торгівлі до 5% до 2020 р.;

• забезпечення припливу прямих іноземних інвестицій в обсязі не менше 35 млрд. дол США в рік.

Список використаних джерел

1.  Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. – К.: Знання 2006 р.

2.  Передрій О.С. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ., 2006 р.

3.  http:// www.wto.org - офіційний сайт Світової організації торгівлі

4.  http://www.worldbank.org – офіційний сайт Світового банку

5.  http://ukrexport.gov.ua/ – офіційний сайт Державної підтримки українського експорту

6.  www.finmin.nic.in – офіційний сайт Міністерства фінансів Індії

7.  http://www.indianembassy.org.ua/ukrainian/general.htm - офіційний сайт Посольства Індії в Києві