Охорона праці під час роботи на підприємстві. Параметри пожежовибухонебезпеки речовин

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

Контрольна робота

за дисципліною: «Охорона праці»

Варіант-1

Харків – 2010

Зміст

1. Права громадян на охорону праці під час їх на підприємстві. Відшкодування роботодавцем збитку працівникам у випадку ушкодження їх здоров'я

2. Основні параметри мікроклімату. Принцип нормування параметрів мікроклімату

3. Показники пожежо – вибухонебезпеки речовин і матеріалів

1. Права громадян на охорону праці під час роботи їх на підприємстві. Відшкодування роботодавцем збитку працівникам у випадку ушкодження їх здоров'я

 

Права працівників на охорону праці під час роботи

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів,машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

Відшкодування роботодавцем збитку працівникам у випадку ушкодження їх здоров'я.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом. ( Частина четверта статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV від 17.11.2005 )

 

2. Основні параметри мікроклімату. Принцип нормування параметрів мікроклімату

Основні параметри мікроклімату.

Трудовая деятельность человека всегда протекает в определенных метеорологических условиях, которые определяются следующими параметрами: t – температура воздуха, °C; у – скорость движения воздуха, м/сек; ϕ – относительная влажность воздуха, %; р – барометрическое давление воздуха, Па; q –тепловое излучение от нагретых поверхностей, Вт/м2.

Микроклимат производственных помещений – это климат внутренней среды этих помещений, который определяется действующими на организм сочетаниями указанных параметров. Если работы выполняются на открытых площадках, то метеорологические условия определяются климатическим поясом и сезоном года. Однако и в этом случае в рабочей зоне создается определенный микроклимат.

Работа организма человека всегда сопровождается образованием тепла (в состоянии покоя – 4 … 6кДж/мин до 33 … 46 кДж/мин при очень тяжелой работе). При этом избыток тепла должен постоянно уходить в окружающую среду. Параметры микроклимата могут изменяться в достаточно широких пределах, но необходимым условием жизнедеятельности человека является сохранение постоянства температуры тела.

При благоприятном сочетании параметров микроклимата человек испытывает состояние теплового комфорта, что является важным условием высокой производительности труда и предупреждения заболеваний.

При отклонении параметров микроклимата от оптимальных, в организме человека для поддержания постоянства температуры тела начинают происходить процессы, направленные на регулирование тепловыделения и теплоотдачи. Эта способность человеческого организма называется терморегуляцией.

При температуре воздуха в пределах 15 … 25 °С теплопродукция организма человека находится на приблизительно постоянном уровне (зона безразличия). По мере понижения температуры воздуха теплопродукция повышается за счет усиления обмена веществ и увеличения мышечной активности (например, дрожь). По мере повышения температуры воздуха усиливаются процессы теплоотдачи.

Отдача избыточной теплоты во внешнюю среду происходит тремя основными способами: конвекцией; излучением; испарением.

При комфортных условиях (температура воздуха около 20 °С, человек не испытывает никаких неприятных ощущений) теплоотдача конвекцией составляет 25 … 30 %, излучением 40 … 45 %, остальное испарением. Изменение параметров воздуха и характера выполняемой работы существенно влияет на соотношение этих способов теплоотдачи. Так при температуре воздуха более 36 °С отдача теплоты происходит уже полностью за счет испарения влаги с поверхности кожи.

В нормальных условиях организм человека теряет в сутки около 0,6 л жидкости путем испарения через кожу. При тяжелой физической работе такие потери влаги достигают 10 … 12 л. Следует отметить, что при капельном потоотделении влага не успевает полностью испариться, возникает дополнительное сопротивление переносу тепла, что снижает эффективность защиты человека от перегрева. Кроме того, существенно увеличивается потеря воды и солей.

Человек начинает ощущать движение воздуха при его скорости примерно 0,1 м/с. Легкое движение воздуха при обычных температурах способствует хорошему самочувствию, сдувая обволакивающий человека насыщенный водяными парами и перегретый слой воздуха. В то же время большая скорость движения воздуха, особенно в условиях низких температур, вызывает увеличение теплопотерь конвекцией и испарением и ведет к сильному охлаждению организма.

Влажность воздуха определяется содержанием в нем водяных паров. Различают абсолютную, относительную и максимальную влажность воздуха.

Абсолютная влажность (G) – это масса водяных паров, содержащихся в данный момент в единичном объеме воздуха.

Максимальная влажность (М) – максимально возможное содержание водяных паров в воздухе при тех же условиях в единичном объеме воздуха (состояние насыщения).

Относительная влажность (В) – определяется отношением абсолютной влажности к максимальной и выражается в процентах

G

B = 100 %.

M

Физиологически оптимальной является относительная влажность в пределах 40 … 60 %. Повышенная влажность в сочетании с низкой температурой оказывает значительное охлаждающее действие, а в сочетании с высокой – способствует перегреванию организма. Относительная влажность менее 25 %

также неблагоприятна для человека, так как вызывает пересыхание слизистых оболочек, кожи и легочных пузырьков.

Тепловое излучение, свойственное любым телам, температура которых выше абсолютного нуля, оказывает на организм человека существенное воздействие. Наибольшей проникающей способностью обладают красные лучи видимого спектра и короткие инфракрасные лучи, которые глубоко проникают в биологическую ткань, вызывая их перегрев. Длительное воздействие излучения вызывает значительные биохимические и функциональные изменения в организме человека.

Человек ощущает воздействие параметров микроклимата комплексно. На этом явлении основано введение так называемых эффективной и эффективно-эквивалентной температур. Эффективная температура характеризует ощущения человека при одновременном воздействии температуры и движения воздуха. Эффективно-эквивалентная температура учитывает еще и влажность воздуха. Эти температуры определяют по номограммам, построенным опытным путем.

Принцип нормування параметрів мікроклімату.

Створення оптимальних метеорологічних умову виробничих, приміщеннях є складною задачею, вирішити яку ножна такими заходами та засобами.

Удосконалення технологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій та обладнання, які не пов’язані з необхідністю проведення робіт в умовах інтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничі приміщення.

Наприклад, заміна гарячого способу обробки металу — холодним, нагрів полум’ям індуктивним, горнових печей — тунельними.

Раціональне розміщення технологічного устаткування. Основні джерела теплота бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівлі й в один ряд на такій відстані одне від одного, щоб теплові потоки від них не перехрещувались на робочих місцях.

Для охолодження гарячих виробів необхідно передбачити окремі приміщення’. Найкращим рішенням є розміщення тепловипромінюючого обладнання а ізольованих приміщеннях або на відкритих ділянках.

Автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами. Цей захід дозволяє в багатьох випадках вивести людину із виробничих зон, де діють несприятливі фактори (наприклад, автоматизоване завантаження печей у металургії, управління розливом сталі).

Раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря. Вони є найбільш розповсюдженими способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Так зване повітряне та водоповітряне душування широко використовується у боротьбі з перегріванням робітників у гарячих цехах.

Забезпечити нормальні теплові умови в холодний період року в надто габаритних та полегшених промислових будівлях дуже важко і економічно недоцільно.

Найбільш раціональним варіантом в цьому випадку є застосування променистого нагрівання постійних робочих місць та окремих дільниць. Захист від протягів досягається шляхом щільного закривання вікон, дверей та інших отворів, і також влаштуванням повітряних і повітряно-теплових завіс на дверях і воротах.

Раціоналізація режимів праці та відпочинку проявляється скороченням тривалості робочої зміни, введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку у приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами.

Якщо організувати окреме приміщення важко, то в гарячих чехах створюють зони відпочинку - охолоджувальні альтанки, де засобами вентиляції забезпечують нормальні температурні умови;

Для робітників, що працюють на відкритому повітрі взимку, обладнують приміщення для зігрівання, в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортну.

Застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів. В якості теплоізоляційних матеріалів широко використовуються: азбест, азбоцемент, мінеральна вата, склотканина, керамзит, пінопласт.

На виробництві застосовують також захисні екрани для відгородженім джерел теплового випромінювання від робочих місць. За принципом захисту щодо дії тепла екрани бувають відбиваючі, поглинаючі, відвідні та комбіновані. Добрий захист від теплового випромінювання здійснюють водяні завіси, що широко використовуються в металургії.

Використання засобів індивідуального захисту. Важливе значення для профілактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручний покрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спеціальні костюми з підвищеною теплосвітловіддачею.

Для захисту голови від випромінювання застосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; для захисту очей — окуляри —темні або з прозорим шаром металу, маски з відкидним екраном. Захист від дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а під час опадів — плащів та гумових чобіт.