Рік будемо вважати базисним

2003 рік будемо вважати базисним.

	2003 г (базисный)	2004г	2005г	2006г
Доходи	276,4	243,2	142	514,5
Витрати	137,7	178,1	94,2	271,1

Рис.3.1 Сума всіх витрат і доходів по роках

Відповідно до формули (1), за цими даними розраховуємо коефіцієнт адаптивності для даного підприємства по роках.

 =  (1)

=  =  = - 0,593 (2004г)

 =  =  = - 2,056 (2005г)

 =  =  = 0,941 (2006г)

	2004	2005	2006
Витр	23,10%	-46,10%	49, 20%
Дох	-13,70%	-94,50%	46,30%
Кад	-0,59	2,05	0,94

Рис.3.2 Показники ВАТ "Ресторан "Поділля" у період з 2003 по 2006 р.

На малюнку 3.2 наведена схема, що відбиває показники Ресторану "Поділля" у період з 2003 по 2006 р. Ці показники були розраховані на основі форми №2 "Звіт про прибутки й витрати", що був наведений раніше. На основі отриманих даних можемо охарактеризувати кожен рік функціонування підприємства з точки зорі приросту доходів і приросту витрат.

Як видно з рис.3.3 та рис.3.4 робота підприємства в 2004 році характеризується погіршенням показників прибутку в порівнянні з базисним роком. Підприємству необхідно збалансувати витрати. К ад має негативне значення, що говорить про високу негативну адаптивність організації.

В 2005 році керівництвом підприємства була прийнята програма реформування підприємства, що передбачала придбання нового обладнання й удосконалювання системи маркетингу й збуту. Частина прибутку з минулого періоду була спрямована на закупівлю цих технологій. Незважаючи на те, що прибуток перевищує витрати. Підприємство усе ще не характеризується адаптивністю. Значення К ад >1, що в нормальних умовах говорить про адаптивність організації. Але в нашому випадку темпи приросту доходів і темпи приросту витрат мають негативні значення, що характеризує підприємницьку систему високою негативною адаптивністю, що свідчить про припинення саме того виду діяльності підприємства, що приводив до погіршення показників фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому.

Але вже в 2006 році ми бачимо, що К ад практично дорівнює одиниці. Що означає, що робота підприємства характеризується стабільним стійким ростом, темп приросту доходів перевищує темп приросту витрат, що говорить про перехід підприємства в зону росту.

Висновки

Різного роду нововведення проявляють себе на підприємствах у формі організаційного вдосконалювання структур керування, що вимагає уточнення окремих зв'язків, параметрів системи, застосування більш ефективних засобів їх реалізації, підвищення рівня надійності та ін. Організаційне вдосконалювання системи (її підсистем або елементів) зачіпає вже не тільки окремі зв'язки, але й структуру керування в цілому. А це, у свою чергу, вимагає встановлення й забезпечення нових зв'язків, усунення зайвих зв'язків, істотної зміни функцій керування й способів прийняття управлінських рішень.

Розвиток і вдосконалювання підприємства базується на ретельному й глибокому знанні діяльності організації, що вимагає проведення дослідження систем керування.

Дослідження адаптивних структур керування займають важливе місце в економіці й продиктовані нагальною потребою побудови таких організаціїй (підприємств, виробничих об'єднань, корпорацій, окремих фірм), які забезпечать випуск високоякісної продукції (або послуги) у потрібному обсязі й асортименті. Створити таку організацію без проведення досліджень неможливо.

Розглянуті в роботі підходи трактують адаптацію як характеристику діяльності підприємницької структури, стратегічними цілями якої є або розвиток, або виживання. Загальна динаміка й результативність економічних перетворень в Україні багато в чому залежить від характеру й швидкості адаптаційних процесів до ринку на мікрорівні. Від цього залежать як найближчі, так і віддалені перспективи соціально-економічного розвитку на макро- і мезорівнях. Базовими принципами керування процесами адаптації підприємницьких структур є своєчасна диверсифікованість виробництва товарів і послуг, ефективне керування фінансами, інноваційні підходи до вдосконалювання технологій, організація праці й виробництва, мотивація персоналу, підвищення професіоналізму керівників і фахівців.

Результати проведеної роботи дозволяють зробити наступні висновки:

1. Роль малого й середнього підприємництва в сучасній економіці важко переоцінити. У розвинених країнах вироблена в цьому секторі продукція становить більшу частину валового національного продукту й експорту, у ньому зосереджене значне число робочих місць.

В цілому можна сказати, що МСП є сьогодні ядром стійкого економічного й політичного розвитку, відмінними рисами якої є: більша гнучкість і можливість адаптації до впливів зовнішнього середовища; уразливість і низька правова захищеність; обмеженість фінансових ресурсів; невелика тривалість виробничого циклу; спрощена модель керування.

2. Керування процесом адаптації вітчизняних організацій на сучасний момент являє собою адаптивну реакцію підприємницької структури на зміни зовнішнього середовища, які вводяться в процес керування функціонуванням внутрішніх систем і підрозділів. Для забезпечення взаємозв'язку керування внутрішніх систем і підрозділів розробляються плани заходів щодо адаптації підприємства в цілому, що коректується відповідно до ситуації в бізнес середовищі.

3. Використаний метод оцінки рівня адаптації підприємницької структури до змін зовнішньому й внутрішньому середовища дозволяє кількісно визначити рівень адаптації організації й дати числову характеристику такій якості як адаптивність. Метод заснований на відношення темпу приросту показника доходів за період до темпу приросту показника витрат за той же період. Модель оцінки рівня адаптації організації дозволяє створити інформаційно-аналітичну базу результатів оцінки інтенсивності й ефективності адаптації за конкретні тимчасові періоди.

Ця проблема була актуальною завжди, однак донедавна вона більшою мірою вирішувалася в рамках математичних дисциплін, таких, як теорія ймовірностей, математична статистика, логіка, теорія множин і інших.

Список використаних джерел

1.  Адаптивные системы. Выпуск 1 / Под ред. Л.А. Растригина. - Рига: Изд-во "Зинатне", 1972. - 156 с.

2.  Адаптивные системы автоматического управления / В.Н. Антонов, А.М. Пришвин, В.А. Терехов, А.Э. Янчевский / Под ред.В.Б. Яковлева. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1984. - 204 с.

3.  Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р., Пуляев В.Т. Краткая экономическая энциклопедия. -СПб.: ТОО ТК" Петрополис", 1998. - 509 с.

4.  Крутик А.Б., Горенбургов М.Д. Малое предпринимательство и бизнес-коммуникации: Учебн. пособие. - СПб.: Изд. дом "Бизнес-пресса", 1998. - 295 с.

5.  Липунцов Ю.П. Управление процессами. Методы управления предприятием с использованием информационных технологий. - М.: ДМК Пресс; М.: Компания "АйТи", 2003. - 224 с.

6.  Митякова О.И. Механизмы устойчивого развития малых предприятий: Монография. - Н. Новгород: НГТУ, 2004. - 186 с.

7.  Митяков С.Н., Митякова О.И. Адаптивный подход к управлению малым предприятием // Изв. АИН РФ. 2001. Юбилейный том. С.239-252.

8.  Морочковская И.Н. Управление процессами адаптации предпринимательской структуры к бизнесс-среде: Монография. Москва 2007 г.

9.  Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - 3-е изд., доп. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 480 с.

10.  Словарь современных экономических и правовых терминов / Под ред.В.Н. Шимова и В.С. Каменкова. - Мн.: Амалфея, 2002. - 816 с.

11.  Управление инновациями: В 3 кн. Кн.1. Основы организации инновационных процессов: Учеб. пособие / А.А. Харин, И.Л. Коленский; под. ред. Ю.В. Шленова. - М.: Высш. шк., 2003. - 252 с.

12.  Цыгичко В.Н. Руководителю - о принятии решений. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 272 с.

13.  Энциклопедия кибернетики в 2-х тт. - Киев: Главная редакция украинской советской энциклопедии, 1975.

14.  Юн Г.Б. Формирование механизма антикризисного управления в российской экономике // Финансы и кредит, 2002. № 9. С.5-22.