Навигация
Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
12532
знака
0
таблиц
1
изображение
Реферат на тему:
«Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту»
Вступ
Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розвитку.
Однією з умов переходу до сталого розвитку є поєднання інтересів економіки з проблемами екологічної безпеки суспільства, збереження якості навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Необхідним кроком для інтеграції національних і міжнародних інтересів у сфері охорони навколишнього середовища є успішне впровадження міжнародних стандартів 150 14000. які стосуються систем екологічного менеджменту та екоаудиту на підприємстві.
1. Екологічний аудит, загальна характеристика
Аудиторська діяльність (аудит) у класичному вираженні являє собою підприємницьку діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню позавідомчих перевірок бухгалтерського обліку, податкових декларацій і інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг.
Аудитор (від лат. «auditor» – слухач, учень, послідовник) – особа, що перевіряє стан фінансово-господарської діяльності підприємства за визначений період. Аудитор відрізняється від ревізора па своєї сутності, по підходу до перевірки документації, по взаєминам із клієнтом, по висновках, зробленим за результатами перевірки і т. д.
Екологічний аудит – експертиза й аналіз діяльності і звітності суб'єкта, що хазяює, уповноваженими на те юридичними (аудиторська організація) або фізичними (еколог-аудитор) особами з метою визначення їхньої відповідності діючому екологічному законодавству, екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки, проведення консультацій і видача рекомендацій.
На думку авторів, що мають достатній досвід участі у впровадженні екологічного аудиту, екологічний аудит – це інструмент управління, який ґрунтується на системному підході та за допомогою якого оцінюється екологічна ефективність управління підприємством з метою збереження навколишнього природного середовища і підтримання його конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості за рахунок екологічно чистого виробництва [1,2].
У більш широкому філософському або світоглядному розумінні екологічний аудит – це засіб підвищення екологічної свідомості суб'єктів господарювання і громадськості, що у кінцевому підсумку забезпечує йому провідну роль в механізмі екологізації виробництва і суспільства загалом.
Згідно із законом України «Про екологічний аудит» об’єктами екологічного аудиту можуть бути:
- підприємства, установи та організації, їх філіали та представництва, об’єднання або окремі виробництва, а також інші господарські об’єкти;
- системи екологічного менеджменту;
- інші об’єкти, передбачені законом.
Суб’єктами екологічного аудиту є замовники й виконавці екологічного аудиту.
Критерії екологічного аудиту – це вимоги нормативно-правових актів, методики, настанови, організаційні вимоги, керуючись якими, екологічний аудитор оцінює докази екологічного аудиту, проводить їх аналіз та готує висновки щодо об’єкта аудиту.
Екологічний аудит може бути добровільним і обов’язковим, внутрішнім і зовнішнім. Здійснюється екологічний аудит фізичною або юридичною особою, яка має дозвіл на цей вид діяльності.
Загальний план проведення екологічного аудиту включає три стадії:
1. Попередня стадія:
- планування сфери аудиту;
- підбір кадрів для проведення аудиту;
- аналіз особливостей галузі;
- залучення персоналу.
2. Стадія аудиту:
- перевірка звітності;
- дослідження політики компанії;
- аналіз напрямів менеджменту;
- вибіркове опитування персоналу;
- технічне інспектування
3. Заключна стадія:
- оцінка результатів;
- підготовка звіту;
- створення плану дій.
У практиці екологічного аудиту спостерігаються такі принципові особливості:
• підтримка екологічного аудиту і реагування на його результати з боку керівництва підприємства, галузі, спеціально уповноважених органів управління охороною навколишнього природного середовища як на центральному, так і на місцевому рівнях:
• незалежність функцій екологічного аудиту щодо перевірки діяльності у загальній та екологічній системах управління:
• незалежність провідного аудитора у формуванні аудиторської команди;
• незалежність висновків екологічного аудиту:
• визначеність цілей, завдань, термінів, ресурсів та періодичності проведення екоаудиту:
• адекватність доказів і цілей аудиту:
• наявність системи і послідовності стандартних процедур (методології), що забезпечують системний, чіткий і ясний виклад результатів аудитування у висновках:
• наявність процедур проведення аудиту, які гарантують його якість і конфіденційність:
• відповідальність та професіоналізм аудиторів.
Схема проведення екологічного аудиту стандартизується за міжнародною серією стандартів ISO 19011.
В Україні даний вид аудиту лише починає розвиватися. Базою для його впровадження і подальшого розвитку стали ратифікація на державному рівні міжнародних стандартів екологічного менеджменту та аудиту серії 1S0 14000 у 1998 р. та прийняття Закону України «Про екологічний аудит» віл 24 серпня 2004 р.
Детальну характеристику структури еко-аудиту на рівні підприємства можна побачити на рис. 1.
Проведення екологічного аудиту на міжнародному рівні регулюється такими нормативними документами.
1. Постановою з екологічного менеджменту та аудиту (ЕМАS) для промислових підприємств, прийнятою у 1993 р. Європейською Комісією для країн-членів ЄС. У 2001 р. прийнято нову версію ЕМАS – Постанови, в якій вимоги до побудови систем екологічного менеджменту (СЕМ) гармонізовані з вимогами 150 14001.
2. Міжнародними стандартами з екологічному менеджменту серії 1S0 14001. зокрема настановами шодо здійснення екологічного аудиту (1S0 14010. 14011. 14012). прийнятими у 1997 р.
3. Міжнародним стандартом 1S0 19011, під назвою «Керівництво з аудиту систем управління якістю і/або систем управління навколишнім середовищем», прийнятим у 2002 р. Ного введенням було відмінено дію таких стандартів з екологічного аудиту як: 18014010:1996, 1S014011:1996, 1S0 14012:1996.
Похожие работы
... ів яких є добровільні відрахування юридичних і фізичних осіб; • економічні суб'єкти, якщо в їхньому статутному капіталі мається частка, що належить іноземним інвесторам. 2.Екологічний аудит. Терміни і визначення. Закон «Про охорону навколишнього середовища» від 10 січня 2002 року визначає екологічний аудит як незалежну, комплексну, документовану оцінку дотримання суб'єктом господарської ...
... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...
... дприємства, напрямків підвищення кваліфікації окремих категорій співробітників. 1.2 Показники і критерії оцінювання ефективності менеджменту персоналу підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Основу концепції управління персоналом підприємства складають [19]: розробка принципів, напрямків та методів управління персоналом; урахування роботи з персоналом на всіх рівнях ...
... і методи реформування підприємств і компаній у рамках TQM», · Перехід до системи TQM повинен відбуватися на тлі системного впровадження сучасних методів загального (корпоративного) менеджменту, що включають: Керування інвестиціями (Investment Management), Керування проектами (Project Management), Керування фінансами (Financial Management), Керування персоналом (Personal Management), ...
0 комментариев