Экспериментальная психология: Учебник для вузов /В.Н.Дружинин. - 2-е изд., доп. - СПб.: Питер, 2003. — 319с

21. Экспериментальная психология: Учебник для вузов /В.Н.Дружинин. - 2-е изд., доп. - СПб.: Питер, 2003. — 319с.

22. Захаров А.І. Предупреждение отклонений в поведении ребёнка. – С. Пб., 1997

ДОДАТОК № 1

Історична довідка.

Соціометричне лонгитюдне дослідження (Д. Эдер і М. Халлинэн, 1978) декількох шкільних класів (вік дітей від 9 до 12 років) показало, що диади дівчат є більш закритими для сторонніх, ніж хлоп'ячі компанії, але в той же час більш тісно зв'язаними з батьківською родиною. Зато хлоп'ячі компанії мають більш строгий і стійкий ієрархічний порядок, систему лідерства, більш автономні від дорослих, нерідко поводяться антисоціально.

На це ж указують этологичні й етнографічні дані. Американський психолог Р. Сейвин-Уильямс (1980) не знайшов у літературі по приматології жодного приклада стійких, довгострокових груп підлітків-самок; у самців такі групи існують повсюдно. У первісному суспільстві важливу роль у соціалізації підлітків грають так називані "чоловічі будинки" і вікові союзи, що найчастіше охоплюють і предпідростковий вік (8-12 років). Свідомість своєї приналежності й емоційна прихильність до вікової групи передує утворенню більш тісних і індивідуалізованих дружніх відносин, що нерідко підтримуються все життя.

Істотні статеві розходження маються на рівні эмпатии (збагнення емоційних станів іншої людини шляхом співпереживання їй) і саморозкриття. Жінки в середньому емоційно дошкульніші чоловіків, у всіх віках перевершують чоловіків по потребі і здатності до саморозкриття, передачі іншим інтимної і особистісно-значимой інформації про себе і свій внутрішній світ.

Стиль мислення тісно зв'язаний з особливостями виховання. Дівчат раніш і послідовніше привчають піклуватися про іншіх, зокрема про молодших дітей. Це робить їх більш емоційно чуйними і разом з тим - коммунікативно - ранимими. Люди, що бідують в емоційній підтримці, значно частіше шукають її в жінок, ніж у чоловіків, і жінки більш чуйно реагують на подібні звертання. На нещастя, що осягло найближчих - чоловіків і дітей, чоловіки і жінки реагують однаково гостро, зате неприємності оточуючих людей жінки зауважують частіше і переживають сильніше, ніж чоловіки. Можливо, саме цим розуміється той факт, що жінки частіше більш схильні до психологічних розладів ніж чоловіки. Звичайно це пояснювали підвищеною емоційністю жінок і їхнім невмінням переборювати стресові ситуації, але відомо, що в багатьох подібних ситуаціях вони виявляються набагато сильніше чоловіків (А. Чино і Д. Фьюнабики, 1984). Як би то не було, жінки значно частіше за чоловіків скаржаться на самотність, удвічі частіше переживають стан депресії. Причому чоловік в стані депресії звичайно скаржаться на предметні труднощі - нездатність плакати, втрату інтересу до людей, почуття соціальної невдачі і хворобливі соматичні переживання, тоді як у жіночих описах депресії превалює мотив незадоволеності собою, нерішучості, відсутності підтримки і т.д. (Дерлега, 1981).

Стиль спілкування тісно пов'язаний з необхідністю підтримувати прийнятий культурою нормативний канон мускулинності чи фемінності. Чоловічий стиль, традиційно орієнтований на підтримку статусу, зобов'язує ховати свої слабості і підкреслювати досягнення і високі домагання. Жіночий стиль розрахований на зменшення соціальної відстані і встановлення психологічної близькості з іншими. Така нормативна установка змушує чоловіків ховати такі свої риси і проблеми, що виглядають фемінними (наприклад, сором'язливість), що зменшує ступінь їхнього загального саморозкриття.

Щоб полегшити свої комунікативні труднощі, підлітки використовують цілий ряд специфічних хитрощів і стратегічних прийомів. Поняття стратегічної взаємодії введено в науку відомим американським соціологом Ервингом Гоффманом (1969) для позначення ситуацій, у яких партнери по спілкуванню уловлюють, ховають чи відкривають один одному якусь інформацію про себе не прямо, а побічно, за допомогою спеціальних прийомів і хитрувань. Сполучивши ці ідеї з теорією Піаже, Девид Елкинд (1980) відзначив у спілкуванні підлітків ряд особливостей.

 По-перше, будучи постійно стурбовані собою і припускаючи, що інші розділяють цю їхню заклопотаність, підлітки звичайно діють у розрахунку на деяку "уявну аудиторію" (один з наслідків цього - сором'язливість). По-друге, перебільшуючи свою унікальність і особливість, підлітки часто створюють собі "особистий світ", вигадану біографію, підтримку якої вимагає постійних зусиль.) Тому підліткове спілкування часто є напруженим, неприродним, має подвійний план.

ДОДАТОК № 2

Приклад корекційної програми тривожності в підлітків.

Мета: зниження в підлітків рівня тривожності до стану норми з контролем результату й закріпленням позитивного ефекту до кінця колекційної програми та надалі.

Завдання:

•  Зниження тривожності та скутості школярів.

•  Формування в учнів віри у свої сили й можливості.

•  Розширення можливостей школярів, формування в них необхідних знань, умінь і навичок для підвищення результативності шкільної діяльності та зниження рівня тривожності.

•  Формування адекватної самооцінки в підлітків.

•  Формування розуміння мобілізуючої ролі певного рівня тривожності у вирішенні проблем і складних життєвих ситуацій.

•  Розвиток уміння контролювати рівень тривожності.

•  Підготовка вчителів і батьків до виконання ними завдань корекції.
Предмет корекції: емоційна сфера підлітків.

Методи корекції: ігротерапія, проективний малюнок, психогімнастика, методи поведінкової корекції.

Засоби корекції: ігри, вправи, бесіди, прийоми неігрового типу, спрямовані на зниження рівня тривожності.

Очікувані результати: зниження рівня тривожності, підвищення самооцінки, розвиток комунікативних здібностей.

Етапи корекції:

1.  Діагностичний.

2.  Настановчий.

3.  Корекційний.

4.  Етап оцінки ефективності колекційного впливу.

Комплекс вправ, які входять до складу даної програми, повинні базуватися на:

•  бажанні взаємодіяти та співпрацювати дитини з психологом;

•  таких умовах, які б забезпечували розвиток здатності підлітка до релаксації;

•  вмінні школярів правильно визначати свій власний емоційний
стан та стан інших;

•  самоаналізі якостей людини, самовихованні;

•  актуалізації здорового способу життя;

• засадах розвитку всіх психічних процесів людини. Наведений приклад корекційної програми тривожності підлітків був

сформований з урахуванням основних тенденцій програми корекції шкільної тривожності в підлітків психолога М.Сисуна [ 8 ].

У даній корекційній програмі М. Сисун радить застосовувати такі вправи.

Діагностичний етап корекції - вправа «Не подобається — подобається».

Психолог просить підлітка поділити чистий аркуш паперу на дві половини й записати відповіді на запитання:

•  що мені не подобається у школі;

•  що мені не подобається вдома;

•  що мені не подобається взагалі в житті.

Відповіді на ці запитання учень записує в лівій частині аркуша. Після цього пропонують серію позитивних запитань, відповіді на які записуються в правій частині аркуша:

•  що мені подобається у школі;

•  що мені подобається вдома;

•  що мені подобається взагалі в житті.

Підлітки розповідають спочатку про те, що їм не подобається, потім — про те, що їм подобається у школі, вдома й у житті. Важливо дотримуватися послідовності відповідей: спочатку негативні, потім позитивні, показавши, що не так уже й погано все в житті.

Далі школяреві пропонують тест виявлення типу темпераменту (Айзенк).

Настановчий етап корекції - вправа «Подаруй усмішку».

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Психологу варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. Напруження м'язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, утому, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки ті м'язи, що необхідні, всі інші повинні бути розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м'язів, в усмішці — 7. Фізіологічний сміх — це вібрація й масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навколишнім, для усмішки шукайте приводу, провокуйте усмішку.

Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою чергу посміхається наступному сусідові і т.д.

Керівник групи цікавиться враженнями школярів від заняття, дякує групі за роботу й запрошує на наступну зустріч.

Корекційний етап - гра «їстівне — неїстівне».

Мета: створення позитивного емоційного тла; зняття напруження й утоми; перевірка уваги.

Усі учасники групи стають у ряд обличчям до ведучого на певній відстані від нього. Ведучий кожному учасникові по черзі називає предмет і кидає невеликий м'яч або м'яку іграшку. Якщо названий предмет їстівний — учасник повинен упіймати м'яч, якщо неїстівний — відбити. За кожну правильну дію учасник пересувається на один крок до ведучого. Виграє той, хто швидше за всіх дійде до ведучого, він і проводить наступну гру.

Вправа «Примірювання ролей».

Мета: вироблення стилю поведінки й інтонацій упевненої в собі людини.

Кожен учасник групи примірює по дві ролі невпевненої й упевненої в собі людини в одній із пропонованих ситуацій, що задають учасникам:

•  друг продовжує з вами розмовляти, а ви хочете піти. Ви кажете...

•  продавець розмовляє з приятелькою, а вам потрібно зробити покупку. Ви кажете...

•  ваше замовлення виконане з дефектами. Ви звертаєтеся до майстра...

•  ви хочете виправити погану оцінку. Ви звертаєтеся до вчи теля...

•  ваш сусід забруднив чорнилом (крейдою) ваше сидіння. Ви підходите й кажете...

•  ваш товариш поставив вас у незручне становище перед чужи ми людьми. Ви заявляєте йому...

•  люди, що сидять позаду вас у кінотеатрі, заважають вам го лосною розмовою. Ви звертаєтеся до них...

Етап оцінки ефективності корекційного впливу.

Проведення діагностики рівня шкільної тривожності, самооцінки, міжособистісних відносин, емоційного стану підлітків.

Потім учасники групи сідають у коло й діляться своїми враженнями та думками про минулі заняття. Обговорюються позитивні й негативні сторони занять, які зміни вони внесли в життя кожного учасника групи, у поведінку, погляди підлітків, які враження й відчуття після себе залишили. Вислуховують і обговорюють можливі пропозиції школярів щодо зміни чи доповнення корекційної програми. Керівник групи й учасники дякують один одному.

Похожие работы

Емоційне самопочуття підлітків в групі однолітків

Скачать

107181

2

2

... іональності підлітка простежується, адже у них стабільно простежується домінування радості при спілкуванні, як у повсякденному житті, так і при навчанні, що є однією з умов комфортного самопочуття у групі однолітків. Щодо інших емоцій (гнів, страх, печаль), то при навчальні у лідерів спостерігається тенденція до збільшення відсоткового показника цих якостей. Це, на наш погляд доводить, що у підлі ...

Корекція тривожності у молодших школярів

Скачать

152979

12

1

... є зв'язок між проявом тривожності й незадоволеністю статусним місцем у групі в дітей молодшого шкільного віку. Таким чином, можна констатувати, що тривожні діти молодшого шкільного віку мають потребу в корекційному впливі, спрямованому на розвиток конструктивних способів їхньої взаємодії. Сама тривожність стосовно до людини – свідчення обмежених засобів, який він розташовує для подолання утруднень ...

Розвиток самооцінки в підлітковому віці

Скачать

56821

4

0

... самооцінка корелює з позитивним відношенням до інших людей, а також здатністю до саморозкриття, установленню глибоких міжособистісних контактів. [45] 1.2. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Підлітковий період - це період інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи і складний світ своїх ...

Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра

Скачать

83126

2

1

... дуальності молодшого школяра покладається, насамперед, на педагога. Також ми вивчили й проаналізували особливості індивідуальності молодших школярів, що дозволило виявити психологічний особистісний портрет успішного учня в даному класі, розглянули вплив особливостей педагогічних комунікацій на розвиток індивідуальності молодшого школяра на уроках музики. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що ...