1.3 Вплив друкованої продукції на електоральну поведінку
Можливості впливу друкованої продукції на виборців при проведенні різних політичних кампаній не обмежені і далеко не вичерпані, незважаючи на бурхливий і стрімкий розвиток інформаційних технологій. Специфіка комунікативного впливу політичної реклами, в тому числі і її друкованих форм, полягає, перш за все, в тому що її предмет і задачі досить чітко визначені та окреслені: У короткий термін в рамках розробленої стратегії тієї чи іншої виборчої компанії з максимальною ефективністю вплинути на конкретну цільову аудиторію, адресуючи їй конкретне політичне заклик. Тим самим політична реклама і основна її діяльність спрямовані на регулювання електоральної поведінки широких мас населення. До специфічних особливостей політичної реклами слід також віднести характер і тип її комунікативного впливу. Політична реклама, перш за все, має активним, "силовим" впливом і належить до тактичних засобів впливу, оскільки найбільш ефективно працює, Після того як стратегічні ідеї та розробки рекламної кампанії в цілому вже оформилися і були озвучені стратегічними комунікаціями (паблік рілейшнз і пропагандою).
Але для того щоб механізм впливу політичної комунікації працював досить ефективно, необхідне знання про дію багатьох інших чинників, що мають об'єктивний і суб'єктивний характер дії.
Політичний вибір виборця, його волевиявлення досить тонкий механізм, робота якого залежить від прихованого дії різних закономірних і випадкових факторів. До них можна віднести ідеологічні установки виборця, його інтерес до політики, соціальний статус, характер трудової діяльності і матеріальний рівень, стать і вік, навколишнє оточення. Таким чином, модель поведінки виборця буде залежати від його соціальних характеристик та біографії, особистісних якостей, культурно-освітнього рівня, умов життя, віку, впливу середовища, в якому він обертається. Вона буде також включати в себе і його політичні позиції, що сформувалися принципи загальнолюдської і політичної моралі, думки про ті чи інші поточних політичних проблемах, відносини до "команди" кандидата, з якою він виходить на вибори, звичок голосування і т.д.
У числі об'єктивних факторів, що визначають політичний вибір тих чи інших виборців, знаходяться їхні етнічні та релігійні особливості та пов'язані з ними політичні традиції, а також місцеве і політичне оточення виборця. В умовах сучасного російського суспільства етнічний фактор підсилив його диференціюють тенденції. Тому плануючи рекламну кампанію, необхідно враховувати всі ті стереотипи, особливості поведінки, символи, міфи і традиції, які визначають самосвідомість етносу як окремої, відмінної, а часом і яка протистоїть іншим спільності. Етнічний фактор впливає на поведінку виборця у поєднанні з соціально-демографічними та економічними обставинами, релігійними традиціями. На поведінку виборця великою мірою впливають і подання більшості населення в тій місцевості, де він проживає, - не випадково в містах, наприклад, існує так зване голосування кварталів.
В якості самостійного суб'єктивного фактору можна виділити і такий чинник, як інтерес до політики. Немає необхідності доводити, що електоральна поведінка безпосередньо залежить від того, наскільки повно виборець включений в політичне життя суспільства. Інтерес до політики визначає цілий ряд інших ознак, таких, наприклад, як рівень політичних знань людини, його уявлення про існуючий стан речей в політичному житті суспільства, ступінь довіри виборця до тих чи інших політичних структур і деякі інші, Які обумовлюють саме поняття "політична культура". Таким чином, в ряду важливих і тривало діючих факторів, що впливають на політичний вибір, одне з головних місць займають ідеологічні установки і політична культура. Інтерпретацію будь-якого політичного події або проблеми, оцінку будь-якого політичного документа або політичного лідера виборець співвідносить, перш за все, з тим набором політичних цінностей, який притаманний йому самому. Політичні пристрасті виборців сучасного українського суспільства досить нестійкі, на відміну від тих країн, де устоялися демократичні системи, де спостерігається більш-менш постійна прихильність виборців до окремим партіям. Як і в будь-якому іншому суспільстві, політичні пріоритети сучасного українського виборця визначаються, перш за все, типом політичної культури.
Існують різні точки зору, часом протилежні, але сучасної політичної культури українського суспільства найбільш притаманні такі цінності та пов'язані з ними стійкі форми поведінки, як "комунітарність" (термін С. М. Булгакова), орієнтація на державність і так званий "імператив Заходу" ( С. Медведєв). Властивість комунітарності визначається всім історично зумовленим процесом виживання українців як нації, де і була вироблена специфічна форма відносин - общинні. Орієнтація на державність, як властивість української політичної культури, визначається також об'єктивними умовами зародження і розвитку самої держави в постійній боротьбі за свою незалежність. У сучасній політичній культурі українського суспільства певну роль продовжує грати вимога орієнтувати вектор свого розвитку на Захід. Сучасна політична реклама відображає досить усталені й історично вистраждані політичні цінності сучасного суспільства.
Розглянемо вибори депутатів Московської міської Думи і додаткові вибори депутатів Державної Думи по ряду округів, які проходили на початку грудня 2005 р. у Москві. Ці вибори досить наочно окреслюють ті основні орієнтири, по яких йшла агітація населення. Так, наприклад, партія влади "Єдина Росія" будувала свою передвиборну агітацію на традиційних принципах проголошення справедливого суспільства, суверенної держави, потужної економіки, великого майбутнього країни і гідного життя людей. Традиційно головний акцент у передвиборчій агітації "Єдиної Росії" був зроблений на те, що дана партія бере на себе відповідальність за вирішення насущних політичних і соціально-економічних проблем сучасного російського суспільства. Вона не займалася такими дрібницями, як роздача листівок та буклетів у метро. Власне, їй це було й не дуже потрібно, в її передвиборчій агітації були задіяні більш великі і ефективні форми реклами, такі, наприклад, як величезні стенди, розтяжки, по всьому місту говорив про те, що Юрій Лужков готовий "зберегти Москви разом" з депутатами - "єдиноросами", а також дороге ефірний час [8, c. 100]. Як приклад можна навести той факт, що за підсумками голосування професіоналів XIII Московського Міжнародного Фестивалю Реклами кращою політичною рекламою року був визнаний ролик партії "Єдина Росія" - він отримав незаперечна більшість голосів творців реклами.
Відомі всім росіянам партії ЛДПР і "Батьківщина" будували свої агітаційні матеріали (плакати, листівки, буклети, телевізійні ролики і т. п.) На засадах очищення Москви від корумпованої бюрократії, кримінальних угруповань, нелегального бізнесу і відмови від використання дешевої робочої сили і рабської праці нелегальних мігрантів. Традиційно агітаційні матеріали ЛДПР частково були направлені на те, щоб привернути частину виборців КПРФ, оскільки своїми закликами й гаслами намагалися демонструвати близькість до простого народу, його сподіванням і потребам, а також максимально дистанціювалися від інших політичних об'єднань і блоків.
КПРФ могла дозволити собі використовувати інші передвиборні стратегії, оскільки відноситься до таких партій в Росії, які відомі більшості російських громадян, навіть тим, хто за неї ніколи не проголосує, і якій не потрібно підвищувати рівень своєї впізнаваності. Тому КПРФ не витрачала гроші задовго до виборів, її керівники діяли напевно і в потрібний момент перед виборами, повною мірою використовуючи традиційну рекламну поліграфічну продукцію у вигляді добре зроблених плакатів, брошур, листівок, А також максимально задіявши у виборчій кампанії власні друковані ЗМІ. Традиційно комуністи широко застосовували також свою улюблену тактику проведення виборчих кампаній "від дверей до дверей".Агітаційні матеріали "яблучників" були різноманітні і апелювали до просунутим виборцям. У них містилися натяки і на незгоду з новим порядком призначення губернаторів, і можливість фальсифікації виборів. Демократів також дуже непокоїло питання явки виборців на вибори в Мосміськдуму. У своїх листівках основну частину змісту вони присвячували закликам до москвичів не боятися і приходити голосувати.
У підсумку можна згадати надзвичайно показовий приклад використання агітаційних матеріалів незалежними кандидатами. Невеликий плакат, який закликав виборців голосувати за незалежного кандидата полковника В.В. Квачкова до Державної Думи. У цьому матеріалі, крім лаконічного і жорсткого гасла "Досить грабувати Росію!", Міститься дуже мало тексту. Весь зміст зосереджено на досить примітивному, але може бути від цього більш дієвому образному вирішенні агітаційної проблеми.
В цілому можна прийти до висновку, що дана рекламна кампанія останніх політичних виборів відзначена не занадто високою організованістю, оскільки широке населення не було ознайомлено з програмними положеннями політичних кандидатів, а деякі політичні блоки, Руху та окремі кандидати взагалі як би не були присутні у виборчій кампанії, а були позначені тільки в ході голосування в якості "post fact". Слід відзначити також і відсутність елементів істинно демократичної змагальності
... будуть покладені обов'язки з підготовки структури компанії і персоналу до реалізації маркетингової стратегії. РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І РОЗРАХУНОК ЇХНЬОГО ВПЛИВУ НА ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ КОМПАНІЇ 4.1. Основні напрямки вдосконалення управління маркетинговою діяльністю компанії «Юнівест Маркетинг» У попередніх розді ...
... ефективності проекту підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ „ДКБ РОТЕКС” В табл. 3.1 наведені вихідні данні для розрахунку конкурентоспроможності продукції підприємства ТОВ „ДКБ „РОТЕКС” після впровадження заходів проекту підвищення конкурентоспроможності продукції та рівня економічної внутрішньої фінансової стійкості. Згідно з даними прогнозних оцінок розділу 3.2 станом на 2007 ...
... і принципи та технології політичної реклами та її вплив на свідомість населення досліджували І. Антоненко, А. Донцов, С. Лісовський, А. Соловйов, С. Пшизова та ін. Як комунікативний процес політичну рекламу вивчали В. Бебик, Є.Єгоpова-Гантман, Т. Ляпіна, В. Музикант, І. Шовкун та ін. [23, 125]. Багато дослідників стверджують, що сучасні технології індивідуального „промивання мізків” разом з ...
... і обсяги цих видань. Щодо процесу створення рекламно-інформаційного тижневика спочатку слід розглянути технологічні аспекти цього процесу. Технологічний процес створення рекламно-інформаційного тижневика можна розділити на три етапи (два перших відбуваються безпосередньо в редакції): створення макету, вивід плівок, друк. Переважна більшість періодичних видань в Україні не мають власної поліграф ...
0 комментариев