ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

4. ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Найнижчою ступеню планування є планування окремих навчальних занять – одиниць навчального процесу. Підготовка до конкретного навчального заняття у певній формі включає розробку орієнтовного плану проведення даного заняття, стандартна структура якого звичайно така:

*  тема заняття за навчальною програмою;

*  навчальна ціль заняття;

*  форма, тип, методи проведення заняття;

*  матеріально-технічне забезпечення заняття;

*  структура заняття (основні етапи і розподіл за часом, що відповідають типу, формі і методам проведення заняття).

5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ТА ЇХ СПЕЦИФІКА

Термін “організація” походить від латинської “organizo” – “утворюю, упорядковую”. Сьогодні під організацією часто розуміють досягання цілісності, упорядкування складових частин якогось духовного чи матеріального об’єкту. Відповідно організацією навчальної діяльності є досягання цілісності, упорядкування складових частин навчального процесу для досягання навчальних цілей. На практиці організація процесу навчання означає вибір і застосування певних методів і форм навчальної діяльності.

Методи і форми навчання – це способи упорядкування навчальної діяльності, що стосуються відповідно її внутрішньої і зовнішньої сторін.

З грецької “metodos” буквально перекладається як шлях до чогось. Тому метод навчання – це спосіб досягання навчальних цілей, що характеризує змістовно-процесуальну або внутрішню сторону навчального процесу. Це відповідь на запитання: “Що зробити для досягнення навчальної цілі?”. Приклади методів навчання: лекція, аналіз ситуації, читання підручника, спостереження, експеримент, демонстрація, дидактична гра та інші.

Поняття форми діяльності має інший смисл, ніж поняття методу. З латинської слово “forma” позначає “зовнішній вигляд”. Це відповідь на запитання – “Як зробити?”. Якщо метод більше пов’язаний з засобами діяльності, то форма – з умовами – кількістю учасників діяльності, часом і місцем її здійснення і т.п.

Наприклад, щоб отримати необхідну інформацію з сьогоднішньої теми можна діяти декількома способами (тобто використати різні методи):

1)  самостійно прочитати матеріал в літературі;

2)  прийти на лекцію;

3)  розпитати викладача;

4)  звернутись за конспектом до одногрупника і т.д.

Ви обрали для отримання інформації з сьогоднішньої теми метод лекції, тобто прийшли послухати і законспектувати цю тему. Але кожний з вас робить це по-різному - у різній формі. Хтось – індивідуально, хтось – в групі друзів, переписуючи і обговорюючи з ними щось. Деякі з вас обрали собі перші парти, а деякі – гальорку. Хтось конспектує систематично і послідовно, а хтось час від часу.

Отже, форма навчання як дидактична категорія означає зовнішню організацію навчального процесу, яка пов’язана з кількістю учнів, часом і місцем навчання, а також порядком його здіснення.

Приклади форм організації навчання: урок, семінарське заняття, лабораторна робота, екскурсія, виробнича практика та інші.

Хоч форма і метод і відображають різні сторони організації процесу діяльності, вони органічно взаємопов’язані. Одна і та ж форма навчання при використанні різних методів може суттєво змінюватись.

Наприклад, одне і те ж семінарське заняття як форма організації навчання відбудеться по-різному на основі методу виступу з рефератами або методу групової дискусії.

А один і той же метод, можна здійснювати в різних формах.

Наприклад, міні-лекцію можна прочитати і на семінарському і на практичному занятті. Лекції в школі і вузі можуть суттєво відрізнятись за тривалістю, кількістю слухачів, розташуванням місць в аудиторії і кваліфікацією викладача.

Крім того, інколи методи навчання настільки розвиваються, що перетворюються на самостійні форми організації навчання.

Наприклад, лекція – це метод навчання. Але поступово цей метод набув у вітчизняній вищій освіті таку популярність, що перетворився на основну форму організації навчання у вищій школі. Для проведення лекцій стали утворюватись спеціальні аудиторії – амфітеатри, використовуватися спеціальне обладнання – мікрофони, збиратись цілі потоки студентів. Аналогічно сьогодні в прогресивних навчальних закладах стають формами організації навчання такі методи як ділові ігри, методи аналізу ситуацій (кейс-методи) та інші.

6. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ФОРМ НАВЧАННЯ

Історично існувало декілька основних форм навчання:

1.  Індивідуальна форма навчання – вчитель працює з одним учнем (в своєму домі чи домі учня) – найдавніша форма, що виникає ще за античних часів і домінує в освіті до XVII ст.

2.  Індивідуально-групова форма навчання – вчитель працює з групою дітей, різних за віком і підготовкою, за індивідуальним принципом: по черзі запитує кожного учня, пояснює йому новий матеріал, надає індивідуальне завдання. Інші в цей час працюють самостійно. Розповсюджена в Європі (гарно описується у Чарльза Діккенса).

3.  Масова форма навчання – одночасна робота з групою учнів. Одна з перших таких форм виникла у братерських школах Білорусії і України в XVI ст. і стала прототипом сучасної класно-урочної системи. Розповсюджується з XVIII ст. і домінує сьогодні. Її різновиди:

Ø  класно-урочна система – це така форма організації навчання, при якої учні розподіляються за віком і поєднуються в групи – класи з приблизно однаковим рівнем підготовки, всім викладається один і той же матеріал, заняття проводяться поурочно за попередньо складеним розкладом. Нормується також графік роботи на рік, що викликає появу понять “навчальний рік”, “навчальний день”, “урок”, “перерва між заняттями”, “навчальні канікули” та інші. Ця система залишається дуже перспективною і сьогодні і застосовується в більшості світових шкіл.

Ø  Бел-ланкастерська система, або система взаємного навчання – запропонована у 1798 році священником Беллом і вчителем Ланкастером, які одночасно впровадили її в Індії та Англії. Полягає в тому, що спочатку старші учні під керівництвом вчителя самі вивчають матеріал, а потім, отримавши відповідні інструкції, навчають своїх молодших товаришів.

Ø  система вибіркового навчання, що існує в різновидах: Батівська система в США і Мангеймська система в Європі. Батівська система полягає в тому, що урочна (колективна) робота з класом поєднується з індивідуальною позаурочною роботою із слабкими учнями. Мангеймська система припускає розподіл учнів на основі тестування за їх успішністю на класи: слабкі, середні і сильні, між якими можливі переходи.

Ø  лабораторно-бригадне навчання – прийняте у радянських школах у 20-ті роки ХХ ст. Учні розподілялися на бригади по 5-6 осіб, в складі яких самостійно вивчали рекомендований матеріал, а потім бригадир самостійно звітував вчителям за виконану роботу.

Ø  метод проектів – популярний сьогодні на Заході, поширюється в нашій країні. Група учнів отримує спільне завдання по розробці певного проекту, відповідно до якого вони повинні розподілити ролі, узгодити свої дії, а в ході розробки – навчити один одного.

7. ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Безпосередньо в навчальному процесі навчальна діяльність здійснюється у різних формах її організації. В освіті України сьогодні прийнята класно-урочна (для школи) або семінарсько-лекційна (для ВНЗ) система навчальної роботи. За цією системою виділяють наступні форми організації навчання:

1.  У школі:

·  урок – основна форма навчання;

·  екскурсія;

·  додаткове заняття;

·  інструктаж;

·  конференція;

·  факультатив;

·  клубна робота;

·  позакласне читання;

·  домашня робота;

·  предметний гурток;

·  студія;

·  наукове товариство;

·  олімпіада;

·  конкурс;

·  робота на пришкільної ділянці;

·  заняття в навчальній майстерні, комп’ютерному класі, шкільному кооперативі;

·  похід по рідному краю;

·  фізкультурне змагання і т.п.

2.  У старших класах (додатково):

·  лекція;

·  семінарське заняття;

·  співбесіда;

·  практикум;

·  консультація та інше.

3.  У вищих навчальних закладах:

·  лекція;

·  семінар;

·  лабораторна робота;

·  практичне заняття;

·  самостійна робота;

·  колоквіум;

·  конференція;

·  науково-дослідна робота (курсові і дипломні роботи);

·  виробнича практика та інше.

Особливе місце в системі вищої школи займає заочна вища освіта, що є спеціальною формою підготовки висококваліфікованого спеціаліста без відриву від його виробничої діяльності.

Вечірня освіта – це ще одна форма організації навчання у ВНЗ, яка поєднує елементи очного і заочного навчання. Про ці та інші форми організації навчання ви можете також докладніше почитати в рекомендованій літературі.

8. ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Одним з напрямків інноваційної діяльності навчальних закладів сьогодні є інтенсивний пошук нестандартних форм організації навчальної роботи, які б дозволяли активізувати процес навчання, зробити його природним, невимушеним і цікавим.

В літературі з’являється все більше описів таких форм навчання, що називаються інноваційними.

В основі таких форм роботи – використання нетрадиційних методів навчання, у тому числі і видів діяльності, не пов’язаної прямо з навчанням:

·  урок-ділова гра; ·  урок-змагання; ·  урок–прес-конференція; ·  урок-КВК; ·  урок-консультація; ·  урок-аукціон; ·  урок-“суд”; ·  урок-концерт;

·  урок-семінар; ·  урок-гра ”Поле чудес”; ·  урок-семінар; ·  урок-вистава; ·  урок творчості; ·  урок-звіт; ·  межпредметний урок;

·  лекція-співбесіда; ·  семінар-дискусія; ·  семінар доповідей за рефератами; ·  семінар запитань і відповідей; ·  семінар-конференція; ·  семінар зустрічі з цікавими людьми

Інноваційну форму навчання не рекомендується використовувати у готовому вигляді, краще вигадати свою власну форму, враховуючи особливості навчального предмету, склад учнів і свої власні можливості.

Висновки

1.  В основі успішного управління навчанням закладене якісне планування навчальної діяльності на різних рівнях – від загальноосвітнього до конкретно навчального.

2.  При складанні навчального плану, програми конкретних навчальних дисциплін повинні проектуватись також форми і методи навчання.

3.  Вибір конкретних форм і методів роботи з тими, хто навчається, залежить від прийнятої системи навчання, особливостей змісту навчання, вікових і психологічних можливостей учнів і викладачів.

4.  Особливо перспективною є самостійна розробка інноваційних форм організації навчання, побудованих на особливих умовах навчання.