Засоби ділової графіки

2.5 Засоби ділової графіки

Засоби ділової графіки цікавлять учнів. Матеріал, що вивчається, не складний для засвоєння, однак важкими для учнів лишаються питання, пов'язані з вибором типу діаграми та аналізом одержаних графічних результатів.

Під час ознайомлення учнів з теоретичним матеріалом вказівки графічного режиму середовища електронних таблиць доцільно поділити на дві групи:

·  вказівки щодо опису діаграм;

·  вказівки форматування діаграм та графіків.

Подальше ознайомлення з матеріалом, що вивчається, відбувається відповідно до такого поділу матеріалу. Під час пояснення правил роботи побудови діаграм слід звернути увагу учнів на:

·  правильне та повне виділення даних для побудови діаграми;

·  призначення різних типів діаграм та правила їх використання;

·  зміни окремих елементів діаграми.

Можна спочатку запропонувати учням на базі одних і тих самих даних побудувати різні типи діаграм, наочні приклади яких учні повинні одержати заздалегідь у надрукованому вигляді. Причому учні повинні відобразити на екрані всі деталі діаграми, як це показано на картках, наданих учням. Наприклад, завдання можуть бути такими: Для даних, що містяться в таблиці 1.9, побудувати вказані діаграми (мал.9-10).

Учні повинні проаналізувати одержані результати та вирішити, яка із запропонованих діаграм краще відображає дані таблиці, та спробувати вказати призначення кожної.

 

Таблиця 1.9 Кількість спортсменів серед учнівської молоді в Європі

Держава	Дівчата	Юнаки	Не займаються спортом
Італія	37%	36%	27%
Швеція	33%	28%	39%
Данія	32%	24%	44%
Україна	28%	51%	21%

Приклад 11. На малюнку 9 побудовано гістограму, яка показує співвідношення категорій молоді (тих, що займаються спортом, та тих, що не займаються) по кожній країні. Аналізуючи дані за допомогою цієї гістограми, можна зробити висновок, що найбільша частка спортсменів в Україні — юнаки, в Данії — це молодь, яка не займається спортом.

Мал.9

.

Мал.10

На малюнку 10 зображено лінійчасту діаграму, за якою видно, що у країнах Європи найбільше займаються спортом юнаки в Україні, а найменше

— в Данії. Серед дівчат заняття спортом поширені однаково в кожній країні, що приблизно становить 30% від всієї молоді.

мал. 11 мал.12

мал.13

Малюнок 11 містить кругову діаграму, яка демонструє частку кожної категорії молоді в загальній масі, серед молоді Європи заняття спортом поширено однаково серед юнаків і дівчат, що становить відповідно по 34%, 33%, і 33% молоді зовсім не займаються спортом.

Кільцева діаграма на малюнку 12, як і кругова, ілюструє частину кожної категорії молоді в окремій країні, враховуючи дані по Європі взагалі.

Зображена на малюнку 13 пелюсткова діаграма відображає тенденцію кожної країни у ставленні молоді до спорту, кожній країні відповідає вісь, на якій позначено конкретне числове значення для кожної категорії молоді. Бачимо, що найактивнішими спортсменами є українські юнаки, тоді як юнаки інших країн однаково ставляться до спорту; розподіл між дівчатами майже рівномірний і становить від 20% до 40%.

Саме такий підхід дозволяє навчити учнів не лише механічним вмінням будувати діаграми, а й формує вміння проводити аналіз зображених даних.

Далі доцільно звернути увагу учнів на можливість під час побудови діаграм заміни одне одним категорій та рядів.

 Приклад 12. Для таблиці 1.10 можна порівнювати досягнення працівників деякої фірми, які продавали автомобілі, щоквартально, а можна порівнювати кількість проданих автомобілів в кожному кварталі кожною конкретною людиною (мал. 14, 15). При цьому учні повинні усвідомити, що така заміна цілком залежить від завдання порівняння.

Таблиця 1.10 Кількість проданих автомобілів

Прізвище	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
Іванов	23	20	12	16
Сергієнко	8	12	10	14
Ткачук	19	14	12	10
Северіненко	11	6	7	9

 

мал.14

мал.15

Для закріплення матеріалу доцільно запропонувати учням завдання двох типів.

Завдання 3. Дано таблицю 1.11, необхідно вибрати відповідний тип діаграми та побудувати її для:

а) порівняння успішності учнів з кожного конкретного предмета;

б) дослідження схильності окремого учня до вивчення окремої дисципліни.

Таблиця 1.11 Успішність учнів

Прізвище	Математика	Фізика	Інформатика	Укр. літ.	Заруб, літ.	Біологія
Бондар В.	11	10	12	10	11	11
Гапон С.	9	9	8	9	10	10
Стецюк К.	8	9	9	8	9	10
Савицька О.	4	3	4	4	3	5

мал.16

Учні повинні побудувати діаграми (мал. 16, 17), та пояснити, як за їх допомогою можна дати відповіді на поставлені запитання.

Завдання 4. Дано таблицю 1.12 та діаграми (мал. 18, 19). Сформулювати властивості даних, які можна дослідити, аналізуючи побудовані діаграми.

 

Таблиця 1.12 Середній бал успішності

Прізвище	1 чверть	2 чверть	3 чверть	4 чверть
Бондар В.	10,1	9,8	10,9	11,2
Гапон С.	9,2	8,7	9,7	8,4
Стецюк К.	7,9	8,3	7,5	8,3
Савицька О.	9,4	8,8	9,5	8,9

 

 

мал.18 мал.19

 Учителю слід навчити учнів «читати» вже побудовані діаграми. Для цього можна запропонувати вправи такого характеру.

Дано таблицю 5.34 і відповідну діаграму. Відповісти на запитання:

1)  Який з кварталів був найбільш (найменш) сприятливий для продажу автомобілів стосовно цієї групи працівників?

2)  Який з кварталів був найбільш (найменш) сприятливий для кожного з працівників?

3)  Хто і з якими показниками був лідером (з найменшими показниками) з продажу автомобілів (щоквартально)?

4)  Яка динаміка продажу спостерігалась протягом року для групи загалом (періоди зростання і спадання)?

5)  Визначити періоди зростання і спадання продажу окремо для кожного працівника.

6)  Визначити найкращого (найгіршого) працівника за підсумками року.

7)  Хто з працівників в жодному з кварталів не продав більше, ніж 15 автомобілів?

8)  У кого з працівників показники продажу автомобілів щоквартально протягом року не були менші, ніж 10?

9)  У кого з працівників кількість проданих автомобілів щоквартально знаходилась в межах від 5 до 15 автомобілів?

Практика свідчить, що учні відразу засвоюють не всі елементи діаграми, тому слід запропонувати їм для наочності малюнок, на якому пояснюється призначення кожного з елементів діаграми, та систему завдань на закріплення.

Приклад 13. Розглянемо таблицю (таблиця 1.13) і дві діаграми (мал.20, 21).

Таблиця 1.13 Хто найменш корумпований

Країна	Рейтинг		Різниця	Зміна
	2001	2002
Австрія	7,59	7,13	0,46	Покращилось
Японія	7,05	6,72	0,33	Покращилось
Гонконг	7,01	7,12	-0,11	Погіршилось
Франція	6,96	7,00	-0,04	Погіршилось
Бельгія	6,84	6,85	-0,01	Погіршилось
Чилі	6,80	6,94	-0,14	Погіршилось
Португалія	6,53	5,56	0,97	Покращилось

мал.20

Для засвоєння учнями окремих елементів діаграми корисними можуть стати завдання виду:

Завдання 5. Для конкретної таблиці (таблиці 1.13) та створеної діаграми (мал. 21) вказати відсутні параметри (назва, легенда, підписи даних тощо) та додати їх до діаграми.

мал.21

Завдання 6. До діаграми (мал. 22), створеної на основі таблиці 1.14, внести деякі зміни:

Таблиця 1.14 Обсяг продажу товарів

Назва товару	Січень	Лютий	Березень
Телевізори	25	17	15
Радіотовари	14	12	16
Електротовари	18	20	22

мал.22

1)  Зменшити (збільшити) зону заголовка діаграми.

2)  Змінити шрифт заголовка діаграми.

3)  Вилучити легенду, потім відтворити легенду діаграми.

4)  Перемістити легенду так, щоб вона знаходилась над зоною побудови діаграми.

5)  Зменшити (збільшити) зону побудови діаграми.

6)  Змінити діаграму так, щоб зона побудови діаграми була праворуч, а легенда ліворуч.

7)  Зобразити допоміжні лінії сітки.

8)  Вставити таблицю значень.

9)  Відобразити значення даних на діаграмі.

10)  Змінити тип діаграми.

11)  Вставити назву осі X (осі Y).

12)  Змінити колір подання окремих даних на діаграмі.

13)  Змінити розмір літер в назві діаграми.

14)  Зменшити відстань між назвами категорій.

Корисними для формування в учнів критичного мислення є завдання виду: проаналізувати дані таблиці і побудовану для них діаграму та виправити помилки, зроблені під час побудови.

Як свідчить практика, до типових помилок учнів при побудові діаграм можна віднести:

·  виділення в таблиці кількох стовпчиків, що містять текстову інформацію — відповідні значення в діаграмі вважаються рівними 0, але в легенді відображається відповідний знак;

·  включення узагальнених клітинок із значенням, наприклад суми, при виділенні даних;

·  непропорційне виділення кількості значень в різних стовпчиках (в одному стовпчику виділено 5 рядків, в іншому — 4 або 6 чи 8) та ін.

Для попередження помилок слід звернути увагу учнів на коректне виділення даних в таблиці під час побудови діаграм, зазначити необхідність включення до виділених зон списку категорій, назви стовпчиків; пояснити правила виділення стовпчиків чи рядків, що розташовуються в таблиці непослідовно тощо.

Під час вивчення засобів ділової графіки слід навчити учнів аналізувати одержані діаграми та графіки і вибирати кращий тип діаграм відповідно до поставленої задачі та даних, на базі яких вона будується.

Для аналізу призначення різних типів діаграм слід запропонувати учням таблицю (табл. 1.15), яка може бути для них орієнтиром.

  Таблиця 1.15

Тип	Призначення	Приклад
Гістограма	Гістограма демонструє зміну даних за певний період часу й ілюструє співвідношення окремих значень даних. Категорії розташовуються вздовж горизонталі, а значення — вздовж вертикалі. Таким чином, більша увага приділяється змінам у часі. Гістограма з накопиченням демонструє внесок окремих елементів в загальну суму. У тривимірній гістограмі порівняння даних проводиться вздовж двох осей
Лінійчаста діаграма	Лінійчаста діаграма відображає співвідношення окремих компонентів. Категорії розташовані вздовж горизонталі, а значення — вздовж вертикалі. Таким чином, більша увага приділяється співставленню значень, і менша — змінам у часі. Лінійчаста діаграма з накопиченням відображає внесок окремих елементів в загальну суму
Графік	Графік відображає тенденції зміни даних за однакові проміжки часу
Кругова діаграма	Кругова діаграма ілюструє як абсолютну величину кожного елемента ряду даних, так і його внесок в загальну суму. На круговій діаграмі може бути представлений лише один ряд даних. Таку діаграму рекомендується використовувати, коли необхідно підкреслити деякий великий елемент. Для полегшення роботи з маленькими частками в основній діаграмі їх можна об'єднати в єдиний елемент, а потім виділити в окрему діаграму поруч з основною
Діаграма із зонами	Діаграма із зонами підкреслює величину зміни протягом певного періоду часу, показуючи суму введених значень. Вона також відображає внесок окремих значень у загальну суму
Кільцева діаграма	Як і кругова діаграма кільцева діаграма ілюструє внесок кожного елемента в загальну суму, але, на відміну від кругової діаграми, вона не може містити кілька рядів даних. Кожне кільце в кільцевій діаграмі відображає окремий ряд даних
Пелюсткова діаграма	У пелюстковій діаграмі кожна категорія має власну вісь координат, що виходить з початку координат. Лініями з'єднуються всі значення з певної серії. Пелюсткова діаграма дозволяє порівняти загальні значення з кількох наборів даних.

Для закріплення знань учнів про призначення типів діаграм доцільно запропонувати завдання на створення різних типів діаграм. Завдання можуть бути такого типу:

Завдання 7. Для даних, що зберігаються в таблиці 1.16, побудувати:

а)  гістограму;

б)  лінійчату (стовпчикову) діаграму;

в)  діаграму з зонами;

г)  кільцеву діаграму;

д)  пелюсткову діаграму.

 

Таблиця 1.16Сучасна галузева структура зайнятості населення в різних країнах, %

Галузь	США	Японія	ФРН	Польща	Індія	Китай
Сільське господарство	2,9	5,8	3,3	23,0	60,9	56,4
Індустріальні галузі	30,1	40,2	43,0	37,4	20,6	25,2
Обслуговуючі галузі	67,0	54,0	53,7	39,6	18,5	18,4

Практика свідчить, що учням дуже важко будувати графіки функцій, які вивчаються в шкільному курсі математики, тому на це необхідно звернути особливу увагу. Важливим етапом в побудові графіка функції в середовищі електронних таблиць є створення таблиці, а графік при правильному доборі кроків для зміни аргументів функції будується швидко і автоматично.

Під час вивчення наступного матеріалу доцільно пропонувати учням на базі одержаних результатів, пошуку даних, фільтрування чи зведеної таблиці будувати діаграми.

Висновок

Електронна таблиця (ЕТ)— сховище (частина запам'ятовуючого простору) для зберігання відповідним чином структурованої сукупності даних різних типів. Електронна таблиця повинна розглядатися в шкільному курсі інформатики як об'єкт опрацювання, а табличний процесор — засіб опрацювання електронних таблиць. Під опрацюванням будемо розуміти аналіз даних, їх корекцію, синтез висновків, прийняття рішень, експерименти — все, що стосується дослідницької діяльності людини, яка використовує в своїй практичній професійній діяльності електронні таблиці і табличний процесор.

Електронна таблиця — це також «запам'ятовуючий» простір, спеціальним чином структурований для опрацювання даних, які там зберігаються, за допомогою програм табличних процесорів. Електронна таблиця може бути порожньою, тоді лише вказана її структура за допомогою табличного процесора, або зберігати певні дані в клітинках таблиці (у відповідних полях запам'ятовуючого простору) — числа, формули, тексти або інші об'єкти.

Програма для опрацювання електронних таблиць як і текстові та графічні редактори, належить до прикладного програмного забезпечення загального призначення і знання можливостей використання такої програми та вміння виконувати в її середовищі основні операції з електронними таблицями сьогодні є загальноосвітніми. Значна кількість професій потребують від потенційних працівників умінь працювати з табличною інформацією, опрацьовувати її за допомогою табличних процесорів.

Принципи, які можуть бути покладеними в основу методики вивчення такої програми, багато в чому схожі на принципи, на яких будувалась методика вивчення текстових та графічних редакторів. До них можна віднести:

1.  Використання індуктивного методу, за яким пояснення основних можливостей та принципів опрацювання електронних таблиць будується від конкретних прикладів до узагальнень у вигляді правил-алгоритмів, які не залежать від конкретної програми та знань і навичок користувача стосовно роботи з нею.

2.  Мотиваційне навчання, при якому кожна вказівка чи група пов'язаних за змістом завдання вказівок спочатку демонструється на прикладах, пояснюється мета та необхідність їх введення.

3.  Навчання через систему доцільних задач. Для кожної конкретної вказівки чи групи вказівок добирається система завдань з практично значущим і зрозумілим змістом для відповідної вікової групи учнів. Учні ознайомлюються з умовою завдання та самостійно шукають в середовищі потрібні вказівки для одержання результатів, при цьому вимоги до результатів виконання завдання (вигляд відформатованої таблиці, діаграма, результати обчислень тощо) учні одержують у надрукованому вигляді. Завдання полягає в тому, щоб із запропонованої табличної інформації шляхом її опрацювання за допомогою табличного процесора одержати конкретні результати, тобто використовується дидактичний принцип навчання «за зразком» — орієнтовною основою дій.

4.  Використання при проведенні практичних занять за комп'ютером завдань двох видів:

·  введення вхідних даних з клавіатури та подальше їх опрацювання в середовищі табличного процесора;

·  опрацювання заздалегідь введених до пам'яті комп'ютера табличних даних та аналіз одержаних результатів.

5.  Використання наочних орієнтирів для контролю за результатами виконання завдань.

6.  Використання навчальної допомоги різного рівня при використанні завдань для самостійного виконання.

7.  Проведення лабораторних робіт комплексного характеру для закріплення знань та вмінь учнів в нових умовах.

8.  Використання методу проектів для поглибленого вивчення можливостей електронних таблиць.

Список використаної літератури

 

1.  Белинский П.П. Информатика. – М.: КНОРУС, 2005. – 448 с.

2.  Вейскас Дж. Эффективная работа с Microsoft Excel 2000. – СПб.: Питер, 2000. – 415 c.

3.  Волобуєва Т.Б. Курс користувачів персональним комп’ютером. – К.: Освіта, 2006. – 354 с.

4.  Гаврилов А.В. Локальные сети ЭВМ. – М.: Наука, 2000. – 328 с.

5.  Гандерлой М. Моя первая книга о Microsoft Office Excel 2000. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 391 c.

6.  Глушаков С.В. Персональний комп'ютер. – Харків: Фомо, 2004. – 499 с.

7.  Гурин Н.И. Работа на персональном компьютере. – М.: Наука, 2004. – 224 с.

8.  Дейт К. Информатика. – М., 2000. – 324 с.

9.  Евсеев Г. Новейший самоучитель работы на компьютере. – М., 2005. – 688 с.

10.  Кирий В.Г. Информатика. – М.: Наука, 2004. – 38 с.

11.  Леонтьев В.Р. Новейшая энциклопедия персонального комп’ютера. – М.: Олма-Пресс, 2004. – 311 с.

12.  Макарчук О.М. Практичний курс інформатики. – К.: Либідь, 2001. – 366 с.

13.  Онищук А.Р. Створення таблиць в Excel. – К.: КНЕУ, 1997. – 366 с.

14.  Послед Б. Excel 2000. Лекции и упражнения. – К.: ДиаСофт, 2000. – 411 с.

15.  Руденко В.Д. Практичний курс інформатики. – К.: Фенікс, 1997. – 399 с.

16.  Соколов П.Т. Інформатика в школі. – К.: Знання, 2000. – 394 с.

17.  Чаповська Р.Б. Microsoft Excel 2000. – Шепетівка: Аспект, 2005. – 258 с.

18.  Макарова Н.В. Информатика. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 768 с.