Суміжні права

Міністерство освіти і науки України

ІФНТУНГ

Кафедра УРЕР

Реферат на тему:

“Суміжні права”

м. Івано-Франківськ 2010р.

Зміст

Вступ

1. Поняття суміжних прав

2. Суб’єкти і об’єкти суміжних прав

3. Виникнення і здійснення суміжних прав

4. Критерії для надання охорони суміжних прав

5. Права виконавців. Права виробників фонограм. Права організацій віщання

6. Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення

7. Терміни охорони суміжних

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Галузь регулювання суміжних прав є суттєвою частиною суспільних відносин і значно доповнює норми цивільного права, що стосуються авторських прав. Суміжні права є невід’ємними від авторських прав, а норми, що фіксують їх, складають суміжні частини нормативно-правових актів. Суб’єктами суміжних прав є широке коло осіб, а сфера їх застосування надзвичайно велика – все це дозволяє говорити про актуальність даної галузі права. Перш за все, актуальним є вивчення структури об’єктів та суб’єктів суміжних прав, а також дослідження специфіки правовідносин, які виникають між тими чи іншими суб’єктами суміжних прав із метою подальшої класифікації та уніфікації. Мета даної роботи полягає в тому, щоб розкрити специфіку правовідносин,які стосуються суміжних прав, в Україні. Задля успішного виконання цієї мети доцільно виконати більш дрібні завдання:

- сформулювати поняття суміжних прав, визначити сферу їх застосування;

- визначити, які нормативно-правові акти регулюють сферу суміжних прав;

- розібрати класифікацію суб’єктів та об’єктів суміжних прав, яка властива українській правовій моделі;

- виявити специфіку правовідносин, які виникають щодо прав суб’єктів суміжних прав.

Об’єктом роботи є українське законодавство щодо авторського права та суміжних прав. Предмет роботи – правові норми, що регулюють суміжні права. Структура роботи складається з двох розділів – перший присвячено розкриттю поняття суміжних прав, об’єктної сфери та сфери нормативного регулювання суміжних прав; другий розділ стосується суб’єктів суміжних прав, специфіки правовідносин, які виникають між суб’єктами суміжних прав в Україні.

1. Поняття суміжних прав

Сумі́жні права́ (англ. related rights, фр. droits voisins, рос. смежные права) — тип прав на інтелектуальну власність, спрямованих забезпечити охорону інтересів фізичних та юридичних осіб, що сприяють створенню творів, які після створення стають доступними для широкого загалу. Починаючи з 1994 p. цивільно-правовому регулюванню підлягають так звані суміжні права. Дані права виникають з відносин, які вже давно існують у творчому житті нашого суспільства. Особливого значення ці відносини набули з розвитком техніки, що зумовило виникнення нових можливостей щодо виконання та розповсюдження авторських творів, а разом з тим і необхідність їх правового захисту. Охорона суміжних прав здійснюється відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права". Суб'єктів авторського права і суміжних прав об'єднує дух творчої діяльності. Правовий аспект взаємовідносин полягає в тому, що грунтом для виникнення суміжних прав є твір автора, який може бути певним шляхом розповсюджений. Носіями суміжних прав є диригент та музиканти, які виконують музичний твір композитора, студія звукозапису, яка вперше здійснила запис компактного диску виконавця, телекомпанія, яка транслює свої програми. Розділ III вищезгаданого закону забезпечує правову охорону суміжних прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення. Отже, можна дати таке визначення суміжних прав.

Суміжні права — це права виконавців на результати творчої діяльності, а також права виробників фонограм та організацій мовлення щодо використання творів науки, літератури і мистецтва, які охороняються авторським правом.

Згідно із Римською конвенцією строк охорони суміжних прав має складати щонайменше 20 років починаючи з останнього дня року, у якому відбулося виконання, було здійснено запис фонограми або було вперше сповіщено передачу мовлення.

Згідно із Угодою щодо торгових аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС) права виконавців та виробників фонограм охороняються протягом щонайменше 50 років починаючи із останнього дня року, у якому відбулося виконання або було здійснено запис фонограми, та протягом щонайменше 20 років, починаючи з останнього дня року, коли було вперше сповіщено передачу мовлення.

В Україні суміжні права на усі види об'єктів (виконання, фонограми, передачі мовлення) охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання, першого опублікування або запису фонограми та першого публічного сповіщення передачі мовлення. Закінчення речинців захисту настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені законодавством строки захисту.