1. Визначення обмежувальної лінії позасмугового випромінення
Для заданого класу випромінення радіопередавача розрахувати необхідну смугу радіочастот
і ширину контрольної смуги частот
, а також розрахувати і побудувати обмежувальну лінію позасмугового випромінення, визначити закон її зміни
на і-тій дільниці апроксимації за наданими рівнями
та
, отримати математичну модель обмежувальної лінії, записати значення відносної потужності позасмугового випромінення
для кожної з дільниць.
Пояснити, в яких випадках доцільна побудова обмежувальної лінії позасмугового випромінення і яку інформацію щодо випромінення можливо отримати порівнянням обвідної спектру потужності реального сигналу з обмежувальною лінією. Зробити висновки.
Згідно номеру залікової книжки:
– коефіцієнт ![]()
– коефіцієнт ![]()
Параметри для обчислення варіанту зазначено в табл. 1.
Таблиця 1. – Вхідні параметри
| N | Клас випромінення, ГОСТ 24375–80 | Ширина необхідної смуги
| Ширина контрольної смуги
| Частота модуляції, кГц | Формули для розрахунку координат обмежувальної лінії | |
| По осі рівнів, дБ | По осі частот, кГц | |||||
| 6 | R3EGN |
|
|
|
|
|
За даними табл. 1. визначаємо:
а) частоту модуляції
;
б) ширину необхідної смуги
;
в) ширину контрольної смуги
;
г) координати обмежувальної лінії за віссю ординат (рівнів) ![]()
![]()
(дБ);
д) координати обмежувальної лінії за віссю абсцис (частот) ![]()
![]()
![]()
Результати представлені в табл. 2.
Таблиця 2 – Розраховані значення параметрів завдання
| Ширина необхідної смуги
| Ширина контрольної смуги
| Частота модуляції, кГц | Координати обмежувальної лінії | |
| По осі рівнів, дБ | По осі частот, кГц | |||
| 6,7 | 7,705 | 6,7 |
|
|
Визначаємо границю першої дільниці апроксимації:
![]()
де
– частота зламу характеристики.
Для
спектральна щільність потужності незмінна, a
дБ.
Для визначення координат точок, крізь які проводять апроксимовані прямі, обираємо сукупність точок
і
,
і
, де
Точка перетинy цих прямих
відповідає умові
, де ![]()
Закон зміни спектру потужності
в розстрочці
визначаємо за виразом:

Вважаючи, що значення спектральної потужності в межах необхідної смуги
є постійним, приймаємо
дБ.
Для обчислення значень
другої ділянки апроксимації
визначимо
скориставшись співвідношенням:
![]()
Інтенсивність зміни потужності спектру на третій ділянці апроксимації
:
![]()
Отже:
![]()
Визначаємо значення рівня відносної потужності позасмугового випромінення для
:

Отже, визначаємо
як:
![]()
Для обчислення значень
третьої ділянки апроксимації
визначимо
скориставшись співвідношенням:
![]()
Інтенсивність зміни потужності спектру на четвертій дільниці апроксимації
:
![]()
Отже:
![]()
Визначаємо значення рівня відносної потужності позасмугового випромінення для
:

![]()
Для обчислення значень
четвертої ділянки апроксимації
визначимо
скориставшись співвідношенням:
![]()
Інтенсивність зміни потужності спектру на п’ятій дільниці апроксимації
:
![]()
![]()
Визначаємо значення рівня відносної потужності позасмугового випромінення для ![]()

Отже, визначаємо
як:
![]()
Таким чином, остаточна модель обвідної має вигляд:

За результатами розрахунків побудуємо обвідну потужності спектру сигналу.

Рисунок 1. – Обвідна потужності спектру сигналу
0 комментариев