План
1. Водний транспорт.
2. Типи лісосплавів. Розрахунок потреби у воді.
3. Рибне господарство.
ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ, ЛІСОСПЛАВ, РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО, ЯК УЧАСНИКИ ВОДОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
1. ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ
Водний транспорт відноситься до водокористувачів. Особливих вимог до якості води він не пред’являє. Проте він сам є джерелом забруднення і засмічення водних об’єктів господарсько-фекальними водами, сухим сміттям, харчовими відходами, відпрацьованим маслом, промасленими ганчірками, нафтопродуктами і іншими відходами.
Водні об’єкти, які використовуються для перевезення ними вантажів і пасажирів, називаються водними шляхами.
Водні шляхи у відношенні до материка поділяються на внутрішні (річки, канали, водосховища) і зовнішні (моря, океани, морські канали).
Внутрішні водні шляхи це, як правило річки, тому їх часто називають річковими. Вони складаються із:
- річок – в природному стані (із зарегульованим стоком) і шлюзованих;
- каналів – відкритих і шлюзованих;
- озер і водосховищ;
- водних систем, що включають річки, канали, озера і водосховища.
Під судноплавними річками, які знаходяться в природному стані, розуміють річки не перегороджені греблями, на яких судноплавні умови створюються поглибленням дна, випрямленням русла, спорудами і судноплавними обставинами.
Під шлюзованими судноплавними річками розуміють річки, які перегороджені греблями з судноплавними спорудами, ГЕС і водозаборами. На таких річках за допомогою греблі створюються водосховища, або підперті б’єфи, де судноплавні умови забезпечуються за рахунок збільшення глибин внаслідок підпору і проведення інших водно-шляхових робіт.
В залежності від інтенсивності руху і габаритів суден водні шляхи поділяються на чотири категорії: супермагістралі, магістралі, шляхи місцевого значення і під’їздні шляхи.
За тривалістю навігації вони бувають: цілорічної і періодичної дії.
За наявністю споруд – вільні і шлюзовані.
За способом перевезення – судноплавні і сплавні.
Водний транспорт пред’являє вимоги до швидкості течії, коливання рівня води біля причалу і забезпечення судноплавних глибин згідно таблиці.
Глибина суднового ходу | Категорія шляху | |||
1 | 2 | 3 | 4 | |
Мінімальна Використовується флотом | більше 2 м більше 3 м | 1,0...2,6 м 1,65...3,0 м | 0,6...1,4 м 1,0...1,65 м | 0,4...0,8 м до 1,0 м |
Для створення необхідних глибин і забезпечення безпеки судноплавства проводяться: днопоглиблювальні роботи, очистка русел і берегів, випрямлення русла, спеціальне регулювання стоку річок шляхом попуску води із спеціальних водосховищ, створених у верхів’ях річок.
Визначення потреби води для шлюзування.
При наявності греблі, що перегороджує річку, шлюзування здійснюється через одно, багатокамерні та шахтні шлюзи.
Розрахунок шлюзування полягає у визначенні тривалості наповнення чи спорожнення шлюзу, його габаритів та кількості води, яка витрачається при проведенні шлюзування.
Час наповнення чи спорожнення шлюзової камери
де LШ, ВШ, НШ - розміри шлюзу.
Довжина шлюзу – LШ ³ lC + 2Dl, ширина ВШ ³ вС + 2Dв.
Тут: lC, вС – розміри судна чи плоту; Dl = 1 + 0,01 lC – запас по довжині; Dв = (0,04...0,05)вС – запас по ширині.
Глибина води в шлюзі НШ = НОС + DН, де НОС – максимальна глибина осадки судна; DН = 0,25НОС.
Потреба у воді при шлюзуванні складається із об’єму води в шлюзі та об’єму води на фільтрацію і випаровування.
Об’єм води, що витрачається за весь період навігації на шлюзування, визначається об’ємом та числом використання зливних призм.
Об’єм зливної призми
VЗЛ = (1,15...1,20) LШ ВШ НШ.
Добовий об’єм води на шлюзування в найбільш напружений періодVДОБ = VЗЛ (ППОВН – ПЗУСТР),
де ППОВН – число шлюзувань за добу;ПЗУСТР - число зустрічних шлюзувань.
Як правило ПЗУСТР = 0,5 ППОВН.
Об’єм води, що використовується за всю навігацію
VНАВ = VДОБ ( ТНАВ – ТСК ) / jН,
Де ТНАВ – період навігації, діб;
ТСК - період скиду паводкових вод, діб;
jН - коефіцієнт нерівномірності шлюзування.
Втрати води на фільтрацію через затвор (ворота) шлюзу
VФ = 86,4 qФå в . ТНАВ,
де qФ – питома витрата через ущільнення воріт, яка приймається1,5...3 л/с на 1 м ущільнень; å в – довжина ущільнень.
Таким чином, витрата води на шлюзування за весь період навігації
VШЛ = VНАВ + VФ.
... дливої дії на навколишнє середовище. Споруди учасників ВГК повинні сприяти охороні води від забруднення і виснаження і забезпечити достатньо просту і надійну експлуатацію. 2. ОСНОВНІ УЧАСНИКИ ВОДОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ Всі учасники ВГК поділяються на водоспоживачів і водокористувачів. Водоспоживачі – споживають воду, вилучають її із водойм і водотоків (при цьому частина води вилучається ...
... і виробничі і економічні характеристики споруд і об’єктів: - виробнича потужність, - кількість виробленої продукції, - собівартість продукції. 5. Основні економічні показники гідротехнічного і водогосподарського будівництва Для гідротехнічного і водогосподарського будівництва використовують слідуючі економічні показники: 1) Основні виробничі фонди (ОВФ) діючого підприємства або об’єкта, ...
... ємні наслідки спостерігаються при деякому частковому недотриманні встановлених термінів подачі води для зрошення земель і ряду інших промислових процесів. 2 ПРОМИСЛОВІСТЬ, ЯК УЧАСНИК ВОДОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ Вода в промисловості витрачається для виготовлення продукції, задоволення потреби працюючого персоналу і створення резервів для тушіння пожарів. Виробництво промислової продукції ...
... до цінного природного багатства – води. Неухильне і суворе додержання Основ водного законодавства забезпечить умови для раціонального комплексного використання і охорони природних вод нашої країни. 2 КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ВОДИ Державний контроль за використанням і охороною води здійснюється спеціальними комісіями, які створюються в місцевих радах. Функції державного над зору і ...
0 комментариев