8.1.4 Характеристика пальних речовин та матеріалів
Пожежно– і вибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів, що застосовуються в процесі, наведені в таблиці 8.3.
Таблиця 8.3 – Характеристика пожежновибухової і пожежної небезпеки речовин і матеріалів, що обертаються у виробництві
Назва речовини (матеріалу) | Характеристика пожежо– і вибухо–небезпечності | Показники пожежної вибухонебезпечності ГОСТ 12.1.044–89* [16] | Категорія та група вибухової суміші ГОСТ 12.1.011–78* [26] |
графіт | Температура само– спалахування, оС Нижня концентра–ційна межа спала–хування, г/м3 | 830 17–24 | Вибухонебезпеч–ний (А), Т1 |
NH4OH | Температура само– спалахування, оС Концентраційні ме–жі поширення полум’я: нижній верхній | 650 15 28 | Т1 |
Сульфатна кислота є сильним окислювачем. Розбавлення сульфатна кислота розчиняє метали при цьому виділяється водень, а взаємодія її з лужноземельними металами супроводжується самозайманням.
Концентрована сульфатна кислота при взаємодії з металами може утворювати діоксиди сірки, сірку, сірководень. Присутність сульфатної кислоти посилює пожежобезпечні властивості деяких окиснювачів та багатьох органічних речовин та матеріалів.
У присутності пероксида водню спирти, кетони, ароматичні вуглеводні самозаймаються, або стабть чуттєвими до нагріву. Самозаймаються також тверді горючі матеріали, як бумага, деревина та інші.
8.1.5 Характеристика виробничого приміщення
Відповідно до ДБН В.1.1.7–2002 [27] вогнестійкості приміщення цеху Ш, тому що основні будівельні конструкції виготовлюють з цегли та залізобетону.
Відповідно до НАПБ Б–07.005–86 [28] приміщення цеху за вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься до категорії В.
По ступені небезпечності ураження електричним струмом приміщення відповідно до ПУЕ–87 [14] відносять до класу приміщень особливо небезпечних, так як є можливість одночасного доторкання до маючих з’єднань з землею металоконструкціями будівель, з однієї сторони, і до металевих корпусів електрообладнання – з іншої, температура в приміщеннях підвищена, а також хімічно–активне середовище руйнує ізоляцію струмоведучих частин електрообладнання.
Відділення цеху, де здійснюється процес змішування, подрібнення та інші матеріали відносяться до класу зон П–ІІа, П–ІІ, а також мають місце зони – 22 відповідно НПАОП 40.1–1.32–01 [29].
Все це відповідає даним нормам.
8.1.6 Ширина санітарно–захисної зони згідно ДНАОП 0.03–3.01–71 [30] – 100 м.
8.2 Промислова санітарія
8.2.1 Допустимі параметри метереологічних умов
Вибрані по ГОСТ 12.1.005–88 [19], ДСН 3.3.6.042–99 [23], допустимі параметри мікроклімату приведені в таблиці 8.4
Таблиця 8.4 – Допустимі параметри метереологічних умов
Категорія робіт по енергозатратам | Період року | Температура, оС | Відносна вологість, % не більше | Швидкість руху повітря, м/с, не більше |
Середньої тяжкості ІІа | Холодний | 17–23 | 75 | 0,3 |
Середньої тяжкості ІІа | Теплий | 18–27 | 65 при 26 оС | 0,2–0,4 |
Для забезпечення параметрів мікроклімату зазначених в таблиці 8.3, в роботі передбачено:
- автоматизація процесу;
- механізація процесу довантаження загрузки матеріалів;
- герметизація обладнання (дробарки, змішувачі–раектори та інші);
- теплоізоляція обладнання (сушильний барабан, термоокислювач та інші);
- застосування ЗІЗ (спецодяг, захисні окуляри, распіратори ШБ–1, «Пелюстка», «Астра–2» та інші);
- застосування згідно СНіП 2.04.05–91* [31] вентиляції, опалення в холодний період року.
... 15. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція і орнаментація//Матеріали доетнографії та антропології. 1929. Т. 21—22. Ч. 1. С. 81. 16. Кравчук Л. Т. Вишивка // Нариси історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів, 1969. С. 62. 17. Добрянська І. О„ Симоненко І. Ф, Типи та колорит західноукраїнської вишивки//Народна творчість та етнографія. 1959. № 2. С. 80. 18. ...
... та нітратний азот, аміаковий азот, хлориди, залізо загальне, важкі метали (Сu, Мn, А1, Сг, Ni). Згідно з матеріалами досліджень на якісний склад дренажних вод негативно впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори для випасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральних добрив га пестицидів), природні (нітрифікація, амоштизація, мінералізація донних відкладень), а також ...
0 комментариев