3. Характеристика головних об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області
Розширення мережі природно-заповідного фонду області проводиться згідно з рішенням облради від 20. 11. 1997 р. «Про резервування для наступного заповідання природних територій та об'єктів», яким затверджений перелік цінних територій і об’єктів у кількості 199 загальною площею 79719,8 га. Виконання цього рішення дасть можливість довести кількість об’єктів природно-заповідного фонду до 364, площу до 110258 га, а процент заповідності до 3,5.
На виконання цього рішення з 1997 по 2001 роки до природно-заповідного фонду області були введені 30 територій і об’єктів загальною площею 13911,9 га. Як результат проведеної роботи процент заповідності в області збільшився з 0,8 до 1,37.
Крім того, на виконання Указу Президента України від 10. 03. 1994 р. № 79 «Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій» в області проводиться робота щодо створення першого в області національного природного парку – «Гомільшанські ліси» загальною площею 14314,8 га на території Зміївського та Первомайського районів.
Заповідні куточки природи рідного краю мають нецінне значення для виховання, освіти та формування екологічного світогляду населення. Тому збереження природного багатства області є моральним обов’язком кожного громадянина нашої країни перед Землею та людством.
ПАРК-ПАМ'ЯТКА САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ «КРАСНОКУТСЬКИЙ»
Один з небагатьох старовинних парків, що збереглися до наших часів. Початок його створення датується кінцем XVIII століття.
Ця територія – одне з найулюбленіших місць відпочинку мешканців райцентру та гостей Краснокутчини. Відвідувачі мають змогу ознайомитись з великою колекцією деревних та чагарникових рослин, доторкнутись до давньої історії нашого краю, побачити підземні хода колишнього монастиря.
В минулому Краснокутський парк мав назву – «Основ'янський Акліматизаційний сад Івана Івановича та Івана Назаровича Каразіних». Він є одним з найвідоміших і найстаріших центрів інтродукції та акліматизації рослин, цінних у декоративному та господарському відношенні.
Тут вперше акліматизовано більше 50 видів рослин, що збагатили флору України. Серед них: гінкго дволопатевий, айлант найвищий, бундук канадський,клени червоний та канадський цукровий (сріблястий), гледичія, каштани, шовковиця, платан західний, тополі канадська та бальзамічна, ялина чорна та червона, гльоди, кизил, обліпиха. Багато з цих рослин розповсюджені по парках, садах, селах та містах України.
В парку збереглися найстаріші в Україні маточні дерева таких цінних видів: сосна Веймутова, сосна сибірська, ялиця однокольорова, ялиця Лоуа, липа американська, липа повстяна та інші.
Велику цінність також мають дерева з цілющими властивостями: актинідії, гльоди, горобини, жимолості, кизил, лохина, обліпиха.
Краснокутською дослідною станцією садівництва, у віданні якої знаходиться парк, проведені роботи по розчистці його території від чагарників, очищено верхній став, відновлена ялинова алея, що відділяла парк від плодового саду, розчищені доріжки, розпочаті роботи по реставрації підземних ходів козачого монастиря, що існував на території парку, встановлено пам’ятники засновникам парку батьку і сину Каразіним.
Працівники станції постійно збільшують кількість та розширюють асортимент саджанців декоративних, плодових та ягідних, в тому числі і мало розповсюджених лікарських культур.
Мандруючи парком, немов переносишся до екзотичних куточків нашої планети. Тільки за останні роки в парку посаджені метасеквойя, кавказька модрина, східна біота, ягідний тис та інші екзоти.
Тут зустрічаються такі види ялин: звичайна і пірамідальна, балканська і колюча, а також гірляндна. Ясен – американський, звичайний, золотавий, плакучий, ланцетний. На території парка нараховується 355 видів дерев і чагарників.
Краснокутський парк має оригінальну архітектурно-композиційну побудову. Увагу відвідувачів привертають ставки, споруджені ще ченцями Петропавлівського монастиря, зв’язані з ними канали, що розташовані по дну балки. При створенні парку були споруджені тераси, доріжки, майданчики, альтанки і місточки, а джерельця дбайливо захищені дубовим зрубом.
Довкола парк оточений високими деревами, що залишились від природного лісу або висаджені при створенні парку. Дерева та схили балки захищають його від суховіїв у літній період, а в зимову пору – від холодного вітру та затримують сніг.
В найжаркішу і найсухішу пору літа повітря в парку свіже і вологе. Парк прекрасний на протязі цілого року. Блакить пролісків та яскраві жовті квіти кизилу змінює свіжа зелень перших весняних листочків лип, грабів, буків. Тільки високо підняті віти могутніх дубів та бундуків канадських ще довго залишаються чорними, безлистими та темні стрункі ялини підкреслюють яскраву світлу ніжність весняного листу. Особливо красивий парк восени у неповторному багряно-золотаво-зеленому вбранні своїх алей.
Ніколи за всю понад двохсотлітню історію в межах парку не застосовувались отрутохімікати. Тому так густо заселили його птаство та інші «жителі». Десятки солов'їв теплими травневими ночами влаштовують тут свої співочі конкурси. На деревах і доріжках часто зустрічаються білки. З початком весни в парк прилітають сотні пташок: синиць, дроздів, шпаків, голубів, удодів, мухоловок та інших.
В ставках живуть черепахи, в гущавині вечорами фуркають їжаки, інколи з сусідніх лісів навідуються косулі, куниці, а то і кабан забреде до огорожі старого парку.
НАТАЛІЇВСЬКИЙ ПАРК
Ця своєрідна пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення має площу 48 гектарів. Парк був закладений у 1884 році цукрозаводчиком І. Харитоненком. Зараз тут розміщено протитуберкульозний санаторій. На території парку ростуть переважно сосни віком від 70 до 100 років, а також зовсім молоді дерева. Зелені крони сосен та їх червоно-жовті стовбури разом складають цікаву композицію.
Тут зустрічаються окремі екземпляри дуба черешчатого віком від 300 до 400 років. Колекція вічнозелених екзотів включає цінну декоративну породу-сосну Веймутова, яка має м'яку, тонку та довгу хвою. Стовбур цього дерева, покритий сірою корою, вінчає густа пірамідальна корона.
Зовсім інший вигляд у кримської сосни, яка має крону плоскої форми, голки цього дерева довгі та дуже жорсткі. Сосна трьох хвойна привертає увагу відвідувачів своєю незвичайною здібністю – давати молоді паростки від пеньків свіжо зрубаних дерев.
Прикрасою парку є сибірська та одноколірна піхти, які привезли на Харківщину з Красноярського краю та Північної Америки. Сибірську піхту можна побачити поруч з фонтаном, який споруджений на тому місці, де в минулому стояв маєток господарів маєтку.
Місцеві жителі дуже пишаються тутешньою колекцією лип, яка включає кавказький, кримський, дрібнолистий та великолистий види. Дуже цінним є клен Шведлера, який восени приваблює увагу яскраво-червоним листям.
Різні види катальпи влітку впізнають по великим листям салатового кольору. Взимку ці дерева можна відшукати по довгим стручкоподібним коробочкам. Тому катальпа отримала кумедну назву «макаронне дерево».
У старих дубів та більшості сосен зелена крона знаходиться на значній висоті. Внаслідок цього погляд відвідувача вільно проходить далеко вглиб парку між стовбурами дерев. До центрального в'їзду в заповідну зону примикає каштанова алея, яка майже до берега ріки тягнеться через парк. В деяких місцях дерева-ветерани змінили молоді каштани. Три алеї – каштанова, дубова, ялинкова з’єднують різні корпуси старовинного будинку.
Особливе місце в парку відведено кущам ялівцю. Це не тільки красива декоративна рослина-довгожитель, але ще й дуже корисна тому, що виділяє в повітря велику кількість летючих речовин-фітонцидів, які ефективно знешкоджують мікроорганізми та грибки.
Логічним продовженням Наталіївського парку в минулому був сад карликових сортів різних плодових дерев, який знаходився на родючих ґрунтах неподалік від Наталіївки. На схилах яру свого часу створено п’ять терас, укріплених міцними підпорними стінами, через які вивели мідні дренажні труби.
Під назвою «Співаючі тераси» це місце охороняється державою як пам'ятка архітектури. Справа в тому, що дугоподібна форма будови, як лінза, збирає сонячні промені, це значно підсилює звуки. Заслуговує на увагу і розташована на території парку церква, над проектом якої працював видатний архітектор А. Щусев. Церква в доброму стані збереглася і сьогодні, вона є високохудожньою культовою спорудою.
БОТАНІЧНИЙ САД ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. В. Н. КАРАЗІНА
Цей природно-заповідний об’єкт загальнодержавного значення заснований на початку XIX століття одночасно з Харківським університетом. В Харкові – найстаріший ботанічний сад України, його історія пов’язана з діяльністю відомих вчених – В.М. Черняєва, М.С. Турчанінова, А.М. Бекетова, В.М. Арнольді, О.А. Коршикова, Е.М. Лавренка, Л.А. Шкорбатова та інших.
У 1804 році університету за клопотанням першого попечителя Харківського навчального округа графа С. О. Потоцького мешканцями Харкова було надано 28 десятин вільної міської землі для використання під Університетський сад, на якій вже в перші роки було висаджено сотні видів рослин місцевої і світової флори. В 1914 році сад мав оранжерейний комплекс, теплиці та парники, а також найбагатший гербарій світової флори.
У роки громадянської та Великої Вітчизняної війни сад втратив значну частину колекційного фонду, знаменитий гербарій потрапив до загарбників.
З 1944 року почалося відновлення колекцій ботанічного саду. Зараз сад розташований на двох земельних ділянках загальною площею 41,9 га.
На території саду по вулиці Клочківській розміщено дендрарій і оранжерейний комплекс. Тут вирощуються рослини вологих тропічних лісів, вологих та сухих субтропіків, пустель та напівпустель. Це представники Австралії та Нової Зеландії, Південно-східної Азії, Африки, Середземномор'я, Центральної та Південної Америки, Китаю та Японії. Колекційний фонд тропічних і субтропічних рослин налічує понад 2000 таксонів. Особливу цінність становлять самшит болгарський, якому понад 130 років, фінік пальчастий (понад 60 років), дуб кам’яний (понад 70 років), саговник відігнутий (понад 50 років), аспленій гніздо подібний (50 років), ехінокактус Грусона (понад 60 років) та колекція сукуленів, вік деяких екземплярів перевищує 50 років.
На новій території по вулиці Отакара Яроша зібрано багатющі колекції деревно-чагарникових та трав'янистих рослин відкритого ґрунту місцевої і світової флори: понад 1000 видів і форм деревних і чагарникових рослин, понад 1000 видів трав'янистих рослин природної флори, понад 2000 видів і сортів квітково-декоративних рослин. У колекціях ботанічного саду налічується 95 видів, занесених до Червоної Книги України та 15 видів, занесених до Європейського Червоного списку. Дендрарій закладено за ботаніко-географічним принципом, де представлено комплекси флори нашої країни та різноманітних географічних зон планети: «Північний Схід України», «Європа», «Середземномор'я», «Сибір», «Далекий Схід», «Середня Азія», «Північна Америка», «Китай і Японія».
Ботанічний сад може пишатися і багатою колекцією глодів, горіхів, ялин, ялиць, ялівців, жимолостей, ірисів, тюльпанів, лілій, півоній, жоржин, нарцисів, орхідей, гіацинтів. Широко представлені також сосни, дуби, яблуні, цибулі, очитки, астильби, лілійники, примули, айстри багатолітні. Особливу цінність становлять реліктові види: гінкго дволопатеве, метасеквойя гліптостробовидна, тис ягідний, тис гострокінцевий, тсуга канадська, ефедра двоколоса, тпатринія сибірська, лунарія оживаюча, крем'яник гарний, ос мунда розкішна, бруслина карликова, дріада восьмипелюсткова, діоскорея кавказька. У саду росте 77 видів ендеміків, 650 видів лікарських рослин.
Майже 1400 видів, форм та сортів деревно-чагарникових і трав'янистих рослин вперше інтродуковано на північному сході України.
Харківський ботанічний сад веде велику просвітню роботу – проводить екскурсії для населення, організує на своїй базі учбову та виробничу практику для студентів профільних вузів, надає консультації по вирощуванню рослин.
МУЗЕЙ ПРИРОДИ НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА
Музей був заснований в 1807 році. Спочатку це був невеликий кабінет природознавчої історії, який перетворився на значний учбовий науково-просвітницький центр України.
В 1964 році музей отримав окремий будинок по вулиці Тринклера, загальною площею близько 5 тис. кв. метрів. З цього часу в історії музею почався новий етап.
В 23 залах розгорнуті експозиції відділів: геологічного, безхребетних та хребетних тварин, еволюції органічного світу та охорони природи.
Маючи великі наукові фонди (майже 250 тис. експонатів), музей на протязі свого існування забезпечує учбовий процес природничих факультетів Харківського національного університету та інших навчальних закладів міста Харкова та області. Музей постійно відвідують харків’яни та гості першої столиці України.
Ідея охорони природи знайшла відображення в переважній більшості експонатів і дає уявлення про розвиток життя на Землі, багатство тваринного світу, закони складних взаємодій в навколишньому середовищі. Тут демонструють матеріали з питань охорони повітря, ґрунту, надр, водних та біологічних ресурсів, показують різноманітність тваринного світу та його охорону в різних ландшафтах та кліматичних зонах.
Цікава колекція мушлів налічує близько тисячі видів, які зібрані з акваторій майже всіх морів та океанів земної кулі. Фонди музею зберігають велику колекцію комах (майже 100 тисяч екземплярів різного систематичного складу). Серед хребетних можна побачити рідкісні та зникаючі види тварин. Це – дводишні риби, совиний папуга, качкодзьоб, єхидна, а також вже зниклі – мандрівний голуб, селерова корова.
Увагу відвідувачів привертають скелети – фінвала (довжина 26 метрів), кашалота (довжина 14 метрів), чучела сивучів, тюленів, крупного моржа (довжина 4 метра), калана. Колекція мавп, одна з найбільших в Україні, нараховує понад 100 екземплярів 52 видів.
РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК «ПЕЧЕНІЗЬКЕ ПОЛЕ»
В 1999 році на Харківщині з'явилася нова категорія об’єктів природно-заповідного фонду – регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле», розташований в Печенізькому районі на площі 4,99 тис. га. Він утворений з метою збереження в природному стані типових та унікальних природних комплексів і забезпечення умов організованого відпочинку населення. Територія ландшафтного парку вигідно відрізняється від прилеглої місцевості наявністю значної кількості рідкісних та зникаючих видів.
Серед тварин, занесених до Європейського Червоного списку, тут мешкають видра, сліпак звичайний, орлан-білохвіст, стрепет. 12 видів хребетних входять до Червоної книги України: тхір степовий, горностай, борсук, видра, тушканчик великий, журавель сірий, луні – степовий та польовий, гадюка степова тощо.
В рослинному покриві переважає степова рослинність. Дуже різноманітна флора балки Гнилушка. Це – найбільша степова ділянка області, що збереглася до нашого часу. Ніде немає таких значних за площею територій природного степу з характерною саме для Слобожанщини фауною та флорою. Тут зростає більше 20 видів злаків, 12 представників осок, 6 – жовтців, 4 – шавлії. Серед видів, занесених до Червоної книги України, - ковили, сон чорніючий, зозулинець болотний, косарики тонкі. Зустрічається багато рідкісних видів, що охороняються в області: адоніс весняний, півники угорські та низькі, анемона лісова.
Співробітники ЗАТ «Екоагрофірма» «Фауна», яка розташована на території ландшафтного парку. Кілька років тому взялися за відновлення популяції дуже поширеного колись в цих краях птаха-дрохви. Сьогодні дрохва занесена до Європейського Червоного списку та Червоної книги України становить кілька сотень і навіть десятків особин. З території Харківської області дрохва давно зникла повністю. Роботи по інкубації та ре інтродукції дрохви в природу, що проводяться на території ландшафтного парку, не мають аналогів не тільки в Україні, а й в інших країнах Європи.
В 1999 році створений «Міжнародний Фонд Дрохви», президентом якого є справжній ентузіаст-природолюб – В. Ф. Свинарьов. Затверджена Міжрегіональна науково-практична програма – «Збереження степу та відтворення східноєвропейської популяції дрохви в Україні».
БУРЛУЦЬКИЙ ТА КАТЕРИНІВСЬКИЙ ЗАГАЛЬНОЗООЛОГІЧНІ ЗАКАЗНИКИ
Близько п’ятдесяти років існує бабачиний заказник під райцентром Великий Бурлук. Спочатку він мав статус місцевого значення. В 1977 році на його базі з метою збереження та відновлення чисельності сурка-бабака створені заказники загальнодержавного значення.
«Бурлуцький» заказник має площу 326 гектарів. Він являє собою розгалужену систему балок та ярів, які простягаються від селища Великий Бурлук до села Катеринівка.
Поруч з Бурлуцьким заказником, між селами Катеринівка та Рогозянка, розташовані зелені яруги з великим степовим урочищем «Мізерне». Це – заказник «Катеринівський» площею 527 гектарів. Сьогодні території цих заказників входять до складу регіонального ландшафтного парку «Великобурлуцький степ».
На території державних заказників заборонені всі види полювання, рибальства, заготівлі або знищення рослинності, що є кормовою базою бабаків. Тут дозволяється лише господарська діяльність, що не може спричинити шкоду тваринам.
Місце розташування бабаків відшукати дуже легко. На ділянці, яка густо заселена тваринами, до 10% території вкриті сурчинами. Це невеличкі курганчики, які досягають 1 метр у висоту, їх діаметр складає до 10 метрів. Глибина бабачиної оселі доходить до 3-х метрів, загальна довжина ходів інколи простягається на 60 метрів. Крім основних ходів, ця працелюбна степова тварина біля свого житла в різних місцях робить, на випадок небезпеки, декілька не глибоких нір, які служать їй тимчасовою схованкою.
Сурок-бабак доволі велика тварина, його довжина сягає 60 см. До початку вересня сурки набирають вагу до 9 кілограмів. Вони мають хутро сірувато-солом'яного кольору з рудим відтінком. Вже в середині травня поруч з норами з'являються молоді бабачата. На протязі літа, виходячи по кілька разів на день із своїх сховищ, вони пасуться разом з дорослими тваринами на зелених галявинах. За весну і літо сурок накопичує більше 1 кілограма жиру. Восени бабак дуже рідко виходить на поверхню тому, що в цей час висихають майже всі степові трави.
Вересень – це пора, коли сурчині родини чистять свої норки, викидають з них сміття, готують житло до суворої зими. Незабаром сурки починають залягати в сплячку. В сонячні дні «бабиного літа» інколи ще можна побачити бабаків-одинаків, які гріються на сонці. Але більша частина в цей час вже спить.
Заходи по збереженню і відновленню чисельності бабака в заказниках дали свої наслідки: кількість цієї рідкісної тварини зараз дозволяє переселяти бабаків в інші райони та за її межі.
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЗООЛОГІЧНИЙ ПАРК
Харківський зоопарк заснований в 1895 році за пропозицією Південноросійського товариства акліматизації, яке в той час очолював відомий вчений-зоолог, професор Харківського імператорського університету Олександр Федотович Брандт.
Спочатку на території Університетського саду була відкрита виставка свійських тварин та 31 птахів. Пізніше експозиція поповнювалась дикими тваринами, яких подарували товариству харківські меценати та доставили з заповідника Асканія-Нова.
В наступні роки було споруджено акваріум, за проектом архітекторів С. І. та І. І. Загоскіних збудували бджільницько-шовківничу станцію з музеєм та пташником.
В 1918 році зоопарк було націоналізовано. З 1921 року почалася відбудова та розширення споруд зоопарку, які зараз розташувались на території загальною площею 22 гектара.
Харківський зоопарк третій за віком після Московського та Петербурзького, він входить в двадцятку найстаріших зоологічних парків світу. За цінністю зооколекцій займає друге місце в Україні після Київського і восьме – серед зоопарків СНД. В зоопарку мешкає близько 400 видів тварин, з яких понад 40 – рідкісні, занесені до Червоних книг. Серед них: сніговий гриф, тигровий пітон, орле бородач, білий ведмідь та інші.
Харківський зоопарк – учасник Міжнародної програми по збереженню і розведенню видів тварин, що зникають.
Зараз на території зоопарку багато дерев та чагарників різних видів, збудовано декоративні басейни для птахів, реконструйовано «Дім слонів». Найбільшою будовою останніх років є приміщення для утримання ведмедів.
РОСІЙСЬКИЙ ОРЧИК
Цей загально зоологічний заказник місцевого значення, розташований на території Зачепилівського району, має загальну площу 1006 гектарів. Унікальний орнітологічний комплекс «Російський Орчик» став місцем поселення рідкісних видів птахів. Найбільша увага науковців тут звернута на нічну чаплю-квакву, яка поширена на півдні Європи, в Америці, Африці, а також зустрічається в деяких куточках України. На Харківщині це єдине місце її помешкання.
Квакви ведуть нічний спосіб життя. Вдень вони сидять на деревах або в чагарниках, ховаючись від сонячних променів. А коли наступає вечір, вилітають на полювання. Основу раціону цих птахів складають комахи, ящірки, гризуни.
В заказнику оселилися такі рідкісні птахи, як сірі гуси, лебеді-шипуни, крачки білощокі, кулики-ходуличники, чаплі, поганки, мешкають кабани, лосі, козулі.
САД ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
Площа складає – 27 гектар. Час створення – 1805 рік. Довгий час сад носив назву Університетського. Справа в тому, що фахівці університету постійно збагачували дендрологічну колекцію новими видами рослин, проводили тут чималу дослідницьку роботу.
Велику увагу ентузіасти-біологи приділяли створенню мальовничих квіткових клумб, які й зараз приваблюють своєю красою численних відвідувачів. В 1950 році тут було створено перший в Україні розарій, з'явилися декоративні кущі і нові види екзотичних дерев.
Прикрасою саду в ті роки стали монументальні сходи з водним каскадом, що побудували на західному кінці головної алеї на честь 300-річчя з дня заснування Харкова. Багато саджанців було надіслано харків’янам з Канади.
Посланець дружньої країни – клен сріблястий гарно почуває себе в центрі міста. Глід біло-махровий більш ніде не зустрічається в інших харківських парках. Цей чагарник вражає красою у пору цвітіння, коли на гілках рослин розпускаються численні білі квіти.
В центрі саду росте тополя Болле з красивою пірамідальною кроною та гладкою сіро-зеленою корою. Добре акліматизувалася айва звичайна. Особливі якості відрізняють тополю духмяну, її листя після дощу насичують повітря приємним ароматом. Поруч можна побачити сосну кримську, дуб червоний, платан західний, різноманітні види бузку.
Двадцять дубів віком 200-300 років, що розташовані, на території саду імені Т.Г. Шевченка, взяті під охорону держави. Вони є ботанічною пам’яткою природи місцевого значення.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «ГОМІЛЬШАНСЬКІ ЛІСИ»
Цієї природно-заповідної території немає на карті області, але пройде небагато часу і здійсняться мрії кількох поколінь харківських природолюбів про створення саме в цій місцевості національного природного парку.
Парк планується розмістити на площі 14314,8 гектар на території Зміївського та Первомайського районів в долині річок Сіверський Донець та Гомольша. Ядром майбутнього парку є ландшафтний заказник місцевого значення «Гомільшанська лісова дача». Це – один з наймальовничіших куточків Харківщини. Ідея його створення народилася в середині XIX століття і належить видатним харківським вченим: О.В. Гурову, А.М. Краснову, В.І. Талієву, Є.М. Лавренку та іншим.
В другій половині XX століття багато сил та енергії справу вивчення та обґрунтування необхідності створення тут національного природного парку внесли вчені-харків'яни: В. Ліленкін, Л.М. Горелова, В.М. Грамма, О.С. Лисецький, Г.П. Дубинський, Т.В. Догадіна, К.Д. Ермоленко, І.М. Ремізов.
Професор Харківського університету А.М. Краснов назвав цю місцевість харківською Швейцарією. не без підстави, її рельєф – від гірського до плоскої заплави. Тутешні ландшафти контрастні та мальовничі: вкриті реліктовими дібровами віком 100-140 років, схили Сіверського Дінця є одним з найкращих дібровних масивів північно-східної України. Старі соснові бори перемежаються з осиковими, чорно вільховими та вербовими лісами, заплавними болотами. Залісені «гірські» краєвиди Козачої гори з глибокими яругами змінюють луки та великі озера.
В межах майбутнього парку зростає понад 800 видів судинних рослин, серед яких близько 40 видів – рідких, а також занесених до Червоної книги України. Флора парку включає також майже 140 видів лікарських рослин, серед них: тюльпан дібровний, аконіт Бессера, в’язіль стрункий, аконіт дібровний, косарики тонкі, валеріана російська.
Багата і різноманітна місцева фауна. В навколишніх лісах зустрічаються тварини, занесені до Європейського Червоного списку (вечірниця велетенська, вухань бурий, деркач, сліпак звичайний, поліксена, тощо), 38 видів тварин, що мешкають тут, занесено до Червоної книги України, серед них: борсук звичайний, горностай, норка європейська, райдужниця велика, джміль вірменський, мідянка, бражник Прозерпіна. 66 видів тварин нараховує Червоний список Харківської області, в їх числі: шуліка чорний, рибалочка голуба, ропуха сіра, жаба ставкова, гадюка звичайна, кажанок північний, цікада чорна. Увагу фахівців привертає рідка різнокольорова ящірка, релікт третинного періоду.
Серед крупних тварин в парку є лосі, козулі, кабани, лисиці. Особливу цікавість відвідувачів викликають колонії сірої чаплі в затоці Косач біля селища Коробови Хутори.
Тут чимало цінних історичних пам'яток. Знайдені сліди стоянок кам’яного віку, руїни поселення зрубової культури бронзового віку, городища, кургани-могильники скіфської та слов'янської культури.
З багатьма місцевостями парку пов’язані народні легенди. Створення національного природного парку дозволить зберегти унікальну природу харківської Швейцарії, впорядкувати рекреаційну діяльність в найпопулярнішому місті відпочинку мешканців Харкова та області.
Заключення
Ми живемо на планеті Земля, вчимося, працюємо, відпочиваємо і, порою не замислюємося над тим, наскільки світ природи неповторний, прекрасний, але вкрай уразливий.
Природний механізм дуже складний і цільний, і якщо розладжується одне кільце цього ланцюга, порушується весь природний комплекс. Не можна змиритися з тим, що на наших очах зникають цілі види тварин і рослин, і цей процес постійно триває. Сьогодні під загрозою зникнення кожний 5-й представник ссавців, кожний 10-й вид птахів.
Тому охорона перлин Слобожанського краю-унікальних в природному відношенні територій та об’єктів, що знаходиться під охороною держави-головна задача майбутніх поколінь.
Водночас, на Харківщині багато цікавих місцевостей, ще не заповідних, але таких, що потребують повсякденної уваги та охорони.
Заповідні куточки природи рідного краю мають неоцінне значення для виховання, освіти та формування екологічного світогляду населення.
Тому збереження природного багатства області є моральним обов’язком кожного громадянина нашої країни перед Землею і людством.
ПЕРЕЛІК ВИДІВ РОСЛИН, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ОСОБЛИВОЇ ОХОРОНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Види, які занесені до Червоного списку Харківської області
№ | Назва виду | Назва родини | |||
Відділ ПЛАУНОПОДІБНІ - LYCOPODIOPHYTA Клас ПЛАУНОВИДНІ - LYCOPODIOPSIDA | |||||
1. | Плаун булавовидний | Lycopodium clavatum L. | Плаунові | Lycopodiaceae | |
Відділ ХВОЩЕПОДІБНІ – EQUISETOPHYTA Клас ХВОЩЕВИДНІ - EQUISETOPSIDA | |||||
2. | Хвощ великий | Equisetum telmateia Ehzh. | Хвощові | Equisetaceae | |
3. | Хвощ галузистий | Equisetum ramosissimum Deaf. | Хвощові | Equisetaceae | |
4. | Хвощ зимуючий | Equisetum hyemale L. | Хвощові | Equisetaceae | |
5. | Хвощ лісовий | Equisetum sylvaticum L. | Хвощові | Equisetaceae | |
6. | Хвощ лучний | Equisetum pretense L. | Хвощові | Equisetaceae | |
Відділ ПАПОРОТЕПОДІБНІ – POLYPODIOPHYTA Клас ПАПОРОТЕВИДНІ - POLYPODIOPSIDA | |||||
7. | Безщитник жіночий | Athyrium filix-femina Roth | Безщитникові | Athyriaceae | |
8. | Вужачка звичайна | Ophioglossum vulgatum L. | Вужачкові | Ophioglossacea | |
9. | Пухирник ломкий | Cystopteris fragilis Bernh. | Вужачкові | Ophioglossacea | |
10. | Страусове перо звичайне | Matteuccia struthiopteris Tod. | Оноклеєві | Onocleaceae | |
11. | Теліптерис болотний | Thelypteris palustris Schott | Теліптерисові | Thelypteridaceae | |
12. | Щитник гребінчастий | Dryopteris cristata A. Gray | Щитникові | Aspidiaceae | |
13. | Щитник шартрський | Dryopteris carthusiana (Vill) | Щитникові | Aspidiaceae | |
Відділ ГОЛОНАСІННІ – PINOPHYTA Клас ХВОЙНІ - PINOPSIDA | |||||
14. | Яловець звичайний | Juniperus communis L. | Кипарисові | Cupressaceae | |
Класс ГНЕТОВІ - GNETOPSIDA | |||||
15. | Ефедра двоколоскова | Ephedra distachya L. | Хвойникові | Ephedraceae | |
Відділ ПОКРИТОНАСІННІ - MAGNOLIOPHYTA Клас ДВОДОЛЬНІ - MAGNOLIOPSIDA | |||||
16. | Глечики жовті | Nuphar lutea Smith | Лататтєві | Nymphaeaceae | |
17. | Латаття біле | Nymphaea alba L. | Лататтєві | Nymphaeaceae | |
18. | Латаття сніжно-біле | Nymphaea candida J. et C. Presl | Лататтєві | Nymphaeaceae | |
19. | Аконіт дібровний | Actonitum nemorosum | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
20. | Аконіт шерстистовусий | Actonitum lasiostomum | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
21. | Анемона лісова | Anemone sylvestris L. | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
22. | Водяний жовтець Ріона | Batrachium rionii Nym. | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
23. | Водяний жовтець фенхелевидний | Batrachium foeniculaceum V. Krecz | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
24. | Воронець колосистий | Actaea spicata L. | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
25. | Горицвіт весняний | Adonis vernalis L. | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
26. | Горицвіт волозький | Adonis wolgensis Stev. | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
27. | Дельфіній клиновидний | Delphinium cuneatum Stev. Ex DC | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
28. | Жовтець язиколистий | Ranunculus lingua L. | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
29. | Ломиніс несправжньовогнистий | Clematis pseudoflammula Schmalh. | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
30. | Ломиніс прямий | Clematis recta L. | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
31. | Ломиніс цілолистий | Clematis integrifolia L. | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
32. | Купальниця європейська | Trollius europaeus L. | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
33. | Сон широколистий | Pulsatilla latifolia Rupr. | Жовтцеві | Ranunculaceae | |
34. | Ряст Маршалла | Corydalis marschalliana Pers. | Руткові | Fumariaceae | |
35. | Граб звичайний | Carpinus betulus L. | Ліщинові | Corylaceae | |
36. | Гвоздика стиснуточашечна | Dianthus stenocalyx Juz. | Гвоздичні | Caryophyllaceae | |
37. | Гірчак зміїний | Polygonum bistorta L. | Гвоздичні | Caryophyllaceae | |
38. | Смілка приземкувата | Silene supine Bieb. | Гвоздичні | Caryophyllaceae | |
39. | Гоніолімон татарський | Goniolimon tataricum Boiss. | Кермекові | Limoniaceae | |
40. | Кермек донецький | Limonium donetzicum Klok. | Кермекові | Limoniaceae | |
41. | Кермек широколистий | Limonium platyphyllum Lincz. | Кермекові | Limoniaceae | |
42. | Звіробій стрункий | Hypericum elegans Steph. | Звіробійні | Hypericaceae | |
43. | Сонцецвіт звичайний | Helianthemum nummularium Mill. | Чистові | Cistaceae | |
44. | Сонцецвіт крейдяний | Helianthemum cretaceum Juz.ex Dobrocz. | Чистові | Cistaceae | |
45. | Бурячок ленський | Alyssum lenense Adam | Капустяні | Brassicaceae | |
46. | Вечорниці сумні | Hesperis tristis L. | Капустяні | Brassicaceae | |
47. | Жовтушник лісовий | Erysimum sylvaticum Bieb. | Капустяні | Brassicaceae | |
48. | Зубниця бульбиста | Dentaria bulbifera L. | Капустяні | Brassicaceae | |
49. | Зубниця п'ятилиста | Dentaria quinquefolia Bieb. | Капустяні | Brassicaceae | |
50. | Картан понтійський | Crambe pontsca Stev.ex Rupr. | Капустяні | Brassicaceae | |
51. | Картан татарський | Crambe tataria Sebeok | Капустяні | Brassicaceae | |
52. | Левкой запашний | Matthiola fragrans Bunge | Капустяні | Brassicaceae | |
53. | Рогачка крейдяна | Erucastrum cretaceum Kotov | Капустяні | Brassicaceae | |
54. | Верес звичайний | Calluna vulgaris Hull | Вересові | Ericaceae | |
55. | Журавлина болотна | Oxycoccus palustris Pers. | Брусничні | Vacciniaceae | |
56. | Грушанка зеленоцвіта | Pyrola chlorantha Sw. | Грушанкові | Pyrolaceae | |
57. | Грушанка круглолиста | Pyrola rotundifolia L. | Грушанкові | Pyrolaceae | |
58. | Грушанка мала | Pyrola minor L. | Грушанкові | Pyrolaceae | |
59. | Зимолюбка зонтична | Chimaphila umbellata | Грушанкові | Pyrolaceae | |
60. | Ортилія однобока | Orthilia secunda House | Грушанкові | Pyrolaceae | |
61. | Молочка приморська | Glaux maritime L. | Первоцвіті | Primulaceae | |
62. | Одинарник європейський | Trientalis europaea L. | Первоцвіті | Primulaceae | |
63. | Первоцвіт весняний | Primula veris L. | Первоцвіті | Primulaceae | |
64. | Плавушник болотний | Hottonia palustris L. | Первоцвіті | Primulaceae | |
65. | Жовтяниця черговолиста | Chrysosplenium alternifolium L. | Ломикаменеві | Saxifragaceae | |
66. | Білозір болотний | Parnassia palustris L. | Білозорові | Parnassiaceae | |
67. | Росичка круглолиста | Drosera rotundifolia L. | Росичкові | Droseraceae | |
68. | Вишня кущова | Cerasus fruticosa Pall. | Розові | Rosaceae | |
69. | Вовче тіло болотне | Comarum palustre L. | Розові | Rosaceae | |
70. | Глід п'ятистовпчиковий | Crataegus pentagyna | Розові | Rosaceae | |
71. | Костяниця | Rubus saxatilis L. | Розові | Rosaceae | |
72. | Мигдаль степовий | Amygdalus nana L. | Розові | Rosaceae | |
73. | Перстач прямостоячий | Potentilla erecta | Розові | Rosaceae | |
74. | Родовик лікарський | Sanguisorba officinalis L. | Розові | Rosaceae | |
75. | Таволга зарубчаста | Spiraea crenata L. | Розові | Rosaceae | |
76. | Таволга Литвинова | Spiraea litwinowii Dobrocz | Розові | Rosaceae | |
77. | Черешня | Cerasus avium | Розові | Rosaceae | |
78. | Чорноголовник родовиковий | Poterium sanguisorba L. | Розові | Rosaceae | |
79. | Астрагал білостеблий | Astragalus albicaulis DC. | Бобові | Fabaceae | |
80. | Астрагал блідий | Astragalus palescens Bieb. | Бобові | Fabaceae | |
81. | Астрагал крейдолюбний | Astragalus cretophilus Klok. | Бобові | Fabaceae | |
82. | Астрагал піщаний | Astragalus arenarius L. | Бобові | Fabaceae | |
83. | Астрагал пухнастоквітковий | Astragalus pubiflorus DC | Бобові | Fabaceae | |
84. | Астрагал український | Astragalus ucrainicus | Бобові | Fabaceae | |
85. | Заяча конюшина багатолиста | Anthyllis macrocephala Wend | Бобові | Fabaceae | |
86. | Солодушка великоквіткова | Hedysarum grandiflorum Pall. | Бобові | Fabaceae | |
87. | Водопериця черговоквіткова | Myriophyllum alterniflorum | Столисникові | Haloragaceae | |
88. | Скумпія звичайна | Cotinus coggygria Scop. | Фісташкові | Anacardiaceae | |
89. | Ясенець голо стовпчиковий | Dictamnus gymnostylis Stev | Рутові | Rutaceae | |
90. | Льон австрійський | Linum austriacum L. | Льонові | Linaceae | |
91. | Льон жовтий | Linum flavum L. | Льонові | Linaceae | |
92. | Льон український | Linum ucrainicum Czern. | Льонові | Linaceae | |
93. | Льон Черняєва | Linum czernjaevii Klok | Льонові | Linaceae | |
94. | Льон шорсткий | Linum hirsutum L. | Льонові | Linaceae | |
95. | Китяки крейдяні | Polygala cretacea Kotov. | Китяжкові | Polygalaceae | |
96. | Тринія багатостеблова | Trinia multicaulis | Зонтичні | Apiaceae | |
97. | Цикута отруйна | Cicuta virosa L. | Зонтичні | Apiaceae | |
98. | Калина звичайна | Viburnum opulus L. | Жимолостеві | Caprifoliaceae | |
99. | Валеріана блискуча | Valeriana nitida Kreyer | Валеріанові | Valerianaceae | |
100. | Валеріана бульбиста | Valeriana tuberose L. | Валеріанові | Valerianaceae | |
101. | Валеріана донська | Valeriana tanaitica Worosch | Валеріанові | Valerianaceae | |
102. | Валеріана лікарська | Valeriana officinalis L. | Валеріанові | Valerianaceae | |
103. | Валеріана пагононосна | Valeriana stolonifera Czern | Валеріанові | Valerianaceae | |
104. | Валеріана російська | Valeriana rossica | Валеріанові | Valerianaceae | |
105. | Черкас щетинистий | Dipsacus strigosus | Черсакові | Dipsacaceae | |
106. | Барвінок малий | Vinca minor L. | Барвінкові | Apocynaceae | |
107. | Барвінок трав'янистий | Vinca herbacea | Барвінкові | Apocynaceae | |
108. | Ластовень виткий | Vincetoxicum scandens | Ластівневі | Asclepiadaceae | |
109. | Ластовень російський | Vincetoxicum rossicum | Ластівневі | Asclepiadaceae | |
110. | Золототисячник гарний | Centaurium pulchellum | Тирличеві | Gentianaceae | |
111. | Тирлич хрещатий | Gentian cruciata | Тирличеві | Gentianaceae | |
112. | Тирличничок язичковий | Gentianella lingulata | Тирличеві | Gentianaceae | |
113. | Бобівник трилистий | Menyanthes trifoliate | Бобівникові | Menyanthaceae | |
114. | Маренка сіроплода | Asperula tephrocarpa | Маренові | Rubiaceae | |
115. | Синюха голуба | Polemonium cacrulcum | Синдхові | Polemoniaceae | |
116. | Березка лінійнолиста | Convolvulus lineatus | Березкові | Convolvuiaceae | |
117. | Громовик несправжньокрасильний | Onosma pseudotinctoria | Шорстколисті | Boraginaceae | |
118. | Живокіст кримський | Symphytum tauricum | Шорстколисті | Boraginaceae | |
119. | Синяк плямистий | Echium maculatum | Шорстколисті | Boraginaceae | |
120. | Вероніка сива | Veronica incana | Ранникові | Scrophulariaceae | |
121. | Шолудивник болотний | Pedicularis palustris | Ранникові | Scrophulariaceae | |
122. | Шолудивник Кауфмана | Pedicularis kaufmannii | Ранникові | Scrophulariaceae | |
123. | Шолудивник пухнастополосий | Pedicularis dasystachys | Ранникові | Scrophulariaceae | |
124. | Пухирник звичайний | Utricularia vulgaris | Пухирникові | Lentibulariaceae | |
125. | Пухирник середній | Utricularia intermedia | Пухирникові | Lentibulariaceae | |
126. | Самосил білоповстистий | Teucrium polium | Губоцвіті | Lamiaceae | |
127. | Суховершки великоквіткові | Prunella grandiflora | Губоцвіті | Lamiaceae | |
128. | Чербець вапняковий | Thymus calcareous | Губоцвіті | Lamiaceae | |
129. | Шавлія австрійська | Salvia austriaca | Губоцвіті | Lamiaceae | |
130. | Шавлія ефіопська | Salvia aethiopis | Губоцвіті | Lamiaceae | |
131. | Шавлія лучна | Salvia pratensis | Губоцвіті | Lamiaceae | |
132. | Шавлія поникла | Salvia nutans | Губоцвіті | Lamiaceae | |
133. | Аденофора лілієлиста | Adenophora lilifolia | Дзвоникові | Campanulaceae | |
134. | Дзвоники алтайські | Campanula altaica | Дзвоникові | Campanulaceae | |
135. | Дзвоники персиколисті | Campanula persicifolia | Дзвоникові | Campanulaceae | |
136. | Волошка вугільна | Centaurea carbonate | Айстрові | Asteraceae | |
137. | Волошка російська | Centaurea ruthenica | Айстрові | Asteraceae | |
138. | Головатень російський | Echinops ritro | Айстрові | Asteraceae | |
139. | Грудниця звичайна | Crinitaria linosyris | Айстрові | Asteraceae | |
140. | Оман високий | Inula helenium | Айстрові | Asteraceae | |
141. | Оман мечолистий | Inula ensifolia | Айстрові | Asteraceae | |
142. | Осот їстівний | Cirsium esculentum | Айстрові | Asteraceae | |
143. | Полин пониклий | Artemisia nutans | Айстрові | Asteraceae | |
144. | Полин солянковидий | Artemisia salsoloides | Айстрові | Asteraceae | |
145. | Полин Черняєва | Artemisia tschernseviana | Айстрові | Asteraceae | |
146. | Рапонтикум серпевидний | Rhaponticum serratuloides | Айстрові | Asteraceae | |
Клас ОДНОДОЛЬНІ - LILIOPSIDA | |||||
147. | Валіснерія спіральна | Vallisneria spiralis | Жабурникові | Hydrocharitaceae | |
148. | Водяний різак алоєвидний | Stratiotes aloides | Жабурникові | Hydrocharitaceae | |
149. | Рдесник сарматський | Potamogeton sarmaticus | Рдесникові | Potamogetonaceae | |
150. | Рдесник туполистий | Potamogeton obtusifolius | Рдесникові | Potamogetonaceae | |
151. | Рдесник червонуватий | Potamogeton rutilus | Рдесникові | Potamogetonaceae | |
152. | Каулинія мала | Caulinia minor | Різухові | Najadaceae | |
153. | Белевалія сарматська | Bellevalia sarmatica | Лілійні | Liliaceae | |
154. | Веснівка дволиста | Majanthemum bifolium | Лілійні | Liliaceae | |
155. | Вороняче око звичайне | Paris quadrifolia | Лілійні | Liliaceae | |
156. | Гадюча цибулька занедбана | Muscari neglectum | Лілійні | Liliaceae | |
157. | Гіацинтик блідий | Hyacinthella leucophaea | Лілійні | Liliaceae | |
158. | Гіацинтик Палласів | Hyacinthella pallasiana | Лілійні | Liliaceae | |
159. | Проліска дволиста | Scilla bifolia | Лілійні | Liliaceae | |
160. | Ряска Гуссона | Ornithogalum gussonei | Лілійні | Liliaceae | |
161. | Тюльпан змієлистий | Tulipa ophiophylla | Лілійні | Liliaceae | |
162. | Чемериця Лобелієва | Veratrum lobelianum | Лілійні | Liliaceae | |
163. | Чемериця чорна | Veratrum nigrum | Лілійні | Liliaceae | |
164. | Цибуля жовтіюча | Ailium flavescens | Цибулеві | Alliaceae | |
165. | Цибуля оманна | Ailium decipiens | Цибулеві | Alliaceae | |
166. | Холодок багатолистий | Asparagus polyphyllus | Холодкові | Asparagaceae | |
167. | Косарики черепитчасті | Gladiolus imbricatus | Півникові | Iridaceae | |
168. | Півники карликові | Iris pumila | Півникові | Iridaceae | |
169. | Півники сибірські | Iris sibirica | Півникові | Iridaceae | |
170. | Півники солончакові | Iris halophila | Півникові | Iridaceae | |
171. | Півники угорські | Iris hungarica | Півникові | Iridaceae | |
172. | Осока несправжньосмикацева | Carex pseudocyperus | Осокові | Cyperaceae | |
173. | Осока низька | Carex humilis | Осокові | Cyperaceae | |
174. | Пухівка багатоколоскова | Eriophorum polystachyon | Осокові | Cyperaceae | |
175. | Пухівка піхвова | Eriophorum vaginatum | Осокові | Cyperaceae | |
176. | Пухівка широколиста | Eriophorum latifolium | Осокові | Cyperaceae | |
177. | Ринхоспора біла | Rhynchospora alba | Осокові | Cyperaceae | |
178. | Бородач звичайний | Botriochloa ischaemum | Злакові | Poaceae | |
179. | Образки болотні | Calla palustris L. | Ароїдні | Araceae | |
180. | Вольфія без коренева | Wolffia arrhiza | Ряскові | Lemnaceae | |
181. | Їжача голівка маленька | Sparganium minimum Wallr. | Їжачоголівкові | Sparganiaceae | |
182. | Рогіз Лаксманів | Typha laxmannii Lepech | Рогозові | Typhaceae | |
Список використаної літератури
1. Саппа Н. Н., Харьковщина заповедная. – Х.:Прапор, 1987.
2. Екологічний вісник. Х., 2001.
3. Червона книга України, Тваринний світ, К. 1994.
4. Червона книга України, Рослинний світ, К. 1996.
5. Перелік видів рослин та тварин, що потребують особливої охорони в Харківській області УкрНДІ екологічних проблем, лабораторія проблем природних територій особливої охорони. Х., 2002.
... пам'яток, вісім міст області віднесено до міст Всеукраїнського історичного значення. IV.СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ОБЛАСТІ У результаті дослідження туристичних ресурсів Київської області автор констатує, що вони є надзвичайно сприятливими для розвитку туризму. Проблемами розвитку туристичної галузі на території Київської області опікується ...
... лісу. 1.4 Програма та методи дослідження Програмою досліджень передбачено вивчити: 1. проаналізувати стан дослідження питання щодо захисту лісових насаджень Чернігівської області; 2. охарактеризувати дослідження стану лісів, їх господарсько-екологічне значення; 3. провести дослідження систем лісогосподарської діяльності. Методи дослідження: - аналіз літературних джерел; - вивчення ...
... ічне розташування та соціально-економічну систему Миколаївської обл. можна зазначити, що у регіоні є всі умови для розвитку туристичної галузі. миколаївський рекреаційний туризм ресурс 2. Природно-рекреаційні ресурси Миколаївської області та їх задіяння у системі туристично-екскурсійного обслуговування Україна має значні туристичні ресурси для задоволення потреб вітчизняних та іноземних ...
... ї допомоги по безробіттю жителям сільської місцевості для організації підприємницької діяльності. 3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області Київська область має високорозвинений промисловий комплекс, основу якого складають понад 400 великих та середніх підприємств, що забезпечує майже 40% ...
0 комментариев