7. Економіко-математичні методи
В аналізі досить часто використовують методи оптимізації програми робіт, завантаження устаткування або розподілу ресурсів. Це передусім симплексний метод, транспортна задача задача, сітьові методи планування. Такі методи передбачають використання комп’ютерної технології і відповідних програм.
9. Інші методи
У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосовуються соціологічні методи дослідження. Серед них передусім слід назвати анкетний, опитування і співбесіди.
Анкетний метод – це письмове опитування працівників, причетних до якихось проблем або виробництва, з метою з’ясування певних питань. Анкетне опитування потребує багато зусиль і часу. Тому частіше звертаються до простішого методу – усного опитування (інтерв’ю). Проте і він потребує старанної підготовки та кваліфікованої стратегії спілкування з тими чи іншими виконавцями або свідками подій.
Знання психології людей, їх готовності до співпраці, можливість одержання інформації у неперекрученому вигляді – дуже важливі моменти при проведенні досліджень з допомогою соціологічних методів.
ІІІ. ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Зміст та сам процес економічної роботи як функції управління, що обслуговує інші функції, доводить, що для успішного їх здійснення необхідна інформація, тобто сукупність відомостей про будь-яке явище, процес, які є об'єктом зберігання, передачі та видозміни. Вся інформація, яка використовується в управлінні, являє собою інформаційну систему, що є зв'язуючою ланкою між керуючою та керованою системами. В сучасних перехідних до ринку умовах змінюються сутність, значення та сукупність використовуваної економічної інформації взагалі та аналітичної зокрема. Це пов'язано зі зміною системи збору, передачі та обробки інформації, регламентації та структуризації залежно від ієрархії користувача і перетворює її на один із найцінніших ресурсів виробництва, ринку.
Обсяги та зміст інформації за складом користувачів різних рівнів визначаються за допомогою діючої системи обліку та статистики, регламентуються відповідними законодавчо-нормативними актами і, зокрема, законом про комерційну таємницю. Цим законом та рядом підзаконних актів визначено перелік таких, що підлягають оголошенню, показників і відомостей про діяльність підприємств.
Широке застосування сучасної оргтехніки значно збільшує інформаційні можливості управлінської системи, дозволяє прискорити обробку управлінської інформації, розширити коло одержуваних Даних, підвищити якість та змінити їх характер. Сучасна ЕОТ надає Можливість, поряд із операціями фіксації, накопичення та обробки ' «формації, виконувати й ряд логічних операцій, що, у свою чергу, дозволяє автоматизувати ряд конкретних завдань по прийняттю Управлінських рішень для стандартних сітуацій виробництва. Ця обставина вимагає наукового обгрунтування складу та змісту потоки економічної інформації на базі наступних принципів:
— встановлення інформаційної потреби та шляхів і методів найбільш ефективного їх задоволення;
— об'єктивність відображення процесів виробництва, обігу, розподілу та потреби, використання природних, трудових, матеріаль них і фінансових ресурсів;
— єдність інформації, що надходить із різних джерел (бізнес планів, оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку), усу нення дублювання первинної інформації;
— оперативність інформації, яка досягається шляхом застосування сучасних засобів зв'язку, безпосередньо пов'язаних з ЕОМ;
— розробка первинної документації на ЕОМ і на цін основі не обхідних виробничих показників;
— обмеження обсягів первинної інформації та підвищення ефективності її використання;
— кодування первинних даних з метою скорочення обсягів інформації, ефективного використання комплексів ЕОМ;
— розробка програм використання та аналізу первинної інформації для планування та управління.
Виходячи з вищевикладеного, всю сукупність інформації, які використовується в економічному аналізі і забезпечує управлінську систему та зацікавлених сторонніх користувачів, можна згрупувати з урахуванням головних джерел даних, на такі групи:
— плановооблікові;
— позаоблікові.
До першої групи відносяться всі законодавчо-нормативні акти, які використовуються в процесі аналізу як критеріальні дані, бізнес плани, дані обліку та все, що пов'язано з формуванням звітності. В другу групу входять дані, які не віднесені до першої, матеріали цільових обстежень, перевірок, особистих спостережень працюючи та аналітиків, анкетування, експериментів, спеціальних вибірок, ві домості з передач радіо та телебачення, технічна документація, устаткування, технологія та інші.
Діяльність підприємств відображається в економічних показниках, усю сукупність яких можна розділити за наступними ознаками:
— залежно від покладених вимірників на натуральні та вартісні;
— залежно від суттєвої характеристики ознаки виміру на кількісні та якісні — зважаючи на послідовність та спосіб формування ні первинні та вторинні (об'ємні та питомі).
Необхідно приділити особливу увагу широкому розповсюджен ню та значущості натуральних та умовно-натуральних показників у плануванні обліку й аналізі обсягів виробництва та реалізації продукції, взаємопов'язаних та взаємозалежних. Конкретизація вимірників залежить від галузі виробництва та конкретного виду продукції. Вартісні показники застосовуються для вираження практично всіх без винятку сторін діяльності підприємства, кількісні — як для виміру обсягів виробництва та реалізації, так і тих, що характеризують роботу підприємства з якісної сторони (наприклад, собівартість продукції, прибуток, рентабельність тощо) і можуть використовуватися в натуральних та вартісних вимірниках.
Спектр якісних показників досить широкий і включає всі без винятку показники якості продукції підприємств різних галузей народного господарства та показники факторів, які віднесені до якісних згідно з прийнятими в економічному аналізі методами дослідження.
Первинні показники — це ті, що є визначальними для характеристики окремих сторін діяльності підприємства (обсяг виробництва, реалізації, собівартості, прибутку) і на підставі яких розраховуються похідні показники. Вторинні, як правило, визначаються па підставі первинних або підпорядковані їм (продуктивність праці, фондовіддача, матеріальні затрати у собівартості та інші).
Інформація, що міститься в обліковій та звітній інформації, повинна відповідати вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. за № 250. Вимоги цього Положення зводяться до «формування повної та достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансистами, податковими статистичними і банківськими установами та іншими зацікавленими органами і організаціями» (ст. 6 Положення).
Аналітична інформація нагромаджується, обробляється, систематизується, зберігається та використовується відповідно до планів та програм аналітичної роботи на підприємстві згідно з прийнятою організаційною формою.
Сучасні ЕОМ вносять суттєві зміни в характер обробки аналітичних задач на підприємствах. Висока швидкість виконання розрахункових, узагальнюючих та логічних операцій дозволяє значно підвищити швидкість обробки та використання інформації в управлінні виробництвом. Виконання логічних операцій якісно змінює сферу застосування ЕОМ в економічному аналізі, у розрахунку варіантів виробничих ситуацій, їх аналізі з точки зору економічної діяльності і надає можливість на цій основі готувати або й пропонувати конкретні управлінські рішення, які забезпечать досягнення оптимальних результатів. Використання ЕОМ розширює функції та перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям від оцінки діяльності за минулі періоди до аналізу оперативних та майбутніх ситуацій для прийняття управлінських рішень. Така спрямованість економічного аналізу здійснювалася на всіх етапах його розвитку, проте реалізувати її можливо лише в умовах застосування сучасних ЕОМ.
Враховуючи реальний взаємозв'язок змісту та переліку задач економічного аналізу з іншими функціональними підсистемами, які діють у системі управління виробництвом, що відображається в обсягах вхідної та вихідної інформації, частоті інформаційного обміну, значущості інформації для розв'язання конкретних задач, доцільно створювати інтегровані інформаційні системи (банк даних) підприємства. Зважаючи на вищенаведене, основою (матеріальною базою) для проведення економічного аналізу є інформація, яка перед використанням проходить попередню обробку. В процесі такої обробки встановлюються повнота, порівнянність, аналітичність та доброякісність отриманих даних. Основним питанням є перевірка доброякісності джерел інформації для аналізу. Перевірку доброякісності джерел інформації розрізняють на формальну та по суті.
При формальній перевірці інформації контролюють: дотримання термінів звітності, які вказуються на титульній сторінці форми; наявність передбачених діючою системою облікової, статистичної та податкової звітності форм; повноту, правильність заповнення рядків і стовпців; наявність необхідних розшифровок та підписів керівних і відповідальних працівників; правильність арифметичних підрахунків по окремих розділах та звітах; наступництво звітності (тобто відповідність залишків на початок року вихідним залишкам по балансу на кінець попереднього року, а суми обсягів товарної, реалізованої продукції за рік мають відповідати їх сумі за чотири квартали).
Перевірка доброякості інформації для аналізу по суті передбачає:
- перевірку погодженості показників, які відображаються в різних формах звітності;
- перевірку погодженості різних планових показників (обсяг виробництва повинен бути погодженим з планом по праці);
- перевірку своєчасності та повноти інвентаризації та відобрав ження її результатів на відповідних рахунках та у балансових' статтях;
- зустрічну перевірку розрахунків;
- ознайомлення з матеріалами ревізії та аудиторських перевірок, а також матеріалів по реагуванню на зауваження.
IV. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕТАПИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Розгалужена система аналітичної роботи в народному господарстві, промисловості та окремих підприємствах потребує відповідної організації, тобто упорядкування, налагодження координації та погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в роботу окремих посадових осіб чи аналітичних органів. Під організацією аналітичної роботи розуміють систему заходів з метою вивчення господарської діяльності. Загальні методичні принципи організації аналітичної роботи включають:
- організаційні форми;
- планування аналітичної роботи; етапи економічного аналізу;
- узагальнення та форми реалізації результатів аналізу.
В практиці організації аналітичної роботи розрізняють централізовану та децентралізовану форми. При централізованій формі організації вся робота з аналізу господарської діяльності концентрується у спеціальному структурному підрозділі в системі управління виробництвом відповідної назви. Децентралізована форма організації передбачає, що аналізом господарської діяльності займаються всі структурні підрозділи з питань, які входять до їх компетенції, виходячи з розмежування прав та обов'язків між ними, передбачених відповідними нормативними документами — внутрішніми чи галузевими.
Незалежно від організаційних форм методичне та методологічне керівництво, як правило, здійснюється головними спеціалістами-економістами. Необхідно розглянути переваги та недоліки цих організаційних форм та можливу сферу їх застосування.
Вищестоящі органи господарчого управління здійснюють аналіз на основі консолідованих звітних форм. Це зумовлює необхідність організації збору додаткової інформації та розрахунків, що потребує розробки спеціальних програм досліджень, додаткових затрат ресурсів. Статистичні, фінансові та кредитні органи здійснюють аналіз У межах офіційної звітності, що не завжди достатньо, а в окремих випадках необ'єктивно відображає дійсний стан справ у господарській діяльності, що, у свою чергу, є однією з причин уживання запобіжних заходів (страхування ризиків, застосування фіскальних інструментів впливу, жорсткі форми розрахунків), порушення довіри між суб'єктами господарських відносин.
Аналітична робота на підприємстві починається з планування. Розрізняють план аналітичної роботи та план (програму) конкретного аналізу.
План аналітичної роботи складається на рік з розбивкою по кварталах: вказуються розділи господарської діяльності та об'єкти, які включені в план періодичного контролю, терміни проведення, відповідальні виконавці, технічні засоби й джерела інформації, які необхідні для аналізу.
В плані конкретного аналізу, який складається відповідно до плану аналітичної роботи, розділи та об'єкти аналізу деталізуютьс по конкретних виконавцях, визначаються мета й завдання, роз робляються необхідні методики розрахунку впливу конкретним факторів, досліджується їх взаємозв'язок, розробляються таблиці схеми, графіки, зведення, узагальнення резервів та результаті аналізу. До аналітичної роботи залучаються працівники технічних технологічних та інших служб, які працюють під керівництвом1 аналітиків.
Всю аналітичну роботу можливо розбити на три етапи: попередній, основний та заключний.
Попередній етап: здійснюється вибір об'єкта аналізу, вивчак ться матеріали попередніх аналітичних досліджень та інших пер< вірок, визначаються мета й напрям використання результатів ані лізу, розробляються програма, календарний план та розподіляютіся функції серед виконавців, визначаються джерела інформащ розробляються макети аналітичних таблиць, графіків, схем і методичні вказівки до їх складання, до розрахунків впливу окремих фі кторів та ін.
Основний етап передбачає, збір, відбір, класифікацію джерел » формації, перевірку їх доброякісності, створення допоміжної інфо{ мації, попереднє ознайомлення з показниками, складання аналіти» них таблиць та аналітичну їх обробку, розрахунок впливу факторі визначення кола взаємодіючих факторів та встановлення причин, я зумовлюють вплив окремих факторів, їх взаємозв'язку та взаємоз, лежності, встановлення та обрахування резервів підвищення ефе тивності виробництва.
На заключному етапі дається узагальнююча оцінка діяльносі узагальнюються та оформлюються результати аналізу, підраховуй ться зведені резерви виробництва, розробляються пропозиції щод їх використання, видаються розпорядчі акти по результатах аналіз:
- проводиться обговорення їх у колективі та здійснюється контроль :
- виконанням вимог розпорядчих документів.
Узагальнення результатів економічного аналізу є його кінцевим результатом і оформляється у вигляді аналітичної записки чи звіту. Можна прийняти наступну структуру записки: спочатку характерізуються загальні показники, потім часткові — від позитивних рівні та змін до негативних; характеристика та розмір впливу факторів:
- визначаються резерви, причини позитивних та негативних змін, різерви виробництва та шляхи їх мобілізації.
Результати аналізу реалізуються через підготовку та видачу наказів і розпоряджень, в яких містяться найменування заходів, терміни початку та закінчення їх здійснення, визначаються необхідні матеріальні та грошові ресурси, називаються виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства.
Висновки
Сучасні методи економічного аналізу дають можливість вивчати основні закономірності розвитку народного господарства країни, а також окремих його галузей та підприємств. Роль методики аналізу полягає в оцінюванні діяльності господарюючих суб’єктів, виявленні та обчисленні величини невикористаних резервів. Проведення аналізу має сприяти поліпшенню управління підприємством, зміцненню його ринкових засад і подальшому зростанню ефективності його діяльності, прийняттю найбільш виправданих рішень в ринкових умовах.
Можливості статистичного аналізу поки що, на жаль, далеко не повністю використовуються під час аналізу на вітчизняних підприємствах. Без статистичних методів неможливо кількісно розрахувати та мінімізувати економічний ризик, який супроводжує підприємства в їхній діяльності.
Сьогодні нас відділяє вже немало часу відтоді, як Україна стала на шлях ринкових перетворень. Цей шлях і досі залишається складним та заплутаним, а часом навіть незбагненним пересічному громадянину, що давно звик чути про реформування економіки, не помічаючи реальних змін на краще. На думку багатьох західних економістів проблема української промисловості полягає в тому, що керівники багатьох підприємств є вихованцями старої командно-адміністративної системи господарювання, в якій, при відсутності функціонуючого ринкового механізму та дефіцитності ресурсів, споживчій попит сприймався як небажане явище або, навіть гальмо економічного розвитку. Відмінність ринкової економіки в цьому відношенні полягає в тому, що споживчій попит в будь-якій формі розуміється виробником як стимул до збільшення обсягів виробництва.
Світовий досвід вчить нас тому, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі сьогодні в Україні відіграє аналіз.
Економічний аналіз як окрема дисципліна сформувався на базі курсу бухгалтерського обліку діяльності підприємств: перші праці з економічного аналізу виходили під назвами "Аналіз балансу", "Аналіз звітності", "Счетный анализ" (Н. Р. Вейцман). Основним джерелом інформації для аналізу є досить складна система облікових і звітних показників роботи підприємств.
Ґрунтуючись на матеріалах інших економічних дисциплін і значною мірою узагальнюючи набуті знання, він допоможе майбутнім фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації та розв'язувати комплексні економічні проблеми на підприємстві, а також у банківських, фінансових і державних установах. Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи.
Поліпшення організації та повніше використання економічного аналізу його методами в управлінні тісно пов'язані з усією системою вдосконалення господарського механізму, що має бути спрямовано і спрямовується на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки, як України, так і світу. Це сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат. Економіка потребує активної аналітичної роботи, бо саме методика економічного аналізу дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності й інших
Економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва цілого світу.
Використана література
1. Баканов М.И. – “Теория экономического анализа”, М, 1996
2. Івахненко В.М. “Курс економічного аналізу: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни”, К, КНЕУ, 2000.
3. Ізмайлова К.В. “Фінансовий аналіз”, навчальний посібник, К, МАУП, 2000.
4. Коробов М.Я. “Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: навчальний посібник – К, Товариство “Знання”, 2001.
... чного аналізу наводяться у табл. 2.1. Таблиця 2.1. Визначення методу економічного аналізу Калина А.В., Конева М.И. Современный экономический анализ и прогнозирование. – К.: МАУП, 1998 Під методом економічного аналізу розуміють діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку (с. 31) Маргулис А.Ш. Экономический анализ работы предприятий. – М.: ...
... множини факторів, що вивчаються, виділити типові від випадкових, головні, від яких залежать результати діяльності від неголовних. Таким чином, найважливіші особливості методу економічного аналізу полягають в наступному: 1. Системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, що виражається в комплексному, взаємозалежному вивченні багатобічних зв'язків і взаємної обумовленості дії факторів ...
... яким чином досягти певного рівня обслуговування (максимального скорочення черги або втрат вимог) при мінімальних витратах, пов'язаних з простоєм обслуговуючих устроїв. математичне моделювання економічний аналіз 2. Прийоми економічного аналізу на базі математичної статистики Застосування методів моделювання в аналітичному дослідженні господарської діяльності підприємств та їхніх структурних ...
... і та необхідності логічного виокремлення певних явищ у процесі економічних розрахунків. Метод аналізу реалізується через його науковий апарат, тобто через сукупність прийомів дослідження. Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інструментарієм аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для: первинної обробки ...
0 комментариев