Жовтня 2006 року відбулась церемонія підписання Меморандуму про взаємне порозуміння між «Укрексімбанком» та Північним інвестиційним банком

26 жовтня 2006 року відбулась церемонія підписання Меморандуму про взаємне порозуміння між «Укрексімбанком» та Північним інвестиційним банком.

Підписання Меморандуму передбачає виділення кредиту в розмірі 100 млн. дол. США для реалізації екологічних та енергозберігаючих проектів (50 млн. дол. США) та проектів кредитування малого та середнього бізнесу (50 млн дол. США.).

Пріоритетами кредитування ПІБ є:

- виробництво енергії та енергозбереження;

- захист навколишнього середовища;

- транспорт;

- телекомунікації;

- розвиток промисловості (целюлозно-паперової);

- інфраструктура.

На сьогодні розглядається питання про залучення коштів ПІБ для реалізації проекту “Будівництво електростанції комбінованого циклу, що запалюється доменним газом, біля Алчевського металургійного комбінату” (сума позики 40 млн. дол. США).

Державні зовнішні запозичення у міжнародних фінансових організацій за умови їх ефективного використання є важливим джерелом ресурсного забезпечення реалізації пріоритетних проектів соціального та економічного розвитку (див. Додаток В), інструментом інституційних перетворень та міжнародної інтеграції.

Загальні обсяги кредитних ресурсів МФО з 1992 року

За весь час співробітництва з МФО Україна отримала кредитних ресурсів МВФ, МБРР, МФК, ЄБРР та ЧБТР на загальну суму більше, ніж 15,4 млрд. доларів США, в тому числі:

·  МВФ – 4,41 млрд. доларів США (3009,83 млн. спеціальних прав запозичення);

·  МБРР – 5,3 млрд. доларів США;

·  ЄБРР – 3,2 млрд. євро;

·  МФК – 786 млн. доларів США;

·  ЧБТР – 180 млн. доларів США.

Загальний обсяг ресурсів, які Україна може отримувати від МФО (ЄБРР, СБ, ЄІБ, ПІБ, ЧБТР) для впровадження пріоритетних проектів розвитку, складає 2 - 2,5 млрд. дол. США щорічно, що відповідає потребам у залученні фінансових ресурсів протягом 5 років.

Запозичення в Світовому банку (СБ) та ЕБРР залишається вигідним для України з огляду на термін, на який надаються кредити, вартість ресурсів, інституційний вплив та передачу знань. Успішне співробітництво з МФО є також важливим індикатором для іноземних приватних інвесторів.

3. Розробка стратегії міжнародної економічної діяльності України 3.1 Стратегія економічного розвитку України

При розробці стратегії міжнародної економічної діяльності України повинні бути правильно поставлені цілі і завдання. Однією з них повинне залишатися збереження економічної, перш за все фінансової, стабільності і забезпечення вигоди в зовнішній торгівлі.

У України є об'єктивні економічні інтереси, обумовлені її нинішнім економічним станом. Головний інтерес України - поліпшення торгового балансу шляхом збільшення експорту власної продукції (зменшення імпорту можливе лише адміністративним шляхом і приведе до погіршення добробуту населення і подальшого розвитку тіньової економіки).

Одним із завдань стратегічного значення також є аналіз потенційних ринків збуту і підтримка дружніх взаємин з країнами тих регіонів, де вже налагоджена система торгівлі (Європа, Близький Схід, Азія, Північна і Південна Америка, Росія) [7, с. 214].

Таким чином, Міністерством економіки України сформовані наступні цілі політики на 2009 рік:

-  удосконалення структури експорту та імпорту;

-  розширення ринків збуту української продукції;

-  поступова інтеграція України у світовий економічний простір;

-  захист національних економічних інтересів, стимулювання експорту високотехнологічної продукції і послуг. [ 9]

Сьогодні економіка України, через її важке положення дуже відкрита для зовнішньої торгівлі. Її частка у ВНП коливається в межах 10-15%, у той час як у розвинених країнах цей показник дорівнює - 70-80%. Така ситуація є небезпечною для вітчизняної економіки, оскільки високий рівень її відкритості є наслідком безсистемної торгівлі на тлі глибокої кризи. Будь-яке небажане коливання кон'юнктури світових товарних ринків може привести українських виробників на рівень банкрутства.

На сучасному етапі напрями розвитку зовнішньоекономічні зв’язки України створюють реальну загрозу національному виробництву, яке вже зараз серйозно програє від конкуренції багатьох товарів, що поступають по імпорту.

Негативними чинниками, які гальмують інтенсифікацію міжнародної торгівлі є:

1) Низька конкурентоспроможність українських товарів із-за значної енергоємності продукції;

2) Висока собівартість;

3) Недосконалість схем фінансування експорту;

4) Нерозвиненість базових інститутів ринкової економіки;

5) Недосконалість механізмів державного регулювання;

6) Нерозвиненість інфраструктури підтримки експорту. [1, с. 272-282]

Тому при формуванні стратегії МЕД України слід звернути увагу на усунення цих чинників, тобто

·  Створити умови сприятливі для підвищення конкурентоспроможності українських товарів (розглянути варіант використання кластерної моделі виробництва) [2, с. 134].

·  Вивчити можливі варіанти зниження собівартості продукції і застосувати найбільш відповідні на практиці.

·  Удосконалити схеми фінансування експорту.

·  Розвивати базові інститути ринкової економіки.

·  Удосконалити механізми державного регулювання.

·  Розвиток інфраструктури підтримки і стимулювання експорту.

До такої вільної, не захищеної державою конкуренції українська промисловість ще не готова. Необхідний зважений підхід при визначенні пріоритетів в зовнішньоекономічній політиці України та виборі тих або інших засобів такої політики, здатних захистити від знищення ряд галузей української промисловості, і перш за все, наукоємких виробництв [5].

Основними принципами формування відкритої економіки України є:

1)  створення могутнього експортного сектора, з високотехнологічною спрямованістю, відхід від сировинного характеру експорту. Опора на розвиток власних галузей, які мають порівняльні і конкурентні переваги в світовій економіці, в регіональному (СНД) і глобальному масштабі. Такими галузями є машинобудування (літако-, судо- та ракетобудування і ін.) Високим науково-технологічним рівнем характеризуються порошкова металургія, виробництво нетвердих матеріалів, хімічна промисловість. Потенційні можливості існують також і в агропромисловому комплексі;

2)  високий рівень внутрішньої інтеграції вітчизняної економіки, створення потужного національного ринку як фундаментальної економічної основи для завоювання і закріплення відповідних ніш на конкурентних і високоінтенсивних світових ринках товарів, послуг, капіталів, фінансових ресурсів;

3)  забезпечення подальшої фінансової стабілізації, яка необхідна для розвитку національного і міжнародного підприємництва. Так само це є умовою формування сприятливого інвестиційного клімату;

4)  забезпечення конвертованої національної валюти і її стабільність;

5)  лібералізація імпорту, поступова гармонізація національного зовнішньоекономічного законодавства з вимогами ГАТТ-ВТО і стабільне дотримання і реалізація цих стандартів [4, с. 282-283];

6)  залучення іноземних інвестицій на основі створення СП, вільних економічних зон, інших форм загального підприємництва, з іноземним капіталом; [6]

7)  здійснення закордонної підприємницької діяльності;

8)  формування розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту (банки, біржа, страхові компанії, консалтинг, аудит, лізинг, форфейтинг, факторинг) [6]

9)  гнучка податкова, цінова, депозитна, кредитна, фінансова і валютна політика, яка стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій;

10)  кадрове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Головне завдання повинне полягати в тому, щоб визначити етапи, напрями, форми і способи реалізації зовнішньоекономічної стратегії;

11)  Реалізація та використання транзитного потенціалу України.

Важливим завданням також є підвищення рівня інвестиційної привабливості України. Інвестиції є основоположними чинниками успіху економіки. Саме тому необхідно створити державну програму що до вирішення цієї проблеми.

Головним фактором, що гальмує приток інвестицій є політична нестабільність і відсутність гарантій не тільки в довгостроковій, але і короткостроковій перспективі. Нестале законодавство, махінації з приватизацією, продажем/здачею в оренду землі, курсові спекуляції, тінізація української економіки більш ніж 60% та інше, негативно впливає на рівень інвестиційної привабливості України. Тому, перш за все необхідно розробити шляхи вирішення вищеперелічених проблем і реалізувати їх найближчим часом.

Розглянемо вищенаведені пропозиції більш детально та у контексті експорту-імпорту.

3.1.1 Розвиток експортного сектору

Серед пріоритетів в розвитку експортного сектора варто назвати, в першу чергу, високотехнологічні, наукоємкі галузі машинобудування (верстати, літаки, ракети, судна, прилади, побутову техніку), порошкову металургію, надтверді матеріали, кераміку, виробництво електрозварювання. Техніка і технологія в цих і деяких інших галузях на сьогодні близькі до світового рівня, що значно полегшує проблему пошуку і освоєння власної ніші на світових товарних ринках. Проте, через високу енергоємність українського виробництва, дані переваги практично повністю нівелюються. Тому, нова міжнародна стратегія повинна включати, в першу чергу, політику енергозбереження, стимулювати українських виробників до пониження енергоємності їх виробництв.

Другу групу пріоритетних галузей може скласти агропромисловий комплекс, направлений, в першу чергу, на країни СНД і партнерів з числа країн, які розвиваються. Серйозні соціально-економічні і структурні перетворення здатні перевести сільське господарство і виробництво продовольства в розряд високоефективних галузей, які визначатимуть, разом з іншими, експортний профіль країни в системі міжнародного розподілу праці [3, C.10].

Патентно-ліцензійна торгівля, ноу-хау, інжиніринг, різноманітні послуги можуть стати третім напрямом при формуванні експортного сектора України. За умови створення належної виробничої, соціальної і зовнішньоекономічної інфраструктури Україна може реально і стабільно підключитися до найбільш динамічних і вигідних позицій світової торгівлі.

Добувна і металургійна галузі промисловості формують четвертий пріоритетний блок експортного сектора. Кольорові метали, уран, вугілля, сталь і прокат, мають постійний попит на світових ринках і в змозі при кардинальній реконструкції металургійних заводів, копалень і шахт, підсилити експортний потенціал України. Зокрема, важливим є експортний потенціал чорної металургії. Сьогодні Україна не тільки входить в першу п'ятірку країн-виробників сталі, але і виробляє її більше всіх на душу населення. Могутня металургійна база, напевно, залишатиметься однією з головних складових експортного сектора України, надаючи можливість реалізувати на світовому ринку наявні переваги щодо кваліфікованої дешевої робочої сили, власних природних ресурсів, розміщення виробництва; використовувати ефект масштабу, ліквідувати технологічний розрив в торгівлі з розвиненими країнами.

Важливим проектом є розвиток екологічно безпечної енергетики. На думку експертів Євросоюзу, українські Карпати мають чудові можливості для використання гідроенергетики і геотермальної енергії. Це змогло б забезпечити теплом та електороенергією потреби місцевого комунального господарства і промисловості, а в перспективі набути ширшого розповсюдження. Обговорюються можливості використання геотермальних джерел на Львівщині, Івано-Франківщині, в Карпатах. Потенційні ресурси геотермального тепла України могли б забезпечити роботу геотермальних електростанцій потужністю до 250 млн. кВт на період до 50 років. Поки Україна не володіє фінансовими і технічними коштами для виконання належних пошукових робіт, а також технологіями для геотермальних електростанцій. Але оскільки, окрім України, і інші країни Карпатського Єврорегіону - Польща і Словаччина – мають певний геотермальний потенціал, вирішено спільно розробляти відповідні проекти і бізнес-плани. [11 ].

Ще один пріоритетний напрям пов'язаний з надзвичайно вигідним географічним положенням нашої держави. Транзитні перевезення вантажів, нафти, газу, з євроазіатської частини на захід і з півночі на південь Європи і далі на Близький Схід аж до Африканського континенту можуть перетворитися на важливий канал валютних надходжень, який вимагає серйозних структурних перетворень в транспортній сфері, щоб підняти її до рівня світових стандартів.

Також досить привабливою в Україні є туристична галузь. За останнє десятиріччя Україна привернула до себе увагу і вдалими спортивними перемогами, і перемогою у «Євробаченні-2004», і тим, що вона стала країною, де відбудеться чемпіонат світу з футболу «Євро-2012». Усе це сприяє розвитку туризму у нашій країні і на даному етапі це необхідно використовувати як конкурентну перевагу. Потрібно також пам’ятати, якими унікальними ресурсами володіє Україна: це і гірськолижні курорти Карпат, і Крим з його особливими кліматичними даними, і чарівні дендропарки, заповідні території та багато ін. Але ж, знову, великим недоліком, що заважає розвитку туризму є нерозвинута інфраструктура, і цьому напрямку необхідно приділити більше уваги.

Серйозною передумовою виходу України на світові ринки є забезпечення внутрішньоекономічної стабілізації (фінансової, бюджетної, цінової та ін.). Як показує досвід "старих" і "нових" індустріальних держав, в умовах демонетизації золота головною гарантією введення і підтримки валютної конвертованості є товарна конвертованість. Тільки за наявності могутнього і всезростаючого потоку на світові ринки конкурентноздатних товарів і послуг, які мають постійний попит, буде і відповідний попит на національну валюту, а значить і її конвертовану, у валюти інших держав. Золотовалютні резерви грають допоміжну роль як чинник стабілізації національної валюти і регуляції її поточного курсу. Вирішальне значення має товарна інтервенція, завоювання надійних ніш на світових ринках товарів і послуг, технологій і капіталів.

3.1.2 Розвиток імпортного сектору

Серед пріоритетів державної імпортної політики на перше місце необхідно поставити ввезення сучасної техніки і технології, ноу-хау, інжинірингових послуг. За умови об'єднання новітньою технологи з достатньо високим загальноосвітнім і професійним рівнем українських працівників саме такий підхід дасть бажаний результат. Доцільною була б розробка державної програми технологічної модернізації виробництва на базі закордонних технологій з вказівкою джерел фінансування (внутрішніх і зовнішніх) і виділенням головних галузей економіки, які є визначальний в системі науково-технічного прогресу.

Другий важливий напрям імпортної політики - охорона здоров'я, розробка та виробництво медичних приладів та ін. Розвиток за участю закордонних галузей охорони здоров'я набуває першочергового економічного і соціального значення. Слід також відмітити, що фармацевтична промисловість в Україні функціонує на досі високому рівні, і, в найближчому майбутньому можлива співпраця з Росією, шляхом створення фармацевтичного кластеру на території Харківської та Курської областей [12].

Третій напрям – це активізація закордонної підприємницької діяльності і створення розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту також сприяють активізації зовнішньоекономічних потоків. Нинішня зовнішньоекономічна політика України по суті є пасивною, тимчасовою, перехідною. Закордонна підприємницька діяльність може здійснюватися за наявності вільних капіталів, досвіду, підготовлених кадрів. Починати доведеться зі створення за кордоном спільних підприємств і фірм за участю українського капіталу, відкриття філій банків, розвитку інших структур, які сприяли б просуванню товарів і послуг на світові ринки. Ключовою ланкою зовнішньоекономічної стратегії є податкова, депозитна, цінова, кредитна, фінансова і валютна політика. Ніякі ухвали і рішення не додадуть бажану активність і господарську енергію ні внутрішнім товаровиробникам і експортерам, ні закордонним інвесторам і банкірам без створення в Україні сучасної системи оподаткування експорту, імпорту, прибутку спільних підприємств, і т. д. Враховуючи досвід закордонних країн в стимулюванні експортних галузей, доцільно було б експортоорієнтірованним виробництвам компенсувати податок на додану вартість при перетині товарами митних меж України, а також упровадити пільгові умови кредитування інвестиційних програм і проектів. Цінова політика вже зараз повинна орієнтуватися на зближення внутрішніх і світових цін, депозитна – на світові грошові ринки.

3.1.3 Географічна та регіональна політика, співпраця з іншими країнами

Надзвичайно важливим чинником, що впливає на зміст і напрями зовнішньої політики України, є Росія. Будівництво збалансованих і дійсно партнерських відносин з нею, при одночасній ефективній протидії будь-яким домаганням на свою незалежність - для України завдання особливого значення.

Важливим завданням зовнішньої політики України є збалансованість і диверсифікація своїх зовнішньополітичних зв'язків, які дозволили б їй уникнути односторонньої залежності від сильніших сусідів або положення держави. Україна своєю історією і географічним положенням покликана бути своєрідною сполучною ланкою між Європою і Росією. Відповідно Україна повинна інтенсивно розвивати максимально тісні і широкі політичні і економічні відносини з останніми своїми найближчими сусідами, а також пострадянськими республіками Центральної Азії і Закавказзі. Україна також прагне розвивати і поглиблювати всесторонню співпрацю з Європейським Союзом і поступово інтегруватися в загальноєвропейський економічний простір [5]. Важливим кроком є участь у діяльності єврорегіонів, яких на сьогоднішній день на території України існує 7, та планується створення ще одного.

Але головний пріоритет, якого повинна дотримуватися Україна – це збереження суверенітету та незалежності, як у політичному напрямку так і у плані власних економічних, соціальних та екологічних інтересів.

  3.2 Перспективі співпраці України з міжнародними організаціями

Що до співробітництва з міжнародними організаціями Міністерство економіки України планує наступні заходи:

Співробітництво з СОТ:

·  забезпечення реалізації потенціалу членства України в СОТ, у тому числі шляхом участі у багатосторонніх переговорах, зокрема Доського раунду розвитку СОТ, приєднання до робочих груп із вступу нових членів до СОТ;

·  застосування інструментів захисту внутрішнього ринку, які не суперечить нормам СОТ;

·  забезпечення підготовки до започаткування переговорів стосовно приєднання до Угоди про державні закупівлі.

Розширення співробітництва з Європейським Союзом:

·  продовження переговорного процесу щодо укладення нової угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включаючи створення поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі – МЗС;

·  розвиток інструментів співпраці між Україною та Європейським Союзом, зокрема шляхом укладання угод про фінансування щодо надання Україні допомоги Європейським;

·  проведення переговорів з Європейською Комісією про укладання Рамкової угоди між Україною та ЄС про загальні принципи участі України в програмах Співтовариства;

·  забезпечення виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

·  забезпечення виконання Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз та Угоди між Україною та Європейським Союзом про реадмісію осіб;

·  проведення діалогу між Україною та Європейським Союзом щодо визначення умов для запровадження безвізового режиму поїздок громадян України до держав-членів Європейського Союзу;

·  створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Співробітництво з Міжнародними фінансовими організаціями:

прискорення інституційних та економічних реформ – розроблення та моніторинг наступного системного проекту за підтримки Світового банку;

забезпечення інтеграції України у європейську та світову економічні системи – проведення переговорного процесу та укладення угод з МФО про одержання позик для реалізації пріоритетних інвестиційних проектів соціального та економічного розвитку України у секторах транспортної та муніципальної інфраструктури, енергетики та енергозбереження;

участь у формуванні завдань і нових напрямів діяльності МФО:

-  участь у щорічних і щопіврічних зборах МФО та в роботі цільових місій Світового банку, МВФ, ЄБРР;

-  проведення щорічних консультацій з питань макроекономічної політики згідно із статтею IV Статей Угоди Міжнародного валютного фонду;

-  покращення взаємодії з МФО щодо формування та моніторингу проектного портфелю;

покращення бюджетного планування державних запозичень від МФО – розроблення законопроекту про державний борг.

Висновки

В результаті дослідження були виконані поставлені цілі: виявлені і проаналізовані теоретичні основи формування стратегії МЕДУ, був проведений аналіз статистичних даних про експортно-імпортні відносини країни, виявлені спрямованості зовнішньоекономічній діяльності і сформована своя точка зору з приводу розробки стратегії МЕДУ.

Також була проаналізована структура експорту товарів і об'єми експорту і імпорту. Можна сказати, що частка металургії і машинобудування в експорті продовжує залишатися значною в порівнянні з іншою продукцією. Об'єми і експорту, і імпорту за період 2004-2009 зростають, сальдо зовнішньої торгівлі продовжує залишатися негативним з 2005 р., що вимагає перегляду стратегії зовнішньої торгівлі і підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів.

Підводячи підсумки, слід відмітити, що для повноцінного входження України в світове господарство необхідна стратегія, що включає не безконтрольну лібералізацію зовнішньої торгівлі, а регульований державою процес формування відвертості національного ринку, доповнений цілеспрямованою політикою захисту національного виробника і споживача і наближення до світових норм і стандартів.

Ключове завдання стратегії зовнішньоекономічної діяльності - забезпечення відповідно до світових стандартам і критеріями оптимальності параметрів відвертості української економіки, виконання яких сприятиме економічній безпеці держави, забезпечуватиме тісний перетин внутрішньої і зовнішньої економічної політики.

Необхідно обрати інноваційний шлях розвитку. Нові розробки можна здійснити, наприклад, у сфері використання геотермальної енергії як альтернативного джерела. До перспективних галузей я віднесла машинобудування, фармацевтичну, продовольчу, туристичну галузі та ін.. Не повністю (лише на 50%) використовується транзитний потенціал України, а це теж після деяких перетворень та технічних перебудувань може приносити неабиякий прибуток.

Саме вищевказані галузі є і можуть стати конкурентоспроможними. Інтеграція України в світові економічні структури вимагає деякого часу і здійснюватиметься у міру виникнення сприятливих тому внутрішніх і зовнішніх умов.

Головне на сьогодні для України – це чітко визначити курс, враховуючи усе сказане вище. Це буде довгий і складний шлях, але поступово, рік за роком, дія за дією ми будемо наближатися до тих часів, коли наша країна зможе стати однією з найрозвинутіших.

Перелік використаної літератури

1.  Алексей Рухлов. Принципы портфельного инвестирования. - Финансы. Ценные бумаги. - 1997.

2.  Гитман Л. Дж., Джонк М. Д. Основы инвестирования. Пер. с англ. - М.: Дело, 1997.

3.  Инновационная стратегия украинских реформ/ Гальчинский А., Гаєц В., Кинах А. Семиноженко В. –К.: Знання, 2002. – 324 с.

4.  Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Під заг. ред.. О.Г. Гупала. – К.: Вид. «Хай-Тек Прес», 2007. – 368с.

5.  Онищенко В.П.// Социальный контекст евроинтеграционной стратегии Украины// Экономическая теория. - 2008. - №2, с. 60-74

6.  Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: Либра, 2002.

7.  Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр. Послання Президента України до Верховної Ради України на 2000 рік // Голос України. – 2000.– 2 лютого

8.  Экономічний енциклопедичний словник: У 2-х т. – Т.2/За ред. С.В, Мочорного. – Львів.: Світ, 2006. -568 с.

9.  Министерство экономики Украины http://www.me.gov.ua

10.  www.ukrstat.gov.ua – Сайт держстатистики

11.  «Зеркало недели» № 8 (229) 27 лютого — 5 березня 1999 http://www.zn.ua/3000/3320/20691/

12.  Харківська обладміністрація

Додаток А

 

Малюнки та діаграми: Експорт і імпорт товарів та послуг

 

Мал. 2.1. Аналіз сальдо по торгівлі товарами і послугами

Таблиця 2.1.1

	Експорт		Імпорт		Сальдо
	тис.дол. США	у % до січня 2008	тис.дол. США	у % до січня 2008
Країни СНД	750040	56,9	708076,1	31,5	41963,9
Європа	712660,7	72,5	728235,7	50,8	–15575,0
Азія	677369,4	69,5	381892	50	295477,4
Африка	202203,2	101,2	73523,5	320,4	128679,7
Америка	92971,4	51,6	148504,9	88,3	–55533,6
Австралiя i Океанiя	1530,6	139,4	1558,6	41,3	–27,9
Всього	2439584	66,6	2041791	44	397793

Діаграма 2.1.1

Діаграма 2.1.2

Таблиця 2.1.2

Товарна структура зовнішньої торгівлі України за 2008 рік

Код и наименование товаров в сответствии с УКТВЭД	Экспорт			Импорт
	тыс. долл. США	в % к 2007г.	в % к общему объёму	тыс. долл. США	в % к 2007г.	в % к общему объёму
I. Живые животные и продукты животного происхождения	783404,3	104,8	1,2	1702027	220,7	2
II. Продукты растительного происхождения	5577100	323	8,3	1462482	169,9	1,7
III.15. Жиры и масла животного или растительного происхождения	1945815	113,3	2,9	612868,3	157,9	0,7
IV. Готовые пищевые продукты	2524317	120,5	3,8	2679191	128,1	3,1
V. Минеральные продукты	7046090	164,8	10,5	25441471	147,8	29,7
VI. Продукция химической и связанных с ней отраслей промышленности	5045388	124,3	7,5	6959125	130,9	8,1
VII. Пластмассы и каучук	997666,2	101,1	1,5	4476817	131,1	5,2
VIII. Кожевенное сырье, мех и изделия из них	359518,9	91,1	0,5	232455,4	145,8	0,3
IX. Древесина и изделия из древесины	801168,1	96,8	1,2	545722,5	145,7	0,6
X. Бумажная масса из древесины или из других растительных материалов	874402,5	113,9	1,3	1835249	120,5	2,1
ХI. Текстиль и текстильные изделия	984587	99,4	1,5	2099247	141,2	2,5
XII. Обувь, головные уборы, зонты	178099,1	119,9	0,3	531113	243,8	0,6
XIII. Изделия из камня, гипса, цемента, асбеста, стекла	454820,3	126,8	0,7	1276484	128,7	1,5
XIV. 71 Драгоценные и полудрагоценные камни, драгоценные металлы и изделия из них	146884,5	98,7	0,2	1032040	383,4	1,2
XV. Недрагоценные металлы и изделия из них	27633085	133	41,2	6390050	134,7	7,5
ХVІ. Машины, оборудование и механизмы; электротехническое оборудование; аудио- и видеоаппаратура, телеаппаратура	6341165	127,4	9,5	13378598	126,5	15,6
XVII. Средства наземного, воздушного и водного транспорта	4324092	130,8	6,5	12091356	147,2	14,1
ХVІІІ. Приборы и аппараты оптические, фотографические, кинематографические, измерительные, медицинские и хирургические; часы, музыкальные инструменты	242906,4	119,3	0,4	1222607	121,2	1,4
XIV. 71 Драгоценные и полудрагоценные камни, драгоценные металлы и изделия из них	146884,5	98,7	0,2	1032040	383,4	1,2
XV. Недрагоценные металлы и изделия из них	27633085	133	41,2	6390050	134,7	7,5
ХVІ. Машины, оборудование и механизмы; электротехническое оборудование; аудио- и видеоаппаратура, телеаппаратура	6341165	127,4	9,5	13378598	126,5	15,6
XVII. Средства наземного, воздушного и водного транспорта	4324092	130,8	6,5	12091356	147,2	14,1
ХVІІІ. Приборы и аппараты оптические, фотографические, кинематографические, измерительные, медицинские и хирургические; часы, музыкальные инструменты	242906,4	119,3	0,4	1222607	121,2	1,4
XX. Разные промышленные товары	438909,6	121,7	0,7	1011013	169,9	1,2
ХХI. 97 Произведения искусства	723,4	33,7	0	4105,9	115,4	0
Всего	6,7E+07	135,9	100	8,6E+07	141,1	100

Додаток Б.

 

Інвестиції

Країни-інвестори

Найбільш ризиковані галузі для інвестування в Україні

(за 100-бальною шкалою, версія компанії MPP Consulting)

1. Земля - 99

2. Нерухомість - 98

3. Будівництво - 97

4. Будматеріали - 96

5. Банки - 93

6. Реклама - 85

7. Туризм - 81

8. Меблі і деревообробка - 78

9. Транспорт - 76

10. Побутова техніка - 75

Інвестиції по регіонах

§  Київ — 12,1 млрд. дол. (1570 підприємств і 32,2% об'єму іноземного капіталу в економіку країни);

§  Дніпропетровська обл. — 3,6 млрд.долл. (881 і 9,9%);

§  Донецька обл. — 1,75 млрд.долл. (429 і 4,8%);

§  Харківська обл. — 1,57 млрд. дол. (654 і 4,3%);

§  Київська обл. — 1,35 млрд. дол. (742 і 3,7%);

§  Одеська обл. — 1,09 млрд. дол. (861 і 3,0%).

Таблиця 2.2.1

Прямі іноземні інвестиції в Україну

	Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2009 (млн.дол. США) 2)	У % до підсумку
Усього	35723,4	100
у тому числі
Кіпр	7682,9	21,5
Німеччина	6393,8	17,9
Нідерланди	3180,8	8,9
Австрія	2445,6	6,8
Сполучене Королівство	2273,5	6,4
Російська Федерація	1851,6	5,2
Сполучені Штати Америки	1471,5	4,1
Вiрґiнськi Острови, Британські	1316,1	3,7
Швеція	1263	3,5
Франція	1226,1	3,4
Італія	914,3	2,6
Швейцарія	715,6	2
Польща	694,7	1,9
Угорщина	595,5	1,7
Інші країни	3698,4	10,4

Таблиця 2.2.2

Прямі інвестиції з України в економіку країн світу

	Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2009 (млн.дол. США) 2)	У % до підсумку
Усього	6198,6	100
у тому числі
Кіпр	5826,1	94
Російська Федерація	99,9	1,6
Польща	46,9	0,8
Латвія	31,6	0,5
Казахстан	26,8	0,4
Молдова	26,6	0,4
Грузія	24,1	0,4
Панама	19,8	0,3
Іспанія	17,6	0,3
Вiрґiнськi Острови, Британські	14,3	0,2
Сполучене Королівство	13,7	0,2
Вірменія	11,9	0,2
Сполучені Штати Америки	5,9	0,1
Швейцарія	5	0,1
Білорусь	4,8	0,1
Литва	3,9	0,1
Інші країни	19,7	0,3

Додаток В

ПЕРЕЛІК ПРОЕКТІВ, ЩО ФІНАНСУЮТЬСЯ МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ В 2008 РОЦІ

 

ПРОЕКТИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА СТАДІЇ ЗАВЕРШЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ

соціальна сфера

Проект "Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні"

Проект "Фонд соціальних інвестицій"

муніципальна інфраструктура

Проект "Реабілітація та розширення централізованого теплопостачання м. Києва"

Проект "Водопостачання та каналізація м. Львова"

Проект "Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя"

транспорт та зв’язок

Проект "Другий Проект "Ремонт автомобільної дороги М06 Київ – Чоп" (км 621 – км 441)

фінансовий сектор

Проект "Друга кредитна лінія для малих та середніх підприємств (МСП-2)

ПРОЕКТИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА СТАДІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

соціальна сфера

Проект "Удосконалення системи соціальної допомоги"

Проект "Рівний доступ до якісної освіти в Україні"

державний сектор

Проект "Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень"

Проект "Модернізація державної податкової служби України - 1"

Проект "Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру"

Проект "Модернізація державних фінансів"

транспорт та зв’язок

Проект "Впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України"

Проект "Третій Проект «Ремонт автомобільної дороги М06 Київ-Чоп (км 441 – км 128)"

Проект "Розвиток інфраструктури Іллічівського морського торговельного порту"

Проект "Покращення автомобільних доріг та безпеки руху"

енергетичний сектор

Проект "Реабілітація гідроелектростанцій"

Проект "Фінансування Української ЕСКО (друга фаза)"

Проект "Проект з передачі електроенергії"

Проект "Будівництво високовольтної повітряної лінії в Одеській області – будівництво лінії електропередачі 330 кВ Аджалик – Усатове"

Проект "Модернізація після завершення будівництва енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС та енергоблоку № 4 Рівненської АЕС"

Проект "Реконструкція енергоблоку № 4 Старобешівської ТЕС"

Проект "Будівництво високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська"

фінансовий сектор

Проект "Другий проект розвитку експорту"

Проект "Розширення доступу до ринків фінансових послуг"

сфера інновацій

Проект "Морський старт" (МБРР) (гарантійний фонд)

ПРОЕКТИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА СТАДІЇ ПІДГОТОВКИ

соціальна сфера

Проект "Пенсійна реформа та розвиток системи соціального страхування"

муніципальна інфраструктура

Проект "Розвиток міської інфраструктури"

державний сектор

Проект "Підтримка судової реформи"

транспорт та зв’язок

Проект "Модернізація залізничного напрямку Полтава – Кременчук – Бурти – Користівка з метою забезпечення енергозбереження під час при перевезеннь залізничним транспортом"