Навигация
Банк-емітент приймає рішення про відзив акредитива, але уповноважений банк відмовляється повернути всю суму оскільки 50% вартості товару вже сплачено
29312
знаков
0
таблиц
0
изображений
30.10.2006 банк-емітент приймає рішення про відзив акредитива, але уповноважений банк відмовляється повернути всю суму оскільки 50% вартості товару вже сплачено.
Вкажіть якими документами регулюється порядок розв'язання відповідної ситуації між банком-емітентом та уповноваженим банком.
Відповідь
З метою впорядкування здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами у розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, правління Національного банку України своєю постановою №514 від 3 грудня 2003 р. затвердило Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями.
Положення №514 встановлює загальні правила Національного банку щодо відкриття, авізування, супроводження, виконання та закриття документарних акредитивів, що здійснюють уповноважені банки для клієнтів під час їх розрахунків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами).
Під час здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) в іноземній та національній валюті українські фірми можуть використовувати всі види акредитивів, що передбачені відомими і чинними на сьогодні Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, що розроблені Міжнародною торговельною палатою, а з 1 січня 1994 р. запроваджені Міжнародною торговельною палатою за №500, редакція 1993 р.
Можна використовувати й інші міжнародні документи, які регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою. Проте українським суб’єктам ЗЕД та банкам слід ураховувати важливе правило: ці міжнародні акти можуть застосовуватись лише в тій частині, в якій вони не суперечать правилам Положення №514 та інших актів законодавства України.
Згідно із Положенням №514 акредитив – це умовне грошове зобов’язання, що надається банком-емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта – наказодавця акредитива (та від його імені) або від власного імені здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити або врахувати переказні векселі) проти передбачених документів із урахуванням дотримання умов акредитива.
По суті, акредитив є договором, що відокремлений від зовнішньоекономічного контракту, на якому він базується. Під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами або іншими видами виконання зобов’язань. І про це прямо зазначається в Положенні №514.
Незалежно від виду акредитива, в ньому має бути чітко зазначено спосіб виконання акредитива (шляхом платежу за пред’явленням або платежу з розстрочкою, або акцепту чи негоціації, або змішаного платежу). Платіж за акредитивом здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів відповідно до умов акредитива.
Положення №514 розрізняє кілька видів акредитивів, які може відкривати банк-емітент. В нашому завданні йдеться про відкличний акредитив: відкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціару.
Будь-який акредитив, якщо його не визначено як безвідзивний, є відзивним акредитивом. Відзивний акредитив не створює ніяких правових зобов'язань між банком, який його відкриває, та бенефіціаром (тим, хто отримує платіж), тому в останнього немає повної впевненості щодо одержання коштів.
Насамперед це зумовлюється тим, що такий акредитив може в будь-який час бути відізваний чи замінений банком або тим, хто його виставив. Згідно з правилами відзив акредитива дозволяється без повідомлення бенефіціара.
Оплата коштів за акредитивом здійснюється уповноваженим банком-емітентом іноземному (авізуючому, виконуючому, підтверджуючому, рамбурсуючому) банку відповідно до умов акредитива та інструкцій, отриманих від іноземного банку.
Акредитив закривається в уповноваженому банку-емітенті, якщо банк виконав усі зобов’язання за акредитивом.
Список літератури
1. Арчакова, О. Деякі особливості національного регулювання валютного ризику [Текст] / О. Арчакова // Финансовые риски. – 2007. – №2. – C.67–73
2. Банковское дело [Текст]: учебник / Финансовая академия при правительстве РФ; ред. О.И. Лаврушин. – Изд. 4-е, стер. – М.: КНОРУС, 2006. – 768 с.
3. Бездітко, Ю.М. Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 272 с.
4. Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 272 с.
5. Віднійчук-Вірван, Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції [Текст]: навчальний посібник / Л.А. Віднійчук-Вірван. – Львів: Магнолія 2006, 2007. – 214 с.
6. Декрет КМУ «Про систему валютного врегулювання і контролю»
7. Єпіфанов, А.О. Операції комерційних банків [Текст]: навчальний посібник / А.О. Єпіфанов, Н.Г. Маслак, І.В. Сало. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 523 с.
8. Закон України «Про банки і банківську діяльність»
9. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»
10. Закон України «Про Національний банк України»
11. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»
12. Международная торговля: Финансовые операции, страхование и другие услуги: Пер. с англ. – К.: Торг.-изд. бюро BHV, 1994. – 480 с.
Похожие работы
... в Европе. В отличие от большинства выпусков обычных облигаций еврооблигации реализуют одновременно в нескольких финансовых центрах при посредничестве транснациональных синдикатов страхователей, а покупает их международное сообщество инвесторов, простирающееся за пределы выпускающих эти облигации стран. В отдельных случаях выпуски еврооблигаций позволяют кредитору требовать уплаты в одной из ...
... Перевага тому чи іншому методу перерахунку балансу надається в залежності від конкретних умов, обсягів операцій і перспектив коливань валютних курсів. Основою керування валютним ризиком є чітке визначення його кількісних характеристик, що дає можливість банкам і корпораціям застосувати селективне керування, тобто страхувати тільки неприйнятний валютний ризик – ризик, імовірність настання якого ...
... – Норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2) – Норматив адекватності основного капіталу (Н3) 2.2 Види та особливості валютних операцій в АКБ «Приватбанк» Валютні операції АКБ «Приватбанк» розподіляться по класам обслуговуємих клієнтів [69]: валютні операції з банками та на міжбанківському валютному ринку; валютні операції з клієнтами – юридичними особами; валютні ...
... валютні кошти ВАТ «Райффайзен банк Аваль» використовує повністю для кредитування клієнтів, одночасно використовуючи для кредитування частину коштів, запозичених в інших банках. Як показав аналіз стану, структури та динаміки розвитку валютних операцій в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2006 - 2008 роках: 1. На кінець 2006 року: USD – долар США а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 106,5% від ...
0 комментариев