1. Зовнішня форма мовлення включає наступні види: усну (діалогічну й монологічну) і письмову.
Усне мовлення.
a) діалогічне мовлення, психологічно найбільш проста й природна форма мовлення, виникає при безпосередньому спілкуванні двох або декількох спів розмовників і складаються в основному в обміні репліками.
Репліка ― відповідь, заперечення, зауваження на слова співрозмовника ― відрізняється стислістю, наявністю питальних і спонукальних речень, синтаксично не розгорнутих конструкцій.
b) монологічне мовлення ― послідовний зв'язний виклад одною особою системи знань. Для монологічного мовлення характерні: послідовність і доказовість, які забезпечують зв’язність думки; граматично правильне оформлення; виразність голосових засобів.
Виділяються три основних види монологічного мовлення: оповідання, опис і міркування. При дефектах мовлення монологічне мовлення порушується більшою мірою, чим діалогічна.
Письмове мовлення ― це графічно оформлене мовлення, організоване на ос-нові буквених зображень. Вона позбавлена ситуативності й припускає поглиблені навички звукобуквеного аналізу, уміння логічно й граматично правильно передава-ти свої думки, аналізувати написане й удосконалювати форму вираження.
Повноцінне засвоєння письма й письмового мовлення тісно пов'язане з рівнем розвитку усного мовлення. При недорозвиненні мовлення, як правило, виникають порушення письма різної тяжкості.
2. Внутрішня форма мовлення (мовлення «про себе») ― це беззвучне мов-лення, що виникає, коли людина думає про що-небудь, подумки складає плани. Внутрішнє мовлення відрізняється по своїй структурі згорнутістю, відсутністю дру-горядних членів речення.
Внутрішнє мовлення формується в дитині на основі зовнішньої і являють со-бою один з основних механізмів мислення.
Переклад зовнішнього мовлення у внутрішню спостерігається в дитини у віці близько 3 років, коли вона починає міркувати вголос і планувати в мовленні свої дії. Поступово таке проказування редукується й починає протікати у внутрішнім мовленні.
За допомогою внутрішнього мовлення здійснюється процес перетворення думки в мовлення й підготовка мовного висловлення. Підготовка проходить кілька стадій. Вихідним є мотив або задум, що відомий мовцеві лише загалом. Потім у процесі перетворення думки у висловлення наступає стадія внутрішнього мовлення. Далі з більшого числа потенційних значеннєвих зв’язків виділяються самі необхідні й відбувається вибір відповідних синтаксичних структур.
Розвиток мовлення дитини може бути представлене в декількох аспектах, пов’язаних з поступовим оволодінням мовою.
Перший аспект ― розвиток фонематичного слуху й формування навичок проголошення фонем рідної мови.
Другий аспект ― оволодіння словниковим запасом і правилами синтаксису. Активне оволодіння лексичними й граматичними законо-мірностями починається у дитини в 2-3 р. і закінчується до 7 р. У шкільному віці відбувається вдосконалювання придбаних навичок на основі письмового мовлення.
Третій аспект, пов’язаний з оволодінням значеннєвою стороною мовлення. Найбільше яскраво він виражений у період шкільного нав-чання.
Основні завдання логопедії полягають у наступному:
2) вивчення закономірностей спеціального навчання й виховання дітей з порушенням мовного розвитку;
3) визначення поширеності й симптоматики порушень мовлення в дітей дошкільного й шкільного віку;
4) дослідження структури мовних порушень і вплив мовних розладів на психічний розвиток дитини;
5) розробка методів педагогічної діагностики мовних розладів і типології мовних розладів;
6) розробка науково обґрунтованих методів усунення й попередження різних форм мовної недостатності;
7) організація логопедичної допомоги.
Дефекти мовлення діляться на дві групи:
1-я група ― фонетичне недорозвинення; фонетико-фонематичне недо-розвинення; загальне недорозвинення мовлення.
2-я група ― заїкуватість, при якому основою дефекту є порушення кому-нікативної функції мовлення при збереженні язикових засобів спілкування.
Кожна група дефектів у свою чергу різниться за формою (природі) порушення й ступеня його виразності.
1. Дисфонія
Дисфонія (афонія) (від грец. dis ― префікс, який означає розлад, і phone ― голос; а ― частка, яка означає заперечення) ― відсутність або розлад фонації внаслідок патологічних змін голосового апарата. (Синоніми ― порушення голосу, порушення фонації, фонаторні порушення, вокальні порушення). Виявляється або у відсутності фонації (афонія), або у порушенні сили, висоти і тембру голосу (дистонія). Може бути зумовлена органічними або функціональними розладами голосоутворюючого механізму центрального або периферичного характеру, виникає на будь-якому етапі розвитку дитини. Порушення може бути самостійним (ізольованим) або входити до ряду інших порушень мови.
... и использовании внешних факторов развития участников. Педагогический процесс – процесс обучения и воспитания человека как особая функция общества, реализуемая в условиях конкретной педагогической системы. Исследование педагогического процесса – основа педагогики. в соответствии с педагогическим процессом создаются методы, методики, приемы педагогической деятельности. Структура педагогического ...
... проблеме. 2. Анкетирование (см. прил. 1). 3. Контент-анализ. Метод контент-анализа использовался для изучения степени сформированности рефлексии как профессионально значимого личностного качества учителей-логопедов. Метод контент-анализа служит для выявления и оценки специфических характеристик текстов путём регистрации определённых единиц содержания, а также систематического ...
... или иных навыков. К специальным пособиям относится логопедическое зеркало, в котором занимающийся может видеть одновременно лицо логопеда и свое. 4 Логопедические занятия в начальной школе Основная форма организации логопедических занятий в начальной школе – это индивидуальная и подгрупповая работа. Такая организация коррекционно-развивающей работы является эффективной, т.к. ...
... деятельности, достигнута. Определимся, достигнута ли гипотеза. В работе определены основные направления и содержание коррекционно-логопедической работы по преодолению темпо-ритмических нарушений у заикающихся дошкольников. К ним относятся: - первичное обследование заикающихся детей (по методике Г.А.Волковой); - анализ результатов первичного обследования и планирование дальнейшей работы, ...
0 комментариев