Учнівське лісництво керується в своїй діяльності основними положеннями Закону України "Про освіту", Лісового кодексу України

3. Учнівське лісництво керується в своїй діяльності основними положеннями Закону України "Про освіту", Лісового кодексу України.

4. Учнівське лісництво створюється за спільним рішенням засновників, якими можуть бути: держлісгосп, міжгосподарський лісгосп, лісопаркове господарство, колективне сільськогосподарське підприємство, лісницькі науково-дослідні установи та інші підприємства, а також адміністрації шкіл, гімназій, ліцеїв, позашкільних навчально-виховних закладів, ради дитячих та юнацьких організацій. Учнівське лісництво організовується в екологічно чистих зонах лісів України.

5. Для участі у діяльності учнівського лісництва залучаються учні VII-XI класів. Членами учнівського лісництва можуть бути учні, педагоги, науковці, спеціалісти лісового господарства тощо. Учнівське лісництво організовує свою роботу протягом року в позаурочний час.

6. Основою діяльності учнівського лісництва є організація навчально-виховного процесу, експериментальної й дослідницької роботи та продуктивної праці учнів.

Відповідно до цього керівництвом складається та затверджується план роботи, розділами якого можуть бути: навчально-виховна робота; експериментальна й дослідницька робота; виробнича практика; організація змістовного дозвілля.

7. Навчання учнів здійснюється за програмами і навчальними планами, в яких передбачено теоретичні теми, практичні завдання та дослідницька робота для учнів вікових категорій II-VIII, IX-XI класів.

8. Основними завданнями навчально-виховного процесу в учнівському лісництві є: розвиток знань і навичок учнів з лісівництва, біології, екології тощо; оволодіння теорією і практикою ведення лісового господарства. Експериментальна і дослідницька робота учнів, членів учнівського лісництва, проводиться відповідно до угод з науковими установами, вищими навчальними закладами за програмами або планами, затвердженими організаціями-засновниками.

9. Учнівське лісництво працює на спеціально закріпленій за ним території, відповідно до договору між засновниками (дирекцією лісогосподарського підприємства з навчальним закладом).

Площа учнівського лісництва поділяється на лісогосподарські ділянки (обходи).

10. При проведенні виробничої практики режим праці і відпочинку має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, віковим особливостям учнів:

10.1. тривалість робочого дня не повинна перевищувати 4-х годин. Члени учнівського лісництва з урахуванням вікових особливостей, можуть залучатися до виконання таких видів роботи:

10.2. посадка і посів лісу, догляд за лісонасіннєвими плантаціями, вирощування посадкового матеріалу, озеленення населених пунктів та інше;

10.3. заліснення ярів та балок, створення полезахисних лісосмуг та захисних лісових насаджень по берегах річок і водойм, виявлення і охорона рідкісних рослин, пам'ятників природи;

10.4. постановка дослідів за завданнями господарства, наукових установ;

10.5. заготівля лікарської сировини, грибів, збирання насіння деревних і чагарникових порід;

10.6. підгодівля диких корисних тварин, охорона і приваблення птахів, розселення і охорона мурашників тощо.

Виховна робота і організація змістовного дозвілля учнів в учнівському лісництві здійснюється навчально-виховним закладом та виробничим підрозділом, які є засновниками і планують відповідні заходи як на навчальний рік, так і на канікулярний період.

Управління учнівським лісництвом здійснюється організаціями-засновниками. Загальне керівництво діяльністю учнівського лісництва здійснюється директором базових шкіл, позашкільних навчально-виховних та інших освітніх закладів спільно з базовим лісництвом (господарством).

Директор базового навчально-виховного закладу, керівник лісництва (господарства) тощо з однаковою мірою відповідають за стан роботи в учнівському лісництві; створення безпечних умов праці учнів; дотримання ними правил техніки безпеки, забезпечення необхідних умов праці, побуту і відпочинку. План роботи учнівського лісництва затверджується адміністраціями базових навчально-виховних закладів та підприємств.

Керівництво лісництва (господарства) здійснює спеціаліст, відповідальний за роботу учнівського лісництва, виробничо-господарську, навчально-дослідницьку та інші види діяльності.

Директор навчально-виховного закладу призначає педагога, відповідального за роботу учнівського лісництва, у разі потреби залучають додатково учителів для проведення виховної і оздоровчої роботи з членами учнівського лісництва.

Вищим органом самоврядування в учнівському лісництві є загальні збори його членів, які скликаються не менше двох разів на рік.

У період між загальними зборами вищого органу учнівського самоврядування діє рада учнівського лісництва, до якої входять представники організацій-засновників (лісничий, його помічник, директор школи, інших навчально-виховних закладів, інші спеціалісти лісового господарства), учні.

Лісничий і його помічники відповідають за виконання плану роботи в лісництві, звітують про роботу перед загальними зборами лісництва.

Поточну роботу обходу організовує лісник. Він розподіляє роботу між учнями, стежить за її виконанням, організовує змагання і взаємодопомогу, стежить за дотриманням встановленого режиму дня і виробничої дисципліни, обліковує працю, звітує про роботу на зборах членів або ради лісництва.

Лісник обирається на загальних зборах або призначається радою лісництва і, як правило, входить до складу ради.

Обов'язки керівництва лісництва (господарства) по організації роботи учнівського лісництва. Матеріальна база

Дирекція підприємства-засновника створює умови для виконання юними лісоводами всього комплексу навчально-виробничих завдань, з цією метою: закріплює за учнівським лісництвом лісову площу та інші виробничі об'єкти; забезпечує закріплену за учнівським лісництвом ділянку та інші виробничі об'єкти необхідними матеріалами, інвентарем, машинами, знаряддям праці; забезпечує гаряче харчування членів учнівського лісництва за рахунок коштів, зароблених учнями, а також за рахунок додаткових коштів, що виділяються на оздоровчі заходи; забезпечує підвезення учнів від місця проживання до місця роботи і назад; видає членам учнівського лісництва посвідчення, розпізнавальні знаки, забезпечує, по можливості, форменим одягом; заохочує учнів учнівського лісництва.

Кращим учням, які виявили особливі здібності в галузі лісівництва, видається характеристика-рекомендація для вступу у лісові навчальні заклади, яка затверджується керівництвом навчально-виховного закладу та керівництвом лісництва.

3.3 Еколого-виховний компонент в роботі шкільних лісництв

Слід зазначити, що теорія шкільної та позашкільної екологічної освіти завдяки працям цих авторів у 80-х роках вийшла на якісно новий рівень. Були сформульовані і науково обґрунтовані основні принципи шкільної екологічної освіти, такі як: міждисциплінарний підхід у формуванні екологічної культури школярів; систематичність і безперервність вивчення екологічного матеріалу; єдність інтелектуальної й емоційно-вольової складової у позашкільній діяльності учнів з вивчення і поліпшення навколишнього природного середовища; взаємозв'язок глобального, національного і краєзнавчого розкриття екологічних проблем у навчально-виховному процесі.

Збереження природи є надзвичайно актуальним сьогодні, а ліс - це одне з основних джерел чистого повітря і наш годувальник.

Тому пропонуємо проводити восени тиждень лісу, включивши такі дні:

День екскурсії по лісу „Ліс мій друг і годувальник".

День „Допомоги другу" (трудовий десант по очистці лісу від сміття).

День „Майстрів-фантазерів" (конкурс поробок зі природного матеріалу).

День „Лісових кореспондентів" (оформлення стенду „Ми - друзі лісу" і підведення підсумків тижня лісу).

Для того, щоб тиждень був не тільки корисним, пізнавальним, а ще й цікавим, оголосіть дітям під час відкриття тижня конкурс „Короля і королеви лісу". Ними зможуть стати учні, які протягом тижня отримають найбільше ось таких жолудів.

Під час проведення тижня лісу до знань учнів ставляться певні вимоги.

№	Кількість годин	Зміст акції	Вимоги до знань та вмінь учнів
1	2	3	4
1	2	Ліс - мій друг і годувальник	знати: що таке ліс, лісова система, яке значення для людини має ліс, якої шкоди завдає людина своєму неоціненному другу-лісу своєю нечемною поведінкою
2	2	Допомога другу	знати та використовувати різні способи допомоги лісу: насаджувати дерева, прибирати сміття
3	2	День майстрів-фантазерів (конкурс поробок з природного матеріалу)	вміти спостерігати за тим, що їх оточує, збирали чудернацькі корінці, палички, листочки, шишки, жолуді, каштани. Із зібраного матеріалу роботи поробки, вміти захистити свою роботу
1	2	3	4
4	2	День лісових кореспондентів	Вміти підготувати стенд „Ми - друзі лісу", на який учні розмістять матеріал: вислови про природу; правила поведінки в лісі; знати шкідників лісу; друзів лісу; розрізняти отруйні та лікарські рослини

День екскурсії до лісу по темі: „Ліс - мій друг і годувальник"

Під час екскурсії зверніть увагу дітей на те, як легко дихається в лісі, який він красивий, скільки тут росте різних рослин і живе різноманітних звірів, що всі вони перебувають у злагоді, яке значення для людини має ліс, послухайте голос лісу, подивіться навколо, якої шкоди завдає людина своєму неоціненному другу-лісу своєю нечемною поведінкою.

Запропонуйте дітям вдома написати міні-твір або зробити малюнок про те, що вони бачили, чули, відчували під час екскурсії.

Зробіть декілька знімків на тему „Ми на екскурсії".

Наступний день почніть із слухання міні-творів та розгляду малюнків. Обговоріть всі роботи і визначте кращі. Переможцям вручіть по три жолуді, всім учасникам - по одному.

День „Допомога другу"

Перед початком трудового десанту вступне слово вчителя.

- Ліс - це наш друг. Позавчора, коли ми приходили сюди на екскурсію, то помітили, як тут брудно. Тому сьогодні ми проведемо трудовий десант по очистці лісу від сміття. До участі в десанті ви запросили своїх рідних, друзів. Принесли із собою граблі, відра, в які будемо збирати сміття, лопати, рукавиці. А я взяла сірники, щоб сміття, яке не перегниває - спалити.

Учитель проводить інструктаж і „розподіляє" територію. (Під час десанту не забудьте зробити фотографії. Сфотографуйте територію лісу до десанту і після, дітей і дорослих під час роботи.) По закінченню всі учасники отримують по одному жолудю. Найактивніші учасники десанту - по три штуки. Батьки, друзі можуть віддати свої зароблені на десанті жолуді учням, бо на п'ятий день за їх кількістю буде визначено „Короля і королеву лісу".

День майстрів-фантазерів (конкурс поробок з природного матеріалу)

Кращі роботи бажано сфотографувати разом з їх авторами.

Під час трудового десанту діти не тільки прибирали, а й спостерігали за тим, що їх оточує, збирали чудернацькі корінці, палички, листочки, шишки, жолуді, каштани. Із зібраного матеріалу в класі учні виконують свої роботи. По завершенню кожен захищає свою роботу (робота може бути і груповою).

Визначаються: найоригінальніші роботи; найдотепніші роботи. Переможці отримують по три жолуді, всі учасники - по одному.

День лісових кореспондентів

Заготовлено стенд „Ми - друзі лісу", на який учні розмістять матеріал: вислови про природу; правила поведінки в лісі; шкідники лісу; друзі лісу; отруйні рослини; лікарські рослини.

Для цього варто клас об'єднати в групи і шляхом жеребкування кожна група отримує завдання. Для виконання завдання визначте час (це може бути від 10 до 20 хвилин). По завершенні роботи кожна група презентує своє завдання і вивішує його на стенд під відповідним заголовком.

У кожній групі визначаються найактивніші кореспонденти. Вони отримують по три жолуді, всі учасники - по одному.

На цей стенд учитель також вміщує фотографії, які були зроблені протягом всього тижня, творчі роботи учнів.

Кожен учень рахує зароблені жолуді.

Визначається переможець серед хлопчиків „Король лісу" (їх може бути два і більше), серед дівчаток „Королева лісу" (їх також може бути дві і більше).

Переможці виходять на середину класу зі своїми жолудями. Кожен з них отримує корону з прорізями, у які вони вставляють свої жолуді. Відбувається „коронація" королів і королев. Всі інші діти отримують смужечку картону з прорізями, в які вони вставляють свої жолуді, з'єднують кінці картону так, щоб можна було одягнути на голівку і стають принцами і принцесами.

3.4 Підходи і методика проведення екологічних акцій

Акція "Ліси для нащадків"

Акція "Ліси для нащадків" передбачає в період осінніх та весняних лісокультурних робіт посадки лісу за участю учнівської молоді, членів учнівських лісництв та студентів навчальних закладів І-і V рівнів акредитації. Дана акція проводиться з вересня 2003 року.

Головною метою акції є виховання господаря, здатного працювати в умовах ринкової економіки, формування творчої працелюбної особистості, економічної і екологічної культури учнів, привернення уваги органів влади, громадськості до проблем сільської школи.

Завдання акції включають: розвиток екологічної свідомості особистості; оволодіння сучасними технологіями впрошування лісових культур, садивного матеріалу; створення нових псів, лісових смуг, лісопарків, скверів та інших об'єктів зеленого будівництва; ознайомлення з сучасними формами господарської діяльності; залучення до дослідницької діяльності з лісівництва; об'єднання зусиль лісогосподарських підприємств, наукових і освітніх закладів з метою створення умов для допрофесійної підготовки учнів в галузі лісівництва; закладання лісорозсадників, шкілок в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, лісництвах, на присадибних ділянках.

Розділи акції

1. "Насіння - сіянець - шкілка" - передбачає збір і висівання насіння лісових дерев і чагарників, закладання лісорозсадників та шкілок.

2. "Зелене живцювання" - включає в себе різноманітні способи вегетативного розмноження лісових культур сучасними районованими породами.

3. "Висаджуємо ліс" - основний розділ акції, в якому проводяться агротехнічні заходи по підготовці ґрунту та висаджування сіянців і саджанців.

4. "Ліси для нащадків" - підсумковий розділ, який включає облік посадженого і аналіз навчально-виховної діяльності учнівської молоді, зайнятої в даній акції

В залежності від місцевих умов учасники акції можуть пропонувати свої розділи. До участі в акції запрошуються учнівські колективи, учнівські лісництва загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, гуртки юних лісівників, ланки юних лісівників, клуби, родинні колективи

Умови проведення обласного етапу еколого-натуралістичного походу „Біощит" в Україні

Вперше пропонується комплексна програма охорони та практичного використання корисних комах під назвою еколого-натуралістичний похід „Біотит".

Мета походу "Біотит" - залучення учнів до роботи по дослідженню та впровадженню в практику біологічних методів захисту лісу, саду, сільськогосподарських культур від шкідників в Україні. Відповідно до цієї мети ставляться такі питання: поширення знань з біології корисних безхребетних, їх ролі в екосистемах, методах охорони та раціонального використання; пропаганда величезної ролі безхребетних в регуляції чисельності шкідливих комах, запиленні рослин, ґрунтоутворюючому процесі тощо; збирання і систематизація даних про господарства, які запроваджують біологічні методи захисту рослин, популяризації передового досвіду; організація молоді для здійснення практичної допомоги сільськогосподарським та лісогосподарським органам і підприємствам у розробці та впровадженні у виробництва біологічних методів захисту рослин, охорони корисних видів безхребетних, створення сприятливих умов для їх існування.

У рамках походу "Біощит" проводяться такі операції:

1. Операція "Мурашка". Мета цієї операції - сприяння більш широкому застосуванню біологічних методів захисту лісу та підвищенню його продуктивності шляхом охорони корисних мурашок.

2. Операція "Реміза". Мета - підвищення стійкості лісових насаджень шляхом комплексних біологічних лісозахисних заходів

3. Операція "Джміль". Мета - ефективне використання диких комах-запилювачів для підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

4. Операція "Махаон". Мета - охорона рідкісних видів безхребетних.

Умови походу Основні показники походу "Біощит":

1. Масова агітаційна та пропагандистська робота по виявленню корисної ролі безхребетних у природі і господарській діяльності людини, формування дбайливого ставлення до корисних комах, їх охорони.

Кількість проведених за даною темою бесід, лекцій, тематичних вечорів, виданих плакатів, листівок, буклетів, виступів у пресі, по радіо, телебаченню, проведених семінарів, виставок; підготовка та видання методичних матеріалів, їх зразки.

2. Організаційна робота: а) участь учнівських об'єднань; б) участь дитячих колективів. Кількість шкільних лісництв, які беруть участь -у поході, обсяг виконаної ними роботи за операціями; в) робота секцій охорони корисних комах.

3. По операції "Мурашка": а) проведення інвентаризації та паспортизації комплексів мурашників, створення схем їх розміщення на територіях підприємств лісового господарства, створення документації на комплекси гнізд по областях, районах тощо; б) охорона мурашників. Кількість закріплених за учнівськими об'єднаннями і шкільними лісництвами комплексів мурашників, кількість огороджених мурашників, встановлення аншлагів, інші заходи щодо захисту мурашників; в) біотехнічні заходи. Покращення умов існування корисних мурашок у лісі (про чистка, освітлення гнізд). Контроль за станом мурашників у зонах масового відпочинку та районах промислового забруднення.

4. По операції "Реміза": а) організація реміз. Кількість реміз, в яких проводиться основний комплекс заходів; б) біотехнічні заходи. Підтримання реміз у функціональному стані і створення в них додаткових умов для різних корисних тварин; в) охорона реміз. Закріплення реміз за різними учнівськими об'єднаннями і шкільними лісництвами, огороджування, встановлення аншлагів. Контроль за станом реміз; г) проведення охоронних заходів з іншими комахами-ентомофагами (золотогузки, туруни), ін.

5. По операції "Джміль": а) проведення інвентаризації та паспортизації колоній і місць перебування диких комах - запилювачів (поодиноки бджоли, джмелі); б) розробка системи охорони корисних болонокрильців. Контроль за використанням пестицидів і добрив. Контроль за станом місць перебування корисних болонокрильців; в) біотехнічні заходи Встановлення штучних гніздівель для джмелів, поодиноких бджіл, ос; г) організація системи резерватів для корисних болонокрильців; д) використання медоносних бджіл для запилювання сільськогосподарських рослин, саду.

6. По операції "Махаон": а) проведення інвентаризації та паспортизації місць перебування та конкретних знахідок рідкісних і зникаючих видів комах; б) розробка конкретних заходів з охорони рідкісних і зникаючих видів; в) контроль за дотриманням правил відшукання рідкісних видів. Застосування заходів адміністративного та іншого покарання за нанесення шкоди рідкісним видам або місцям їх перебування; г) організація заказників для охорони рідкісних видів.

ВИСНОВКИ

1.  Лісові екосистеми мають свою історію та структуру. Перше наукове визначення лісу було дане Морозовим Г.Ф. на початку ХХ ст. На сьогодні існує багато трактувань визначення поняття „ліс”. Ліси можуть бути класифіковані за кількома ознаками. Ліси виконують певні корисні функції в природному середовищі, а саме: кліматопокращуючі, водоохоронні, захисні, біоохоронні, лікувально-оздоровчі, естетичні.

2.  При вивченні лісових екосистем застосовують структурно-функціональні підходи. Структурно-функцiональний пiдхiд визначає системнi ознаки, що зберiгаються за об’єктами дослiдження незалежно вiд характеру їх трансформацiї. Однiєю з ознак системи є її цiлiснiсть. При цьому рiзнi елементи системи взаємозв’язанi. Система у цiлому може мати ознаки, вiдмiннi вiд ознак її частин.

3.  В позашкільній роботі вивчення лісових екосистем можна проводити на екскурсіях. Екскурсія - форма навчально-виховної роботи з класом або групою учнів в умовах природного ландшафту, мета якої - спостереження і вивчення учнями різноманітних об’єктів та явищ. За методами проведення екскурсії розрізняють: дослідницькі, ілюстративні і комбінативні, а за часом проведення відносно тем занять можуть бути екскурсії: вступні, супровідні, підсумкові.

4.  В роботі представлені методичні рекомендації щодо роботи шкільних лісництв, проведення тижню лісу, організації та проведення різних акцій. Проведення екологічних акцій сприяє залученню учнів до громадської діяльності, сприяє формуванню екологічної культури, бережного ставлення до оточуючого світу, культури поведінки в природі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. - Киев: Наук. думка, 1983. - 216 с.

2.  Андрієвський І. Д., Коржнев М.Н., Шеляг-Сосонко Ю.Р. та ін. Природно-ресурсний аспект розвитку України. – К.: КМ Academia, 2001. – 110 c.

3.  Андрієнко Т.Л., Клєстов М.Л., Прядко О.І. Мережа регіональних ландшафтних парків України: наукові та організаційні основи створення. - Київ, 1996. - 56 с.

4.  Біологія. Програма для середньої загальноосвітньої школи. — К.: Перун, 2000.

5.  Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посібник. – Суми, 2002. – 284 с.

6.  Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біологи. — К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1980.

7.  Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. - К., 1998. - 52 с.

8.  Генсірук С. А. Ліси України. — Львів: Вид-во Укр. держ. лісотех. ун-ту, 2002. — 496 с.

9.  Геоботанічне районування Української РСР. – К.: Наук. думка, 1977. – 302 с.

10.  Гордієнко М. І., Гордієнко Н. М. Лісівничі властивості деревних рослин. — К.: Вістка, 2005. — 816 с.

11.  Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2007 рік. – Чернігів, 2006.

12.  Єлін Є.Я. Рослини наших лісів. – К.: Радянська школа, 1983. – 239 с.

13.  Ємельянов І.Г. Оцінка біорізноманіття екосистем у контексті оптимізації мережі природно-заповідних територій // Заповідна справа на межі тисячоліть. – Канів, 1999. – 110 – 127 с.

14.  Заповідники і національні парки України. - К.: Вища школа, 1999. -230 с.

15.  Збереження і невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. / За ред. Шеляг-Сосонка Ю.Р. – К.: Хімджест, 2003. – 248 с.

16.  Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. — М.: Просвещение, 1985.

17.  Зеленая книга Украинской ССР. Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества. / Под общ. ред. Шеляг-Сосонка Ю.Р./ – К.: Наук. думка, 1987 – 216 с.

18.  Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. посібник. – Суми, 2003. – 416 с.

19.  Калинова Г. С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии. — М.: Просвещение, 19§5.

20.  Корнева И.Д., Шубкина Л.С. Хрестоматия по методике преподавания биологии. — М.: Просвещение, 1977.

21.  Кузнецова В.И. Уроки биологии. — М.: Просвещение, 1991.

22.  Мягкова О.М., Комісаров Б.Д. Методика навчання загальної біології. — К.: Рад. шк., 1982.

23.  Поварніцин В. О. Ліси українського Полісся. — Львів: Вид-во АН УРСР, 1959. — 207 с.

24.  Пороша С. І., Пастернак В. П. Природне лісовідновлення. — Харків: Вид-во Харк. держ. аграр. ун-ту, 1997. — 24 с.

25.  Рослинність УРСР. Ліси. – К.: Наук.думка, 1971. – 460 с.

26.  Свириденко В. Є. Швиденко А. Й. Лісівництво. — К.: Сільгоспосвіта, 1995. — 364 с.

27.  Сукачев В.Н., Дылис Н.В. Основы лесной биогеоценологии. – М.: Наука, 1964. – 374 с.

28.  Физико-географическое районирование Украинской ССР. – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. – 684 с.

29.  Чернявский М.В. Ліси України та збереження їхнього біологічного різноманіття. Охорона пралісів України // Конвенція про біологічне розмаїття; громадська обізнаність; участь. – К.: Стилос, 1997. – С. 75-89.

30.  Шеляг-Сосонко Ю. Р., Стойко С. М., Вакаренко Л.П. Ліси України. Сучасний стан, збереження, використання. – К.: Наук. еколог. центр. Укр., 1996. – 32 с.

31.  Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ліси України: біорізноманітність та збереження. – Укр. ботан. журн., 2001, т.58, №5

32.  Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Вакаренко Л.П., Попович С.Ю. Ценотаксономічне різноманіття лісів України: методи оцінки та синфітосозологічна класифікація // Укр. ботан. журн. – 1999. – 56, №1. – С. 74-78.

33.  Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Попович С.Ю., Вакаренко Л.П. Зелена книга України. Ліси. К.: Наук. думка, 2002. – 253 с.

34.  Шухова Е.В., Лаврух Л.П., Тшяоха Л.П. Форми і методи перевірки знань учнів з біології. — К.: Рад. шк., 1980.

Додаток 1

Виховний захід на тему „Різноманітність природи України. Мішані ліси” (6 клас)

Мета: Ознайомити учнів із рослинним і тваринним світом, багатствами надр, особливостями промислового розвитку, кліматом зони мішаних лісів. Розвивати мислення. Виховувати бережне ставлення до природи. Вчити учнів міркувати, працювати колективно.

Обладнання. Календар спостережень за природними явищами, глобус, карта природних зон України, словники, довідники, енциклопедичні видання, література за темою, ребуси, гербарій, ілюстрований матеріал - флора і фауна зони мішаних лісів, матеріали до теми « Червона книга України», картки з математичними завданнями екологічного спрямування, картки до гри «Класифікуй» (перелік назв представників флори і фауни зони мішаних лісів в довільному порядку).

Хід заняття

І. Підсумок фенологічних спостережень (фенологія - наука про сезонні явища в природі). - Сьогодні черговим синоптиком у нас працює ...

(Сьогодні 12 грудня. Сонце зійшло о 7 год. 47 хв., а зайде о 15 год. 56 хв. Тривалість дня — 8 год. 9 хв. Опади сьогодні ... (у вигляді ... або відсутні). Небо ... (ясне, похмуре, хмарне). Температура на 7 год. ранку ... Вітер ...).

- Грудень землю грудить і хату студить. (Продовжують учні).

Сумний грудень у свято й будень.

Грудень рік кінчає, а зиму починає.

Грудень поле грудить і поле студить.

Прийшов грудень, приніс студень.

Дим без вітру стелиться по землі - значить випаде сніг або потепліє.

II. Актуалізація опорних знань.