2. Поетична хвилинка.

(Дівчинка і хлопчик читають вірш, використовуючи малюнок).

Наш дивний світ такий, як казка:

Он в небі хмаронька пливе.

Тож бережи його, будь ласка,

Все в ньому гарне і живе.

Он квітка полум’ям палає,

І ясне сонечко блищить,

Чарівна пташечка співає,

Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.

Щоб милуватися цією красою, берегти її, треба цей дивосвіт знати. Багато що ви уже знаєте: і про хмари, і про сонечко, і про рослини. А про тварин ми вивчаємо.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Ознайомимося із темою уроку. Чи все вам зрозуміло? На цій переносній дошці записаний план уроку.

ІV. Підсумки спостереження за зимовою погодою

1. Виступи синоптиків і прогностиків.

Закінчилася зима. Синоптики від кожної групи, підійдіть до стендів і підбийте підсумки, якою була зима:

- ясною, хмарною чи похмурою (залежить від кількості певних днів)?

- дощовою, сніжною чи сухою?

- які ще явища природи були взимку?

- якою була найвища і найнижча температура?

- що корисного зробили наші учні , які цікавинки в пригоді знайшли?

-Прогностики доповідають, які прикмети підтвердились, а які ні. Чому?

(На питання вчителя «Які три місяці весни?» синоптики приготували ребуси).

Синоптики наступної чергової групи, стежте за погодою, за змінами в природі весною.

Прогностики, ознайомте всіх із прикметами весни.

3. Бесіда з учнями.

Яке завдання у нас, знавців і любителів природи, зараз, у перші дні весни? Так, зустріти перелітних птахів. Що для цього необхідно зробити? Розвісити шпаківні, а цим самим врятувати рослинний світ.

Учні готують інформаційні повідомлення про птахів.

V. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальна перевірка.

1) Гра «Хто більше».

Називаємо тварин, які належать до групи звірів. Учні першого ряду називають, а учні інших рядів доповнюють. Потім називаємо птахів (починають учні другого ряду) і, нарешті, комах (починають учні третього ряду).

Вчитель визначає команду-переможця (ряд, що назвав більше тварин).

2) Розповідь про обрану тварину за планом.

Учні розповідають один одному (взаємооцінювання).

План розповіді про тварину:

- Назва тварини.

- Розмір тварини (велика, середня, мала).

- Частини тіла тварини (голова, тулуб, ноги, хвіст).

- Чим вкрите тіло.

- Особливості зовнішньої будови тварини.

Учні показують кількість балів, набрану сусідом.

Вчитель викликає до дошки трьох учнів. (Розповідають для всіх).

3) Гра «Естафета».

Змагаються учні трьох рядів: учні І ряду пишуть назви комах; ІІ ряду – назви звірів; ІІІ ряду – назви птахів. Учні останніх парт кожного ряду записують на аркуші тему (назву групи тварин). По сигналу починається гра: учні записують порядковий номер і назву тварини і передають аркуш вперед. Переможцем стає той ряд, учні котрого правильно і швидше за всіх дадуть відповіді.

2. Робота в парах.

Учні називають один одному будь-яку тварину, її істотні ознаки і до якої групи вона належить.

Перед початком роботи вчитель і учень демонструють це перед класом:

Учень показує малюнок із зображенням горобчика;

- учень дає відповідь: це птах, бо істотна ознака – тіло покрите пір’ям.

Потім навпаки: учень показує малюнок, а вчитель відповідає.

Біля дошки заслуховуються дві-три пари дітей, їхні відповіді оцінюються іншими учнями (в балах).

VІ. Фізкультхвилинка


Руки вгору! Погойдали –

Це – дерева в лісі,

Опустили і стріпнули –

Збив росичку вітер.

Руки в сторони, змахнули –

Летимо, мов птахи.

Приземлились, відпочили –

Руки-крила склали.

 

VІІ. Вивчення нового матеріалу, закріплення знань та умінь

1. Бесіда з учнями.

Перед вами ілюстрації тварин (у підручнику, с. 138). Поміркуйте: до яких груп належать ці тварини? Так, це звірі. Але чому ж вони виділені в окремі групи? Подивіться до малюнків і поміркуйте.

Отже, всі тварини об’єднуються в групи в залежності від того, чим вони живляться.

Тема сьогоднішнього уроку «Чим живляться тварини. Ланцюги живлення».

Для чого ми будемо вивчати цю тему?

А для чого нам це потрібно?

2. Робота в парах.

Прочитайте статтю на с. 138 за абзацами, перевірте власні знання і знання свого напарника.

3. Гра «Яка це тварина? Чому?»

Вчитель показує зображення будь-якої тварини. Учні називають відповідно: це хижа тварина, бо їсть зайців; це всеїдна тварина, бо живиться і рослинами, і тваринами.

4. Слово вчителя.

(Використовуючи малюнок). У природі всі живі організми взаємопов’язані між собою. Зверніть увагу на цей малюнок: зайчик їсть капусту, тобто рослину, а вовк харчується зайцями. Значить, вовк живиться теж рослинами? Так, якщо рослин буде мало, зайці будуть голодні, і, звичайно ж, будуть гинути і вовки. Це і є ланцюжки живлення. Ланцюги – це зв’язки.

Діти, допоможіть мені розшифрувати ці три ланцюги живлення (плакати: малюнки дев’яти об’єктів природи).


Розгорніть підручник, с. 140, рубрика «Поміркуй». Попрацюйте у парах. Потім послухаємо відповіді 2-3 учнів.

VІІІ. Музична пауза

Пластичні імпровізації

(Вчитель включає запис музики: вальс чи польку).

Подумайте, хто яку тварину демонструватиме. А всі інші спробують вгадати.

ІX. Узагальнення і систематизація знань і умінь

1. Робота в зошитах.

Завдання на сторінці 45-46. Виконують фронтально.

2. Конкурс ерудитів «Чи добре ви знаєте тварин?».

Учні – ерудити (за бажанням) виходять до дошки. Інші задають їм питання до теми (до п’яти питань).

X. Підсумок уроку

Що вдалося на уроці? А що ні? Чому? Які з ваших пропозицій були і не були враховані?

Напишіть на аркуші паперу, який вид роботи ви хочете запропонувати на наступний урок.

XІ. Оцінювання

XІІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати уважно і вдумливо статті на с. 140.

2.  Виконати практичне завдання на с. 140.

3.  Приготуватись до підсумкового уроку: вибрати рослину і тварину, про яких будете розповідати, малювати.


Информация о работе «Метод бесіди як засіб формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 45917
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
55194
0
2

... взаємозв’язків. В додатку А подано розширену структуру уроку в початкових класах. Та, як було зазначено вище, процес засвоєння знань молодшими школярами не відбувається лише на уроці. Величезне значення мають взаємозв’язки, налагоджені вчителем з позакласною діяльністю.   2.3 Позакласна робота з природознавства Позакласна діяльність базується на добровільності, інтересі та бажанні дітей її ...

Скачать
167408
65
3

... ічні можливості й особливості, правильно спрямувати здібності. Таким чином, проведене експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що використання різних форм організації навчання природознавства в початковій школі (усіх типів уроків, усіх видів позаурочної та позакласної роботи) є ефективним засобом формування природничих знань учнів молодшого шкільного віку. Така робота активізує ...

Скачать
122924
6
4

... психічні процеси, формуються відповідні вміння і навички, – засобом формування загальнонавчальних умінь і навичок у нашому дослідженні вибрана дидактична гра. У процесі дослідження дидактичної гри як засобу формування загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів ми дійшли таких висновків: 1. У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що уміння вчитися як володіння ...

Скачать
166387
4
2

... за умови регулярного відвідування батьками циклу щомісячних занять, починаючи з того моменту, коли дитині виповниться 5 років. Під час консультацій-практикумів розкриваються завдання і зміст підготовки дітей до шкільного навчання. Кожна наступна педагогічна консультація має будуватися з урахуванням "зони найближчого розвитку". Цикл консультацій передбачає інформування батьків про адаптаційний ...

0 комментариев


Наверх