Класифікація методів проблемно-розвиваючого навчання
Характеристика технологій проблемного навчання
Роль і функції проблемної ситуації у навчально-виховному процесі
Умови оптимального використання проблемного навчання в школі І ступеня
Можливості використання проблемності в навчальному процесі тим більші, чим вищого рівня узагальненості знаннями й уміннями стулентам треба оволодіти
Навигация
Характеристика технологій проблемного навчання
Методика створення проблемних ситуацій
69677
знаков
1
таблица
0
изображений
1.3 Характеристика технологій проблемного навчання
Термін „технологія” означає знання про майстерність. Слово „технологія” грецького походження: „техно” – мистецтво, а „логос” - наука.
Технологія – сукупність знань про способи і засоби здійснення відповідних процесів.
Педагогічна технологія – організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу.
Технологія навчання відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах педагогічної технології. Будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати основним критеріям технологічності:
Ø системності (наявність логіки процесу, взаємозв’язку частин, цілісність),
Ø керованості (можливість діагностики досягнення цілей, планування процесу навчання),
Ø ефективності (технологія повинна вибиратись відповідно до результатів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання),
Ø відтворюваності можливості застосування в інших однотипних навчальних закладах іншими суб’єктами.
Технологія навчального процесу, за переконаннями Я. А. Коменського, повинна гарантувати позитивний результат навчання. Функціонально вона має бути своєрідною дидактичною машиною, яка, за умови правильного користування нею, забезпечувала б очікуваний результат.
Проблема використання педагогічних технологій у навчальному процесі є однією з найважливіших у педагогічній теорії та практиці. ЇЇ вивченням займаються такі відомі вчені, як: А.Алексюк, В.Андрущенко, В.Безпалько, С.Гончаренко, І.Підласий, Г.Селевко та багато інших.
В освітній практиці педагогічна технологія може функціонувати на таких рівнях:
1. Загальнопедагогічний рівень функціонування педагогічної технології.
2. Предметно-методичний рівень функціонування педагогічної технології.
3. Локальний (модульний) рівень функціонування педагогічної технології.
Характеристика сучасної технології проблемного навчання включає, на думку М. М. Левіної, такі якості:
- як ефективність навчання,
- його технологічність,
- своєчасність,
- адекватність наявним на сьогодні дидактичним засобам навчання.
Ця сукупність властивостей характеризує і технологію проблемного навчання. Проблемними можуть бути лекція і розповідь, лабораторні і практичні заняття, семінари і співбесіди.
Технологія проблемного навчання спрямована на формування структури навчальної пізнавальної діяльності, що включає ціль-мотивацію, концептуальну модель дій, гіпотезу-прогнозування, програму дій, виконавську частину і рефлексивний процес, побудований відповідно до програми дій.
В основі проблемного навчання лежить проблемна ситуація, яку необхідно вирішити студентам. Таким чином, стимулом до руху мислення є інтелектуальне утруднення, тобто такий психологічний стан суб’єкта, що вимагає виявлення нових, раніше йому невідомих знань чи способів діяльності. «Інакше кажучи, проблемна ситуація— це така ситуація, в якій суб’єкт хоче вирішити якісь важкі для себе задачі, але йому не вистачає даних і він повинен їх шукати». Щоб проблемна ситуація органічно ввійшла в навчальний процес, вона повинна прийняти форму пізнавальної задачі. Можливо, дати логічне завдання, що показує напрямок розвитку пізнавальної задачі.
Умови для побудови проблемного навчання сформульовані і докладно охарактеризовані М. М. Левіною.
Першою умовою для побудови проблемного навчання є система структур, що розвиваються, навчальної інформації, що визначає розвиток навчальної діяльності. Іншими словами, навчальна інформація здобуває статус задачі, яку студент повинен буде розв’’язати під керівництвом викладача.
Друга умова проблемного навчання передбачає можливість вибору способів її рішення. Причому необхідно пам’ятати про сполучення інтелектуальних дій і емоційної сторони пізнання.
Третя умова проблемного навчання — суб’єктивна позиція студента, усвідомлення і прийняття ним мети пізнання і самооцінка наявних засобів для рішення й одержання результатів.
Проблемне навчання складається з проблемного викладання і проблемного учіння.
Проблемне викладання засноване на системі проблемних ситуацій, а також психолого-педагогічному керуванні їхнім вирішенням студентами. Проблемне учіння може бути розглянуте як повна структура навчальної діяльності по засвоєнню знань і способів дій, що складається з аналізу задач-ситуацій, формулювання проблеми, висування гіпотези і її обґрунтування, вибір рішення і програми дій, аналізу отриманих результатів.
Характерним для проблемної ситуації є протиріччя між метою і засобами її досягнення.
Основними етапами пізнавальної діяльності при вирішенні проблемної ситуації є наступні: усвідомлення проблеми, її вирішення у ході висунення гіпотез і перевірка рішення.
На першому етапі студенти зустрічаються з проблемою в ході проблемної ситуації. Усвідомлення проблеми залежить від побудови проблемної ситуації, від уміння побачити розрив між відомим і невідомим, виділити протиріччя в інформації.
Другий етап — центральний — включає збір і аналіз даних, висування націй основі гіпотез, тобто прогнозованих результатів. Гіпотеза дозволяє зробити уявний перехід від того, що очевидно, до того, що варто знайти.
Третій етап — перевірка рішення. Це завершальний етап у вирішенні проблеми.
Він включає оцінку гіпотези, правильності виконаних дій, представляє апробацію гіпотетичного рішення, аналіз і оцінку вірогідності отриманих результатів, їх адекватність основним теоретичним положенням науки і практики.
У цілому технологія проблемного навчання включає наступні дії:
1. Зіткнення з проблемою, створення проблемної ситуації.
2. Збір і аналіз даних. Студенти проводять пошук достовірних даних про об’єкти і явища.
3. Висування гіпотез, установлення причинно-наслідкових зв’язків.
4. Перевірка припущень.
5. Побудова студентами пояснення. У процесі обговорення група виробляє пояснення, що відповідають вихідній ситуації.
6. Аналіз процесу дослідження.
Вивчення теми заняття - це розв’язання послідовного ланцюжка навчальних проблем. Це потребує від викладача вміння створювати навчальні проблеми, вислуховувати і відокремлювати точки зору окремих студентів.
Інформаційний блок — це необов’язково розповідь викладача. Джерелом інформації можуть бути текст підручника, з яким студенти працюють індивідуально або по групах, звіт групи студентів про виконану ними дослідницьку роботу в позаурочний час (лабораторно-практична робота, реферат).
Розумовий розвиток на кожному з чотирьох рiвнiв функцiонування навчальної проблемної ситуацiї характеризується не лише ступенем, а й неповторнiстю, що виключає пiдмiну одного типу (рiвня) пошукової пiзнавальної активностi студента iншим. Тому кожний рiвень функцiонування навчальної проблемностi має перехiдне значення для розвитку певної сукупностi розумових здiбностей студента.
Залежно вiд рiвнiв проблемностi навчальних завдань i задач, типу пошукової пiзнавальної активностi пiд час їх прийняття i розв’язування та конкретного способу функцiонування навчальної проблемної ситуацiї А.В.Фурман видiляє такi рiвнi розумового розвитку студента:
1. Самостiйний низькопродуктивний – рiвень актуального
2. Самостiйний продуктивний – розвитку
3. Спiльний високопродуктивний – зона найближчого
4. Спiльний максимально продуктивний – розвитку
Педагогічна технологія – це комплексний інтегративний процес, який залучає людей, ідеї, засоби і визначає способи організації діяльності. Це своєрідна техніка реалізації навчального процесу.
Отже, проблемне навчання – це тип розвивального навчання, зміст якого можна передати системою проблемних завдань різного рівня складності, у процесі вирішення яких студенти в їх спільній діяльності з викладачем і під його загальним керівництвом оволодівають новими знаннями і способами дій, в результаті чого у них формуються творчі здібності, продуктивне мислення, уява, пізнавальні мотивації.
Похожие работы
... але оцінити її дієвість поки не представляється можливим: ефективність педагогічної концепції можна визначити лише після її реальної широкомасштабної апробації на практиці. А практики застосування проблемних методів навчання в Росії поки явно не достатньо. У педагогічній літературі на сьогодні навряд чи можна знайти негативні відгуки про проблемне навчання. І причина цього, на думку автора, не в ...
... ї інформації, оцінки її якості. Пошук прийомів і методів активізації навчального процесу у ВНЗ України триває. Поширеним стало використання інтегрованих занять, проблемного навчання, ділових ігор, тренінгів. На нашу думку, саме завдяки методам проблемного навчання у студентів з'являється можливість розкрити свої здібності глибше. Перше «зерно» методу випадків і ситуацій, «посіяв» у педагогічну ...
... льне виховання. За переважаючим методом: проблемна. За напрямком модернізації: активізація та інтенсифікація діяльності учнів. За категорією учнів: масова, всі категорії. Цілові орієнтації проблемного навчання: - Надбання ЗУН. - Засвоєння засобів самостійної діяльності. - Розвиток пізнавальних і творчих здібностей. Зміст та методики реалізації проблемного ...
... ілу (Додаток 5); 5. Узагальнення і систематизація з розділу у вигляді опорно - інформаційних схем, табличних алгоритмів. 3.3 Анкетування студентів з даної проблеми Думка студентів про проведення теоретичних занять з дисципліни: " Основи електроніки та мікропроцесорної техніки ". Потрібне в відповідях підкреслити, анкету не підписувати. 1. Ви рахуєте, що викладач свій предмет? а) знає і ...
0 комментариев