Методика організації і виконання учнями графічних робіт

Зміст

Вступ

1. Графічні роботи на уроках креслення

1.1 Типи графічних робіт з креслення, їх класифікація

1.2 Аналіз програми з креслення для 8-9 класів

2. Методика проведення уроків з виконання графічних робіт

2.1 Особливості організації виконання учнями графічних завдань

2.2 Розробка і проведення уроку з виконанням графічної роботи

Висновок

Список основних термінів

Список використаної літератури

Вступ

В умовах сучасного розвитку суспільства поряд із словесними великого значення набули графічні засоби передачі інформації: технічні креслення, схеми, рисунки, знакові моделі, криптограми тощо. Це означає, що в більшості сфер сучасної практичної діяльності людини значно зросла питома вага мислительних операцій, пов’язаних зі сприйняттям різноманітної інформації, вираженої графічною мовою, її усвідомленням і уявним оперуванням. Все більш характерною особливістю багатьох видів виробництва стає опосередкований характер управління діючими технічними об’єктами і технологічними процесами. Працівники багатьох видів виробництва мають справу не з реальними об’єктами, а з їх замінниками у вигляді різних панелей чи пультів керування, які опосередковано, через системи графічних зображень, умовних графічних позначень і символів, відображають реальні процеси і явища.

Безперечним слід визнати той факт, що здатність людини до графічної діяльності є одним із показників її розумового розвитку. А по тому, наскільки готова людина до розв’язування просторової задачі графічними методами, можна визначити ступінь її загальної і політехнічної освіченості. Тому графічна підготовка повинна стати невід’ємним елементом загальноосвітньої підготовки. Можливості для цього закладені у змісті шкільного курсу креслення. Але існуюча упродовж тривалого часу назва курсу "Креслення" асоціюється тільки з формуванням у школярів умінь та навичок "щось креслити" і сам курс розглядається як деяка передумова для наступної професійної підготовки, що пов’язана з графічними знаннями і уміннями.

Під графічними знаннями будемо розуміти знання учнями графічного методу, який використовується у шкільному курсі математики.

Сукупність способів умовного графічного зображення визначається як графічний метод. В навчанні графічний метод може трактуватися як сукупність способів оперування графічною моделлю, що включає в себе способи дії в самій графічній моделі і способи встановлення зв'язків з іншими моделями одного й того ж явища.

Об`єкт – процес вивчення креслення в школі.

Предмет – виконання графічних робіт на уроках креслення.

Мета роботи полягає в тому, щоб розглянути організацію виконання учнями графічних робіт.

Поставлена мета потребує вирішення певних завдань, а саме:

1)  проаналізувати літературу з методики викладання креслення;

2)  визначити основні типи графічних робіт, що використовуються на уроках креслення;

3)  проаналізувати програму з креслення щодо доступності і якості пропонованих графічних робіт;

4)  визначити особливості;

5)  розробити план-конспект уроку з використанням графічної роботи.

1. Графічні роботи на уроках креслення 1.1 Типи графічних робіт з креслення, їх класифікація

Графічні роботи — роботи, в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю школярів, креслення і схеми, замальовки з натури або змальовування, робота з контурними картами, складання таблиць, графіків, діаграм. Техніку графічного зображення учні опановують найбільш досконало на уроках креслення і малювання. Часто вчителем креслення застосовуються завдання на механічне перекреслювання певних зображень. Такі завдання можливо і вдосконалюють креслярські навички, але аж ніяк не розвивають мислення учнів. Методично виправданою вважається система завдань в якій на початкових етапах для розвитку елементарних уявлень, моторики, та закладення креслярських навичок використовуються завдання на механічне перекреслювання, надалі завдання починають вимагати певних знань та уявлень, задачі стають проблемними. Але враховуючи сучасну тенденцію накопичення знань, виникненні нових можливостей в кресленні, які повинні знайти своє відображення в шкільній програмі, просто необхідно інтенсифікувати навчання і звести до мінімуму механічне перекреслювання, посилюючи інтелектуальне навантаження на учнів.

Навчальна функція графічної роботи виявляється в роботі над помилками, допущеними при її виконанні. Перевірка графічної роботи вчителем припускає не тільки виправлення помилок, допущених школярами, але і глибокий аналіз їх, для того щоб продумати, які з них варто винести на фронтальне обговорення в класі, а які можна виправити в індивідуальній або самостійній роботі, проведеної в позаурочний час. Розвиваюча функція графічних робіт складається в розвитку мислення, волі, уваги, посидючості і т.д..

Учителю необхідно ретельно продумати організацію уроку по виконанню графічної роботи. Заздалегідь підготувати варіанти завдань (не менш п'яти варіантів на клас) з урахуванням індивідуальних особливостей і інтересів школярів. Занадто складні варіанти завдань негативно відбивають на нервовій системі підлітків: позбавляють їхньої впевненості у своїх силах, створюють напружену обстановку, не приносять радості навчальної праці. Усе перераховане приводить до небажання учитися. Занадто прості варіанти не сприяють розвиткові інтелектуальних здібностей школярів, знижують інтерес до навчання. Якщо завдання містять об'єкти, знайомі школярам, то це вселяє надію в успішність виконання роботи, сприяє правильному прочитанню й аналізові форми, прискорює процес виконання роботи, підвищує інтерес до неї.

При підготовці до уроку, на якому буде виконуватися графічна робота, учителеві потрібно продумати план (послідовність) виконання графічної роботи, план самоконтролю, міри допомоги відстаючої в навчанні школярам. Плани виконання роботи і самоконтролю бажано вивісити на класній дошці у виді навчальної таблиці.

При проведенні уроків виконання графічної роботи контрольного типу варто вирішити, де і як будуть записані варіанти контрольної роботи, на скількох уроків вона буде розрахована. Пояснивши зміст роботи, учитель повинний відповісти на питання школярів по змісту й оформленню до початку її виконання. Бажано передбачити додаткові завдання для тих, хто закінчить роботу раніш. Варто продумати порядок збору графічних робіт.

На кожен навчальний стіл можна покласти по листу з двома варіантами графічних робіт, запропонувавши школярам самостійно вибрати один із запропонованих варіантів, але відмінний від варіанта однокласника, що сидить поруч.

Більшість графічних робіт сполучено з кропіткою роботою вчителя по перевірці зошитів або форматів. Для того щоб зменшити час і при цьому забезпечити гарна якість перевірки графічних робіт, варто вести контроль за наступним планом:

1) перевірити правильність оформлення креслень (нанесення рамки і виконання основного напису на кресленні, накреслення букв і цифр, нанесення розмірів);

2) перевірити правильність побудови зображень креслення:

а) дотримання проекційного зв'язку при зображенні зовнішньої і внутрішньої форми деталі;

б) застосування типів ліній відповідно до їх призначення;

в) повноту і правильність відповіді на графічне завдання роботи.

Вводячи в навчальний процес ту чи іншу задачу, вчитель повинен розуміти, які її вимоги до мислення (які за складом і послідовністю виконання мислительні операції необхідно виконати, в чому особливості їх використання). Без цього навчання процесу розв’язування буде малоефективним. Потрібна психологічна класифікація навчальних задач. Крім того, необхідне знання структури тієї реальної мислительної діяльності, яка забезпечує розв’язання. До того ж, важливо мати розроблені еталони розв’язування, які дозволяють проектувати мислительну діяльність учнів і спрямовувати її [3].

Для досягнення максимального ефекту від використання розвиваючих завдань, потрібно розробити систему таких завдань, які б взаємодоповнювали б одна одну. Поодиноке використання таких завдань не тільки малоефективно вплине на мислительну діяльність учнів на уроці, але й може негативно вплинути на неї, заплутати учнів. Тому, надзвичайно важливо поєднати розвиваючі завдання в єдину систему від початку і до завершення навчання учнів.

Однією з важливих умов розвитку індивідуальних особливостей школярів у процесі вивчення креслення є поєднання індивідуальних та групових форм організації навчання. При індивідуальній діяльності слід враховувати підготовленість учня до вивчення креслення, його характер, цілеспрямованість, і створювати умови для максимального виявлення його здібностей до графічної діяльності. Завдання відбирати такі, що відповідатимуть можливостям учня. Причому важливо не допускати як завищеної, так і заниженої їх складності, оскільки простіші завдання не викликають потреби у мислительній діяльності, знижують ініціативу, інтерес, прагнення до якісного виконання, а занадто складне завдання призводить до безрезультатних спроб самостійного вирішення. Це викликає невпевненість у своїх силах, привчає учня до використання допомоги з боку вчителя чи однокласників. У процесі групового вирішення графічних завдань, крім індивідуальних особливостей, слід враховувати психологічну сумісність та взаємодоповнення учнів один одним.

Одним із найважливіших питань індивідуалізації навчання є процес відбору завдань. Як правило, вчителі якщо і диференціюють задачі, то лише за ступенем важкості, враховуючи тільки різницю в підготовці учнів. Але слід також зважати і на індивідуальні мислительні особливості школярів, співвідносячи їх з задачами відповідного спрямування. Необхідно також диференціювати допомогу учням і в самому процесі розв’язування [2].

Розглядаючи всі методологічні й психологічні аспекти розвитку мислення учнів на уроках креслення часто відходять, абстрагуються від особистості учня, що не може позитивно вплинути на навчальний процес у школі. Тому, на мою думку, разом із системою задач на розвиток мислення вчитель повинен розробити і мотиваційні аспекти діяльності, адже незацікавлений учень ніколи не отримає достатні знання.

Отже, вчитель визначаючи для себе мету учіння учнів не повинен обмежуватись простою передачею знань, а й повинен докладати зусилля для розвитку в учнів вищих психічних функцій, в тому числі й мислення. Для досягнення своєї мети вчитель повинен чітко визначити цілі, розробити засоби навчання та продумати мотиваційний аспект навчання.

Основними видами графічних робіт на уроках креслення є: читання креслень виробів; оформлення креслень; ескізи; складальні креслення; зображення з'єднань на складальних кресленнях; читання складальних креслень; деталювання складальних креслень.

Наведемо характеристику графічних робіт, які використовуються на уроках креслення.

Читання креслень

Читання креслення – це усвідомлення креслення у відповідності з умовою задачі, а під геометричним кресленням маємо на увазі як малюнок, виконаний у відповідності з умовою задачі, так і розумове уявлення цього малюнка. При розв'язуванні задач слід використовувати і прийом переформування задачі і її запитання в термінах нового розуміння креслення. Суть цього прийому полягає в заміні того, що потрібно зробити в даній задачі, новою вимогою, рівносильною першій, але такою, що полегшує розв’язання даної задачі. Слід відмітити, що перетворення вимоги задачі іноді може бути і неоднозначним.

Для формування в учнів прийому переформування умови задачі доцільні відповідні вправи. Даний прийом входить також до складу складного вміння читати геометричні креслення.

Складальні креслення

Складальні одиниці та деталі — це різні види виробів. Діти, як ви гадаєте, що необхідно мати щоб виготовити виріб? Правильно, щоб виготовити виріб треба мати його креслення.

Креслення, які містять зображення виробів (приладів, машин і т. д.), що складаються з кількох деталей, і дані для їх складання (виготовлення) та контролю, називаються складальними.

На складальному кресленні виріб зображують у складеному вигляді з усіма деталями, які до нього входять.

На виробництві спочатку виготовляють кожну деталь за її кресленням. Потім з готових деталей за складальним кресленням складають увесь виріб.

Послідовність читання складальних креслень

Можна намітити таку послідовність читання складальних креслень:

1. Прочитують основний напис і з нього дізнаються про назву виробу, його масу, масштаб зображення тощо; назва виробу деякою мірою розкриває його призначення. За конструкторськими документами, які прикладено до кладального креслення, вивчають принцип роботи виробу, його технічну характеристику, вимоги до його виготовлення тощо.

2. Ознайомлюються зі специфікацією, розглядаючи її разом з кресленням виробу. Так дізнаються, з яких деталей складається виріб, яка їх кількість, назва, матеріал. З'ясовують, які саме стандартні деталі входять до виробу (кріпильні деталі, шарикопідшипники, маслянки тощо).

3. Вивчають складальне креслення в цілому, тобто уявляють, які на кресленні виконано вигляди (основні, місцеві, додаткові), розрізи (прості, складні, місцеві), перерізи, виносні елементи і яке призначення кожного з них. З'ясовують положення січних площин, за допомогою яких виконано розрізи та перерізи і напрям поглядів, за якими побудовано місцеві і додаткові вигляди.