Навигация
Аналіз творчої діяльності учнів
52485
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.3 Аналіз творчої діяльності учнів
Аналіз творчої діяльності дозволив виділити ряд етапів технічної творчості. Звичайно, виділення етапів - умовно, тому що процес творчості безперервний.
Кожен етап повинен мати чітко виражений результат:
На першому етапі їм є осмислена й прийнята ідея;
На другому - конструкторсько-технологічна розробка ідеї, доведення її до можливості практичної реалізації й практична реалізація рішення;
На третьому - аналіз, доробка й оцінка рішення.
Результативність кожного етапу виконання творчого завдання тісно пов'язана з розвитком у школярів технічного мислення й трудових умінь і навичок.
Досить корисними для розвитку технічного мислення школярів є вправи на порівняння й протиставлення, завдання на виділення в масі навчальної інформації значеннєвих елементів, завдання, що передбачають розрахунок ефективності роботи технічного устрою, машини й ін.
Істотним моментом творчого процесу є виявлення школярами технічного протиріччя, виникнення проблемної ситуації. При цьому учень усвідомлює задум технічної невідповідності, констатує наявність завдання, проблеми. За допомогою порівняння сторін протиріччя відбувається локалізація області пошуку - школяр усвідомлює зміст завдання. , Спочатку вона в нього виникає у вигляді нечітко поставленого питання перед собою. Потім у процесі переробки зібраної інформації технічне завдання уточнюється й формулюється.
Адекватність формулювання завдання ситуації, що створилася, іноді викликає утруднення, її повнота й точність залежать від уміння учня словесно передавати думку, що базується на знанні мови, основних правил логіки, усвідомленості сутності технічних понять й ін.
У практиці технічної творчості технічне завдання педагог часто формулює сам, дає її в готовому виді. У таких випадках після аналізу її умови й під впливом виниклої проблемної ситуації, учень може прийняти завдання в тім формулюванні, що йому була запропонована вчителем, але може й змінити, переформулювати її. Як показує досвід, у більшості випадків учні, запропоновані їм завдання формулюють самі. Це відбувається під впливом суб'єктивного розуміння сутності явищ, відбитих у завданні, і є показником того, що учень її «прийняв».
На другому етапі сформулювавши завдання або усвідомивши її формулювання, дану вчителем, учень приступає до пошуку способу рішення. Спочатку, як правило, він звертається до минулого досвіду, подумки відповідаючи на поставлені перед собою питання: що з відомого можна використати для рішення завдання? Чи не зустрічалося раніше аналогічне завдання? Не виявивши подібності, школяр відмовляється від намірів скористатися відомими способами рішення завдань і приступає до пошуку нових. У ході такої діяльності може виникнути здогад про новий спосіб рішення завдання. Якщо ж цього не відбудеться, учень продовжує аналіз ситуації, що створилася, у процесі якого відбувається відбір інформації, установлення зв'язків між даними завдання і її вимогою. Це обумовлює висування припущень про способи рішення вартої перед ним завдання.
Висування припущень звичайно відбувається шляхом здогаду. Одні припущення можуть будуватися на основі досвіду, інших - на узагальненнях відомих знань, треті - на основі аналогій, четверті - на використанні абстракцій. Аналогія й перенесення відомих способів рішення в нову ситуацію, асоціативні зв'язки на цьому етапі відіграють головну роль.
Основним завданням на третьому етапі є розробка документації, необхідної для виготовлення досвідченого зразка. Процес конструювання умовно можна розділити на чотири складові: складання й уточнення технічного завдання; ескізне конструювання; розробка технічного проекту; створення робочого проекту. На практиці можуть здійснюватися не всі чотири етапи конструювання, а тільки деякі із цих етапів. Це залежить від багатьох обставин і насамперед від віку учнів, їхньої підготовленості до творчої діяльності, розв'язуваної технічного завдання й ін. Найбільше часто прибігають до ескізного конструювання й складання робочих креслень для складних деталей.
У процесі конструювання школярі виявляють погрішності й невдалі рішення окремих складових технічного устрою, уточнюють форму й розміри устрою в цілому, забезпечують взаємозамінність, спадкоємність й агрегатування. Надалі виникає складність із розрахунковими роботами. Справа в тому, що конструювання базується на складних розрахунках, які часто не доступні для учнів навіть старших класів. Наприклад, для проведення розрахунку на міцність необхідні знання основ теоретичної механіки, опору матеріалів, теорії механізмів і машин, а також інших навчальних предметів, досліджуваних у вищих навчальних закладах. Тому в шкільній технічній творчості ведуть розрахунки на міцність із використанням наближених методів або прибігають до інтуїції й здорового глузду. Кінематичні розрахунки більше доступні для учнів, тому їх проводять у всіх випадках. Якщо в школі є учнівське КБ, можна скористатися його допомогою.
У практиці технічної творчості часто використаються готові деталі, вузли й механізми. Їхнє застосування виправдане по двох причинах. По-перше, використаються деталі, вузли, механізми непридатної для експлуатації техніки, що більш доступно. По-друге, з'являється можливість використати механізми, які не вдається виготовити в умовах навчальних майстерень. Наприклад таких, як диференціальний механізм, черв'ячна передача, деталі гідросистеми й ін.
На третьому етапі школярами створюється, удосконалюється й іспитується досвідчений зразок. Після випробування проводиться обробка технічного устрою й підготовка технічної документації на впровадження, промислове виготовлення або, що частіше буває, виставочного зразка.
Для технічної творчості школярів, особливо його заключного етапу, самого ємного по витратах часу, трудове навчання як навчальний предмет створює найбільш сприятливі умови. На вчителя трудового навчання покладає провідна роль в організації дитячої технічної творчості в школі. Його психолого-педагогічна, методична й спеціальна підготовка багато в чому визначає творчу активність учнів. Для ефективного керівництва дитячою технічною творчістю вчитель трудового навчання повинен знати методи й прийоми розвитку пізнавальної активності, технічної пам'яті, кмітливості й спостережливості учнів і вміти підібрати форми й методи організації творчої діяльності учнів у конкретних умовах, зацікавити, прищепити любов до творчого пошуку.
ВИСНОВКИ
Як відомо головна праця дітей - навчання. Тому цілком очевидно, що для виховання творчих рис особистості в учнів його потрібно зробити творчим. На жаль, у нашій школі переважає репродуктивне навчання. Процес навчання часто являє собою передачу інформації від учителя до учнів. Учитель при цьому виступає як передавач готової інформації, знань, а учні - пасивних «запам'ятовувальних пристроїв». Ніж точніше на наступних уроках учень відтворює отримані в готовому виді знання, тим він краще встигає.
Репродуктивно отримані знання й уміння не знаходять застосування на практиці. Знання й уміння даються учнем як би взапас, на майбутнє, хоча добре відомо, що дитина не усвідомлює цього, він живе сьогоденням. Згодом в учня виробляється не тільки стереотип такої діяльності, але й характер мислення.
Сказане вище цілком ставиться й до трудового навчання. У трудовому навчанні ще в більшій мері, чим по інших навчальних предметах, використаються репродуктивні методи навчання. Учителі рідко прибігають до рішення технічних завдань, використанню проблемності, технічному експерименту, евристичним бесідам і т.д. Вимагає значного поглиблення політехнічний принцип навчання. На сучасному етапі розвитку науки й техніки трудове навчання треба поставити так, щоб учні не тільки знайомили із сучасними досягненнями в техніку й на виробництві, але й одержували узагальнені знання про їх, були причетні, нехай навіть у найменшому, до вдосконалювання виробництва.
Для задоволення соціального запиту суспільства у творчих кадрах, потрібно докорінно перешикувати навчання в школі й, насамперед, у творчому плані. Для цього треба ширше використати досягнення психолого-педагогічної науки, впроваджувати в школу творчі методи навчання й виховання, знаходити кошти, що підвищують пізнавальну активність школярів.
Творча активна діяльність у процесі навчання формує в школярів ряд якостей, які в остаточному підсумку позитивно позначаться на характері особистості майбутнього робітника, інженера, ученого.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Д.С. Дубейко, А.Я. Журкина, М.Н. Главин Подготовка учителя к трудовому воспитанию школьников –К., Фортуна, 2002- 145с.
2. Содержание трудового воспитания школьников / Под ред.. Э.П. Абельцева –М., Педагогика, 1989 – 244с.
3. Техническое творчество учащихся: Уч. Пособие Под ред.. Ю.С. Столярова, Д.М. Комского – М, Просвещение, 1989 – 223с.
4. Мищенко И.Т. Трудовое обучение – К., Радянська школа, 1987 – 56с.
5. Кондратюк О.П. Система виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі: Навч. Метод. Посіб.- К., Кондор, 2006 -216с.
6. Боровков Ю.А. и др. Технический справочник учителя труда: Пособие для учителей – М., Просвещение, 1990 – 225с.
7. Довбуш Р.А. Способность к труду: О воспитании способности к труду у детей – К., Украина, 1998 – 111с.
8. Внеклассная работа по труду: Пособие для учителей / Сост. А.М. Гукасова-М., Просвещение, 1981 – 176с.
9. Освітні технології: Навч. Методичний Посіб. / За ред.. Пєхоти – К., А.С.К.,2003 – 255с.
10. Дичківська І. М. Іноваційні педагогічні технології Навч.Посіб.- К., Академвидав, 2004 – 352с.
11. Фіцула М.М. Педагогіка Навч. Посіб.- К., Академвидав, 2005 – 560 с.
12. Ягупов В.В. . Педагогіка Навч. Посіб- К., Либідь, 2003- 560 с.
13. Бондарчук Е.И., Бондарчук Л.И. Основы педагогики и психологии: Курс лекций –К., МАУП, 2002 – 168с.
14. Е А. Кубичев ЭВМ в школе – М., Педагогика, 1996 – 94 с.
15. Методіка трудового і професійного навчання та викладання загальнотехничних дисциплін- К., А.С.К. 1992 – 235с.
16. Терещук А.І. Трудове навчання. Методичні та дидактичні матеріали – Х., ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006 – 160с.
Похожие работы
Розвиток інтересу учнів та застосування нових інформаційних технологій на уроках обслуговуючої праці
... 6. Впровадження діалогової форми навчання (спільні міркування, доведення своїх думок тощо). 7. Використання нетрадиційних форм і методів проведення занять (урок-презентація, урок – гра, урок – подорож, урок – фантазія тощо). 8. Застосування нових інформаційних технологій навчання. Щодо змісту навчання, то зміст предмета пізнання повинен бути зрозумілим, доступним і цікавим, яскраво та логічно ...
... ється його типом, і розкриває його структуру, послідовність чергування елементів та час, відведений на їх проведення. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики використання різнорівневих завдань у трудовому навчанні у 7 класі Під час проходження педагогічної практики в ЗОШ №1 м. Рівне я експериментально перевірила розроблену мною методику використання різнорівневих завдань під ...
... кінцевим результатом якого є календарно-тематичний план, і поточне - результатом якого план конспект. 2.3 Експериментальна перевірка розробленої методики проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» Основною метою експериментальної методики є перевірка розробленої методики проведення занять з розділу «Технологія вирощування ...
... пропозиції стосовно використання зібраної інформації в подальшій роботі. Як приклад наводимо план підготовки і проведення екскурсії в механічний цех промислового підприємства, яку можна провести у 7 чи 8 класах. 2.3 План-конспекту уроку за темою «Організація і структура механічного цеху промислового підприємства» Тема. ОРГАНІЗАЦІЯ І СТРУКТУРА МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ...
0 комментариев