Аналіз проведеного експерименту щодо ефективності нестандартних типів уроків

2.2 Аналіз проведеного експерименту щодо ефективності нестандартних типів уроків

Експеримент по ефективності нестандартних уроків в початковій школі проводився в Аннівській неповній середній школі І-ІІ ступенів у першому класі, де навчається 21 учень. Ефективність нестандартних уроків оцінювалась по таким критеріям: ступінь засвоєння матеріалу, активність і увага учнів. Робота проводилась в три частини:

І частина – констатуюча. Оцінка знань і активність учнів на початку практики (перший день спостереження).

ІІ частина – початок експериментальної роботи. Оцінка, перевірка знань і активність учнів через два тижні роботи з ними при активному застосуванні нестандартних уроків.

ІІІ частина – заключна. Де була проведена контрольна робота.

При проходженні переддипломної практики ми проводили нестандартні уроки з предметів:

– математики:(додаток №__) урок-гра „Ліпимо снігову бабу”, урок-заочна подорож „Країна Шісляндія”, урок-гра „Їжачок”, урок-усний журнал „Магічна сімка”, урок-гра „Квітка-семицвітка”, урок-заочна подорож „До бабусиного саду і огороду”, урок-подорож до „Країни чудес”.

– читання: (додаток №__) урок-гра „Чарівна буква Ю”; урок-лабораторія.

Активність учнів.

До використання нестандартних уроків в навчально-виховному процесі (перший день практики – спостереження за роботою вчителя) маємо такі результати з активності учнів: (додаток №__).

математика

високий ступінь – (4-5 рази) 10%;

середній ступінь – (2-3 рази) 25%;

низький ступінь – (0-1 раз) 65%.

читання

високий ступінь – (4-5 рази) 5%;

середній ступінь – (2-3 рази) 60%;

низький ступінь – (0-1 раз) 35%.

Це перша частина експериментальної роботи (додаток №__). Спостереження фіксувалось шляхом відмітки знаком „+” за кожну підняту руку. Через два тижні знову проводимо аналогічну роботу (друга частина експерименту – додаток №__), яка дала такі результати: (додаток №__)

математика

високий ступінь – (4-5 рази) 10%;

середній ступінь – (2-3 рази) 35%;

низький ступінь – (0-1 раз) 55%.

читання

високий ступінь – (4-5 рази) 15%;

середній ступінь – (2-3 рази) 50%;

низький ступінь – (0-1 раз) 35%.

Результатом третьої частини експериментальної роботи, яка в свою чергу була проведена шляхом відмітки знаком ”+” за кожну підняту руку чи правильну відповідь (додаток №__), були: (додаток №__)

математика

високий ступінь – (4-5 рази) 25%;

середній ступінь – (2-3 рази) 20%;

низький ступінь – (0-1 раз) 55%.

читання

високий ступінь – (4-5 рази) 35%;

середній ступінь – (2-3 рази) 35%;

низький ступінь – (0-1 раз) 30%.

В кінці практики робимо висновок і складаємо графік активності учнів при використанні нестандартних уроків на практиці (додаток №__). Аналізуючи отриманий графік, можна зробити висновок:

– високий ступінь активності учнів за час практики з 10% підвищився до 25% – з математики; з 5% підвищився до 35% з читання.

– середній ступінь активності учнів за час практики з 25% підвищився до 35%, а потім активність зменшилась до 20% – з математики (це можна пояснити тим, що діти втомилися, бо це для них незвичне); з 60% зменшився до 35% – з читання (тому що більшість учнів „перейшли” до високого ступеня активності).

– низький ступінь активності: з математики – було 65% стало 55%; з читання – було 35% стало 30%.

Таким чином експериментальна робота переконала у тому, що розумне використання системи нетрадиційних уроків призводить до підвищення активності роботи учнів на уроці – відсоток високого ступеня активності збільшився, а низький зменшився. Але не слід використовувати нестандартні уроки щоденно, так як активність учнів може знизитися через втоми до незвичності.

Успішність учнів у навчанні.

Для перевірки ступеня засвоєння навчального матеріалу проводилися контрольні роботи у вигляді контрольних зрізів. Контрольні роботи містили завдання з різних предметів: математики, читання, письмо і завдань на логічне мислення. Такі контрольні роботи проводились три рази: на початку практики, через два тижні навчання і на кінець практики.

В перший день практики було проведено контрольну роботу №1 (І частина експериментальної роботи) у вигляді, як вище сказано, контрольного зрізу (додаток №__, __). Після проведення контрольного зрізу активно використовуємо нестандартні уроки на протязі двох тижнів. Після цього було проведено контрольну роботу №2 (ІІ частина експериментальної роботи) також у вигляді контрольного зрізу (додаток №__, __). Після цієї контрольної роботи нестандартні уроки використовувалися рідше, щоб не перевантажувати дітей незвичним для них. В кінці практики знову дається контрольна робота (№3) (ІІІ частина експериментальної роботи) (Додаток №__, __).

Ми співставили три контрольні роботи, склали такий графік успішності учнів. (додаток №__). В першій частині роботи переважала оцінка – 7-9 балів (59% учнів), в другій і третій частині – 10-12 балів (в другій частині – 58%, а в третій – 53% всіх учнів). Це зумовлено тим, що в навчально-виховному процесі почали використовувати нестандартні типи уроків, які підвищили успішність дітей на уроці. Але на другому етапі піднявся відсоток учнів, які отримали 4-6 балів(9% учнів) та 1-3 бали (33% учнів). Це пояснюється тим, що діти втомилися. Після зниження кількості нестандартних уроків на третьому етапі знизився відсоток учнів, які отримали 4-6 (до 7%) і 1-3 (до 13%) бали, а також підвищився відсоток 7-9 балів (до 27%), який на другому етапі дорівнював нулю.

Це ще раз підтверджує гіпотезу про те, що розумно обмірковане використання системи нестандартних уроків підвищує рівень активності та засвоєння знань, умінь і навичок.

Висновки

Дослідно-експериментальна робота довела, що нестандартні уроки позитивно впливають на навчально-виховний процес у сучасній школі. Головна заслуга уроків з нетрадиційною структурою – дуже потужна активність учнів на уроці, але потрібно мати на увазі, якщо нестандартні уроки проводити повсякденно, то цікавість до навчання у дітей пропадає. Тому при використанні нестандартних уроків потрібно бути дуже обережним, для того щоб дітей не перевантажити незвичайністю.

Найбільш вдало буде використано нестандартний урок на уроках, де метою уроку є закріплення навчального матеріалу, тому що цей урок, наприклад, можна провести у вигляді конкурсу чи уроку-КВК, тоді діти не будуть примушені вчителем згадувати матеріал, який вивчали на попередніх уроках, а згадуватимуть для того, щоб перемогти своїх суперників – різна мотивація учнів. Вони підсвідомо будуть згадувати попередній матеріал.

Нестандартні уроки слід впроваджувати в навчально-виховному процесі всіх шкіл тому, що проведена дослідно- експериментальна робота довела, що ці уроки дійсно мають більше пріоритетів ніж стандартні уроки. Головне потрібно навчитись вчителям правильно підбирати форму роботи і якісно проводити урок. Якщо ці умови виконуються, то можна кожний урок зробити нестандартним. Для цього потрібно студентів педучилищ детальніше ознайомити з системою нетрадиційних уроків та інноваційними технологіями навчання.

Література

1.  Бабанський Ю.К. Педагогіка.– М. :Просвітництво, 1984. – 608с.

2.  Белорусова В.В. Педагогіка. М.: Фізкультура и спорт, 1983. – 247с.

3.  Болотина Л. Р. Педагогіка.– М. :Просвещение, 1987. – 312с.

4.  Вашуленко М.С., Дмитренко Л. І. Нестандартні уроки мовлення та мислення молодших школярів // Початкова школа. –1993. №11. – с.6-8.

5.  Вашуленко М.С., Державний стандарт з української мови // Початкова школа. –1997. №2.– с.2-4.

6.  Волкова Н.П., Педагогіка. К.: Академія, 2002р. – с.340.

7.  Лисенко Р.Н., З досвіду проведення інтегрованих уроків // Початкова школа. – 1998. - №8. – с.46-48.

8.  Махмутов М.И., Современный урок.–М.:Педагогіка, 1981. – с.192.

9.  Митник О., Народження нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. – №12. – с.11-13.

10.  Мойсеюк Н.Є., Педагогіка. – К., 1999. – 350с.

11.  Паламарчук В.Ф., Румянцева К.І., У пошуках нестандартного уроку // Радянська школа. – 1991. №11. – с.65-66.

12.  Підкасистий П.И., Педагогіка. – М.: Педагогическое общество России, 1998. – 638с.

13.  Подласый М.П., Педагогіка. – М.: Просвещение, 1996. – 432с.

14.  Прошкуратова П. Від творчих вчителів до творчих учнів // Початкова школа. – 1998. №2. – 2-4с.

15.  Тименко В., Програма інтегрованого курсу //Початкова школа. – 1997. – №8. – с.45-47.

16.  Савін Н.В., Педагогіка. – М.: Просвещение, 1978. – 351с.

17.  Савін Н.В. Педагогіка. Київ: Вища школа, 1980. – 244с.

18.  Савченко О.Я. Дидактика у початкових класах. – К.: Освіта, 1993. – 224с.

19.  Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів – К.: Абрис, 1997. – 416с.

20.  Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. –К.: Магістр S. 1997. – 184с.

21.  Фіцула М.М. Педагогіка –К.: Академія, 2000. – 542с.

22.  Харламов И.Ф. Педагогіка. – М.: Вища школа, 1990. – с.346-347.