Нетрадиційні інструменти (есе, портфоліо тощо) оцінювання навчальних результатів

Національна академія державного управління

при Президентові України

Кафедра управління освітою

Наукова робота на тему

Нетрадиційні інструменти (есе, портфоліо тощо) оцінювання навчальних результатів: сутність, особливості застосування, переваги та недоліки

Виконав

аспірант денної форми

Лисенко Богдана Валеріївна

КИЇВ – 2007

ВСТУП

Актуальність теми полягає в тому, що сьогодні у світі росте розуміння того, що стандартна процедура іспиту, що опирається, як правило, на тестування, не дозволяє відбити багато вмінь і навички, які необхідно формувати в учнів для забезпечення їх успішних життєвих і професійних стратегій після закінчення школи. Найбільше часто використовувані, стандартизовані тести не можуть оцінити як «просунуті навички» учнів, так й їхнього вміння виконувати завдання в реальній життєвій ситуації. Широке застосування тестів як арбітрів багатьох шкільних і вузівських рішень є обмеженням для розвитку найважливіших поведінкових навичок і ключових компетенцій, які сьогодні затребувані в професійному утворенні, на більшості робочих місць й у повсякденному цивільному житті. І, звичайно, найменше вони настроєні на виявлення індивідуальних можливостей і схильностей учнів. Аналіз закордонного досвіду й російської практики показують, що важливим інструментом рішення подібних освітніх завдань є портфель індивідуальних освітніх досягнень (“портфоліо”) школяра.

Пропонований реферат присвячений аналізу ідеї портфоліо в шкільному навчанні з погляду нових вимог до сучасної школи.

Метою реферату - показати, що ідея портфоліо та есе виходить далеко за рамки простого альтернативного способу оцінювання навчальних досягнень і може з'явитися важливим елементом у модернізації й російської школи. Однак, умовою цього може бути тільки більш глибокий дидактико-методологічний аналіз нових цілей навчання й так званих "портфоліо - процесів", які дозволяють досягати цих цілей, тобто всього комплексу ідей, які лежать в основі застосування портфоліо в навчальному процесі сучасної школи.

Об’єктом дослідження є портфоліо і есе, як нетрадиційні інструменти оцінювання навчальних результатів учнів.

Предметом дослідження є організаційні, економічні, правові та психологічні механізми впровадження нетрадиційних інструментів як метод оцінки знань та умінь учнів набутих в навчальному процесі та їх реалізація в подальшому професійному житті.

Гіпотеза базується на припущенні, що в сучасних соціально–економічних умовах запровадження нетрадиційних інструментів оцінювання результатів у навчальному процесі учнів потребує проведення поглибленого аналізу сучасної практики проведення оцінювання та впровадження запропонованих теоретичних положень і практичних рекомендацій, розроблених в процесі дослідження, забезпечить більш раціональний до оцінювання набутих навичок учнів для їх подальшого професійного життя.

1. Метод портфоліо - щось більше, ніж просто альтернативний спосіб оцінки

1.1 Мета і сутність портфоліо

Огляд сучасної закордонної літератури, присвяченої портфоліо в навчанні, показує, що прихильники портфоліо бачать у ньому щось набагато більше, ніж просто альтернативний спосіб оцінювання або збори робіт. За цією ідеєю коштує ціла освітня філософія. Ідея портфоліо зв'язується з новим розумінням суті навчального процесу, з новими цілями утворення. Самим головним тут є не портфоліо, як таке, а так званий "портфоліо - процес" - сукупність процесів навчання й навчання, що вибудовується у зв'язку з портфоліо. Саме ж портфоліо виходить, як побічний продукт цього процесу[1]. У літературі ми можемо знайти різні визначення портфоліо: "Портфоліо - це набір робіт учнів, що зв'язує окремі аспекти їхньої діяльності в більше повну картину, "Портфоліо - щось більше, ніж просто папка робіт учнів; це спланована заздалегідь індивідуальна добірка досягнень учнів"¹.

Портфоліо нині широко застосовується в закордонній практиці, причому діапазон його застосування постійно розширюється: від початкової до вищої школи й на ринку праці. Активно використаються нові форми портфоліо, засновані на застосуванні сучасних інформаційних технологій - "електронний портфоліо", а також форми, орієнтовані на нові освітні цілі - "паспорт компетенцій і кваліфікацій". Характерним явищем, що лежить у руслі Болонського процесу, стало створення єдиних європейських зразків портфоліо, таких як прийнятий Радою Європи "Європейський язиковий портфоліо"[25].

Доктор філософії С.Дж. Пейп і доктор педагогічних наук Мурат Чошанов, визнані фахівці в області філософії педагогіки, уважають, що "педагогічна ідея навчального портфоліо як форми оцінки припускає:

ü  зсув акценту з того, що учень не знає й не вміє, на те, що він знає й уміє по даній темі й даному предметі;

ü  інтеграцію кількісної і якісної оцінок;

ü  перенос педагогічного наголосу з оцінки на самооцінку".

Портфоліо одночасно й форма подання, і процес організації, і технологія роботи з різноманітними об'єктами пізнавальної діяльності учнів, що трохи утрудняє формалізацію оцінювання, але дозволяє синкретично з'єднувати запам'ятовування, розуміння, застосування, аналіз, синтез й оцінювання - всі шість рівнів когнітивних цілей1.

Про метод "Портфоліо" у педагогіці є значна література. Портфоліо - це спосіб фіксування, нагромадження, оцінки й самооцінки індивідуальних досягнень за якийсь період часу. Він ставиться до "автентичних", тобто до щирих, найбільш наближеним до реального оцінювання[12]. Його основний зміст - показати всі, на що здатен фахівця. Цей метод дозволяє самостійно проаналізувати свої досягнення (задовільні й не дуже) для того, щоб зробити висновки й крокувати далі. Визначаючи портфоліо як одну з технологій професійного навчання, ми не зводимо роботу студентів над портфоліо до формального "нагромадженню" матеріалу. Ми розділяємо точку зору И.О. Загашаева й С.И. Заїр-Бека про те, що даний вид діяльності сприяє розвитку вмінь планувати свій розвиток, аналізувати зібрану інформацію [5, С.265]. Разом із цим у системі підготовки студентів до виховання толерантності в дітей ми використаємо портфоліо й для рішення завдання по розвитку мотивації майбутніх педагогів до самостійного дослідження, пробудженню в них інтересу до організації позначеного виду діяльності в особистій педагогічній практиці. Тематичне портфоліо як одна з технологій навчання виконує ряд найважливіших функцій: освітньо-формуючу - сприяє придбанню нових знань, умінь (насамперед дослідницьких й умінь по творчій переробці матеріалу); діагностичну - дозволяє побачити рівень готовності до самостійної організації педагогічної діяльності (є засобом оцінювання); рефлексивну - надає студентам можливість придбати досвід по організації рефлексії; мотиваційно–презентаційну - дозволяє студентові надати результати власного осмислення проблеми, підвищує мотивацію до її вивчення[18].

С.И. Заїр-Бек, И.О. Загашев у монографії "Критичне мислення: технологія розвитку. Перспективи для вищого утворення" відзначають, що в сучасній педагогічній практиці розрізняють портфоліо різних видів:

o  практико-орієнтовані (в основі аналіз практичної діяльності);

o  проблемно-орієнтовані ( в основі рішення проблеми);

o  тематичні (в основі аналіз різних аспектів теми) [6, с. 266].

Використання портфоліо:

·  як можливість для рефлексії студентами власної роботи;

·  для підготовки й обґрунтування цілей майбутньої роботи;

·  як документ, у якому відбитий розвиток студента, його системи відносин і результати його самовираження;

·  як демонстрація стилів навчання, властивих студентові, сторін його інтелекту й особливостей його культури;

·  як можливість для студентів самим визначити теми для портфоліо;

·  як можливість для студентів рефлексії u1089 власних змін;

·  як можливість для учнів самим установити зв'язку між попереднім знанням і новим знанням.

Метою використання портфоліо є методична скарбничка, самооцінка та наочність процесу навчання.

Типи портфоліо:

-   Портфоліо - Досягнень: особистий вибір робіт учнем за певний період часу (Легкий тип, з його варто починати. Сприяє формуванню незалежного учня). Форма вільна.

-   Портфоліо - Звіт: містить індивідуальні поточні роботи. Щоденник для зовнішнього користувача. Ціль - показати, що учень упорався із програмою. План й одиниця збору задається вчителем. Форма задана.

-   Портфоліо - Самооцінка: містить як роботи учня, так і зауваження вчителі. Демонструє "плюси" й "мінуси" учня. Служить прогнозу й корекції. Напіввільна форма.

Компоненти портфоліо: методичні матеріали; власна творчість.

Розділи портфоліо: Портрет: Розкриває особистість учня. Фотографії, дипломи, свідчення, що характеризують його інтереси й улюблені заняття. Колектор: "файл", куди збираються матеріали уроку, вступники від учителя, підручника (графи-схеми, таблиці, конспекти). Робочі матеріали: зареєстровані етапи роботи над завданням модель, і зразок, інструкцію, чернетки). Досягнення: Закінчена робота або перекладається в розділ "досягнення", або залишається в робочих матеріалах (по розсуду учня). Процедура захисту портфоліо. Виставка портфоліо. Конференція1.

Формування високого рівня інформаційної культури учнів - одна з основних цілей вивчення курсу інформатики в школі й у вузі. Поняття "Інформаційна культура" розвивається. Найбільш актуальним на сьогоднішній день нам здається визначення, у якому інформаційна культура представляється як "властивість особистості, що дозволяє, з одного боку, адекватно реагувати на процес інформатизації суспільства з метою саморозвитку, а з іншого боку - впливати на процес формування інформаційної культури суспільства, як гуманістичної основи інформатизації"[20]. Вивчаючи роботи сучасних філософів, соціологів, педагогів, психологів можна помітити, що всі вони, використовуючи різну термінологію, виділяють взагалі ж ті самі елементи інформаційної культури особистості:

·  володіння певними знаннями, уміннями й навичками для успішного оперування інформацією;

·  володіння якостями, що дозволяють удосконалювати ці знання, уміння й навички відповідно до сучасним інформаційним технологіям;

·  світогляд інформаційного суспільства.

Слід зазначити, що саме ці елементи інформаційної культури визначають якість особистості випускника школи, з погляду його готовності до адекватного "відповідям" на "виклики" (по термінології А. Тойнбі) сучасного інформаційного суспільства, а вимірниками рівня інформаційної культури можуть виступати ключові з [22]:

1.  Компетентність у сфері інформаційно-аналітичної діяльності.

2.  Компетентність у сфері пізнавальної діяльності.

3.  Компетентність у сфері комунікативної діяльності.

4.  Технологічна компетентність.

5.  Технічна компетентність.

6.  Компетентність у сфері соціальної діяльності.

Одним з інструментів формування й оцінки перерахованих вище якостей особистості, не претендуючи на остаточне рішення цієї проблеми, може бути портфоліо учня. Метод портфоліо порівняно новий у російській педагогіці. Мало вивчені аспекти впливу портфоліо, як одного з активних методів навчання, на формування інформаційної культури учнів, а так само відсутній механізм створення й використання портфоліо по конкретних предметах. Опираючись на дослідження фахівців у даній області [14] і власний досвід [13] можна запропонувати формувати портфоліо учня з 3-х частин:

"Офіційні документи" здійснює моніторинг освітнього процесу, описуючи індивідуальний розвиток, творчу активність, навчальний стиль й інтереси кожного учня. У цей розділ можуть входити результати олімпіад, сертифікати учасників і призерів різних заходів: наукових конференцій, конкурсів, різного роду практик.

"Практичні завдання й творчі роботи". У даному розділі представлені дослідницькі й творчі роботи учня, виконані їм, як у ході освоєння основного курсу, так і додаткових елективних курсів. Даний розділ портфоліо дає подання про спрямованість інтересів учня й доповнює результати підсумкової атестації. "Відкликання, рекомендації й самозвіти" можуть бути представлені в наступній формі: відкликання на творчі роботи, самоаналіз і самооцінка учня, його рефлексія на власну діяльність, починаючи з навчальної й закінчуючи хобі[8].

Дворічний досвід роботи з використання портфоліо по інформатиці в старших класах школи, дозволяє зробити висновок, що дана методика допомагає в рішенні таких важливих педагогічних завдань, як:

-   сприяння індивідуалізації утворення школярів;

-   заохочення активності й самостійності учнів, розширення можливості навчання й самонавчання;

-   формування вміння вчитися - ставити мети, планувати й організовувати власну навчальну діяльність;

-   розвиток навичок рефлексивної й оцінної діяльності учнів.

Виходячи із цього можна припустити, що ведення індивідуального комплексного портфоліо учнем допомагає у формуванні перерахованих вище елементів інформаційної культури особистості й може бути механізмом оцінки рівня ключових компетенцій.

Портфоліо є формою автентичного оцінювання освітніх результатів по продукту, створеному учнем в процесі навчання, творчої, соціальної й іншого видів діяльності. таким чином, портфоліо відповідає цілям, завданням й ідеології практико-орієнтованого навчання. Істотне значення портфоліо надає плануванню й оцінюванню учнем своїх освітніх результатів. Портфоліо - набір інструментів для документування й оцінювання язикових можливостей учня. Він дозволяє власникові ставити індивідуальні цілі, вести запис вивчення їм мови й самостійно оцінювати свій рівень за допомогою таблиць[19].

Традиційним портфоліо є добірка, колекція робіт, метою якої є демонстрація освітніх досягнень учня. Будучи, по суті, альтернативним способом оцінювання стосовно традиційних форм (тест, іспит), портфоліо дозволяє вирішити два основні завдання: