Навигация
Порядок педагогічного дослідження
42253
знака
0
таблиц
0
изображений
5 Порядок педагогічного дослідження
Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'ясувати його вихідні положення, а саме: актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження.
Проблема дослідження в широкому значенні — складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення.
Проблема має бути відображена насамперед у темі дослідження.
Об'єкт дослідження — частина об'єктивної реальності, яка на цьому етапі стає предметом практичної й теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта)
Об'єктами педагогічних досліджень можуть бути діяльність педагогів, учнів, педагогічні стосунки між суб'єктом і об'єктом навчально-виховної роботи, особистістю та колективом, між вихованням і самовихованням, організація пізнавальної діяльності учнів, навчально-виховний процес тощо.
Предмет дослідження — зафіксовані в досвіді, включені в процес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини досліджуваного об'єкта з певною метою за даних умов.
Предмет дослідження вужче поняття, ніж об'єкт дослідження. Об'єктами, наприклад, можуть бути методи виховання, а предметом — тільки одна група цих методів, наприклад, методи стимулювання виховання.
Мета дослідження — ціль, яку поставив перед собою дослідник.
Формулюючи мету дослідження, дослідник з'ясовує, який результат передбачає отримати і яким він має бути.
Гіпотеза дослідження — наукове передбачення його результатів.
Вона повинна формулюватися так, щоб з цього формулювання проглядалися положення, які потребують перевірки у процесі дослідження.
Завдання дослідження — його конкретизована мета:
а) вирішення певних теоретичних питань, що є загальною проблемою (наприклад, з'ясування сутності дидактичного явища, вдосконалення його визначення, дослідження ознак);
б) експериментальне вивчення практики вирішення проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових рис передового досвіду та ін.;
в) обґрунтування системи заходів, необхідних для вирішення поставленого завдання;
г) експериментальна перевірка пропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності;
ґ) вироблення методичних рекомендацій для тих, хто використовуватиме результати дослідження на практиці.
Головними критеріями ефективності науково-педагогічного дослідження є отримання нового наукового результату, збагачення теоретичних знань, які сприяють удосконаленню процесу виховання, навчання й розвитку дітей, дають змогу ефективно та якісно вирішувати конкретні навчально-виховні завдання.
Результати науково-педагогічних досліджень повинні відповідати таким вимогам: суспільна актуальність; наукова новизна; теоретична і практична значущість; наукова об'єктивність і достовірність; доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності; визначення міри, меж і умов ефективного застосування отриманих результатів.
За роки незалежності України вчені-педагоги зробили вагомий внесок у розвиток національної педагогіки і системи освіти. Однак через складні економічні умови в суспільстві наявні негативні явища в організації педагогічних досліджень. Серед них — надмірна зосередженість наукових досліджень в адміністративному центрі, недостатня мобільність вітчизняної дослідницької системи, ізольованість її від зарубіжної педагогічної науки через обмежені можливості особистих контактів між науковцями та обміну науковою інформацією, слабке матеріально-технічне забезпечення досліджень, недостатнє втілення у шкільну практику їх результатів.
Дослідження педагогічних явищ і процесів мають ураховувати такі їх характерні риси:
а) неоднозначність їх перебігу: результати навчання, розвитку і виховання залежать від одночасного впливу багатьох чинників;
б) неповторність педагогічних процесів: під час повторного дослідження педагог має справу вже з іншим «матеріалом», навіть попередні умови не вдається зберегти;
в) участь у педагогічних процесах людей усіх вікових категорій (тому експерименти, що суперечать моральності й етичним нормам, забороняються);
г) об'єктивні висновки у процесі дослідження можливі лише за умови багаторазових спостережень, в усередненій, узагальненій формі.
6 Зв’язок педагогіки з іншими науками.
Зв'язок педагогіки з іншими науками відбувається в різних напрямах.
По-перше, це спільність об'єктів (понять, закономірностей, концепцій, предметів, процесів, критеріїв, методів).
По-друге, взаємодія, взаємовплив, взаємопроникнення, інтеграція педагогіки та інших наук.
По-третє, педагогіка спирається на ідеї інших наук (людина формується у діяльності — з філософії), використовує методи дослідження інших наук (анкетування — із соціології), результати досліджень інших наук (насамперед психології); проводить дослідження спільно з іншими науками; дає замовлення іншим наукам на дослідження певних явищ.
Педагогіка пов'язана з багатьма науками: філософією (етикою), соціологією, естетикою, психологією, анатомією і фізіологією людини, економічними науками, етнологією, педіатрією, кібернетикою тощо.
Міжпредметні зв'язки педагогіки з іншими науками дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища і процеси:
Філософські науки допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, забезпечують оперативною інформацією про зміни в науці й суспільстві, коригуючи спрямованість виховання. Психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка — ефективність виховних впливів, які зумовлюють зміни у її внутрішньому світі й поведінці. Кожен розділ педагогіки спирається на відповідний розділ психології. Анатомія і фізіологія людини є основою для розуміння її біологічної сутності — розвитку вищої нервової діяльності, першої і другої сигнальних систем, розвитку та функціонування органів чуття, опорно-рухового апарату, серцево-судинної і дихальної систем.
Економічні науки дають змогу простежити вплив закономірностей розвитку виробничих відносин, економічних процесів, навчання й виховання.
Етнологія вказує на національні особливості людей, які завжди є представниками певних етнічних груп.
Соціологія допомагає у пізнанні таких систем суспільства, як сім'я, школи різних типів, трудові колективи, формальні та неформальні групи, юнацька субкультура тощо, використовуючи фактичний матеріал для раціональної організації навчання й виховання.
Використання досліджень кібернетики дає можливість сконструювати і застосувати в педагогічному процесі навчальні та контрольні машини.
На сучасному етапі педагогіка покликана вирішувати, зокрема, такі завдання:
а) вдосконалення змісту освіти;
б) вироблення принципово нових засобів навчання, навчального обладнання;
в) підготовка підручників відповідно до вдосконалення змісту освіти;
г) комп’ютеризація праці вчителя;
ґ) вироблення нових і модернізація наявних форм і методів навчання;
д) підсилення виховної ролі уроку; е) вдосконалення змісту й методики виховання;
є) удосконалення політехнічної підготовки учнів, їх професійної орієнтації та підготовки до праці;
ж) вироблення шляхів демократизації та гуманізації життя й діяльності школи.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про освіту» № 1060-ХІІ від 23.05.1991 зі змінами і доповненнями
2. Державна Національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття) – К.: 1992
3. Макаренко А. С. Методика організації виховного процесу. Твори: У 7 и т. – К.: 1954 – Т. 5. – Т. 9 – 109 с.
4. Мешко О. І., Янкович О.І., Мешко Г. М. історія української школи і педагогіки. – Тернопіль, 1999.
5. Фіцула М. М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: «Академія», 2000. – 544 с.
Похожие работы
... , Ф. Персиваль. Г. Веллінгтон, П. Мітчел, М. Вульман, С. Сполдїнг, С. Ведемейер, Р. Томаста ін. Теоретичні й практичні аспекти інноваційних педагогічних технологій організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах розглядались в дослідженнях О. Гохберг, О. Євдокимова, І. Козловської, А. Слободенюка, інноваційні технології професійної підготовки майбутніх учителів розкриті в ...
... теми, мети i завдань уроку. 2. Перевiрка рiвня володiння знаннями. З. Перевiрка рiвня сформоааностi умiнь і навичок. 4. Самостiйна робота з виконання контрольних завдань. 5. Пiдсумки уроку. РОЗДІЛ IІ. Педагогічний аналіз та оцінка уроку 2.1 Контроль як засіб управління навчально-виховним процесом на уроці Контроль має декілька значень. У дидактиці його розуміють як нагляд, ...
... у нестандартних ситуаціях. Ш.О. Амонашвілі приділяв велику увагу емоційному стану дітей, він вважав, що без живого, емоційного спілкування вчителя з дітьми неможливо зацікавити учнів, зробити їх активними учасниками і творцями уроку. Педагогічна технологія формування особистості учня молодшого шкільного віку, за Ш.О. Амонашвілі, базується на основних положеннях педагогіки гуманізму: 1. ...
... Історія української школи і педагогіки. Після програми подано плани семінарських занять та перелік тем індивідуальних навчально-дослідних завдань. Вивчення програмного матеріалу хз історії педагогіки відбувається на лекціях і семінарських заняттях, а також у процесі самостійної роботи студентів у позааудиторний час (виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, написання творчих робіт, ...
0 комментариев