Аналіз, на основі програм початкових класів, творів образотворчого мистецтва, які вивчаються у початковій школі
Твори образотворчого мистецтва, як наочність до проведення уроків образотворчого мистецтва
Твори образотворчого мистецтва, на основі яких відбувається ознайомлення з видами мистецтва
Дописавши букви, ти прочитаєш назви квітів: чорнобривці мальви
Твори образотворчого мистецтва, на основи яких відбувається ознайомлення з творчістю художників
Виразне читання поезії М. Терещенка «В сім'ї новій, вольній». (Читають екскурсоводи.)
Підготовча робота до сприймання твору мистецтва
Організація процесу сприймання художнього твору на уроках образотворчого мистецтва
Розгляньте картини
Навигация
Розгляньте картини
Ознайомлення з творами українських художників на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі
108025
знаков
0
таблиц
0
изображений
3. Розгляньте картини.
Всі вони залиті сріблясто-блідим, голубуватим світлом, Сніг, сніг, сніг. Аж до край неба – простелилися ніжно-білі простори.
Що чується нам, коли ми ступаємо по цьому сріблисто-білому килимку? Яку веселу пісеньку видзвонюють сніжинки?
Придивіться до картини. Уявіть, що наближаєтеся до гірки. Які голоси долітають до нас? (Чути скрип санчат, сміх дітей, радісні голоси, крики, гавкання собачки.)
Уважно роздивіться дівчаток, які спускаються з гірки? Які у них стали личка від морозу? Чому вони так радісно посміхаються? Чому менша дівчинка простягнула руку? Що вигукує старшій? Чому слідом за санчатами біжить Дружок? Що песик хотів би сказати дівчаткам?
А яка весела пригода сталася із хлоп'ятами, які вже з'їхали з гірки? Що, сміючись, говорять один одному хлопчики?
Чим зайнята групка дітей, що зображена на передньому плані? Яка вийшла у них снігова баба? Що говорить хлопчик, звертаючись до дівчаток? Чому весело розсміялася менша дівчинка? [24, с. 55–57].
У практиці навчання робота з картиною викликає великі труднощі. Часто припускаються методичних помилок, Трапляється, що учителі опускають підготовчий етап до сприймання художнього твору. Ставлять завдання у процесі бесіди, не враховуючи жанрової специфіки, теми твору. Не досить чітко продумують послідовність завдань. Постановкою однотипних запитань: «Що намальовано? Що ви бачите на картині? А що ви бачите ще? А ще?» – порушують цілісність сприймання, призводять до того, що діти перелічують одні факти без зв'язку з іншими, втрачають інтерес до роботи.
Висновки
Сприймання – це відображення у свідомості людини предметів і явищ за їх безпосереднього впливу на органи чуття. Молодші школярі характеризуються розвинутим сенсорним сприйняттям, спостережливістю, відносною цілісністю бачення природи, чітко вираженою емоційною реакцією на її красу. їм притаманна природна допитливість, надзвичайна чутливість. Тому при підготовці до сприймання нового мистецького жанру, особливо художнього твору, необхідно враховувати психологічні особливості дітей цього віку.
Сприймання в образотворчому мистецтві – провідний у навчанні і вихованні учнів початкових класів. Через художні образи діти збагачують свої почуття, емоції, пізнають різноманітність навколишнього світу. Одночасно відбувається їх загальний емоційно-естетичний розвиток. Правильне опрацювання художнього твору сприяє єдності морального, розумового, естетичного виховання учнів загалом і кожної особистості зокрема. А тому так важливо вчити дітей сприймати мистецько-художні твори через активну естетичну діяльність.
Сприймання й обговорення художнього твору є основою сучасного уроку образотворчого мистецтва в аспекті формування ціннісно-естетичної сфери молодшого школяра. Організувати такий урок – досить складна справа для будь-якого педагога. Це зумовлено тим, що в кожному класі протягом навчального року діти ознайомлюються з мистецькими творами, різними за жанром, тематикою і складністю. Це, своєю чергою, потребує від учителя творчого підходу до кожного уроку образотворчого мистецтва. Адже від того, наскільки адекватно вчитель оцінить особливості сприймання учнями певного віку жанру, змісту твору, наскільки йому вдасться активізувати емоції, мислення дітей, значною мірою залежить результат його опрацювання та позитивний вплив на розвиток дитини.
Враховуючи зазначені вище чинники, вчитель має вибрати ті види роботи над художнім твором, які допоможуть дітям зрозуміти побачене, уявити, запам’ятати предмети, явища картини в тій послідовності й повноті, як прагнув того автор, мислити його думками і переживати разом з ним. Тобто дитині треба дати змогу виявити власний емоційно-естетичний відгук на зображене і намагатися не розладнати авторської образно-емоційної структури.
Етап підготовки до сприймання нового художнього твору на уроках образотворчого мистецтва, охоплюючи незначну частину уроку, характеризується різноманітністю методів і прийомів. У процесі підготовки молодших школярів до сприймання твору використовують розповідь вчителя, бесіду, прослуховування музичних творів, демонстрування фрагментів кінофільмів, діафільмів, інсценізацію, вікторини, обговорення екскурсій, словесне малювання, вільне висловлення, лінгвістичні й дидактичні ігри, спостереження і т. ш.
Таким чином, сприймання художнього твору на уроках образотворчого мистецтва є передумовою його об'єктивного аналізу і розуміння.
Список використаної літератури
1. Алехин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. – М.: Педагогика, 1984. – 254 с.
2. Беседы о живописи в школе. – М: Искусство, 1966. – 96 с.
3. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. – К.: Мистецтво, 1981. – 178 с.
4. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. – Л: Наука, 1977. – 116 с.
5. Виноградова Г.Г. Малювання з натури. – К.: Рад. школа, 1976. – 118 с.
6. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1976. – 270 с.
7. Вікова та педагогічна психологія / О.В. Скрипченко та ін. – К., 2001.
8. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1–2 класи. – К.: Рад. школа., 1991. – 128 с.
9. Волков Н.Н. Цвет в живописи. – М.: Искусство, 1984. – 320 с.
10. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986. – 573 с.
11. Гандзій ПА., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1975. – 224 с.
12. Гаркавенко М.В. Профілактика емоційної напруженості учнів // Початкова школа. – 1996. – №2. – С. 7–8.
13. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1–3 классах. – К.: Педагогіка, 1978. – 186 с.
14. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. – М.: Педагогика, 1986. – 126 с.
15. Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок // Искусство в школе. – 1993. – №2. – С. 39–43.
16. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1–3 класи. – К.: Рад. шк., 1972. – 151 с.
17. Ігнатенко М. Основні етапи роботи над художнім твором // Педагогіка і психологія. – 2000. – №3. – С. 44–51.
18. Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого
шкільного віку // Рад. шк. – 1981. – С. 48–50.
19. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. З клас. – К.: Освіта, 1996. – 128 с.
20. Кузин В.С. Основы обучения изобразительному искусству в школе. – М: Просвещение, 1977. – 207 с.
21. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. – М.: Искусство, 1983. – 96 с.
22. Лесняк Н. Мовленнєва робота на заняттях з образотворчого мистецтва // Наук, записки ТДПУ: Пед. і псих. – 1997. – №1. – С. 142–144.
23. Лунячек И. Основы изображения с натуры. – К.; Изд-во АН УССР, 1961. –127 с.
24. Любарська Л.М. Виховні можливості образотворчого мистецтва // Поч. школа. – 1986. – №2. – С. 55–59.
25. Мастера советского искусства о пейзаже. – М: Искусство, 1963.
26. Мейлах Б.С. Процесс творчества и художественное восприятие. – М.: Просвещение, 1985. – 318 с.
27. Орловский Г.И. Учитесь смотреть и видеть. – М.: Искусство, 1969.
28. Раппопорт С.Х. Искусство и эмоции. – М: Педагогика, 1972. – 237 с.
29. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 2002. – 368 с.
30. Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній твір // Початкова школа. – 1996. – №12. – С. 17–21.
31. Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе. – К.: Рад. школа, 1985. –144 с.
32. Юсов Б.М. Проблема художественного воспитания и развития школьников. – М.: Педагогика, 1984. – 158 с.
Похожие работы
... дають просторове вирішення пейзажу: злегка виявляють світлотінню його перспективні плани або виконують увесь малюнок в тоні. Розділ ІІ. Вивчення пейзажного жанру на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі 2.1 Вікові особливості та здібності молодших школярів Крім вікових особливостей образотворчої діяльності молодших школярів, варто враховувати неоднорідність структури їхніх ...
... і. На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за уроками образотворчого мистецтва у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік педагогічної теорії і практики - недостатня спрямованість на використання формування у молодших школярів навичок виконання тематичної композиції. Для усунення цих недоліків ми удосконалили методику роботи над ...
... або світлішим за колір елементів узору. 2.3 Результати дослідницько-експериментальної роботи На підтвердження наведених теоретичних положень ми проводили дослідження особливостей формування відчуття кольору на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах. Це дослідження мало практичний характер і проводилося у два етапи. На першому етапі (2006-2007 навч. рік) була визначена сфера і ...
... ічні умови були реалізовані в процесі експериментальної роботи на послідовних її етапах. Зміст цієї роботи представлено у таблиці 2.2. Таблиця 2.2. Формування соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва Етапи формуючого експерименту Орієнтувальний Розвивально-навчальний Діяльнісно-творчий Пріоритетний напрямок роботи на етапі Формування емоційно ...
0 комментариев