Навигация
Реалізація міжпредметних зв'язків між загальноосвітніми і загальнотехнічними предметами (на прикладі математики і креслення)
32341
знак
2
таблицы
1
изображение
2. Реалізація міжпредметних зв'язків між загальноосвітніми і загальнотехнічними предметами (на прикладі математики і креслення).
В основі міжпредметних зв'язків математики і креслення лежить спільність цілей розвитку мислення учнів у процесі виявлення просторових властивостей і відносин предметів, необхідність залучення графічних знань і навичок для виявлення цих властивостей і відносин і неможливість оволодіння графічною діяльністю без опори на свідоме використання геометричних понять.
Успішна реалізація зв'язків креслення, з математикою полягає у виявленні цих зв'язків при аналізі учбово-програмної документації, доборі і класифікації виділених зв'язків, плануванні й удосконалюванні методики навчання в опорі на виявлені зв'язки.
Аналіз досвіду роботи викладачів креслення і математики показав, що при вивченні математики багато учнів порушують однакові вимоги графічних умовних позначок, допускають грубі помилки. Іноді і самі викладачі математики плутають назви і призначення типів ліній креслення, невірно їх вживають у геометричних побудовах. Так, нерідко для виділення висоти трикутника використовують штрихову лінію замість суцільної тонкої, зустрічаються й інші помилки, що вказує на непогодженість навчання по обох предметах. В основі зв'язків цих предметів лежить єдність формованих у них понять. Історично креслення з'явилося в якості практичної геометрії, потім було виділено з математики. Дальше з’явилося декілька тенденцій розуміння зв'язку креслення з математикою, що полягають у підпорядкуванні в тім чи іншому ступені креслення математику, .що відбивалося в діючих програмах і варіюванні кількості годин, відведених на його вивчення.
Основою між предметних зв'язків є марксистсько-ленінська теорія про необхідність наукового пізнання взаємозв'язку в природі, суспільстві і мисленні, про матеріальну єдність світу і його розвитку. Складова частина даної проблеми - питання про взаємозв'язок і взаємодію практики і теорії, що відноситься до найбільш фундаментальних проблем діалектико - матеріалістичної філософії і знаходить висвітлення у всіх курсах навчальних предметів. Так, розглядаючи з погляду креслення способи (методи) зображення предметів при вивченні загальноосвітніх дисциплін, ми спостерігаємо зв'язок практики з теорією, що у даному випадку буде методичною. Розділивши умовно теоретичні закони зображення предметів і їх практичну реалізацію, одержимо наступні групи понять:
1. перспектива і художній малюнок;
2. метод Монжа і креслення (ескіз);
3. аксонометричні проекції і наочне зображення (технічний малюнок).
Дані пари груп понять демонструють приклад єдності і взаємозв'язку теорії з практикою, загальноосвітніх предметів з технічним кресленням. Розглянемо першу пару понять. Так, перспектива - основний закон, використовуваний у курсі малювання для зображення предметів, основою якого є центральне проектування. Практично реалізує закон перспективи художній малюнок. Але, як відомо, якість виконання останнього залежить не тільки від якості засвоєння навчального матеріалу і методики його викладу, але і від природних даних учнів, тобто знання закону перспективи і способу центрального проектування ще недостатньо для виконання якісного малюнка, потрібні відповідні уміння. При дослідженні наступних двох пар понять ми переконуємося, що дані методи лежать в основі зображення різних предметів у всіх загальноосвітніх дисциплінах. Так, учням, на уроках геометрії часто приходиться будувати трикутники, кола, паралелограми й інші плоскі фігури. Який метод проектування використовують при зображенні всіх вище пере численних фігур? Методом Монжа. У нарисній геометрії є поняття " проекційні площини", тобто площини, перпендикулярні відповідним площинам проекції. Ці площини мають збірні властивості, які полягають у тім, що все, що належить даній проекційній площині, при проектуванні на дві площини проекцій попадає на лінію (слід цієї проекції), а на одній площині проекції буде в натуральну величину. Так, відомо, що при проектуванні трикутника на три площини проекцій, одержуємо на двох з них (горизонтальна і профільна) пряму лінію, а на фронтальній - натуральну величину даного трикутника. Подібне спостерігається і при проектуванні кола, квадрата і т. д. Висновок простий: на прикладах видно, що трикутник спроектований у натуральну величину, окружність і інші геометричні фігури також, а на інших площинах проекцій ми одержали однакові лінії (сліди), що надає право не зображувати їх накресленні щораз. Дане застосування методу Монжа в геометричних кресленнях не завжди зрозуміло учням, і тому вимагає додаткового пояснення.
Надалі в стереометрії при зображенні фігур, розташованих у просторі, використовується один з методів аксонометричних проекцій - метод паралельних проекцій. Застосування даного методу відбито в таких параграфах стереометрії, як "паралельна проекція фігури, властивість паралельних проекцій", а використання методу Монжа у параграфі Ортогональне проектування. В цих параграфах дана лише коротка характеристика цих методів, вважається, що учні пройшли цей матеріал у курсі креслення 7-8 класів. Але практика роботи в середніх ПТУ показує, що при вивченні даних питань виникають великі труднощі, тим більше що аксонометричні проекції в кресленні і паралельне проектування в стереометрії, відповідно до навчальних планів, розглядаються майже паралельно. Тому бажано в стереометрії даному питанню приділити більше уваги. Прямокутне проектування в стереометрії вивчається вже після проходження даної теми в курсі креслення, і пояснення даного питання повинне цілком опиратися на знання учнів.
Як бачимо, метод Монжа (прямокутні проекції) і метод паралельних проекцій як основні застосовуються не тільки в кресленні, але й у геометрії і стереометрії. Незнання цих методів перешкоджає глибокому засвоєнню способів зображення, як площинних, так і просторових фігур. Викладачам цих предметів необхідно приділяти більше уваги вивченню даних методів проекцій, тим більше що вони пронизують весь курс креслення і стереометрії.
Зв'язок креслення з математикою встановлюється також при використанні тих самих теорій, правил, законів. Прикладом такого зв'язку може послужити правило симетрії, широко застосовуване як у кресленні, так і в математиці. У кресленні воно використовується, наприклад, при зображенні симетричних чи предметів чи окремих їхніх елементів у відповідності зі стандартом СТ СЭВ 363-76. Так, при зображенні симетричної фігури допускається виконання тільки половини або чверті зображення. Учням можна нагадати основні властивості симетрії, досліджувані в курсі стереометрії по темах: "Осьова симетрія в просторі", Симетрія відносно площини, "Центральна симетрія".
Зв'язок між математикою і кресленням може встановлюватися як шляхом застосування вивчених раніше в математиці знань на уроках креслення, так і навпаки - за рахунок використання на заняттях по математиці знань із креслення. Наприклад, знання властивостей тангенса гострого кута використовується при вивченні нахилу і конусності в кресленні. Те ж відноситься і до поняття "масштаб", первісне представлення про яке дається на уроках математики в 4-м класі, а математична сутність його розкривається надалі в шкільних курсах алгебри і геометрії (практичне застосування даного поняття найбільше яскраве в кресленні). При встановленні зв'язку між кресленням і математикою (за рахунок и переддення вивчення на уроках креслення яких-небудь понять, теорії і т.д. ) необхідно давати учням завдання на повторення з курсу шкільного курсу математичних основ досліджуваних понять. Розглянемо приклад встановлення такого зв'язку креслення з математикою, заснованої на вивченні яких-небудь графічних понять, правил, теорій на уроках креслення, що згодом (у перспективі) будуть застосовуватися на уроках математики.
На першому курсі в середніх ПТУ по кресленню вивчається тема Перетин. На другому курсі по математиці вивчається побудова перетинів геометричних тіл. При проведенні дослідження нами було виявлено, що нерідко при побудові осьового перерізу конуса допускаються грубої помилки, проводячи даний переріз через крайні видимі утворюючі конуса. Причина цієї помилки криється в неправильній побудові основи конуса, тобто еліпса. Звичайно учні еліпс роблять гострокутним, а це створює помилку: крайні утворюючі конуса попадають на кінці великої осі еліпса, що неможливо, тому що вони повинні бути дотичними до еліпса, проведеними з вершини.
У стереометрії бажано користатися узагальненим видом аксонометричних проекцій для того, щоб не допускати подібних помилок. Суть узагальнених проекцій полягає в тому, що просторові осі проводяться під довільним зручним кутом, що нагадує кути між осями в аксонометричних проекціях. Так, основа конуса, тобто еліпс, ми можемо правильно побудувати за допомогою трафаретів. Проводимо малу вісь еліпса, на продовженні якої відмічаємо вершину конусності, потім - крайні невидимі утворюючі конуса у виді дотичних до побудованого еліпса. Для побудови осьового перерізу конуса проводять діаметр основи АВ і з'єднують його кінці з вершиною конуса. Щоб провести два взаємно перпендикулярних осьових перерізів конуса, будують взаємно спряжені діаметри основи конуса АВ і СД. Шукані перетини проходять через ці діаметри і вершину конуса.
Такі побудови, прийняті в стереометрії, підтверджують необхідність знання теми креслення "Перетин в аксонометричних проекціях". Широке використання і застосування цих знань, по-перше, виключає помилки, що допускаються учнями при розв’язуванні стереометричних задач на побудову перерізу; по-друге, дає можливість закріпити уміння, придбані на уроках креслення, у стереометрії і т.д..
Технічні деталі і їхні креслення містять у собі геометричні фігури і тіла різних форм, такі, як конус, циліндр, сфера , і т.д. Це дає можливість встановлювати зв'язок креслення з математикою на основі єдності підходу до вивчення цих питань. Наприклад, при вивченні кулі і його властивостей на уроках креслення і стереометрії описується той самий спосіб одержання кулі за допомогою обертання півкола (півкола) навколо діаметра (його осі). В стереометрії, наприклад, розглядається один із способів визначення положення полюсів кулі, тобто крапок його поверхні, найбільш віддалених від площини екваторіального перетину. У кресленні ж проводиться побудова проекції крапок, що лежать на поверхні кулі, і т. д,
Розглянемо зв'язок креслення з математикою на основі вивчення учнями графіки, в основу якої покладена спільність застосування графічних умінь і навичок, користування креслярським інструментом.
Так, ще зі шкільного курсу геометрії і креслення учні придбали певні знання і уміння роботи з креслярським інструментом. Елементарні знання і найпростіші уміння вони одержали в 4-5-му класах на уроках математики при побудові паралельних прямих, перпендикуляра до прямої, поділ відрізка і кута навпіл і т.д.. У 6-м класі учні приступили до вивчення систематичного курсу геометрії, при цьому вони повинні були поглибити свої знання і закріпити уміння. У 7-8-му класах формування графічних знань і умінь іде паралельно на уроках креслення і геометрії, що сприяє їх більш міцному засвоєнню.
Однак у практиці роботи в середніх ПТУ ми часто зіштовхуємося із слабко засвоєними знаннями графічного матеріалу і з погано сформованими уміннями. Учні не вміють користуватися креслярським інструментом. Тому замість того щоб проводити навчальну роботу, спираючись на вже наявні знання й уміння, часто приходиться витрачати багато навчального часу на ліквідацію пробілів у знаннях учнів і вчити їх найпростішим прийомам користування креслярським інструментом.
Нами був складений перелік знань і умінь користування основним креслярським інструментом, а також перелік найбільш характерних помилок, що допускаються учнями середніх ПТУ на уроках креслення і математики.
Таблиця користування основним креслярським інструментом.
| Інструмент | Знання | Навики | Помилки |
| 1. Олівець | Правила загострювання під конус, лопаточкою. Типи ліній. Прийоми проведення ліній під лінійку (олівець необхідно тримати під одним кутом) | Правильне загострювання. Проведення різними за твердістю олівцями різних ліній. Проведення ліній олівцем під лінійку. | Неправильне загострювання. Незнання відповідності товщини лінії твердості олівця. Проведення кривої лінії. |
| 2. Лінійка | Способи перевірки лінійки на прямолінійність. Перпендикулярність та паралельність ліній. | Перевірка лінійки на прямолінійність. Побудова з допомогою лінійки і кутника паралельних та перпендикулярних ліній. | Користування кривою лінійкою. Непаралельність та не перпендикулярність ліній. |
| 3. Кутник | Величина кутів та їх вимірювання. | Побудова кутів різної величини за допомогою набору кутників. | Неправильність побудови кутів. |
| 4. Циркуль | Типи ліній. | Проведення циркулем ліній різної товщини. Поділ кола на рівну кількість частин за допомогою циркуля. | Невміння провести циркулем лінії різної товщини. Поділ кола на рівну кількість частин з використанням лінійки замість циркуля. |
| 5. Вимірювач | Вимірювання та відкладання відрізків. | ||
| 6. Лекало | Проведення кривих ліній. | Не плавність переходу між кривими лініями. |
Як видно з таблиці, викладачам математики і креслення необхідно акцентувати увагу учнів в першу чергу на правильному виконанні прийомів роботи креслярським інструментом, на ліквідації графічних помилок.
Крім виявлення і добору взаємозалежного навчального матеріалу немале значення має реалізація між предметних зв'язків у навчальному процесі. Один із способів реалізації - використання викладачами деяких цілеспрямованих методичних прийомів, таких, як аналіз, синтез, конкретизація, порівняння, узагальнення і т. д.
Розглянемо можливість застосування перерахованих прийомів для зв'язку креслення з математикою. Так, аналіз і синтез широко застосовуються при вивченні як креслення, так і математики. Наприклад, перш ніж виготовити деталь по кресленню, необхідно його прочитати, тобто проаналізувати зображення деталі, розглядаючи її як сукупність різних геометричних тіл і елементів, подумки розчленовуючи її на циліндри, конуси, призми, паралелепіпеди і т.д.. У результаті аналізу учні переконуються, що деталь складається з уже знайомих з курсу геометрії і стереометрії фігур. Потім при уявному возз'єднанні всіх геометричних тіл учні одержують більш повне, чітке уявлення про її форму.
Прикладом прийому конкретизації в кресленні може послужити побудова спряження прямої лінії і дуги, при якому необхідно, щоб центр дуги лежав на перпендикулярі прямої встановленому з крапки сполучення, тобто визначається конкретна умова розташування геометричних елементів, від якої залежить побудова даного сполучення.
Як у кресленні, так і в математиці учням часто приходиться порівнювати два або декілька предметів по їх властивостях - графічних, метричних - для встановлення їхньої подібності або розходження. Наприклад, у геометрії ми порівнюємо величини кутів, сторін, трикутників і т.п. У кресленні на підставі зіставлення двох проекцій деталі ми будуємо третю її проекцію. Прийом порівняння передує прийому узагальнення, тобто уявному виділенню і об'єднанню предметів на підставі їхньої подібності або розходження. Так, по трьох видах проекції деталі ми будуємо її аксонометрію і т.д..
Із усього вищевикладеного можна зробити висновок: систематичне використання між предметних зв'язків креслення з математикою, реалізація з їх допомогою методичних прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів сприяє розвитку просторових представленні, більш якісному і міцному засвоєнню загально-технічного навчального матеріалу.
Похожие работы
... прийоми їх реалізації на уроках - один з аспектів загальної проблеми удосконалювання методів навчання в сучасній школі [23, 27, 28]. 3.2. Методика впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів Для здійснення міжпредметних зв’язків на практичних заняттях необхідно в умови задач включати конкретні чисельні данні про параметри та характеристики технічних об’єктів, ...
... також на організацію навчального, виховного і виробничого процесів у профтехучилищах. Це ведуча закономірність професійної підготовки, у зв'язку з чим вона повинна обумовлювати всі напрямки діяльності профтехучилищ. 3. Принципи виробничого навчання, їх характеристика У дидактику професійно-технічного навчання принципи процесу професійного навчання є найважливішою категорією. Вони зв'язані з ...
... ів з професій (Типові навчальні плани і програми, кваліфікаційні характеристики і т. ін.), що входять до цього переліку, практично робить неможливим перехід на підготовку робітничих кадрів згідно з означеним документом, оновлення змісту професійно-технічної освіти. Сьогодні, на нашу думку, першочерговим завданням у розв'язанні проблеми розробки і впровадження державних стандартів профтехосвіти у ...
... усіх типів. Традиційно вона включає 4 великих розділи: - загальні основи педагогіки; - дидактику {теорію навчання); - теорію виховання; - школознавство (теорію управління навчально-виховним процесом). Загальна педагогіка розгалужується на. вікову, професійну з спеціальну. Вікова педагогіка (дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих, геронтогогіка) вивчає особливості виховання людини на різних ...
0 комментариев