3.2 Добір фізичних вправ
Засобами для розвитку фізичних якостей послужили вправи, що засвоєні в попередніх класах і передбачені шкільною програмою для повторення та вправи, що були засвоєнні в даному навчальному році; спеціально підібрані вправи з додаткових літературних джерел [33] та змодельовані нами нові вправи.
З метою забезпечення відповідності змісту фізичних вправ поставленим завданням їх добір здійснювався шляхом точного моделювання в рухових діях зовнішніх характеристик тренувальних завдань. Серед них:
- тренувальна спрямованість: визначається величиною зовнішнього опору, швидкістю скорочення м’язів та тривалістю роботи;
- спрямованість тренувального впливу на усі головні м’язові групи [2];
При доборі вправ ми враховували доступний нам спортивний інвентар. Головними засобами зовнішнього обтяження, що використовувались для розвитку фізичних якостей, були: мішки з піском, розбірні гантелі, резинові джгути, гімнастичні лави, власна маса тіла школярів, а також опір партнера. Широко використовувались рухливі ігри та естафети [33].
В зв’язку з обмеженим часом для тренування усіх головних м’язових груп, виключались по можливості ізольовані (односуглобові) вправи, а широко практикувались базові (багатосуглобові) (див. додаток Б), які залучають до роботи одночасно велику кількість м’язових груп і є, крім того, потужним стимулом обмінних процесів. На кожному окремому занятті використовувалась невелика кількість вправ (1-3 для кожної м’язової групи).
Тренувальні програми формувались з допомогою спеціальної таблиці (табл. 3.1.), де у першій колонці фіксуються дні запланованих занять в тижні, форма занять (урочна або позаурочна), та тренувальна спрямованість заняття. У другій колонці фіксується зміст тренувальних завдань. Третя колонка сформована з метою рівноцінного впливу на всі основні м’язові групи, тому вона поділена на вісім частин, в яких фіксуються згиначі та розгиначі кожної ланки тіла, що залучені до роботи при виконанні тої чи іншої вправи.
Таблиця 3.1
Можливий варіант добору засобів у тижневому мікроциклі для комплексного вирішення навчально-тренувальних завдань у фізичному вихованні учнів 3-го класу
Дні, спрямов. | Фізичні вправи | Стопа | Гомілка | Стегно | Тулуб | Плече | Передпл. | Кисть | |||||||
з | р | з | р | з | р | з | р | з | р | з | р | з | р | ||
Понеділок, урок (Н-М) | 1) стрибки | · | · | · | · | ||||||||||
2) віджимання від опори | · | · | · | · | |||||||||||
3) підтягування з вису | · | · | · | · | |||||||||||
4) присідання | · | · | · | · | |||||||||||
5) підйом в сід з положення лежачи | · | · | |||||||||||||
6) утримання півприсіду | · | · | · | · | |||||||||||
7) вис на зігнутих руках | · | · | · | ||||||||||||
8) утримання упору лежачи на зігнутих руках | · | · | · | ||||||||||||
9) біг 400 м | · | · | · | · | · | · | |||||||||
Середа (М-В) | 1) біг 400м | · | · | · | · | · | · | ||||||||
2) «підтягування» в висі лежачи в макс. темпі | · | · | · | ||||||||||||
3) згинання-розгинання рук в макс. темпі | · | · | |||||||||||||
4) підйом в сід в макс. темпі | · | · | |||||||||||||
5) футбол | |||||||||||||||
П’ятниця, урок (Н-В) | 1) стрибок у довжину з місця | · | · | · | · | ||||||||||
2) віджимання від опори | · | · | · | · | |||||||||||
3) підтягування з вису | · | · | · | ||||||||||||
4) присідання | · | · | · | · | |||||||||||
5) підйом в сід з положення лежачи | · | · | |||||||||||||
8) утримання півприсіду | · | · | · | · | |||||||||||
9) вис на зігнутих руках | · | · | · | ||||||||||||
10) утримання упору лежачи на зігнутих руках | · | · | · | ||||||||||||
11) футбол |
Примітка: з – м’язи згиначі; р – м’язи розниначі; Р – розучування; П – повторення; (Н) – навантаження на удосконалення нервових процесів; (М) – навантаження на розвиток м’язової системи (В) – навантаження на удосконалення вегетативних органів
Кожен тренувальний комплекс використовувався без змін від початку до кінця розучування техніки вправи, передбаченої шкільною програмою. Після реалізації навчальної програми формувався новий тренувальний комплекс. Таким чином, незвичність тренувальних завдань, окрім періодичної зміни комбінацій, забезпечувалась також і оновленням фізичних вправ.
... фізичних здібностей, реакції організму на педагогічні дії, що є основою для корекції навчального процесу, спрямованого на підвищення рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку. Отже, програми з фізичної культури дітей молодшого шкільного віку не забезпечують цілеспрямовано виконання виховних, навчальних та оздоровчих завдань. У спортивно-ігровій формі фізичної підготовки наявн ...
... (р <0,05 – 0,01). Показники витривалості практично не змінилися. Проведені дослідження свідчать про позитивний вплив запропонованих нами комплексів спеціально спрямованих вправ на функціональний стан сенсорних систем і, як наслідок, на рівень фізичної підготовленості школярів молодших класів, що дозволяє рекомендувати вчителям фізичної культури, вчителям початкових класів, тренерам з видів ...
... ється на всьому процесі фізичного виховання учнів. - В більшості опрацьованих нами літературних джерел описується значення ранкової “зарядки”, а мало уваги приділяється способам впровадження і шляхам удосконалення виконання ранкової гігієнічної гімнастики учнями молодшого шкільного віку. - Недостатня увага приділяється такому питанню, як місце вчителя фізичної культури і учителів-предметник
... у сільській місцевості і реалізовувалась у системі таких завдань: 1. Узагальнити теоретичний і практичний досвід з проблем управління руховою активністю молодших школярів. 2. Проаналізувати фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку та визначити рівень їх фізичної підготовленості. 3. Дослідити вплив рухової діяльності на розвиток фізичних якостей дітей (6) 7 - 10 років. 4. Розробити ...
0 комментариев