Вікові особливості першокласників
Адаптація дитини до школи
Основні види діяльності шестиліток
Методи та прийоми роботи з дітьми на уроках графічної та колористичної грамоти
Методи та прийоми роботи на уроках ліплення та декоративно-прикладного мистецтва
Використання бесід про мистецтво та творчість художників
Читання казки вчителем
Дати загальне уявлення про ДПМ і дизайн, ознайомити з його основними видами, матеріалами та інструментами деяких ремесел, засобами виразності
Навигация
Адаптація дитини до школи
Особливості проведення занять з образотворчого мистецтва в учнів першого класу
121549
знаков
2
таблицы
0
изображений
1.2 Адаптація дитини до школи
Соціально-психологічна адаптація є процесом активного пристосування на відміну від фізіологічної адаптації, яка відбувається мимовільно (реакція очей на зміну освітлення, реакція тіла на холодну чи гарячу воду та ін.). З соціально-психологічною адаптацією справи дещо інші, оскільки для того, щоб адаптуватися потрібно прикласти певні зусилля.
Співвідношення з середовищем до якого необхідно пристосуватися складніше. У цьому випадку не лише середовище впливає на особистість, але й вона сама змінює соціально-психологічну ситуацію.
Саме тому адаптовуватись доводиться не лише дитині до класу, свого місця у школі, до вчителя, але й педагогам до нових учнів.
Перші дні дитини у школі є періодом соціально-психологічної адаптації до нових умов. Не усі діти успішно привикають до нових умов життєдіяльності. Психологи виділяють три рівні адаптації дітей до школи. Охарактеризуймо їх.
Високий рівень характеризує наступне: першокласник позитивно ставиться до школи; вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко, глибоко та в повній мірі оволодіває програмовим матеріалом; розв’язує ускладнені завдання; уважно слухає вказівки та пояснення вчителя, виконує доручення без зовнішнього контролю; виявляє значний інтерес до самостійної навчальної діяльності, готовиться до усіх уроків; суспільні доручення виконує добросовісно та з задоволенням; має позитивний статус серед учнів класу.
Середній рівень можна визначити за такими критеріями: першокласник позитивно ставиться до школи, її відвідування не викликає негативних емоцій; розуміє навчальний матеріал при умові його наочного та детального пояснення; засвоює основний зміст навчальної програми; самостійно розв’язує типові завдання; зосереджено та уважно виконує завдання, доручення, вказівки дорослих при наявності контролю; буває зосередженим лише тоді, коли зайнятий чимось цікавим для себе; готується до уроків та виконує домашні завдання майже завжди; суспільні доручення виконує добросовісно; дружить майже з усіма однокласниками.
Низький рівень ми можемо констатувати завдяки наступному: першокласник негативно чи індиферентно ставиться до школи; часто скаржиться на погане самопочуття; домінує поганий настрій; іноді порушує дисципліну; пояснений учителем матеріал засвоює фрагментарно; самостійна робота за підручником утруднена; при виконанні самостійної роботи не виявляє інтересу; до уроків готується нерегулярно, йому потрібен постійний контроль; систематичні нагадування та стимули як з боку вчителя, так і з боку батьків; зберігає працездатність і увагу при значних паузах для відпочинку; для сприйняття нового та розв’язування завдань за зразком потребує значної допомоги учителя та батьків; суспільні доручення виконує під контролем, без бажання, пасивний; близьких друзів не має; знає імена та прізвища лише частини однокласників.
Бачимо, що останні дві групи дітей потребують допомоги вчителя та батьків для того, щоб адаптуватися до школи, особливо це стосується останньої зі схарактеризованих груп дітей.
Які ж саме фактори соціального мікросередовища відіграють позитивну роль у адаптації дитини до умов шкільного навчання. Досліджуючи вказані проблеми шестилітніх школярів Я. Коломинський та Є. Панько схарактеризували ряд позитивних факторів на основі дослідження Г. Чуткіної, серед яких найбільш важливими можна назвати наступні: адекватна самооцінка власного становища , правильні методи виховання у сім’ї, відсутність у ній конфліктних ситуацій, позитивний статус дитини серед однолітків та ін.. біль наочно дане питання демонструє таблиця 1.
Таблиця 1
Позитивні фактори мікросфери
| Позитивні фактори соціальної мікросфери | % вибірки, що класифікує за вказаним фактором групу дітей з високим рівнем адаптації |
| Повна сім’я | 77,6 |
| Високий рівень освіти батька | 87,9 |
| Високий рівень освіти матері | 83,2 |
| Правильні методи виховання у сім’ї | 95,3 |
| Відсутність конфліктів через алкоголізм у сім’ї | 91,1 |
| Відсутність конфліктів у сім’ї | 94,4 |
| Позитивне ставлення до дитини вчителя підготовчого класу | 62,7 |
| Позитивне ставлення до дитини вчителя першого класу | 59,8 |
| Функціональна готовність дитини до школи | 86,9 |
| Позитивний статус дитини у групі до навчання у школі | 85,8 |
| Задоволення від спілкування з дорослими | 74,3 |
| Адекватне усвідомлення власного статусу у групі однолітків | 97,8 |
Вплив негативних факторів, за даними цього ж дослідження, має наступну градацію:
o неправильні методи виховання у сім’ї;
o функціональна неготовність дитини до школи;
o незадоволеність від спілкування з дорослими;
o неадекватне усвідомлення власного статусу у колективі;
o низький рівень освіти матері;
o негативне ставлення вчителя до дітей першого класу;
o конфліктні ситуації через алкоголізм у сім’ї;
o низький рівень освіти батька;
o конфліктні ситуації у сім’ї;
o негативне ставлення до дітей вчителя підготовчого класу;
o неповна сім’я[21, 19].
Результати дослідження педагогів та психологів доводять, що педагогічна корекція учнів які мають певні труднощі при оволодінні навчальною програмою відбувається в основному у процесі ігрової діяльності і її розвиваючий ефект значно кращий, ніж при додаткових заняттях з основних предметів.
Не менш важливу роль грає наступність методів роботи і педагогічного спілкування вихователів дошкільних закладів та вчителя початкової школи. Адаптація дитини до школи проходить не зовсім легко. Одним із негативних факторів несприятливої адаптації є різка зміна стилю спілкування педагога та учня. Навіть при позитивному ставленні до дітей вчитель досить часто використовує більш жорсткі, авторитарні методи педагогічного впливу. Такий спосіб спілкування сприймається дітьми як особисте неприйняття, що призводить до пасивності, подавляє ініціативу,самостійність, породжує невпевненість у собі (особливо у стисливих, замкнутих дітей).
Удосконалення роботи з дітьми шестирічного віку вимагає перегляду вчителями форм роботи з ними та форм педагогічного впливу. Назвемо ті форми, які виправдали себе на практиці та сприяють досягненню позитивних результатів:
1. Наради, семінари, конференції, педагогічні ради по обміну досвідом роботи з дітьми вихователів дитячих садків та педагогів початкової школи, які працюють з першокласниками.
2. Відвідування вчителями початкових класів дитячого садку, спостереження за організацією та керівництвом різноманітними видами діяльності дітей-дошкільників (ігровою, навчальною, трудовою, художньою, побутовою) та, відповідно, відвідування вихователями школи з наступним аналізом, обговоренням, обміном досвідом, повною характеристикою кожної дитини зокрема та групи (при умові, що у клас іде група дітей).
3. Встановлення зв’язків дитячого садку та школи може відбуватися і за умови спілкування школярів з вихованцями дитячих садочків: виховні заходи, різноманітні свята, спільні трудові справи, відвідування гуртків, творчі колективні роботи [21, 20].
На жаль не усі педагоги та вихователі використовують цей позитивний досвід, або використовують його лише частково.
Похожие работы
... рук, — що закликає туристів та людей, яких цікавить цей надзвичайний вид мистецтва, відвідати музей і поринути у світ прекрасного й неповторного. Витинанки — один із видів українського народного декоративного мистецтва, що має глибокі й багаті традиції. Це сюжетні та орнаментальні прикраси житла, ажурно або силуетно вирізані ножицями з білого й кольорового паперу [6, 79]. Їх використовували для ...
... закладах. У додатках подано ряд ілюстративних матеріалів, котрі були використанні на практиці в школі і можуть послужити методичним матеріалом для підготовки та проведення уроків образотворчого мистецтва як студентами, так і вчителями. У дослідженні доведено: використання ілюстративного матеріалу є обов’язковим і ефективним методом наочного навчання; він незамінний в ході пояснення послідовност ...
... , щоб з часом навчитися їх розуміти і реалізовувати на практиці. 2.2 Організація і зміст експериментального дослідження З метою перевірки удосконаленої методики ознайомлення молодших школярів з видами і жанрами образотворчого мистецтва ми провели експериментальне дослідження у 4-х класах Теребовлянської ЗОШ І-ІІ ступенів Тернопільської області. При цьому 4-А клас навчався за удосконаленою ...
... ї думки. Чим цікавіша робота, до якої залучається дитина, тим яскравіше розкриваються її здібності, навички. Характер позакласної роботи створює найсприятливіші умови для заняття школярів різноманітними видами діяльності на заняттях гуртка образотворчого мистецтва – пізнавальна, ігрова, розвиваюча, естетична. Саме в наслідок творчого пошуку школярі пізнають радість власного відкриття своїх ...
0 комментариев