Вимоги до сучасного уроку

1.3 Вимоги до сучасного уроку

 

В основі раціональної організації уроку лежать вимоги, дотримання яких дозволяє вчителеві підвищити коефіцієнт корисної діяльності учнів, а отже, і якість їхньої підготовки. У сукупності ці вимоги орієнтують вчителя на оптимальну структуру уроку, і дозволяють йому впорядкувати урок, підвищити його ефективність. Ця сукупність вимог одночасно є й критерієм якості проведеного уроку. Зрозуміло, така система вимог ніяким чином не виключає творчості вчителя. Навпроти, вона допомагає направити його творчість у правильне русло [6, С. 41].

Народження будь-якого уроку починається з усвідомлення його цілей. У противному випадку урок буде аморфним, випадковим. Потім учитель визначає найбільш оптимальний тип уроку для досягнення цілей, ретельно продумує, де і якими засобами він планує виконати поставлені цілі. Таке стратегічне планування принципово необхідно. Ця діяльність учителя направляється вимогами до структури уроку.

Урок починається з його підготовки: готується до роботи кабінет, устаткування для дослідів, відбираються необхідні дидактичні матеріали. Вся ця діяльність вчителя визначається вимогами до підготовки й організації уроку, які ми умовно відносили до другої групи вимог.

Урок - це видима частина роботи вчителі. Їй передує більша підготовча діяльність, детермінована вимогами до змісту уроку й техніки його ведення.

На одному уроці вирішується безліч різноманітних завдань, але на одному уроці всі перераховані вимоги не можуть бути реалізовані. Вони реалізуються в системі уроків.

Вимоги до структури говорять про необхідність:

1. Правильно визначити дидактичні й виховні цілі уроку і його значення в системі уроків по темі (весь матеріал уроку розчленовується на закінчені в значеннєвому відношенні частини, для кожної частини визначається конкретна мета й продумуються оптимальні засоби її досягнення);

2. Визначити тип уроку, продумати й обґрунтувати його структуру (всі частини уроку повинні бути взаємозалежні одна з одною);

3. Зв'язати даний урок з попереднім і наступним уроками;

4. Відібрати й застосувати оптимальні роэднання методів вивчення нового матеріалу;

5. Забезпечити систематичний і різноманітний навчальний контроль знань учнів;

6. Продумати систему повторення й закріплення вивченого матеріалу;

7. Знайти оптимальне місце домашньому завданню, що є ретельно продуманим продовженням даного уроку й підготовкою до наступного, мінімальним за обсягом, своєчасним і всім зрозумілим, ураховувати індивідуальні можливості учнів [3, с. 214].

Вимоги до підготовки й організації уроку зводяться в основному до наступного:

1. Забезпечити на уроці охорону здоров'я школярів (дотримувати техніки безпеки, гігієни праці, чистоти приміщення);

2. Починати підготовку до кожного конкретного уроку із планування системи уроків по даній темі (необхідно завчасно відібрати навчальний матеріал до кожного уроку, визначити його обсяг і складність стосовно до даного класу, а також намітити всі основні види робіт на уроці);

3. Вчасно підготувати до кожного уроку демонстраційний і дидактичний матеріал, технічні засоби навчання;

4. Забезпечити різноманітність типів уроку в системі уроків по даній темі;

5. Створити можливість для учнів частину знань на уроці одержувати самостійно під керівництвом вчителя, що дозволить зробити навчання в принципі процесом, що самопідтримується, [19, С. 38].

Існують певні вимоги до змісту уроку й процесу навчання:

-   урок повинен бути тим, що виховує. Це означає, що матеріал уроку необхідно використати з метою виховання учнів. У процесі навчання школярі повинні усвідомлювати себе громадянами суспільства;

-   обов'язково виконуються вимоги, що випливають із основних дидактичних принципів (забезпечити вивчення основ науки, систематичність і міцність знань, облік індивідуальних можливостей, зв'язок отриманих знань із життям). Система уроків повинна постійно стимулювати й мотивувати позитивне відношення школярів до навчання, орієнтувати їх у виборі професії;

-   процес пошуку істини повинен бути строго обґрунтованим, умовиводу учнів і вчителя доказовими;

-   у процесі навчання треба виховувати акуратність, терплячість, завзятість у досягненні мети, уміння поводитися в колективі [21, с. 69].

Сучасна педагогіка відносить до уроку, як основній формі організації навчально-виховного процесу в школі, наступне:

-   вимоги, запропоновані до сучасного уроку історії, його змістовні взаємозв'язки з попередніми уроками, місце кожного уроку в темі, розділі, курсі історії;

-   освітньо-виховні й розвиваючі цілі кожного уроку й системи уроків;

-   дидактичне устаткування уроку;

-   планування системи уроків по темі, розділу курсу, проблемам, що відбивають історичні етапи розвитку певної системи або процесу громадського життя;

-   типи уроків історії, нестандартні уроки по історії, різні точки зору на типологію уроків у методичній літературі, а також фактори, що спричиняють доцільність вибору типу уроку;

-   підготовка вчителя до уроку, тематичне планування, план-конспект;

-   організація пізнавальної діяльності учнів на уроках різних типів, особливості уроків у молодших і старших класах.

У вищевикладеному відображені принципові питання, що ставляться до розділу про урок. Все перераховане вище дозволяє зробити висновок про актуальність проблем сучасного уроку й показує, що урок, будучи цілісною системою, не є застиглою категорією педагогіки.

Вимоги до техніки проведення сучасного уроку можна сформулювати так:

1. Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання, виховувати з у знаннях;

2. Теми й ритм уроку повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів завершеними;

3. Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, педагогічний такт (неприпустимі прямі й непрямі образи учнів);

4. Створити атмосферу доброзичливості й активної творчої праці;

5. Міняти по можливості види діяльності учнів, оптимально сполучати різноманітні методи навчання;

6. Забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму, прийнятого в школі;

7. Управляти навчальним процесом на уроці. Більшу частину уроку активно працюють учні.

Реалізація запропонованої сукупності вимог до системи уроків забезпечить необхідний рівень організованості, а, отже, і якості уроку в сучасній школі.

Таким чином, сучасний урок складається з розуміння його, як цілісної системи при обліку типології й вимог до його підготовки й проведення.

Розділ 2. Особливості уроку історії

 

2.1 Урок історії як навчальне заняття

Навчальні заняття представляють основну організаційну форму вивчення історії в складі класу (групи) у системі загальноосвітніх установ і вищих навчальних закладів, проводяться з постійним складом учнів (студентів) по певній програмі під керівництвом вчителя (викладача) [11, С. 82].

Мета уроку історії - забезпечити освоєння учнями історичних знань, допомогти ним опанувати ефективними методами навчання, сприяти розвитку моральних якостей, виробити навички аналізу історичного досвіду стосовно в сучасності.

Навчальні заняття (уроки) мають класифікацію, диференціюються за типами, формами і видами. Всі вони мають певне призначення, відіграють конкретну роль, виражену у функціях - освітній, виховній, методичній й практичній. Основна риса заняття - забезпечення єдності реалізації названих функцій у досягненні намічених цілей.

Радянський енциклопедичний словник трактує термін "урок" так: "основна форма організації навчальних занять при класно-урочній системі навчання в загальноосвітніх школах, профтехучилищах і середніх спеціальних навчальних закладах. Характеризується строго встановленим обсягом навчальної роботи й порядком її виконання в рамках певного часу (зазвичай 45 хвилин)" [23, С. 35].

Визначається урок й як "динамічна й варіативна основна форма організації навчального процесу, при якій у рамках точно встановленого часу вчитель з певним складом учнів - із класом - за твердим розкладом, використовуючи різноманітні методи й засоби навчання для рішення поставлених завдань утворення, розвитку й виховання. Залежно від домінування тих або інших методів і засобів той самий тип уроку може мати кілька різновидів. Наприклад: тип уроку - пояснення нового матеріалу; види: урок - конференція, урок - лекція.

Структура уроку являє собою сукупність елементів, що забезпечують цілісність уроку при будь-якому варіанті його структурування. До них у класичному варіанті ставляться:

1.Організаційний початок уроку;

2.Визначення цілей і завдань уроку;

3.Закріплення матеріалу домашнього завдання;

4.Пояснення нового матеріалу;

5.Закріплення нового матеріалу (фрагментарно);

6.Домашнє завдання;

7.Підведення підсумків заняття.

Таким чином, «урок», про яке мова йде, це «навчальне заняття», «основна форма організації при класно-урочній системі навчання».

Однак термін «урок» не менш міцно ввійшов у лінгвістичний побут у зовсім несумісних або видозмінених змістах.

2.2 Загальні вимоги до сучасного уроку історії. Особливості уроку історії

 

Дати гарний (якісний) урок історії - справа непроста навіть для досвідченого вчителя. Це залежить від ряду факторів:

1. Розуміння й виконання вчителем сучасних вимог до уроку, які визначаються соціальним замовленням.

2. Цілей, а також освітніх, виховних і розвиваючих завдань.

3. Закономірностей і принципів навчального процесу.

4. Орієнтації навчання на національні пріоритети, цінності історичної освіти й суспільного виховання.

5. Націленість уроків історії на оволодіння учнями мовою вітчизняної й світової культури, духовним досвідом людства, на виховання цілісної картини миру й формування системи мислення.

6. Оптимального балансу в змісті уроку компонентів світової, національної, регіональної й локальної історії.

7. Всебічної оцінки історичних факторів, що припускає знайомство учнів з різними точками зору на ту саму подію або явище, і створення умов для формування в учнів власної, мотивованої точки зору.

8. Навчання учнів прийомам, що формулюють критичне відношення до джерел інформації, і здатність працювати з ними самостійно, роблячи власні висновки.

9. Творчої, емоційної атмосфери, заснованої на інтересі учнів до змісту уроку й видам навчальної роботи [7, с. 119].

Визначення якісного сучасного уроку, загальних і конкретних дидактичних, виховних і розвиваючих вимог знаходить висвітлення в І. П. Підласого.

Яким із загальних вимог повинен відповідати якісний сучасний урок історії? Які основні характерні риси цього уроку?

Головна риса якісного уроку історії й головна вимога до викладання історії в цілому - високий науково-теоретичний рівень, відповідність викладання сучасному стану історичної й педагогічної науки, передовій практиці, закономірностям навчально-виховного процесу. При цьому в шкільний курс історії як навчального предмета в загальноосвітній школі повиннен бути орієнтований, насамперед , на оволодіння основами, знань про історичний шлях людства, його соціальному, духовному, моральному досвіді, формування конкретно-історичних подань про історичну епоху, рішення практичних завдань, уміння працювати з історичними джерелами. У жодному разі не слід допускати ускладнення шкільного курсу історії й перевантаження учнів зайвим позапрограмним матеріалом [24, С. 93].

Найважливішою вимогою до уроку, характерною ознакою кожного уроку є ясність навчальної мети, нерозривний зв'язок у рішенні основних освітніх, виховних і розвиваючих завдань і чітке, послідовне їхнє здійснення в ході проведеного уроку.

Зміст навчальної програми (на конкретний урок), освітні, виховні й розвиваючі завдання уроку, вік учнів, рівень їхніх знань, умінь і навичок - все це визначає відбір матеріалу, виділення головного в ньому, а також методи й прийоми, використовувані вчителем на уроці, зміст, освітні, виховні й розвиваючі завдання уроку, вік учнів, рівень їхніх знань, умінь мають визначальне значення при підборі матеріалу до уроку, плануванні його типу і структури, при виборі найбільш доцільних й ефективних для даного уроку методів і прийомів.

Доцільний, з урахуванням сучасних підходів, вибір засобів і методичних прийомів для кожної частини уроку; найбільш відповідному його змісту й завданням, ефективність використаних методів і прийомів - характерна риса якісного уроку історії [2, С. 175].

Образність, яскравість фактів - обов'язкова умова емоційного сприйняття, мимовільного запам'ятовування, активної розумової діяльності учнів. Більше того, без образності немає конкретного зображення що відбуває.

Раціональне використання всього арсеналу образно-емоційних засобів – характерна риса якісного уроку.

Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв'язків у навчанні - теж риса якісного уроку історії. Вчитель має у своєму розпорядженні досить більший вибір форм, методів і прийомів реалізації міжпредметних зв'язків. Важливо тільки враховувати при цьому вікові особливості учнів, рівень підготовленості й постійно підтримувати їхній інтерес до виявлення цих зв'язків. Варто також ретельно відбирати інформацію з інших навчальних предметів, маючи на увазі, щоб інші додаткові відомості не перевантажували уроки й «не заслоняли» зміст навчального матеріалу по історії [14, С. 64].

Істотна риса якісного уроку по історії - це його цілісність й організаційна чіткість, тісний зв'язок всіх його елементів, певна тематична й структурна закінченість. Це залежить від підготовки вчителя й учнів. Неодмінною умовою організаційної чіткості в проведенні уроку є вміння вчителя створювати необхідну творчу навчальну атмосферу, живу зацікавленість усього класу й кожного учня в тій роботі, що проводиться на уроці.