Лабораторна робота «Властивості води»

1. Лабораторна робота «Властивості води».

Зараз ми з вами станемо дослідниками. До нас у лабораторію надійшла речовина невідомого походження.

Ціль:

·  встановити її властивості й визначити, що це за речовина;

·  навчитися правильно оформляти висновки.

Які у вас думки, що це за речовина? Будемо доводити.

2. Техніка безпеки при проведенні лабораторної роботи.

Дослід №1.

·  Переливання води з однієї склянки в іншу.

·  Що відбулося з водою?

·  Яку властивість ви виявили?

Висновок: вода текуча, перебуває в рідкому стані.

Дослід №2.

·  Діти пробують воду на смак (з домашньої склянки).

·  Який смак має речовина?

Висновок: речовина не має смаку.

Дослід №3.

·  Візьміть склянку з водою.

·  Опустите в неї ложку.

·  Чи видна вона?

Висновок: речовина є прозорою.

Дослід №4.

·  Визначення кольору води за допомогою кольорових смужок.

·  Чи має вода колір?

Висновок: вода безбарвна.

Дослід №5.

·  Перед нами рідина невідомого походження. Вона може бути з різким, неприємним запахом. Необхідно нюхати невідому рідину, дотримуючись запобіжних заходів й безпеки:

·  Cосуд перебуває на деякій відстані, рукою роблять хвилеподібні рухи (як би «підганяючи» до себе воду над посудиною поступово, при необхідності наближаючи посудину.

·  Чи має вода запах.

Висновок: речовина не має запаху.

Фізхвилинка.

Дослід №6.

·  Учитель наливає ту саму воду в посудини різної форми.

·  Чи має вода власну форму, або вона приймає форму посудини?

Висновок: вода не має форми.

Дослід №7.

Вода – розчинник.

·  не можна пробувати незнайому речовина, а якщо дуже потрібно, то крапельку, щоб переконатися, що це не небезпечно.

·  У домашню склянку – цукор, у хімічні склянки – крейда, пісок. (Розмішати)

·  Чи бачимо ми тепер цукор?

·  Що відбулося?

·  Спробуйте на смак. Який смак став у води?

Висновок: вода – розчинник.

·  Чи всі речовини розчинилися?

·  Що відбулося з речовинами, які розчинилися?

Дослід №8.

Уявіть, що ця вода з ріки.

·  Чи можна її пити прямо з ріки?

·  Що ж робити? Як зробити так, щоб воду можна було пити?

·  Воду треба очистити. Для цього існують спеціальні фільтри.

Фільтр – пристрій для очищення рідини.

·  Удома в багатьох є фільтри системи «Джерельце». Основна частина фільтра – активоване вугілля, але їм може служити й спеціально очищений пісок.

Висновок: вода фільтрується – очищається за допомогою фільтра від нерозчинних часток.

·  Хто може пояснити, чому воду від деяких речовин можна очистити за допомогою фільтра?

·  Варто пам'ятати, що мікроби теж набагато менше відстаней між частками фільтра, тому відфільтрована вода не може вважатися повністю очищеної й безпечною для пиття.

Дослід №9.

·  З'ясуємо, що відбувається з водою при нагріванні й при охолодженні. Колбу із трубкою, з підфарбованою водою, опустити в гарячу воду. Вода піднялася.

·  Чому?

·  Ту ж колбу поставити в тарілку з льодом. Вода в трубці опустилася.

·  Як це пояснити?

Висновок: вода при охолодженні стискується, а при нагріванні розширюється.

3. Підсумок лабораторної роботи.

·  Розглянете заповнену таблицю.

·  Які властивості нашої рідини ми встановили?

·  Звіримо наші спостереження з «ключем» підручника (стор. 34).

·  Довели, що наша рідина вода?

№ п/п	Параметри	Властивості
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.	Стан Смак Прозорість Колір Запах Форма Чи розчиняє речовини? Що відбувається – при нагріванні – при охолодженні	рідка, текуча без смаку прозора без кольору без запаху не має розчинник розширюється стискується

 

Розбір ситуацій.

·  Яку властивість води людина використовує, коли миє посуд, пере білизну?

·  Чому цукор розчиняється в чаї?

·  Чому на закипаючому чайнику стрибає кришка?

·  Якщо вода має смак, про що це говорить?

Закріплення.

·  Чим подібна вода й повітря?

·  Якими властивостями вони відрізняються один від олного?

·  Що ще в них загального?

Висновок: Без води й повітря не може існувати людина. Тому вони мають потребу в охороні.

Чи знаєте ви?

В організмі дорослої людини масою 70 кг води 50 кг; серце – 80%; кров – 83%

Щодоби доросла людина споживає в середньому 2 л води. За сімдесят років життя людина випиває 50 т води.

IV. Підсумок

Що ви довідалися на уроці про воду?

Робота із цілями для дітей.

Вставте в текст потрібні слова, користуючись таблицею.

Вода не має запаху, кольору, вона прозора й текуча. Вода – рідина. Вода – розчинник багатьох речовин. Очистити воду від деяких домішок можна за допомогою фільтра. При нагріванні вода розширюється, а при охолодженні стискується.

V. Гімн воді

«Вода. У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху. Тебе не опишеш, тобою насолоджуються, не розуміючи, що ти таке. Ти не просто необхідна для життя, ти є саме життя. Ти найбільше у світі багатство, але й саме неміцне. Ти не терпиш домішок, не виносиш нічого чужорідного. Ти божество, що так легко злякати».

Антуан де Сент-Екзюпері

VI. Домашнє завдання

1.Підручник.

2. Завдання для Золушки. Мачуха приготувала суміш із піску, солі й ошурок. Як відокремити їх один від одного за допомогою води?

Висновки

Природа оточує дітей усюди. Вона цікавить їх, привертає увагу і певним чином впливає на них. Збагачуючи і розширюючи уявлення дітей про природні явища, про життя рослин і тварин, про творчу працю людей з вирощування культурнихрослин і корисних тварин, учитель пробуджує в них живий інтерес до навколишнього світу, бажання працювати разом із дорослими, приносити користь, бажання охороняти ліси, зелені насадження.

Виховуючи в дітей із самого раннього віку любов, інтерес до рідної природи, залучаючи їх до праці, учитель формує в учнів працьовитість, бережливе ставлення до природи, розвиває почуття прекрасного. У початковій школі діти вперше знайомляться зі світом знань про природу, і майбутнє їхнє ставлення до неї залежить від того, наскільки вони оволодівають цими знаннями, як у них буде виховано любовне і бережне ставлення до природи.

Виконанню різноманітних навчально-виховних завдань, формуванню позитивних рис особистості, вихованню любові до природи, праці сприяє використання різних форм проведення уроків природознавства і практичних методів навчання: спостереження, лабораторних, практичних робіт, дослідів, екскурсій.

Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

З поняттям «метод навчання» пов'язане поняття «прийом навчання». Прийом навчання – деталь методу, часткове поняття щодо загального поняття «метод».

Методи навчання пов'язані з рівнем розвитку суспільства, науки, техніки і культури. Формуються і розвиваються методи, що спираються на наочність, методи, звернені до свідомості і активності учнів у навчанні, практичні методи навчання.

Класифікують методи навчання з урахуванням того, що вони мають вирішувати дидактичне завдання. У класифікації повинна виявлятися внутрішня сутність методу, форма взаємопов'язаної діяльності вчителя та учнів як засіб управління їх пізнавальною діяльністю.

Практичні методи навчання передбачають різні види діяльності учнів і вчителя, але потребують великої самостійності учнів у навчанні.

Вправи – багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням. Використовують такі види вправ: підготовчі – готують учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці; вступні – сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій; пробні – перші завдання на застосування щойно засвоєних знань; тренувальні – набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, інструкцією, завданням); творчі – за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій; контрольні – переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи).

Лабораторні роботи – вивчення у шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання. Цінність лабораторних робіт у тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, озброюють учнів одним із методів дослідження в природних умовах, формують навички використання приладів, вчать обробляти результати вимірювань і робити правильні наукові висновки і пропозиції.

Практичні роботи – за характером діяльності учнів близькі до лабораторних робіт. Їх виконують для вивчення теми чи роздолу курсу. Практичні роботи мають важливе навчально-пізнавальне значення, сприяють формуванню вмінь і навичок, необхідних для майбутнього життя та самоосвіти. Виконання таких робіт допомагає конкретизації знань, розвиває вміння спостерігати і пояснювати явища, що вивчаються.

Графічні роботи – роботи, в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю школярів, креслення і схеми, замальовки з натури або змальовування, робота з контурними картами, складання таблиць, графіків, діаграм. Техніку графічного зображення учні опановують не тільки на уроках креслення і малювання; а й ма¬тематики, фізики, хімії, географії, історії, біології під час виконання різних завдань.

Дослідні роботи – пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів. Учні складають звіти про свої спостереження; пишуть огляди науково-популярних літератури, твори на вільну тему; роблять схеми дій приладів, верстатів, машин; вносять пропозиції щодо вдосконалення технологічних процесів. Елементи пошуковості, дослідницької діяльності сприяють вихованню у них активності, ініціативи, допитливості, розвивають їхнє мислення, спонукають до самостійних пошуків.

У практичній діяльності вчителя словесні, наочні та практичні методи навчання тісно взаємопов'язані. Наприклад, під час розповіді, лекції чи бесіди вчитель використовує методи ілюстрування і демонстрування, на лабораторних і практичних заняттях здійснюється ін¬структаж за допомогою методів пояснення та розповіді. Завдання вчителя – знайти оптимальне поєднання цих методів, не припускаючи необґрунтованого превалювання одних і нехтування іншими.

Список використаної літератури

 

1.  Аквилева Г.Н., Клепинина З.А. Наблюдения и опыты на уроках природоведения: Пособие для учителя нач. шк. – М.: Просвещение, 1988.

2.  Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник – К.: Веселка, 1998. – 333 с.

3.  Боровская Л.А. Экологическая направленность натуралистической экскурсии в условиях города // Начальная школа. – 1991. – №8. – С. 46–48.

4.  Виноградова Н.Ф. Окружающий мир. Методика, обучение. – М.: Вентана-Граф, 2005.

5.  Герасимов В.П. Весенняя зоологическая экскурсия // Начальная школа. – 1981. – №5. – С. 33–37.

6.  Герасимов В.П. Зимние экскурсии в природу // Начальная школа. – 1981. – №2. – С. 35–36.

7.  Гирусов Э.В. Экологическое сознание как условие оптимизации взаимодействия общества и природы. // Философские проблемы глобальной экологии. – М., 1983.

8.  Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1984.

9.  Григорьянц А.Г., Малкина Л.Г. Ознакомление с окружающим миром. Книга для учителя. – Ташкент, 1987.

10.  Дежникова Н.С., Иванова Л.Ю. Воспитание экологической культуры у детей и подростков: Учебное пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2001. – 64 с.

11.  Деревянко В.А., Савельева С.С., Бабанский И.Т. Уроки экологического творчества. // Начальная школа. – 2000, №12, – С. 40–44.

12.  Дерим-Оглу Е.Н., Томилина Н.Г. Материалы к проведению экскурсии в смешанный лес // Начальная школа. – 1990. – №5. – С. 28–34

13.  Друзь 3. В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1–2 класах, – К.: Радянська школа, 1990.

14.  Завитаев П.А. Опыты с растениями на школьном участке / П.А. Завитаев // Начальная школа. – 1957. – №3. – С. 42–44.

15.  Исаева Е.В. Роль наблюдений за животными и растениями при изучении родной природы младшими школьниками / Е.В. Исаева // Начальная школа. – 1994. – №1. – С. 38–41.

16.  Кириллова З.П. Экологическое образование и воспитание школьников в процессе изучения природы // Начальная школа. – 1989. – №5. – С. 25–27.

17.  Клепинина 3.А., Чистова Л.П. Дневник наблюдений за природой и трудовой деятельностью человека. – М., 1988.

18.  Минаева В.М. Внеклассная работа по природоведению в начальных классах. – Мн.: Нар. асвета, 1980.

19.  Монгомена Л.И. Развитие познавательной активности на уроках природоведения./ Начальная школа. – М., 1999, 3. – С. 41–43.

20.  Морозова Е.Е., Коваленко Л.И. Методика преподавания природоведения. Методическое пособие. – Саратов: изд-во Саратовского пед. ин-та, 1999. – 22 с.

21.  Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для пед. уч-щ, 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вища шк., 1990. – 301 с.

22.  Низова А.М. О выборе методов обучения природоведению/ А.М. Низова // Начальная школа. – 1965. – №12. – С. 42–48.

23.  Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990.

24.  Перекалова В.С. Обобщение наблюдений на уроке природоведения // Начальная школа. – 1974. – №11. – С. 59–61.

25.  Погорелова Н.А. Формирование познавательных интересов младших школьников в процессе изучения природоведения во втором классе. – Свердловск: СПИ, 1983.

26.  Подзоров В.И. Природоведение с методикой преподавания: Практикум: Учеб. пособие. – К.: Выща шк., 1990. – 85 с.

27.  Прокофьева Л.Б. Уроки-микроисследования при изучении естествознания / Л.Б. Прокофьева // Начальная школа. – 1996. – №8. – С. 37–42

28.  Прохорова Е.Б., Никишина Е.П. Развитие у учащихся умения наблюдать на экскурсиях в природу // Начальная школа. – 1990. – №8. – С. 41–45.

29.  Сосновская Е.Б. Методика преподавания природоведения. // Учебник для ССУЗов – javascript:__doPostBack('_ctl10$lbtSeries','') М.: Приор, 2005. – 208 с.

30.  Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям // Избранные педагогические сочинения. T.1. – М., 1979.

31.  Трусова Т.М. Воспитание любви к природе. // Начальная школа. –1999, N8. – C. 63–64.

32.  Хафизова Л.М. Как знакомить детей с правилами поведения в природе. // Начальная школа. – 1992, №8. – C. 40–46.

33.  Холомкина А.И. Осенняя экскурсия в парк. // Начальная школа. – 1997, №9. – C. 63–65.

34.  Шарапова Л.С. Навчання в 3–2 класах. Природознавство. – К.: Освіта, 1995.

35.  Экологическое и эстетическое воспитание школьников /Под ред. Л.П. Печко. – М., 1984.

36.  Ягодовский К.П. Вопросы общей методики естествознания. 2-е изд., дополн. – М., 1954.