Проблеми безпритульності і соціальні служби по боротьбі з дитячою злочинністю

2.3 Проблеми безпритульності і соціальні служби по боротьбі з дитячою злочинністю

За місцем проживання "важкі діти" розподілялися таким чином: мешканці Києва і Київської області 609, інших регіонів України - 296, країн СНД- 9. Подібне пропорційне відношення цих явищ і в інших притулках. [1, c.144]

Потрапили в притулок внаслідок: конфліктів у сім'ї, конфліктів у школі, бродяжництва й бездоглядності, жебракування, конфліктів з однолітками, зазнали сексуального або фізичного насильства, загубилися чи були підкинуті, внаслідок порушення житлових прав, вилучені з сім'ї, особистого звернення.

Майже всі діти, які потрапили до притулку, мають статус педагогічно занедбаних, їхній психофізичний стан послаблений, рівень самооцінки низький, спільною рисою для них усіх є порушення норм соціалізації.

Основною метою профілактичної, корекційно-виховної роботи є: виховання у підлітків любові до себе, до людей, до навколишнього світу; розвиток елементарних навичок гігієни, самообслуговування, культури харчування, спілкування та поведінки; сприяння особистісному зростанню неповнолітніх; боротьбі з негативними звичками й головними вадами в розвитку особистості, таких як тривожність, імпульсивність, агресивність, асоціальна поведінка.

Профілактична, корекційно-виховна робота здійснюється на основі індивідуального підходу з урахуванням віку й ступеня розвитку неповнолітніх.

Педагоги використовують прийоми активізації інтелектуальної та емоційної сфери, застосовують такі форми роботи, як бесіди, творча діяльність, малювання, виготовлення альбомів, плакатів, колажів, проведення вікторин, конкурсів, рингів, складання казок.

З 2001 року в Києві працює медико-оздоровчий соціально-реабілітаційний центр, метою функціонування якого є комплексна медико-оздоровча, соціально-психологічна, педагогічна реабілітація й розвиток життєвої компетентності вихованців. Педагогу необхідно знати про існування і роботу центру, щоб більш поширено допомогти своїм вихованцям.

Основні завдання центру:

створення сприятливих умов, максимально наближених до домашніх, для організації життя й розвитку вихованців;

забезпечення соціальних потреб неповнолітніх у своєчасній кваліфікованій медичній, навчально-виховній, психологічній допомозі;

створення умов для формування соціально-адаптивної та соціально-продуктивної особистості;

- забезпечення умов для отримання вихованцями якісної освіти певного рівня (у школі І - III ст.);

- розроблення та втілення в практику інноваційного змісту, форм і методик навчально-виховного, соціально-психологічного та лікувально-оздоровчого реабілітаційних процесів.

Дослідження причин направлення дітей до цього центру, показало, що такими є:

труднощі виховання дітей в неповних сім'ях - 23%;

низький матеріальний рівень життя - 17%;

нерозуміння між дітьми та батьками - 15%;

алкоголізм батьків - 10%;

проблема емоційного навантаження в багатодітних сім'ях - 8%;

конфлікти між батьками як чинник невротизації дитини - 5%;

байдужість до проблем дитини, недостатність уваги з боку батьків - 5%;

втеча з дому з вини батьків - 3%;

ігнорування дітьми батьків, як дорослих - 3%;

стресовий стан, що пов'язаний зі смертю близьких родичів - 6%;

негативний емоційний стан, що пов'язаний з розлученням батьків - 5%; [1, c.145-146]

У Києві також відкриті два благодійних реабілітаційних центри для неповнолітніх: "Дитяча надія" МФБ "Варнава" і "Отчий дім".

Для виявлення неповнолітніх, схильних до жебракування, токсикоманії, проституції, алкоголю, наркотиків, а також дорослих, що втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, щомісячно районні служби у справах неповнолітніх складають графік і спільно з відділами кримінальної міліції у справах неповнолітніх, відділами освіти, педагогами- організаторам й роботи з дітьми та підлітками за місцем проживання, дільничними інспекторами, працівниками ЖЕКів проводять акції "Діти вулиці", "Підліток", "Вокзал". При проведенні зазначених заходів з адміністрацією приймальників-розподільників для неповнолітніх та притулків для неповнолітніх узгоджують питання про кількість вільних місць для дітей.

Велике значення в роботі з дитячою бездоглядністю й безпритульністю мають профілактичні заходи. Найефективніші з них, на мій погляд, такі:

систематичне виявлення й діагностика девіантної поведінки;

психолого-педагогічна корекція важковиховуваних учнів;

освітньо-виховна робота серед школярів (шкода наркотичних речовин, статеве виховання, правильне висвітлення безпритульності і тієї шкоди, якої вона завдає дитині, введення предмета валеології);

співпраця вчителів і батьків;

організація дозвілля дітей;

проведення соціально-психологічних і соціально-педагогічних програм з запобігання девіантній поведінці підлітків;

виявлення груп бездоглядних учнів;

прогнозування шкільним психологом контингенту дітей, які можуть в майбутньому приєднатися до "дітей вулиці".

Перехід до нової освітньої програми доцільний у зв'язку з новими ринковими відносинами, потребами на ринку праці. Отримавши освіту, дитина повинна бути запитана та мати можливість реалізувати себе як особистість. Тобто як навчання, так і виховання повинні відповідати потребам сьогоднішнього і навіть завтрашнього дня. Це потрібно для того, щоб у майбутньому теперішнє покоління не залишилося "за лаштунками життя".

Організація роботи з безпритульними має враховувати такі умови:

кількість, стать і вік безпритульних;

психофізичний стан;

бажання безпритульного набувати вмінь і навичок у певному виді праці;

соціально-економічне становище місцевості та переважний вид праці;

перспективи розвитку господарства даної місцевості для визначення потрібної кількості робочої сили певних спеціальностей і кваліфікацій.

Іще одна проблема сучасності - організація виробничої праці підлітків гальмується нерозвиненістю ринку й безробіттям у країні, коли навіть висококваліфіковані спеціалісти не мають роботи.

З батьками, які перебувають на обліку, треба проводити профілактичну роботу (бесіди, обстеження житлово-побутових умов «додаток 6», подання психологічної, інформаційно-методичної та гуманітарної допомоги), що має на меті поліпшення становища в даній сім'ї. Якщо така профілактична робота мас позитивний результат, то тоді відпадає потреба в застосуванні до батьків адміністративних заходів, якщо ж ні, служби у справах неповнолітніх мають зібрати матеріали як крайній захід, коли всі можливі методи впливу не дали бажаних результатів, подати позивні заяви до суду про позбавлення батьківських прав або відібрання в батьків дітей без такого позбавлення.

У Києві зайнятість неповнолітніх організовується відповідно до комплексної програми "Молодь міста Києва на 2001-2005 роки" та Київської міської програми "Зайнятість населення на 2002-2004 роки".

Робота з неповнолітніми охоплює різні напрямки. Пріоритетними серед них є: контроль за умовами праці неповнолітніх на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності; направлення до центрів зайнятості з метою працевлаштування, навчання на курсах підвищення кваліфікації або перекваліфікації та для роботи на тимчасових робочих місцях у літній період.

Гарантії працевлаштування неповнолітніх забезпечуються бронюванням робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях міста. Наприклад, на 2003 рік райдержадміністрації ухвалили квоти для неповнолітніх, які в загальній сумі становлять 330 робочих місць, з них для випускників загальноосвітніх шкіл та ПТУ - понад 200, для підлітків, які залишилися без піклування батьків - 22, 15-річним підліткам - 19, звільненим з місць відбуття покарання - 42 робочих місця.

Тим неповнолітнім, які перебувають на обліку, також пропонують усякі варіанти тимчасових та громадських робіт. Проте, така робота, як правило, не влаштовує неповнолітніх.

Організація дозвілля неповнолітніх, їхня зайнятість у гуртках і секціях підліткових клубів за місцем проживання є одним із засобів запобігання правопорушенням та злочинам серед неповнолітніх та дитячій бездоглядності.

На 2003 рік у столиці було 166 підліткових клубів та кімнат школяра, в яких працювало 1 246 гуртків і секцій, які відвідували 16 708 неповнолітніх, з них: дітей-сиріт - 1 123, схильних до правопорушень -2 234, з неблагополучних сімей - 2 165, із багатодітних - 3 044 осіб.[1, c.150]

Профілактичну роботу з запобігання бездоглядності й безпритульності неповнолітніх проводить також Управління сім'ї та молоді. Воно підтримує соціально-просвітницьку роботу серед учнівської молоді міста з профілактики вживання наркотиків та захворюваності на СНІД, розробило програму реабілітаційного центру, який опікується соціальною адаптацією колишніх наркоманів у суспільстві.

Не стоїть осторонь цієї роботи і Молодіжний інформаційний центр. Він випускає єдину в українському телепросторі щотижневу інформаційно-публіцистичну програму "Молодіжна телевізійна служба", в якій висвітлює актуальні для молоді теми: працевлаштування, освіта, студентське життя молоді, громадські, політичні й профспілкові організації, допомога молодим сім'ям. Активно працює і Київський молодіжний центр праці, який є структурним підрозділом Управління у справах сім'ї та молоді і спеціалізується на працевлаштуванні молоді. Основне завдання центру -надання молоді ефективної допомоги з питань тимчасового, сезонного й постійного працевлаштування, правового та економічного захисту, створення нових робочих місць тощо. Вся ця інформація може бути використана вчителем і включена як компонент роботи з важкими учнями. Але необхідний індивідуальний підхід, щоб вирішити, в яку саме організацію необхідно звернутись.

Для окремих категорій учнів встановлено пільги з оплати за навчання в школах естетичного виховання, обслуговування в кінотеатрах, музеях, парках культури та відпочинку за рахунок виділення дотацій з відповідних бюджетів. Діти-сироти, діти-інваліди, діти з багатодітних та малозабезпечених сімей в мистецьких навчальних закладах навчаються безплатно.

З 20 березня 2000 року для дітей, підлітків та юнацтва в рамках програми служби у справах неповнолітніх працює "Телефон довіри". Щодня з 09.00 до 21.00 він анонімно й безкоштовно подає:

невідкладну консультативну допомогу підліткам, які перебувають у кризовому стані чи проблемній ситуації;

консультативно-психологічну, психотерапевтичну та психокорекційну допомогу дітям, батькам і вчителям у кризових ситуаціях;

консультативну допомогу педагогам шкіл, шкільним психологам. "Телефоном довіри" користуються щодня не менш як 50 дітей.

Міський психологічний центр проводить психологічну діагностику, індивідуальні й сімейні консультації; тренінги з профілактики й вирішення конфліктів, особистісного зростання, спілкування, ділового спілкування, тренінги для сімейних пар, а також проводить тематичні семінари-практикуми для батьків і спеціалістів, які працюють з дітьми.

Учням шкіл міста Центр надає психологічну й психокорекційну допомогу. Під час психологічних консультацій неповнолітніх і дорослих найтиповішими є такі проблеми:

- у дітей: страхи - 6,8%; комп'ютерна залежність - 5,3; агресія - 4,5;

проблема спілкування з однолітками - 4; крадіжки - 4;

внутрішньоособистісні проблеми - 3; втеча з домівки - 3;

профорієнтація - 2,9; конфлікти з батьками - 2,7; конфлікти з

вчителями - 2,6; порушення поведінки - 2,4; занижена мотивація навчання або її відсутність - 2,1; знижений життєвий тонус - 2,1; вади пізнавальної сфери - 2%;

- у батьків, опікунів, піклувальників: проблема взаємовідносин з дітьми - 16%; психотравма в сім'ї - 8; насилля в сім'ї - 3%.[1, c.152]

На перший погляд ця інформація не відповідає темі курсової, але її необхідно знати. І це ще одна специфіка роботи з важкими дітьми – якщо вчителю не вдається розв'язати певні проблеми соціального становища дитини, її психічного стану, треба неодмінно звернутись за допомогою до спеціальних служб. План індивідуальної роботи з важкими дітьми передбачає такі міри виховання.

Висновок

Підводячи підсумок роботи хочу зазначити, що поставлена мета була досягнута – досліджені і вивчені методи і принципи роботи з «важкими» дітьми, встановлена необхідність індивідуального підходу, визначена специфіка такої роботи. І ось найголовніше, що я зрозуміла: вся педагогічна діяльність повинна бути пронизана мажором, оптимізмом, і в боротьбі з поганим треба спиратися на добрі початки в душі дітей.

Я повністю погоджуюсь з твердженням, що необхідно не тільки ретельно вивчити своїх вихованців, а й вміти розділити їх проблеми, «відчути» дитину, «розуміти рухи дитячого серця.. А цьому неможливо навчитись за допомогою якихось спеціальних прийомів. Це дається лише завдяки високій емоційно – етичній культурі педагога.»[21,с.23]. Я переконана, що основним джерелом успіху процесу виховання і перевиховання є радість оптимістичного переконання дитини в своїх силах. Ніякий вихователь не зможе затвердити в душі дитини гарне, якщо сама дитина не прагне до цього [21,с.23-27].

Особисто для мене ця тема виявилась дуже цікавою. Всі свої думки і пропозиції були висловлені в основній частині роботи. Хочу запропонувати впровадити для вчителів положення про обов'язкове ознайомлення з психологічними методиками роботи з важкими учнями, детальне знання розвитку і становлення психіки в дітей, усвідомлення правил роботи з дітьми з порушеннями психічного стану та поведінки.

Хотілося б зазначити, що за наших часів деякі засоби майже втрачені. Одним з них є змагання. Але ж його розумне використання може привести до непоганих результатів. Тож я б запропонувала розглянути це як альтернативний засіб чіткому оцінювання, тобто повернення його в практику як одного з методів стимулювання і заохочення.

А взагалі хочеться повернутися до виразу, згаданому у вступі: не має «важких» дітей, а є важкі дорослі. Тож перше ніж братися за таку важку і відповідальну працю, необхідно почати з роботи над собою, адже, якщо вдасться привернути увагу вихованця, зрушити з мертвої точки моральної запущеності, то на довгий час вчитель стає прикладам для наслідування.

Виховати людину – значить виховати в нього перспективні шляхи, по яких розташовується його завтрашня радість.[13, c.562] Виховувати озлоблених, хворих, що жили тривалий час у важких умовах тваринної боротьби за існування дітей не легко. Важким дітям і самим важко. Потрібні велика чуткість, такт спостережливість, готовність прийти на допомогу, підтримати. Де в нас такі педагоги, які б були гідні до цього? «Треба допомогти дітям, на яких всією важкістю пали негоди життя, треба допомогти їм піднятися. На цю роботу повинні йти найкращі люди»[9,c. 235].

Закінчити роботу я б хотіла таким висловом видатного українського педагога і письменника В.А. Сухомлинського: «дитинство – найважливіший період людського життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє блискуче, самобутне, неповторне життя. І від того, як пройшло дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввійшло в його розум і серце з оточуючого світу, - від цього в визначний степені залежить, якої людиною стане сьогоднішній малюк.».[21, c.12]

Використана література

Академія педагогічних наук України. Інститут проблем виховання. Дитяча бездоглядність та безпритульність: історія, проблеми, пошуки. Оржеховська В.М., Виноградов В.Є., Бондаренко – К. 2004

Воспитание школьников – М. 1988, «Педагогика», март –апрель с.13-23

Воспитание школьников – М.,1989, «Педагогика», ноябрь – декабрь, с3-12

Гарри Шенфельдер – Должны ли дети быть трудными? – М. 1982. «Знание»

Довідник класного керівника, с.3 – 6.

Елена Волкова – Трудные дети или трудные родители? – М. 1992 «Профиздат»

Кочетов А.И. – Мастерство перевоспитания – М.,1986, «Просвещение»

Кочетов А.И., Верцинская Н.Н. – Работа с трудными детьми – М., 1986, «Просвещение»

Крупская Н.К.– Избранные педагогические произведения – М. 1955, Издательство Академии педагогических наук РСФСР

Кузин В.С. – Психология – М.,1974, «Высшая школа»

Лозова В.І.,.Троцко Г.В. – Теоретичні основи виховання – Харків, 2002, «ОВС»

Макаренко А. – Педагогическая поэма – М., 1977, «Молодая гвардия»

Макаренко А.С. – О воспитании – М.1990 Издательство политической литературы. Издание второе

Натанзон Э.Ш. – Трудный школьник и педагогический коллектив – М.,1984, «Просвещение»

Невский И.А. – Трудный успех – М.,1981

Никитин А.Ф. – Проблемы общения и воспитания – Тарту, 1975, т.1 с.49-60

Освіта України №92-93(589) 30 листопада 2004 р. с.10

Павлова М.В. – Педагогическая система А.С.Макаренко и современность – М., 1980, «Высшая школа»

Петрунек В.П., Л.Н.Таран – Нервные дети – М., 1971, «Знание»

Рідна школа №12 грудень 2003р. с.34

Сухомлинский В.А. – О воспитании – М.,1982, Издательство политической литературы, Издание четвёртое

Трудный подросток: причины и следствия – под ред. Татенко – К. «Радянська школа», 1985

Уильям Глассер – Школы без неудачников – М., 1991, «Прогресс»

Щекочихин Ю. – Трудный подросток – М., 1979, «Знание»

Щоденник роботи оперативної групи з дітьми асоціальної поведінки за 2003-2004 навчальний рік зош№90 м. Харкова

Дані з бесіди з завучем з виховної роботи зош № 90 Демочко О.З

Похожие работы

Проблема "важких" підлітків

Скачать

48904

9

3

... На думку вченого, стосовно таких дітей потрібна певна корекційно-виховна робота, тобто не тільки звичайні виховні заходи, але й дії щодо перевиховання. 1.2 Сучасні дослідження важковиховуваності В даний час проблема важких дітей особливо актуальна, тому що зростає кількість безпритульних дітей, здійснюючих аморальні вчинки, які ведуть асоціальний спосіб життя. Саме тому, інтерес до проблеми ...

Індивідуальний підхід до учнів як умова ефективної педагогічної роботи

Скачать

56557

0

0

... зміст цього поняття в кожному конкретному випадку залежить від того, які цілі і засоби є, коли говорять про індивідуалізацію. У одному випадку індивідуалізація - це принцип педагогічної роботи, а з іншого боку індивідуальний підхід - це засіб реалізації даного принципу. Одним з важливих напрямiв дiяльностi вчителя в загальноосвiтнiй школi є його робота з учнями, якi мають особливi здiбностi. Це ...

Диференційований підхід в процесі навчання учнів середньої школи

Скачать

51434

1

3

... сть засвоєння знань та продуктивність праці буде значно вищою. 2. Дослідження диференціації на сучасному етапі в середній школі 2.1 Дослідження диференціації навчання на сучасному етапі в середній школі Методика № 1: "Застосування диференційованого навчання вчителями іноземної мови" Методика спрямована на те, щоб показати, на якому реальному рівні знаходиться розвиток, або ж застосування ...

Актуальні проблеми взаємозвязку навчання та виховання

Скачать

81430

11

2

... ситуації, відповідають індивідуальним особливостям дитини. Висновки Отже, ми провели характеристику основних методів виховання та принципів навчання і робимо висновок, що найбільше де висвітлюється проблема взаємозв”язку виховання та навчання – це гра, адже під час гри дитина як навчається так і виховується. Гра є провідною діяльністю для учнів 1-2 класу. Майже все життя дитини проходить в і ...