Основні жанри журналістики (56 годин)

4. Основні жанри журналістики (56 годин)

4.1 Інформаційні жанри. Замітка як оперативний і найпоширеніший жанр , що стисло виразно та своєчасно повідомляє про конкретні факти, явища, події. Характерні ознаки замітки: оперативність, новизна інформації. Стислість і конкретність як важливі ознаки замітки. Основні вимоги до замітки: актуальність, новизна, правдивість, оперативність, оригінальність.

Звіт як докладна розповідь, інформація про якусь подію. Вди звітів: стислий (хронікальний) та розгорнутий. Зміст звіту. Комплектування подій або виступів. Означення найбільш характерних моментів.

Інтерв’ю як призначена для преси бесіда журналіста з якоюсь особою, виклад бесіди кореспондента з людиною, думки або коментарі якої з певних актуальних питань життя викликають громадський інтерес. Призначення інтрв’ю. Основні види інтерв’ю: інтерв’ю – монолог, інтерв’ю – діалог, інтерв’ю з самим собою. Деякі різновиди інтерв’ю: бесіда за круглим столом, анкетні запитання, прес-конференції. Достовірність думок співрозмовників. Механізм інтерв’ювання.

Практична робота:

Інтерв’ю з ветераном (інтерв’ю – монолог);

Рольова гра ”Візьми інтерв’ю у вчителя”;

Навчально-пізнавальне портфоліо „Творчий звіт про свої досягнення” (інтерв’ю з самим собою).

Репортаж як жанр, в якому динамічно і документально точно відтворені події через безпосереднє сприйняття автора. Завдання репортажу- показати, розкрити, описати саму подію, подати свої спостереження, завдяки чому створюється ефект присутності. Прийоми досягнення ефекту присутності. Динаміка опису як важлива ознака репортажу. Емоційність репортажу. Обсяг репортажу.

Практична робота: рольова гра „Репортаж зі шкільного фестивалю казок”.

4.2 Аналітичні жанри. Кореспонденція як один із найпопулярніших газетних жанрів, у якій оперативно, в публіцистичній формі відображено дійсність. Висвітлення на підставі аналізу актуальних, але порівняно нешироких тем з конкретними висновками та узагальненнями. Найважливіші риси кореспонденції: оперативність, аналітичність, авторське ставлення до баченого і викладеного. Два типи кореспонденції: інформаційна та аналітична. Характерні ознаки кореспонденції: достовірність, доказовість, цікавість.

Стаття як науковий або публіцистичний твір порівняно невеликого розміру, який досліджує якусь значну і важливу суспільно-політичну, літературно-мистецьку , наукову чи іншу тему. Відмінність між кореспонденцією та статтею як двома аналітичними жанрами. Різновиди статей: передові, пропагандистські, теоретичні, проблемні, оглядові, критико-біографічні.

Практична робота: ділова гра „Підготовка статті”.

Рецензія як твір літературно – мистецької та наукової критики, де аналізують та оцінюють книжки, реферати, спектаклі, вистави тощо.

Практична робота: написання рецензії на твір, реферат, шкільний спектакль тощо.

4.3Художньо – публіцистичні жанри.

Нарис як художньо – публіцистичний твір оповідного характеру, в якому автор описує побачені ним реальні факти, події, людей. Різновиди нарисів: портретний, проблемний, подорожній, науково-популярний, нариси за тематикою шкільного життя, замальовка тощо.

Практична робота: написаня нарису: „Наш видатний земляк”, „Портрет моєї сім’ї”, „Мій улюблений учитель” тощо.

Есей як невеликий твір наукового, історичного чи літературно-критичного змісту вільної композиції, який трактує тему згідно з особистими враженнями та міркуваннями автора. Публіцистичний стиль жанру. Есей як жанр , в якому вільно трактовано літературні, філософські, естетичні, моральні й соціальні проблеми з широким і грунтовним осмисленням теми.

Практична робота: написання есея „Найщасливіший день в моєму житті”.

Фейлетон як невелика стаття, в якій злободенні факти і події зображено в гумористичному або сатиричному плані. Найважливіші ознаки фейлетону: актуальність проблематики, чітка суспільно-політична спрямованість автора, документальність, живий, дотепний виклад, використовування таких засобів як гротеск, гіпербола, каламбур, сарказм, жваві діалоги.

Фейлетон як синтез трьох складників: публіцистичного, сатиричного, художнього.

Гумореска як невеликий прозовий чи віршований твір про кумедну пригоду або рису характеру. Побудова гуморески на вигаданих фактах, які мають життєву аналогію. Гумореска – як жанр, який викликає жартівливий і добродушний сміх.

Практична робота: складання гуморесок зі шкільного життя.

Пародія – сатиричний або гумористичний твір, який імітує творчу манеру письменника чи стиль якогось твору, щоб його висміяти. Спрямованість пародії на виявлення вад у літературних творах шляхом її перебільшення.

Практична робота: складання пародій для КВК.

Епіграма як невеликий вірш сатиричного змісту, спрямований проти окремої особи чи якогось негативного суспільного явища. Карикатурне та уїдливе загострювання в епіграмі висміюваних рис.

5. Створення матеріалів для газети «Юнпрес» (16 годин)

Створення та випуск 8 номерів газети «Юнпрес»

6. Години спілкування (10 годин)

Дискусії, «Круглі столи», конференції та інше.

7. Підсумкове заняття (4 години)

Діагностичне заняття - виявлення знань учнів. Посвята в журналісти. Підведення підсумків за рік навчання.

Прогнозований результат

Учні повинні знати:

У чому полягає поняття журналістики;

Що таке засоби масової інформації (ЗМІ); основні види ЗМІ; особливості ЗМІ;

Що належить до друкованих ЗМІ;

Призначення газети як друкованого ЗМІ;

Що таке жанри журналістики; ознаки жанрів журналістики; на які групи розділяють жанри журналістики;

Які жанри журналістики належать до інформаційних.

Які жанри журналістики належать до аналітичних;

які жанри журналістики належать до художньо-публіцистичних;

Що таке замітка; звіт; інтерв’ю; види інтерв’ю; репортаж;

Що таке кореспонденція;

Найважливіші риси кореспонденції, типи кореспонденції; характерні ознаки кореспонденції;

Що таке стаття; чим відрізняється стаття від кореспонденції; різновиди статей;

Що таке рецензія.

Що таке нарис; різновиди нарисів;

Що таке есей;

Що таке фейлетон; найважливіші ознаки фейлетону;

Що таке гумореска та пародія;

Що таке епіграма.

якості, необхідні журналістові;

Правила журналістської діяльності;

Як правильно вибрати тему; як правильно підібрати назву;

Правила журналістської етики.

Учні повинні уміти:

Розрізняти основні види ЗМІ;

Визначати групи жанрів журналістики за їхніми ознаками та рисами;

Відрізняти та визначати види інформаційних жанрів;

Відрізняти та визначати художньо-публіцистичні жанри;

Відрізняти та визначати аналітичні жанри;

Готувати найпростіші замітки, звіти, інтерв’ю, репортажі зі шкільного життя;

Готувати найпростіші кореспонденції та статті, рецензувати твори, реферати, шкільні спектаклі тощо;

Писати нариси; есеї; гуморески та пародії.

Вибирати головне серед численних деталей, що стосуються певного явища;

Правильно визначати тему та жанр матеріалу;

Підбирати назви відповідно жанру і теми;

Правильно та грамотно висловлювати думки і ставлення до тих чи інших подій;

Дотримуватися правил журналістської етики.

Література

1.  Конституція України

2.  Ворошилов В.В. Журналістика. Учебник: 3 издание.-С-Пб.:Изд-во Михайлова В.А. – 2001.

3.  Горбачук В.Г., Зоц І.О., Романько В.І. Основи журналістики: навч. пос.- Слов’янськ, 2002.

4.  Грабельников. А.А. Работа журналиста в прессе: Уч. пос. – М.: РИП-холдинг,2001.

5.  Качкан В.А. жанри журналістики.- К.: НМК ВО,1988.

6.  Михайлів І.Л. історія української журналістики: навч. пос.для вузів.-2000.

7.  Москаленко А.З. Вступ до журналістики.- К.: Школяр,1997.

8.  Рабочая книга редактора районной газеты: Опыт. Методики. Рекомендации/ Под редакцией Я.Н. Засурского.-М.: Мысль,1988.

9.  Развивайте дар слова. Факультативный курс «Теория и практика сочинений разных жанров (8-9 классы): Пособие для учащихся/ сост. Т.А. Ладыженская, Т.С. Зепалова.- М.: Просвещение,1990.

10.  Учёнова В. Беседы о журналистике.-М.: Мысль,1970.

11.  Бекасов Д.Г. Корреспонденция, статья - жанры публицистики. - М.: Изд-во МГУ, 1972.

12.  Белановский С.А. Методика и техника фокусированного интервью. - М.: Наука, 1993.

13.  Беневоленская Т.А. О языке и стиле газетного очерка. - М.: Изд-во МГУ, 1973.

14.  Гадалко А.Е. Задачи и упражнения по развитию творческой фантазии учащихся. - М.: Просвещение, 1985.

15.  Гвоздев Л. Техника интервью: Учебное пособие. – М.: Гендальф, 1999.

16.  Горохов В.М. Основы журналистского мастерства. - М.: Изд-во МГУ, 1986.

17.  Горохов В.М. Слагаемые мастерства. - М.: Мысль, 1982.

18.  Есин Б.И. История русской журналистики 19 века. - М.: Высшая школа, 1989.

19.  Журбина Е.И. Теория и практика художественно-публицистических жанров. Очерк. Фельетон. - М.: Мысль, 1969.