Поняття про мотив та його особливості
За походженням
Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку
Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу в молодшому шкільному віці
Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах
Спиши, узгодивши прикметники з іменниками, виділи закінчення
Система вивчення прикметника в початкових класах
Організація, зміст та перевірка ефективності експериментального дослідження
До поданих іменників доберіть кілька прикметників так, щоб утворені словосполучення можна було використати у художньому тексті
Виконання вправи за завданнями підручника
Удосконалення тексту
Спостереження над мовним матеріалом
Навигация
Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах
Психолінгвістичні основи вивчення прикметника в початкових класах
188831
знак
10
таблиц
18
изображений
2.1 Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах
Методика вивчення прикметника обумовлюється його лінгвістичними особливостями. На відміну від іменника і дієслова ця частина мови характеризується несамостійністю своїх граматичних ознак. її основні граматичні категорії (рід, число, відмінок) розглядаються тільки в єдності з такими ж категоріями іменника.
Завдання вивчення прикметника в 1-4 класах полягають у формуванні граматичного поняття "прикметник" як частини мови, що пов'язана з іменником у виробленні навичок правопису родових і відмінкових закінчень прикметників, у розвитку вміння вживати прикметники в усному і писемному мовленні. Учні повинні засвоїти, що прикметник:
а) називає ознаку предмета;
б) залежить від іменника;
в) відповідає на запитання який? яка? яке?;
г) робить мовлення більш точним, емоційним і багатим.
Ознайомлюючи учнів з прикметником, вчителі повинні перш за все прагнути до активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, а отже до використання таких підходів до вивчення теми, які дадуть змогу проникнути у саму суть пізнавального процесу. Такими є евристичний, частково-проблемний і проблемний підходи. Але вони не виключають можливості використання інших, традиційних підходів до вивчення матеріалу, зокрема пояснювально-ілюстративного та репродуктивного [37;с.10З].
Суть евристичного підходу до вивчення теми полягає у організації пошукової діяльності учнів. Перед школярами висувається пізнавальна задача і вони під керівництвом учителя "відкривають " нові для себе завдання. [37;с. 104].
Головним прийомом роботи у цьому випадку є евристична бесіда [37;с.104]. Нею користуються тоді, коли в учнів є попередні знання, спираючись на які на основі спостереження за мовним матеріалом діти більш чи менш самостійно можуть прийти до узагальнення, зробити потрібний висновок.
Перш ніж користуватись евристичною бесідою, вчитель повинен визначити, який обсяг знань засвоєно учнями, які з цих знань стануть опорними під час вивчення нового матеріалу, зібрати відповідний матеріал для спостереження і організації пошуку, врахувати можливості дітей для участі у евристичній бесіді, продумати зміст і логіку послідовності запитань.
Пошукова діяльність учнів на уроці здійснюється за кількома етапами. На першому етапі відбувається актуалізація опорних знань, тобто повторення того матеріалу, який є опорним для усвідомлення нових знань.
Наприклад, приступаючи до вивчення прикметника у 3 класі доцільно повторити вже відомі учням відомості про цю частину мови. Це можна зробити таким чином:
На дошці - запис:
Маю сукню...,...,..., віти ... , кору, стан... . Як я звуся, діти?
Вчитель читає запис, пояснює значення слова стан і пропонує відгадати, що це. Потім на місці крапок вписує слова зелененьку, гнучкі, ніжні, білу, тоненький.
Учні усвідомлюють необхідність її розв'язання.
(На приклад, учитель показує малюнки і пропонує списати зображені на них предмети (кавун, груша, яблуко тощо). На дошці записані слова, які допоможуть це зробити: колір, розмір, форма, смак, запах. У зошитах учні роблять записи: кавун ( який?) великий, круглий, смугастий, солодкий тощо).
На третьому етапі вчитель в ході евристичної бесіди спрямовує дітей на аналіз мовних фактів і формування висновків.
В ході евристичної бесіди учням можна запропонувати такі питання:
- Які слова допомагають нам краще описати предмет?
- На яке питання вони відповідають?
- На які ознаки вказує прикметник?
- Яким членом речення є прикметник?
Проблемний підхід також спрямований на активізацію пошукової діяльності школярів. З використанням проблемного підходу вони вчаться мислити логічно, науково, творчо, а навчальний матеріал стає для них змістовним і цікавим.
Головними прийомами роботи тут є спостереження за мовним матеріалом ,яке створює проблемну ситуацію та евристична бесіда, яка допомагає з неї вийти [3 7 ;с. 10 5 ].
Створення проблемної ситуації - одне з найважливіших питань в теорії і практиці проблемного навчання. У початкових класах вона створюється вчителем і усвідомлюється учнями як власна .
Поштовхом до пошуків шляхів виходу з проблемної ситуації є суперечливість між відомим і невідомим. Пошук шляхів розв'язання проблемної ситуації спонукає учнів до самостійних роздумів, тобто до самостійного осмислення мовного явища.
Шляхи створення проблемної ситуації на уроках граматики різноманітні. Наприклад, при вивченні прикметника можна спеціально організувати порівняння явищ і факторів (Порівняйте речення: Галявина була вкрита квітами; Галявина була вкрита білими, червоними, жовтими квітами) для визначення істотних ознак прикметника , його ролі у реченні.
Отже, проблемна ситуація виникає внаслідок постановки перед учнями проблемного завдання , тобто такого завдання, яке містить суперечливість, що властива самому мовному явищу. В даних випадках діти можуть розв'язати її самостійно, в інших - з допомогою вчителя. У проблемному завданні має поєднуватись певна новизна питання із зрозумілістю і доступністю її розкриття.
Знайти вихід із проблемної ситуації допомагає евристична бесіда. В нашому прикладі бесіда може бути проведена за такими питаннями:
1) На яке питання відповідають слова: білі, червоні, жовті? (які?)
2) На що вони вказують? ( на ознаку).
3) Яка їх роль у реченні? (означення).
4) Як змінили вони речення?
Використання евристичного та проблемного підходів до вивчення граматики і, зокрема, прикметника вимагає від молодших школярів певної підготовки. Тому більш поширеними є частково-проблемний , пояснювально-ілюстративний та репродуктивний підходи до вивчення частин мови та іншого граматичного матеріалу. Суть частково-проблемного підходу полягає в тому, що учні оволодівають лише окремими елементами пошукової діяльності. Наприклад, вчитель пояснює матеріал, а діти самостійно чи у ході евристичної бесіди роблять висновки, або класовод пропонує завдання, яке не містить суперечливості, проте його виконання викликає у молодших школярів труднощі.
В основі цього підходу лежать такі підходи, як евристична бесіда, робота з підручником, граматичний розбір.
Частина матеріалу, передбаченого шкільною програмою для вивчення в процесі роботи над темою "Прикметник" належить до такого, що підлягає засвоєнню внаслідок запам'ятовування. Під час вивчення такого матеріалу використовується традиційний (пояснювально-ілюстративний) підхід. Суть його полягає у тому, що вчитель різними прийомами (повідомлення, демонстрація схем, таблиць, кодокарт тощо) організовує сприймання учнями потрібної їм інформації, яку вони фіксують у пам'яті.
Наприклад, учитель повідомляє, що в українській мові прикметник змінюється за часами і може виступати в однині чи множині. Або діти повинні запам'ятати що за родами прикметники змінюються лише у однині.
Для того, щоб отримані учнями знання з теми " Прикметник" перетворились на уміння і навички, вони повинні бути багато разів повторені, репродуктовані. Формування умінь і навичок вимагає репродуктивного підходу. Суть його полягає у тому, що вчитель добирає чи конструює завдання, під час виконання яких діти відпрацьовують способи застосування знань [37;с.108].
У таких завданнях, зазвичай, точно вказується порядок дій, які повинні здійснювати учні, при цьому передбачається їх дія за поданим у завданні зразком.
Наприклад, закріплюючи тему "Відмінювання прикметників", можна запропонувати учням вправу: [23;с.25].
Похожие работы
... А чи розвісили ви шпаківні? (75 слів.) Наступним етапом експериментального дослідження стало виявлення його методичної ефективності та визначення перспектив удосконаленої методики опрацювання прикметника у початкових класах. 2.2 Ефективність експериментального дослідження Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань при вивченні ...
... і і розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках рідної мови. Розділ ІІ. Методичне забезпечення вивчення прикметника як засобу формування пізнавальної активності молодших школярів 2.1 Методика вивчення теми «Прикметник» як вияв пізнавальної активності молодших школярів Одним з основних положень програми з української мови є всебічний розвиток усного й писемного мовлення ...
... В цілому, формування, розвиток навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності, будучи головною метою початкового навчання, повинно займати не менше половини навчального часу на уроках мови. 2.3 Розвиток мовлення молодших школярів у процесі вивчення частин мови 2.3.1 Розподіл частин мови Співвідношення частин мови – досить істотний показник мовного розвитку дітей. За даними В. П. Вахтьорова, ...
... системи шляхом усвідомлення лексичного та семантичного значення слова, його синтаксичної ролі та стилістичного використання. РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИВЧЕННЯ ДІЄСЛОВА У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ 2.1. Методика вивчення дієслова на уроках рідної мови Робота над розділом "Морфологія" у початкових класах зводиться до вивчення частин мови. Завдання ж лексичного, фонетичного ...
0 комментариев