РЕФЕРАТ
Загальна характеристика системи освіти США
1. З історії виникнення американської системи освіти
Коли європейські колонізатори вперше висадились на березі Нового Світу, їм довелося вирішувати проблему, як зберегти на чужині і примножити свою культурну спадщину. Найкращим вирішенням проблеми стало відкриття міських шкіл.
Протягом 30-ти років після заснування першого поселення в Масачусетсі (у 1620 році) усі селища наймали вчителів для навчання дітей читанню, письму та арифметиці, а також релігійним дисциплінам. У більшості селищ відкривалося граматичні школи, в яких готували учні для подальшого навчання в університетах. У 1787 році Континентальний Конгрес зажадав від місцевих органів самоврядування виділення, закріплення та збереження земельних ділянок для державних шкіл у кожному містечку на північному заході американського континенту.
Гарвард (Масачусетс), як університет, був заснований у 1636 році, а університетський коледж Уїльям і Мері (Вірджинія) – у 1693 р. До 1776 року, напередодні Революції, на території Америки було 14 коледжів, а ще біля двох десятків відкрилося до 1800 року. У той час навчання складалося не тільки з класичних традиційних елементів, воно включало в себе також навички, необхідні для формування нової північно-африканської нації. Американці в організації освіти широко запозичали досвід своїх предків – англійців, французів і німців. Як результат, до кінця IX століття школи змогли запропонувати учням вивчення латині, тваринництва, арифметики, курси ведення домашнього господарства і догляду за дітьми та хворими.
Коли американці переселилися на захід країни, їх ставлення до освіти не змінилося, але її необхідно було адаптувати до існуючих прерій і пустель. Кожен штат, відповідно до своєї конституційної юрисдикції, розробляв і впроваджував свій навчальний план, стандарти і цілі навчання. Общини збільшували фінансування як будівництва закладів освіти, так і самої освіти.
Акт (закон) Морилля 1862 року вніс докорінні зміни в систему вищої освіти. Цей акт (закон), який було прийнято Конгресом, дарував общинні землі штатам з метою надання земельних ділянок навчальним закладам (коледжам) «сільського господарства та механіки». Ці коледжі здійснювали підготовку учнів до «повсякденних справ та професій».
Саме у таких коледжах була узаконено професійну і технічну освіту, їх кількість збільшувалась значно швидше, ніж гуманітарних, створених за зразками приватних університетів східного побережжя країни. Сучасні найбільші державні університети США позбулися цього прагматизму, в них поєднуються професійно-технічна і гуманітарна освіта.
У 1834 році Пенсільванія створила вільну державну шкільну систему, контроль і підтримка якої здійснювалися державою. В кінці громадянської війни (у 1865 р.) освіта, починаючи від початкової школи і включаючи університет, стала доступною для всіх верств населення США.
Таким чином, державна школа стала одним з тих джерел, з яких сформувалася американська цивілізація. В цьому аспекті школи були прикладом американізації для все більшої кількості нових емігрантів кінця XIX – початку ХХ сторіччя. Навчання в школах проводилося англійською мовою, обов’язковими були граматика, література, історія Америки, основи громадянства і цивілізації. Завдяки школі Америка стала взірцем націоналізму і патріотизму, її зростаюча економічна роль була результатом «дисциплінуючою пристрасті до технічних наук».
В кінці ХІХ століття школа разом із церквою і тюрмою були ключовою опорою суспільства, общинним осередком поселенців.
Приміщення шкіл не рідко використовувалися у позаурочний час для громадських зборів, навчання дорослих, відпочинку і зустрічі молоді. У школах організовували дискусії та публічні читання, пізніше – заняття спортом. Гордість міста асоціювалася з відважністю шкільної команди атлетів. Участь у спортивних змаганнях приносила неабияку популярність школі, допомагаючи залученню різних прошарків населення до громадського життя.
Коледжі та університети, враховуючи зростаючі потреби суспільства в освіті і культурі, розробили систему заходів і створили різноманітні заклади для соціальної інтеграції. Державні університети носили назви своїх штатів, їхнє досягнення були водночас досягненнями цих штатів. Робота технічних і сільськогосподарських факультетів сприяли розвитку штатів, результати їхніх досліджень впроваджувалися в життя громадян. Згодом приватні університети перейшли на шлях того ж розвитку вважаючи себе національними установами, що мають відношення до загально визнаних пріоритетів у класичному навчанні. Пожертвування та моральна підтримка випускників, які досягли великих успіхів у житті та зробили блискучу кар’єру, а також громадських організацій сприяли успішному розвитку недержавної вищої освіти. Так само, як і податкові надходження, в свою чергу, сприяли процвітанню державних університетів.
Жодна із шкільних систем у світі, крім американської, не мали права з такою кількістю багатонаціонального учнівства – різних рас і націй, ставлячись до нього з великою ліберальністю та наполегливістю. Тому американській освіті притаманні деякі національні і соціальні проблеми. А оскільки основна фінансова підтримка надходить від держави, то освіта віддзеркалює і економічні проблеми і стреси.
Добре поставлена в школах підготовка конторських і торгових службовців нижчої категорії (молодші продавці, секретарки). Під час їх підготовки широко використовують «кооперативний план», по якому навчальний час учениць ділиться між заняттями в школі і роботою в конторі чи магазині. Найменш популярна і успішна програма промислового відділу.
Учні, що бажають після закінчення повної середньої школи поступити до університету, вибирають академічну програму навчання, а ті, які після закінчення 12-го класу отримують вузьку технічну спеціальність (машиніст поїзда, моторист дизельних машин) – технічну. Школярі, бажаючи оволодіти в середній школі спеціальністю слюсаря, електрика чи якоюсь іншою професією в галузі виробництва, ремесла, торгівлі, сільського господарства і діловодства, навчаються у школах з професіональною програмою навчання.
Учні, що навчаються по технічній і професіональній програмах отримують вузьку спеціальність і після навчання працюють по своїй спеціальності. Однак, на рівні з спеціальними предметами вони отримують і загальноосвітню підготовку, що дає можливість після закінчення школи поступати у вищі навчальні заклади.
Випускники шкіл з академічною програмою навчання отримують лише більш широкі знання із загальноосвітніх предметів і можуть вступати у вузи.
... традиціями даної країни, великою зацікавленість уряду у вихованні і достойному навчанні своїх громадян. Певною мірою ми не можемо відкидати фактор самостійності та індивідуальності навчальних закладів, особливо тих, які надають вищу освіту. Стосовно етапів розвитку системи освіти Англії в ХІХ – ХХІ ст., то ми б хотіли виділити основні дев’ять: 1) 1894 р. – реформи Д. Брайса (було зроблено крок
... про обов’язкову освіту”. В 1990 р. ввели загальне обов’язкове дев’ятирічне навчання у всіх економічне розвинутих районах країни. Навчання в Китаї зараз залишається платним. Так як держава не може взяти на себе всі витрати, тому і відкривається багато приватних шкіл. 1.3 Система освіти ХХІ століття В останні десятиліття КНР іде по шляху успішного соціально-економічного розвитку. Вона має ...
... іях: а) рідної мови учня; б) мови, якою вчилися його батьки в Канаді; в) мови, на якій вчилися чи вчаться інші діти його сім”ї. Ці правила діють у всіх провінціях, крім Квебеку, де першої умови недостатньо. 1.3 Система освіти в Канаді (21 сторіччя) Нині в Канаді нараховуеться 15507 початкових і середніх шкіл, 69 університетів та 200 технічних інститутів і суспільних коледжів. Загальна кількі ...
... в 2005 р. почала погіршуватися. За сім місяців зростання ВВП становило 5,7 % (в 2004 р. - 7,1 %), приріст промислового виробництва - 4,1 % (в 2004 р. -6,1 %), інфляція - 11 %. 4. Китайський варіант перехідної економіки 4.1 Загальна характеристика та основні підсумки трансформаційних процесів в Китаї Соціально-економічні реформи в Китаї почалися в 1978 р. - суттєво раніше, ніж в інших ...
0 комментариев