2. Групування професії на основі єдності загальнотехнічної підготовки
Вище відзначалося, що в діючих навчальних планах 1978 р. утримується більш 130 навчальних програм по загальнотехнічних предметах. Причому частина з них дублює один одного, розрізняючи не стільки змістом, скільки часом їхнього вивчення. Для зменшення числа програм у розумних межах і упорядкування їхнього змісту доцільно групувати професії, підготовлювані в середніх профтехучилищах, на основі спільності предметів.
Аналітичний розгляд вимог виробництва до загальнотехнічної підготовки молодих робітників — перший крок по шляху кваліфікації професій у залежності від сполуки загальнотехнічних предметів і їхнього основного змісту.
Тому що з ростом складності і відповідальності праці збільшується обсяг і складність знань, необхідних робітникові для успішної діяльності, то можна використовувати для цілей групування професій на загальнотехнічній основі трудові функції.
НДІ праці на підставі усереднених балансів використання : робочого часу за функціями у різних галузях промисловості визначив питомі ваги робочих функцій і факторів, що можуть бути використані для приблизної оцінки сполуки професій, що входять у дану групу.
На підставі робочих функцій, крім підготовки роботи, професії можна класифікувати на наступні групи: ручні машини, автоматизовані і апаратурні (табл. 1). Останню групу з погляду загально-технічної підготовки можна об'єднати з автоматизованими професіями. Усередині цих великих груп можуть бути утворені підгрупи або їхні сукупності.
Таблиця 1. Питомі ваги робочих функцій і факторів відповідальності по видах трудових процесів (у % до загального часу праці)
Трудові процеси | |||||
Робочі функції, фактор відповідальності | ручні | машинно-ручні | машинні | автоматизовані | апаратурні |
1. Підготовка роботи й обслуговування робочого місця 2. Розрахунок 3. Ведення робочого процесу 4. Відповідальність | 15,5 5,5 72,0 42,0 | 12,1 6,2 73,5 8,2 | 10,0 7,0 74,5 8,5 | 7,8 4,7 78,2 9,3 | 5,4 3,3 81,3 10,0 |
Загальнотехнічні знання й уміння найбільше застосування знаходять у функціях розрахунку (креслення, основи технічної механіки, електроніка й інші), у робочому процесі (переважна більшість з них), у факторі відповідальності (основи технології, допуски і технічні виміри і деякі інші).
Класифікація професій за чотирма групами на підставі характеру трудових процесів свідчить, що четверта група, у яку входять апаратурні й автоматизовані процеси, вимагає при підготовці робочі введення таких предметів, як основи обчислювальної техніки, основи промислової електроніки. Ці предмети, всі або частина їх, потрібні, як свідчать досвід і проведені дослідження, і робітником наладчикам, діагностам, ремонтникам автоматичних систем, складних машин. Інакше кажучи, ручні професії налагодження, настроювання, ремонту складних технічних систем вимагають, як і професії робітників четвертої групи, тих самих загальнотехнічних предметів зі сполуки, відзначеного вище. Ця обставина свідчить, що вирішальним фактором утворення груп професій за спільністю загальнотехнічної підготовки є міра складності техніки.
Однак розглянута класифікація не може бути застосована до двох предметів: «Основи технології» і «Основи економіки праці і виробництва». У першому випадку сам предмет великий за змістом, що визначається галуззю (під галуззю) виробництва. Наприклад, основи загальної хімічної технології відрізняються за змістом від основ технології виробництва кисломолочних продуктів. В другому випадку предмет єдиний для всіх професій.
Аналіз ЕТКС із погляду складності і відповідальності трудових функцій робітників показав, що чим складніше і відповідальніше професійна діяльність, тим вище розряди тарифної сітки, з яких починається відлік: Наприклад, більшість професій машиністів будівельних машин тарифікується, починаючи з 4-го розряду. Однак є в ЕТКС професії і роботи, тарифіковані високими розрядами не через складність, а з урахуванням ваги праці. Кількість подібних професій в ЕТКС складає не більш 2% і тому не може з'явитися серйозною перешкодою для групування.
Можна виділити вісім груп професій, що вимагають єдиної сполуки загальнотехнічних предметів. Більшість цих груп мають міжгалузевий характер.
I група. У неї входять апаратники, оператори, робочі по обслуговуванню роботів, комплексно-механізованого й автоматизованого виробництв. Їх поєднує збіг істотних трудових функцій, приблизно єдина міра складності і відповідальності, єдність принципів і технічних рішень, засобів праці, приладів контролю і виміри, значна міра “спільності” технічної інформації (крім технології).
Характерним для цієї групи професій є підвищення ролі і значення таких предметів, як електротехніка і промислова електроніка основи обчислювальної техніки, Ядром служать поняття промислової електроніки.
Крім цих предметів до складу загальнотехнічних при підготовці апаратників, операторів включають також креслення, матеріалознавство, у якому ширше представлені знання матеріалів, основи теплотехніки (для ряду професій, наприклад, металургійного виробництва), основи технології, якщо вони не включені до складу спеціальної технології.
II група. У неї ввійдуть дві підгрупи професій: у перш-збирачі, регулювальники промислового устаткування; у другу - діагности, ремонтники і наладчики промислового устаткування. Інакше кажучи, до першої підгрупи належать робітники технологічних професій, до другого — обслуговуючі технікові.
Слід зазначити показність професій другої групи. Так, тільки слюсарі і електрослюсарі, що займаються зборкою і ремонтом промислового устаткування, представлені в 14% усіх навчальних планів 1978 р. для середніх профтехучилищ; ремонтники I- і наладчики верстатів — у 9% планів. Б сукупності ці професії складають майже четверту частину всіх підготовлюваних у середніх профтехучилищах професій. Ці професії представлені у всіх галузях промисловості (народного господарства).
Однієї з особливостей діяльності наладчиків, діагностів, слюсарів з ремонту промислового устаткування, є часто виникаюча необхідність пошуку причин несправностей, збоїв і вибору з безлічі можливих найбільш раціональні шляхи налагодження, ремонту, регулювання. Тому при підготовці середніх профтехучилищ, що учаться, по відзначеним вище професіях доцільно в них розвивати евристичне мислення, технічну, інтуїцію й інші якості, що допомагають прийняти правильне рішення без перебору більшості можливих варіантів причин. Ці якості розуму розвиваються при формуванні узагальнених умінь планувати хід рішення задачі, осмислювати неї. Виникає необхідність сформулювати правила обчислення умов задачі і наступного використання евристичних прийомів. Цьому сприяють проблемні ситуації, можливість створення яких пов’язана зі змістом програмного матеріалу. Тому, бажано, щоб при доборі змісту загальнотехнічних" предметів за професіями другий, групи враховувалася потреба в подібному навчальному матеріалі. Його варто включати в теоретичну частину програм і широко використовувати при виконанні лабораторно-практичних робіт. Розвиток евристики й інтуїції служить ефективним засобом формування технічного творчого мислення учнів, що є однієї, з ведучих цілей загально-технічної. підготовки. Крім того, творче технічне мислення учнів розвивається в процесі вивчення спеціального предмета «Основи технічної творчості». Досвід такого навчання накопичений у ряді училищ.
При підготовці робочих кадрів за професіями другої групи до загально-технічного можуть бути віднесені наступні предмети: електротехніка з основами промислової електроніки — з єдиною програмою для всіх професій групи; креслення (загальні основи машинобудування для більшості професій другої групи); електротехнічне креслення — для електромонтерів і електрослюсарів; технічна механіка, об'єднана з основами пневматики і гідравліки або окремо від них —для більшості професій; допуски і технічні виміру — для всіх професій; матеріалознавство, для більшості професій — машинобудівне, для електрослюсарів і електромонтерів — з вивченням матеріалів; основи технології виробництва (цей предмет може бути самостійним або включений у матеріалознавство або спеціальну технологію).
III група. До третьої групи належать професії складальників, наладчиків, регулювальників, ремонтників контрольно-вимірювальних приладів (СТОСІВ), засобів провідний і без провідного зв'язку, радіо і апаратури, мікропроцесорів, промислових роботів.
Істотно важливими для робітників даної групи є знання й уміння по електротехніці, радіотехніці, промисловій електроніці. Вони складають ядро загальнотехнічних знань. Тому програми за цими розділами технічних наук повинні бути розширені і мати більше навчальних годин у порівнянні з програмами для інших професійних груп. Для робочих цих професій необхідні також знання й уміння по читанню електротехнічних, радіотехнічних схем по допусках і технічних вимірах. Основний зміст при вивченні складають матеріали.
IV група. У четверту групу входять будівельні професії: монтажники, муляри, обробники. Велика частина трудових процесів цих професій відноситься до ручний і машинно-ручним: З огляду на зміст трудових функцій, вимоги будівельної індустрії до загально-технічної інформації, можна затверджувати, що кваліфікованим робітником за професіями четвертої групи треба опанувати загальними основами креслення і будівельним кресленням, знаннями по електротехніці з основами промислової електроніки, загальному і будівельному матеріалознавству, основам технології будівельного виробництва.
Електротехніка з основами промислової електроніки необхідна через усе більш широке поширення в будівництві електрифікованих інструментів, електронних пристроїв, у недалекому майбутньому з'являться і роботи.
Основи технології будівельного виробництва іноді включаються до складу спеціальних предметів, хоча для цього немає достатніх основ. Велику роль тут грають сформовані традиції і почасти бажання зменшити число.
V група. У неї входять наступні професії: машиністи будівельних машин, машиністи дорожньої і меліоративної техніки; трактористи-машиністи; водії, транспортних засобів, крім водіїв локомотивів, потягів залізниць і метрополітену.
Ці професії пов’язані з керуванням рухомого засобу і належать до машинного. У процесі професійної підготовки робітники цих професій повинні опанувати такою стратегією руху, при якій затрачається менше часу для виконання заданої роботи і підвищуються продуктивність і якість праці. Причому по ряду професій п'ятої групи потрібні технологічні знання. Як приклад можна взяти професію тракториста-машиніста, якому треба знать і основи агрономії й інші, предмети, що розкривають технологію оброблення сільськогосподарських культур.
При підготовці в училищах робітників за професіями п'ятої групи до складу загальнотехнічних дисциплін можуть увійти: креслення (загальні його основи і машинобудівне); електротехніка з основами промислової електроніки; машинобудівні й електротехнічні матеріали; технічна механіка з основами пневматики і гідравліки, тому, що гідропривід широко застосовуються в машинах, експлуатованих робітниками п'ятої групи; допуски і технічні виміри. Основи технології виробництва, як правило, за традицією входять до складу спеціальних предметів.
VI група. У цю групу входять професії водіїв локомотивів, електро - і дизель-потягів залізничного транспорту і метрополітену. Ці професії належать також до машинного.
Для підготовки робітників за професіями шостої групи до складу можуть входити наступні предмети: креслення (загальні його основи і машинобудівне з елементами електротехнічного); електротехніка з основами промислової електроніки (по єдиній програмі); технічна механіка з елементами пневматики і гідравліки; матеріалознавство (машинобудівне); загальний курс залізниць (розкривають загальні основи залізничного транспорту і метрополітену, функціонування і взаємозв'язок усіх служб).
VII група. У сьому групу входять професії, пов’язані з обслуговуванням машин, для тваринництва.
До загальнотехнічних предметів для підготовки робітників за професіями цієї групи належать наступні: креслення (машинобудівне з елементами електротехнічного); електротехніка з основами промислової електроніки (єдина по програмі для всіх професій групи),(через ускладнення техніки і включення до складу її блоків великого числа вимірювальних приладів і приладів автоматичного регулювання); допуски і технічні виміри;. матеріалознавство (машинобудівні й електротехнічні-матеріали). Сюди ж раціонально включити основи тваринництва для відповідних професій.
VIII група. У неї входять технологічні професії прядіння, ткацтва, обробки матеріалів, пошиття взуття й одягу.
У більшості збоїв ці професії належать до машинного. Вони жадають від робочого значного обсягу загальнотехнічних знань і навичок по наступних галузях технічних наук: основи креслення і спеціального малювання (останнє — по частині професій); електротехніка з основами промислової електроніки (через насичення техніки легкої промисловості електротехнічними й електронними пристроями); матеріалознавство (загальне і вивчення матеріалів, застосовуваних у даному виробництві); основи загальної технології (за галузями виробництва, наприклад прядильницям — основи технології волокнистих речовин).
Однак не всі підготовлювані в середніх профтехучилищах професії входять у вісьмох відзначених вище груп; частина з них випадає з цієї групи. До них належать 35 професій художніх промислів; 7 професій продавців і касирів; 13 професій кулінарів і кухарів; 10 професій чаївників, садівників, квіткарів, робітників зеленого будівництва. Можна або утворити для них свої, більш дрібні групи, наприклад для кулінарів, для продавців і касирів і ін., або індивідуалізувати набір загальнотехнічних предметів, наприклад для професій художніх промислів.
... ійно-методичне забезпечення практичної підготовки студентів буде здійснюватися за певними педагогічними шляхами, які ми спробуємо реалізувати в наступному розділі. РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ „МЕХАНІЗАЦІЯ ТВАРИННИЦТВА” 2.1 Зміст, роль та місце дисципліни„ Механізація тваринництва” у підготовці майбутніх інженерів-механіків ...
... появу в Україні не лише орієнтованих на економічні та бізнесові професії приватні ВНЗ, але й теологічних ВНЗ ІІІ -ІV рівнів акредитації, Соломонового університету та ін. Отже, вищевикладене дає підставу виділити такі загальні для європейського регіону тенденції розвитку вищої освіти: перетворення елітарної вищої освіти на загальну, кількісне зростання контингенту студентів та їх мобільності, ...
... ів з професій (Типові навчальні плани і програми, кваліфікаційні характеристики і т. ін.), що входять до цього переліку, практично робить неможливим перехід на підготовку робітничих кадрів згідно з означеним документом, оновлення змісту професійно-технічної освіти. Сьогодні, на нашу думку, першочерговим завданням у розв'язанні проблеми розробки і впровадження державних стандартів профтехосвіти у ...
... усіх типів. Традиційно вона включає 4 великих розділи: - загальні основи педагогіки; - дидактику {теорію навчання); - теорію виховання; - школознавство (теорію управління навчально-виховним процесом). Загальна педагогіка розгалужується на. вікову, професійну з спеціальну. Вікова педагогіка (дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих, геронтогогіка) вивчає особливості виховання людини на різних ...
0 комментариев