2.2 Передача параметрів у мові С++
У мові C++ передача параметрів функціям відбувається через стек. Спочатку С++ заносить передаючі функції і їх параметри в стек, починаючи з найправішого і закінчуючи лівим, після чого відбувається виклик функції.
При поверненні з функції занесені в стек параметри все ще знаходяться там, але вони більше не використовуються. Тому після кожного виклику функції C++ налаштовує вказівник стека назад у відповідності із значенням, яке він мав перед занесенням в стек параметрів.
Організація передачі параметрів функції через стек і використання його для динамічних локальних змінних – це стандартний прийом в мові С++. Неважливо скільки параметрів має програма на мові С++, «най лівіший» параметр завжди зберігається в стеку за адресою, безпосередньо наступною за збереженою в стеку адресою повернення, наступний параметр, що повертається, зберігається безпосередньо після «най лівішого» параметра і т.д. Оскільки порядок і тип передаючих параметрів відомі, їх завжди можна знайти в стеку.
У випадку з мовою програмування Асемблера функції можуть звертатися до параметрів, передаючих в стеку, за допомогою звертання до регістру BP.
2.3 Системні ресурси та опис принципів роботи
Важливим пунктом необхідної системної конфігурації є файлова система жорсткого диску. Цей параметр має значення, так як операційна система MS-DOS не працює з файловою системою NTFS, тому наш командний процесор не матиме доступу до файлів та каталогів розміщених на даному жорсткому диску.
конецформыначалоформыКомп’ютер, який необхідний для запуску програми(мінімальна конфігурація):
- процесор 286DX/66MHz або кращий;
- ОС MS-DOS;
- Оперативної пам’яті 1Mb або більше.
Програма повинна містити:
1.Точку входу в програму;
2.Головну суперпетлю (частина інтерактивної програми, яка містить нескінченний цикл чекання дії користувача);
3. Модуль аналізу команди користувача;
4. Модулі, які відповідають командам, реалізованим в даному варіанті.
Крім того, програма обов’язково повинна реагувати на команди exit (або аналогічну), за якою програма повинна коректно завершувати свою роботу, та help (або аналогічну), за якою видається коротка довідка про написану програму. Кожна з команд повинна мати такий параметр (наприклад, “/?”), за яким користувачу повинна надаватись довідка по використанню даної команди.
3. Практична частина
3.1 Розробка алгоритму програми
В даному пункті описується алгоритм по якому буде написана програма емуляції роботи командного процесора ОС. Дані в програму будуть передаватись за допомогою командної стрічки. В тимчасову змінну будуть потрапляти дані введені у командній стрічці. Командна стрічка буде розбиватись на команду і відповідні аргументи, після чого буде проводитись аналіз командної стрічки наступним чином:
Алгоритм основної програми
1. Створюємо масив command_line довжиною 100 символів та встановлюємо command_number=6 – максимальна кількість команд.
2. Зчитуємо command_line, поки він не перестане бути порожнім.
3. Ріжемо стрічку по пробілам до кінця. Перше слово – команда, яку необхідно виконати, іші – аргументи функції.
4. У структурі CommandLIST шукаємо номер введеної команди і присвоюємо його змінній cmd.
5. Відповідно до номера команди виконуємо функції. Якщо 0 то виводимо повідомлення, що введена невідома команда, 1 – завершуємо виконання програми, 2 – виводимо допоміжну інформацію по програмі, 3-6 виконуємо відповідні функуції згідно структури CommandLIST.
3.2 Опис системних функцій
Join
Для реалізації команди join потрібно відкрити перший файл скопіювати його вміст в буфер, створивши новий файл копіюємо в нього вміст буфера. Після цього відкриваємо другий файл копіюємо його вміст в буфер, після чого копіюємо вміст буфера в створений файл, при цьому продовжуючи інформацію від першого файлу. Для реалізації даної команди використані такі функції як: fopen, fclose, fread, fwrite, fflush.
Ar
В даній команді реалізовано наступний підхід: ми використовуємо функцію мови С++ spawnl або system, які дозволяють запускати на виконання зовнішні програми з нашої. Потім, передаємо архіватору необхідні команди і виконуємо вказану дію, інформуючи користувача.
Edit
Дана команда виконує функцію створення файлу. Для цього їй потрібно відкрити файл із заданою назвою, зчитати його зміст, а якщо він не існує то створити його. Після чого відбувається емуляція текстового редактора і обробляються команди користувача. При натисненні клавіші Tab користувачем, файл зберігається, включаючи зміни. Для реалізації даної команди використані такі функції як: fopen (відкриває потік і зв’язує з цим потоком визначений файл), fseek ( функція яка виконує операції прямого доступу до файлу), fclose ( закриває потік, відкритий функцією fopen), ftell (повертає поточне значення показника поточній позиції ф файлі), putc (записує символ в файл), getc ( функція зчитує символ з файлу).
Split
Формат команди за технічним завданням повинен мати наступний вигляд:
Після аналізу команд, дана підпрограма проводить аналіз існування вхідного файлу. У випадку, якщо даний файл існує, він відкривається для читання, і виконується подальший алгоритм його обробки. Інакше, якщо файл не існує, виводиться інформація про не існування даного файлу, і підпрограма припиняє своє виконання.
У випадку, якщо файл знайдено і відкрито, відкриваються два вихідних файл для запису. У випадку, якщо файли не існували, вони будуть створені програмою, однак якщо вони вже були створені, то необхідно бути обережним, оскільки вони будуть цілком перезаписаними програмою, і всі попередні дані будуть втраченими.
Опис функцій які використовувались при написанні програми.
Функція fopen
Функція fopen ( ) відкриває потік і пов'язує з цим потоком певний файл. Потім вона повертає покажчик цього файлу. Найчастіше під файлом мається на увазі дисковий файл. Прототип функції fopen () такий:
FILE *fopen(const char *імя_файла, const char *режим)
де ім’я файла — це покажчик на рядок символів, що є допустимим ім'ям файлу, в яке також може входити специфікація шляху до цього файлу. Рядок, на яку вказує режим, визначає, яким чином файл буде відкритий.
Функція fopen () повертає покажчик файлу.
Функція fclose
Функція fclose () закриває потік, який був відкритий за допомогою виклику fopen (). Функція fclose () записує у файл всі дані, які ще залишалися в дисковому буфері, і проводить офіційне закриття файлу на рівні операційної системи. Відмова при закритті потоку несе всілякі неприємності, включаючи втрату даних, зіпсовані файли і можливі періодичні помилки в програмі. Функція fcloseO також звільняє блок управління файлом, пов'язаний з цим потоком, даючи можливість використовувати цей блок знову. Оскільки кількість одночасно відкритих файлів обмежена, то, можливо, доведеться закривати один файл, перш ніж відкривати інший. Прототип функції f close () такий:
int fclose(FILE *пф);
пф — покажчик файлу, повернений в результаті виклику fopen (). Повернення нуля означає успішну операцію закриття. У разі ж помилки повертається EOF.
Щоб точно взнати, в чому причина цієї помилки, можна використовувати стандартну функцію ferror (). Звично відмова при виконанні fclose () відбувається тільки тоді, коли диск був передчасно видалений (стертий) з дисковода або на диску не залишилося вільного місця.
Функція putc ()
У системі введення/виведення мови С++ визначаються дві еквівалентні функції, призначені для виведення символів: putc () і fputc (). (Насправді putc () зазвичай реалізується у вигляді макросу).
Функція putc () записує символи у файл, який за допомогою fopen () вже відкритий в режимі запису. Прототип цієї функції наступний:
int putc(int ch, FILE *пф);
Де пф — це покажчик файлу, повернений функцією fopen (), а ch — що виводиться символ. Покажчик файлу повідомляє putc (), в якій саме файл слід записувати символ. Хоча ch і визначається як int, проте записується тільки молодший байт. Якщо функція putc () виконалася успішно, то повертається записаний символ. У протилежному випадку повертається EOF.
Функція getc ()
Для введення символу також є дві еквівалентні функції: getc() і fgetc (). Обидві визначаються для збереження сумісності із старими версіями С++.
Функція getc () записує символи у файл, який за допомогою fopen() вже відкритий в режимі для читання. Прототип цієї функції наступний:
int getc(FILE *пф);
пф— це покажчик файлу, що має тип FILE і повернений функцією fopen(). Функція getc () повертає ціле значення, але символ знаходиться в молодшому байті. Якщо не відбулася помилка, то старший байт (байти) буде обнулений.
Якщо досягнутий кінець файлу, то функція getc () повертає EOF.
Функція fseek
Повторно поміщає вказівник файлу потоку. Тобто встановлює
вказівник файлу, зв’язаний з потоком в нове положення. Fseek використовується з введенням-виведенням потоку. Якщо вказівник переміщений успішно fseek повертає 0, а при помилці fseek повертає якесь інше відмінне від 0. fseek повертає значення помилки лише в тих випадках коли не відкривається файл. Замість FILE *stream вказується ім’я файлу, long offset – , int whence – зазначається місце куди потрібно відправити вказівник.
fseek(FILE *stream, long offset, int whence);
Функція ftell.
Повертає поточний вказівник файлу. Точніше кажучи повертає вказівник файлу для потоку. Функція ftell, яка повертає вказівник може використовуватись в наступному запиті до функції fseek. При успішній роботі функція повертає поточне положення вказівника файлу. При помилці повертає –1. FILE *stream – вказується назва файлу, тобто файл якому потрібно повернути вказівник.
ftell(FILE *stream);
ВИСНОВКИ
В результаті виконання курсового проекту було створено програму-емулятор командного процесора, яка в свою чергу виконує наступні команди: створення текстових файлів, з'єднання текстових файлів в один (зміст з'єднуваних файлів подається одним суцільним текстом в результуючому файлі), архівація файлів та розріз файлів на частини. В процесі виконання даної роботи було досліджено принципи функціонування командного процесора та розроблено програму на мовах програмування C++ та Асемблера. При написанні програми було використано принципи функціонування командного процесора.
Програма має головну довідку, яка містить перелік виконуваних команд, довідки по кожній команді з правильним синтаксисом, що значно спростить використання її користувачем
У курсовому проекті було використано функції мови програмування С++ та мови низького рівня програмування – Асемблера. Використання різних методів та ресурсів програмування дозволило створити невелику за об’ємом та швидкодіючу програму емуляції роботи командного процесора ОС.
1. Баженова І. Ю. Visual C++ 6.0 Уроки програмування. – Київ: Фоліо, 1997
2. Б. Керниган, Д. Ричи. Язык программирования «С». – Москва: Видавництво 1996
3. Белецкий Я. И. Turbo C++. М. : Видавництво Машиностроение 1994.
4. Прокофьев Б. П. Turbo C и Turbo C++. - Москва: СП «Ланит», 1992
5. Бъерн Страуструп. Язык программирования «С». – Москва: Видавництво 1998
6. Джес Либерти. Освой самостоятельно С++ за 21 день. – Москва:
Вільямс, 2001
7. Тед Фейсон Borland C. Обьектно ориентированое прорамирование. – Москва: SAMS, 1996
8. Зубков С. В. Assembler для DOS, Windows и Unix ., Москва: ДМК, 2005
9. С. Бочков. Д. Субботин. Язык программирования Си для персонального компьютера. М: Радио и связь, 1990
10. Стенли Б. Язык программирования С++. - Москва: SAMS, 2000
11. Страуструп Б.В. Язык программирования С++. - М. : Радио и связь, 1991.
Лістинг головної програми та команд мовою С++
#pragma option -ms
#include<stdio.h>
#include<string.h>
#include<process.h>
#include<dos.h>
#include<io.h>
#define maxarg 10
extern "C" void joinhelp(void);
extern "C" void joinexec(unsigned,char **);
typedef void(* exec)(unsigned ,char **);
typedef void(* help)(void);
struct CLIST{
char* cmdname;
exec execu;
help hlp;
};
unsigned argc;
char* args[maxarg];
unsigned cmdnum,cmd;
void Help(unsigned, char**){
printf("\n\nGladkyj A.V. - 4ok2\nVar. 14\nCom: Ar, Split, Edit, Join\n\n");
}
void arexec(unsigned ,char **argv){
int res;
if(argv[1][0]=='a'){
res=spawnl(P_WAIT,"rar.exe","","a",argv[2],argv[3],NULL);
if(res!=-1) printf("Done archive creation\n");
}
if(argv[1][0]=='e'){
res=spawnl(P_WAIT,"rar.exe","","e",argv[2],NULL);
if(res!=-1) printf("Done archive unpacking\n");
}
if(res==-1){
printf("Error executing application\n");
}
}
void arhelp(void){
printf("Usage:\n"
"\tar a arc file - Create an archive\n"
"\tar e arc - Unpack archive\n");
}
#define min(a,b) ((a)<(b))?(a):(b)
#define bufsz 512
void splitexec(unsigned argc,char** args){
FILE *fi,*fo;
char buf[bufsz];
if(argc!=4){
printf("Illegal parameter count\nType \"split /?\" for help\n");
return;
}
fi=fopen(args[1],"rb");
if(!fi){
printf("Fatal error: cannot open source file\n");
return;
}
fseek(fi,0,SEEK_END);
fpos_t fsize=ftell(fi);
if(fsize==0){
printf("Cannot split empty file\n");
fclose(fi);
return;
}
fpos_t sz1=fsize/2, sz2=fsize-sz1;
fseek(fi,0,SEEK_SET);
fo=fopen(args[2],"wb");
if(!fo){
printf("Fatal error: cannot open destantion file\n");
fclose(fi);
return;
}
while(sz1){
fpos_t i;
fpos_t toread;
toread=min(bufsz,sz1);
i=fread(buf,1,toread,fi);
if((i==0)&&(sz1!=0)){
printf("Error reading source file\n");
fclose(fi);
fclose(fo);
return;
}
sz1-=i;
if(fwrite(buf,1,i,fo)!=i){
printf("Error writing destantion file\n");
fclose(fi);
fclose(fo);
return;
}
}
fflush(fo);
fclose(fo);
fo=fopen(args[3],"wb");
if(!fo){
printf("Fatal error: cannot open destantion file\n");
fclose(fi);
return;
}
while(sz2){
fpos_t i;
fpos_t toread;
toread=min(bufsz,sz2);
i=fread(buf,1,toread,fi);
if((i==0)&&(sz2!=0)){
printf("Error reading source file\n");
fclose(fi);
fclose(fo);
return;
}
sz2-=i;
if(fwrite(buf,1,i,fo)!=i){
printf("Error writing destantion file\n");
fclose(fi);
fclose(fo);
}
}
fflush(fo);
fclose(fo);
printf("File %s is splited to files %s and %s.\n", args[1],args[2],args[3]);
}
void splithelp(void){
printf("Usage: split source dest1 dest2\n"
"\tsource Name of source file\n"
"\tdest1, dest2 Names of files to split in\n");
}
void editexec(unsigned argc,char **argv){
if(argc!=2){
printf("Invalid artgument count\n");
return;
}
if(_creat(argv[1],FA_NORMAL)==-1){
printf("Error creating file\n");
}
}
void edithelp(void){
printf("Usage: edit <filename>\nCreate file\n");
}
CLIST clist[]={{"",NULL,NULL}, {"exit",NULL,NULL}, {"help",Help,NULL},
{"split",splitexec,splithelp}, {"ar",arexec,arhelp},
{"edit",editexec,edithelp}, {"join",joinexec,joinhelp}};
void main(void){
char cmdline[100];
cmdnum=6;
while(1){
printf("***KOM*** > ");
gets(cmdline);
if(!strlen(cmdline)) continue;
args[0]=strtok(cmdline," ");
argc=1;
while(args[argc]=strtok(NULL," ")) argc++;
cmd=0;
for(int i=1;i<=cmdnum;i++)
if(!strcmpi(args[0],clist[i].cmdname)){
cmd=i;
break;
}
if(cmd==0){
printf("Unknown command\n");
continue;
}
if(cmd==1) return;
if(cmd==2){
clist[2].execu(0,NULL);
continue;
}
if(!strcmp(args[1],"/?")){
clist[cmd].hlp();
continue;
}
clist[cmd].execu(argc,args);
}
}
ДОДАТОК Б
Лістинг команди мовою Assembler
model small
public C joinhelp,C joinexec
.code
help db "Usage: join <file_1> <file_2> <dest_file_3>",10,13,"Join given 2 files to one",10,13,"$"
errormsg db "Error.",10,13,"$"
joinexec proc
arg argc:word,argv:word ;char**
push bp
mov bp,sp
mov si,argv;Load address of pointers array
mov dx,[si+2];Load address of second argument(argv[1])
mov ah,3ah
int 21h ;rmdir
jnc fin
push ds
push cs
pop ds
mov ah,9
mov dx,offset errormsg
int 21h
transerr:
mov ah,9
mov dx,offset transfermsg
int 21h
mov bx,file1
call fclose ;close src
mov bx,file2
call fclose ;close dst
pop ds
jmp fin
opensrc1err:
push ds
push cs
pop ds
mov ah,9
mov dx,offset erropen1
int 21h
pop ds
jmp fin
opendst2err:
push ds
push cs
pop ds
mov ah,9
mov dx,offset erropen2
int 21h
mov bx,file1
call fclose ;close src
pop ds
jmp fin
fin:pop bp
ret
pop ds
fin:pop bp
ret
joinexec endp
opensrc proc
mov ax,3d00h
mov dx,[si+2];Open src. file argv[1]
int 21h
ret
opensrc endp
fclose proc
mov ah,3eh
int 21h ;Close source
ret
fclose endp
createdst proc
mov ah,3ch
xor cx,cx
mov dx,[si+4];Open dst. file argv[2]
int 21h
ret
createdst endp
joinhelp proc
push ds
push cs
pop ds
mov ah,9
mov dx,offset help
int 21h
pop ds
ret
joinhelp endp
end
ДОДАТОК В
Алгоритм головної програми
... підтримує більшість властивостей, властивих іншим реалізаціям UNIX, плюс низка тих, яких більше ніде немає. Ця голова - поверхневий огляд характеристик ядра Linux. Linux - це повна багатозадачна багатокористувацька операційна система. Це означає, що одночасно багато користувачів можуть працювати на одній машині, одночасно виконувати багато програм. Linux достатньо добре сумісний з низкою стандарт ...
... або "Mac OS", і це також позитивно позначається на використанні системи, дозволяючи вибрати його на власний розсуд. Крім того, цією ОС можна керувати за допомогою командних мов, використання яких не обмежує можливості і функціональність системи. Дана ОС є відкритою, що означає публічну доступність специфікацій інтерфейсів, протоколів і внутрішніх алгоритмів роботи системи. Ця риса сприяє розвитку ...
... в даній роботі, була опробована й досліджена в реальних умовах моєї професійної діяльності й показала свою працездатність і ефективність. 3. Розробка системи керування та актуалізації інформації web-сайту національного оператора Енергоринка 3.1 Вибір інструментарію для створення web-сайту та системи керування Перед тим, як безпосередньо перейти до створення Web-сайту Національного ...
... . Механізм переривань забезпечує ефективна взаємодія пристроїв уведення-висновку з мікропроцесором. Переривання цікавлять нас тому, що обробка переривань - це прерогатива програмування на мові асемблера. У високорівневих мовах відсутні засоби роботи з перериваннями на машинному рівні. Переривання звичайно викликаються зовнішніми пристроями. Переривання сигналізує мікропроцесору, щоб він призупинив ...
0 комментариев