Навигация
4.7 Вибір гальма
Визначаємо гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування. Правилами Державного нагляду групи режиму роботи даного механізму 5М для якого коефіцієнт тертя Кт=2
Нм
Приймаємо стандартне гальмо із слідкуючою характеристикою:
Тип ТКТГ-200М
Гальмівний момент Тг=300Нм
Діаметр гальмівного шківа Дш= 200мм
Розміри важільної системи а=170мм; h=340 мм
Ширина гальмівного шківа В=90мм
Визначаємо силу тертя між колодками і шківом
кН
Зусилля приживання гальмівних колодок до шківа
кН
де: f=0,45 – коефіцієнт тертя між колодкою та шківом
Замкнуте зусилля гальма
кНм
5 Охорона праці
5.1 Заходи з техніки безпеки при ремонті та експлуатації
На металургійному підприємстві не один робітник не може допуститися до роботи без інструктажу з техніки безпеки. Постійний нагляд за технічним станом, своєчасне проведення профілактичних оглядів і ремонтів-необхідна умова безпеки експлуатації обладнання. Кожний робочий, який обслуговує обладнання, повинен бути оснащений відповідним спецодягом та справним інструментом. Всі деталі і частини механізму, які рухаються, повинні огороджуватись. Обтирання, чистку і ремонт обладнання слід проводити тільки при повній його зупинці. Змащення вузлів без зупинки може проводитися тільки за допомогою централізованої системи змащення або при допомозі маслянок. Робота по ремонту, монтажу або демонтажу обладнання може проводитися тільки при наявності плану організації робіт встановлено з урахуванням умов з техніки безпеки. Всі електродвигуни, машинні механізми повинні бути заземлені. Основними причинами травматизму при виконанні ремонтних, монтажних і очисних робіт є незадовільна організація робочого місця, непідготовленість робочого місця, недотримання правил техніки безпеки. В плані робіт по ремонту вказується послідовність всіх ремонтних операцій; місце розміщення частин обладнання, які знімаються; розміщення матеріалів і деталей, які будуть монтуватися на заміну знятим; визначають місця для розміщення відходів, бруду, які вилучаються при очищенні обладнання. Перед початком ремонтних робіт всі робітники ознайомлюються з частиною плану, яка до них відноситься і отримують інструктаж з техніки безпеки. Бригада, яка веде вогневі роботи повинна бути забезпечена пристроями, інструментами і захисними засобами.
Для забезпечення безпеки ремонтних робіт треба надійне вимикання електроживлення. При зупинці на ремонт обладнання з обертаючими і рухаючими деталями проводиться подвійне вимкнення електроживлення і виділенням запобіжників, роз’єднують муфти, знімають приводні ремені та інше. На електропускових пристроях повинен бути вивішений плакат “Не вмикати працюють люди“.
Причинами травматизму можуть служити недотримання працівниками правил техніки безпеки, недостатні знання технологічних виробничо-технічних інструкцій, робота несправним інструментом, погана організація роботи на дільниці, відсутність чистоти на робочих місцях і погане освітлення промислових приміщень.
Деякі правила по техніці безпеки і охороні праці є загальними для всіх сталеплавильних цехів. Ходити дозволено тільки по тротуарам, доріжкам і переходам. Забороняється ходити по рейковим шляхам возика для подачі чавуну в конвертор, видачі сталі із під конвертерів і подачі металобрухту до конвертерів.
Необхідно прислухуватися до сигналів рухомого транспорту і звертати увагу на попереджувальні написи і плакати по техніці безпеки. Кожний працівник повинен виконувати доручену йому роботу і не передавати її іншим без дозволу керівників.
Для попередження пожежі або вибуху встановлюють вибухово-захисне електрообладнання. При проведені технологічних процесів і експлуатації обладнання утворення полум’я в середині апаратури можливо при зберіганні легкозаймистих рідин. Кожне робоче місце повинне бути оснащено засобами пожежогасіння, це може бути вода, вогнегасники, пісок. При ремонтних роботах ремонтний персонал повинен дотримуватися протипожежної безпеки, якщо робітники використовують електрозварювання і газозварювання то дроти не повинні перехрещуватися і т.д. При електрозварюванні держак повинен бути ізольований, усі кріплення повинні бути добре закріплені, поряд не повинні знаходитися горючі або змащувальні матеріали.
5.2 Заходи із промислової санітарії
Безпечність робіт в ряді промисловості, в тому числі і коксохімічної не може бути забезпечена тільки конструкцією обладнання організацією підприємницьких процесів, архітектурно плануючими рішеннями і технічними засобами безпеки. Тому на роботах зі шкідливими умовами праці, а також на роботах, які проводяться в особливих температурних умовах або зв’язаних з забрудненням, робочим та службовцям видаються безкоштовно засоби індивідуального захисту.
Для утворення здорових і безпечних умов праці, усунення причин нещасних випадків і професійних хвороб можуть бути використані різноманітні заходи, які мають різний характер і призначення, в залежності від елементу виробничих умов, на які вони спрямовані: а) по організації виробництва і праці; б) по загальному устрою підприємства і цехів; в) по обладнанню і технологічному процесі; г) по індивідуальному захисту звичайно виникає необхідність проведення заходів по всіх групах. В кожному окремому випадку задача оздоровлення умов праці зводиться до аналізу умов і відповідному витоку найбільш ефективних заходів по можливості більш легко виконуючих і економічних. Правильна організація праці і виробництва – це точне дотримування установлених технологічних режимів і трудової дисципліни, чіткий контроль роботи всього персоналу, правильне розміщення робочої сили, доцільне розподілення робочого часу, часу відпочинку, відповідно роботи, яка ними виконується. Важливим заходом є встановлення науково-обгрунтованих гігієнічно-виробничих нормативів. До обов’язкових відноситься: межові допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі, норми метеорологічних умов, мінімально рівне освітлення робочих місць і інші встановлені Санітарними нормами проектування промислових підприємств СН 245-63 максимально допустимі рівне випромінювання, норми допустимих фізичних навантажень і багато іншого. Улаштування підприємств: цехів включають вимоги для передбачення нещасних випадків і професійних захворювань до утримування території підприємства виробничих і допоміжних споруд, опалюванню і водопостачанню, каналізації, вентиляції, освітлювання і електропостачання, планування обладнання, робочих місць, про допуск до роботи. При конструюванні обладнання і розробці технологічних процесів обов’язково враховують технічні умови безпеки, для чого проводять аналіз можливих безпечних і шкідливих факторів при експлуатації обладнання, яке проектується і передбачити заходи необхідні по профілактиці травматизму і профзахворювань. Це насамперед: механізація, яка усуває важкий фізичний труд; автоматизація, яка зводиться до контролю роботи машини на безпечній відстані; дистанційне спостереження і керування технологічними процесами. Вони здатні покращити умови праці в конкретних умовах: видалення шкідливих викидів, герметизація виробничих агрегатів, теплоізоляція для усунення випромінювань, звукоізоляція для захисту від шуму, амортизація вібрацій. До числа індивідуальних захисних засобів відносять пристосування для захисту тіла, голови, рук, ніг, органів дихання, зору, слуху, перелік яких установлюється нормами спецодягу і індивідуальних засобів. Встановлюється також термін їх експлуатації. Кожен робітник забезпечується у встановлений строк рукавицями та милом, також на кожній дільниці є суміші для роботи з мазутом і суміші для її відмивання. Ці засоби повинні захищати працівника від дії зовнішнього середовища на організм, механічних, хімічних, термічних пошкоджень. Спецодяг дає загальний і місцевий захист: загальний – захист всього тіла робітника (костюм, комбінезон, халат і т.п.); місцевий – утворюється хвартухами, рукавицями, нарукавниками і т.п.
Спецодяг служить для запобігання тіла робітників від не благо приємної дії механічних, фізичних і хімічних факторів зовнішнього середовища.
Від променевої енергії теплових опромінень і розбризкування розплавленого металу добре захищають костюми із сукняних тканин. Костюми, халати і фартухи для захисту від кислоти виготовляють із шерстяних тканин і тканин із суміші шерсті з синтетичними волокнами.
Для захисту органів дихання використовуються респіратори і протигази, слуху – беруши.
Перелік посилань
1. Целиков А.И. и др. Машины и агрегаты металлургических заводов Том2. М., Металлургия, 1978.
2. А.Е. Шейнблит “Курсовое проетирование”. Москва «Высшая школа»1991.
3. Иванченко Ф.К. Механическое оборудование сталеплавильных цехов. М., Металлургия, 1964.
4. Кружков В.А. Металлургические подъемно-транспортные машины. М., Металлургия, 1966.
5. Кружков В.А. ремонт и монтаж металлургического оборудования.М., Металлургия, 1985.
6. Денисенко Г.Ф. Охрана окружающей среды в черной металлургии.М., Металлургия, 1989.
7. Свистунов Е.А. расчет деталей и узлов металлургических машин. М., Металлургия, 1989.
0 комментариев